Рішення

від 06.08.2020 по справі 160/5436/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року Справа № 160/5436/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства МАРС-ПЛЮС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

20.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства МАРС-ПЛЮС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку № 12807 від 07.02.2020 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області № 19630 від 06.03.2020 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ПП МАРС- ПЛЮС з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримав 08.02.2020 року Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку № 12807 від 07.02.2020 року згідно якого: ПП МАРС- ПЛЮС визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку по п. 8 Критеріїв, а також 06.03.2020 року Рішення Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку № 19630 від 06.03.2020 року по п. 8 Критеріїв. У зв`язку з цим, з 08.02.2020 року підприємству зупинено реєстрацію всіх податкових накладних, які подавались на реєстрацію в кількості 48 шт. на загальну суму 510566,08 грн. в тому числі ПДВ 85094,32 грн. Причиною зупинки зазначено платник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника. При цьому, всі вхідні податкові накладні від покупців зареєстровані 15.02.2020 року позивачем подана Таблиця даних за № 1467015 від 25.02.2020 року, яка була врахована, але 26.02.2020 року прийшло протилежне рішення ДПС України №1467601 з причиною Наявність в органах ДПС податкової інформації, що свідчіть про здійснення платником ризикових операцій . Для виключення ПП МАРС-ПЛЮС з ризиковості згідно з процедурою передбаченою ПКУ 27.02.2020 року було направлено на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район міста Дніпра) Повідомлення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості з вимогою про виведення підприємства з "ризикових" з пакетом копій документів, а також пояснення стосовно специфіки діяльності підприємства. Надані первинні документи та пояснення ПП МАРС- ПЛЮС засвідчують на сьоднішній день факт реального виконання господарством господарських зобов`язань. Однак, регіональним податковим органом вказане було проігноровано, про що свідчить зміст отриманого 06.03.2020 року позивачем рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 19630 підприємство залишається в ризикових - причина: П8 - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під виконання покладених на контролюючі органи функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції . Таким чином, обов`язок доведення того, що підприємство належить до ризикових покладається на контролюючий орган. Позивач вважає, що вказані рішення такими, що винесені із порушенням чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню, як протиправні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

03 липня 2020 року судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову просив у його задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що рішення від 07.02.2020 № 12807 щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ПП МАРС-ПЛЮС , яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: згідно даних ЄРПН податковий кредит ПП МАРС-ПЛЮС сформовано за рахунок підприємств, у яких по ланцюгу придбання відсутнє походження товару (ТОВ ДОРМІС , ТОВ МОГОТЕКС- СЕРВІС та ТОВ ТОРГОПТ САТУРН ). Також на підприємстві обліковується недостатня чисельність працівників для здійснення господарської діяльності з надання транспортних перевезень (1 особа), відсутня інформація щодо фактичного місцезнаходження (20-ОПП не подавався). Аналізом баз даних ДПС встановлено, що платник податків здійснює діяльність з надання транспортних перевезень, але відсутня інформація про наявність транспортних засобів, послуг перевезення та оренди транспортних засобів. Платником податків 27.02.2020 подано повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків від 27.02.2020 № 1. З урахуванням проведеного аналізу наданих ПП МАРС-ПЛЮС пояснень та копій документів та за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання та його схему роботи та постановили, що у Комісії відсутні підстави щодо виключення з переліку ризикових підприємств господарювання ПП МАРС-ПЛЮС (бази даних ІС Податковий блок ), у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідають пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків. Тобто ПП МАРС-ПЛЮС не спростовано ризиковість платника податків. Відповідач наголошує, що вимога позивача про зобов`язання виключення з критеріїв ризиковості є необґрунтованою, так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків для позивача.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які надані сторонами для вирішення спору по суті, розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень органу владних повноважень, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство МАРС-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 32764466) є юридичною особою, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та громадських формувань зареєстровано 03.09.2004, номер запису - 1 202 102 0000 000011 та є платником податку на додану вартість 01.07.2018 року.

Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріями ризиковості платника податку № 12807 від 07.02.2020 Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено відповідність ПП МАПС-ПЛЮС критеріям ризиковості платника податку, підстава пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку за ознакою Зустрічний транзит.

Вважаючи вказане рішення необґрунтованим, ПП МАРС-ПЛЮС 27.02.2020 року було подано пакет документів в ГУ ДПС у Дніпропетровській області про невідповідність платника податку критеріям ризиковості з вимогою про виведення підприємства з "ризикових".

Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 06.03.2020 року за № 19630 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (п.8), а саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Тобто, відповідачем у рішенні від 06.03.2020 року за № 19630 вказана інша ознака п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку для прийняття зазначеного рішення, яка відрізняється від попереднього аналогічного рішення за № 12807 від 07.02.2020 року, а саме замість ознаки п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - Зустрічний транзит, зазначена ознака п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Не погодившись із вказаними рішеннями Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення №12807 від 07 лютого 2020 року та № 16930 від 06.03.2020 року про внесення ПП МАРС-ПЛЮС до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності такого рішення суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12807 від 07 лютого 2020 року та № 19630 від 06.03.2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якості підстави для відповідності ПП МАРС-ПЛЮС Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказаний п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому, у рішенні №12807 від 07.02.2020 року конкретизовано в якості податкової інформації - Зустрічний транзит , а у рішенні №19630 від 06.03.2020 року зазначено - Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контрольні органи завдання і функції, що визначає ризиковість здійснення господарської операції .

Таким чином, щодо одного підприємства ПП МАРС-ПЛЮС відповідачем винесено з одного й того ж питання (відповідність критеріям ризиковості підприємства) однакові рішення за різними ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що протирічить один одному.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (рішення № 19630 від 06.03.2020), як і не містять доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознаки Зустрічний транзит (рішення № 12807 від 07.02.2020)

В якості доказів, на підставі яких винесені оскаржувані рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем надано, зокрема, інформаційну довідку Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо включення до переліку ймовірно ризикових ПП МАРС-ПЛЮС б/н та без дати з додатком схема руху ПДВ з 09.2019-01.2020 року.

Відповідач зазначає, що рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ПП МАРС-ПЛЮС , яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: при проведенні аналізу податкових накладних в ЄРПН виявлено, що згідно даних ЄРПН податковий кредит ПП МАРС-ПЛЮС сформовано за рахунок підприємств, у яких по ланцюгу придбання відсутнє походження товару ТОВ ДОРМІС , ТОВ МОГОТЕКС-СЕРВІС та ТОВ ТОРГОПТ САТУРН . Також на підприємстві обліковується недостатня чисельність працівників для здійснення господарської діяльності з надання транспортних перевезень (1 особа), відсутня інформація щодо фактичного місцезнаходження (20-ОПП не подавався). Аналізом баз даних ДПС встановлено, що платник податків здійснює діяльність з надання транспортних перевезень, але відсутня інформація про наявність транспортних засобів, послуг перевезення та оренди транспортних засобів.

Таким чином висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що вказана податкова інформація стосується періоду діяльності позивача до 01 січня 2020 року, тобто не може стосуватись господарських операцій позивача на момент винесення оскаржуваних рішень у лютому та березні 2020 року.

Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішен, до суду не надано.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 липня 2020 року у справі №240/6806/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції , Зустрічний транзит , у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 12807 від 07.02.2020 та № 19630 від 06.03.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19 (К/9901/36283/19), від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 (№К/9901/18097/19), від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 (№К/9901/17394/19) в межах розгляду даної справи, суд вважає безпідставними, оскільки останні сформульовані при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі Порядок №117), який втратив чинність 01.02.2020 року.

На даний час спірні правовідносини врегульовані Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, в даному випадку не може бути врахований судом під час розгляду даної справи, оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилося.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову Приватного підприємства МАРС-ПЛЮС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства МАРС-ПЛЮС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку № 12807 від 07.02.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області № 19630 від 06.03.2020 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне Підприємство МАРС- ПЛЮС (код ЄДРПОУ 32764466) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Приватного Підприємства МАРС- ПЛЮС (код ЄДРПОУ 32764466) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев