Рішення

від 03.08.2020 по справі 160/3062/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року Справа № 160/3062/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, рішення,-

ВСТАНОВИВ :

18.03.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в якій позивач просить (з урахуванням уточнень від 25.03.2020 р.):

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3323/5 від 30.10.2019 року Про анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право па зайняття нотаріальною діяльністю ;

- визнати протиправним та скасувати Рішення №7 від 26.11.2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 05.06.2009 року за №7505 на ім`я ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3951/5 від 10.12.2019 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №1015/7 від 20.12.2019 року про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 4 Наказу Міністерства юстиції України №3259/5 від 24.10.2019 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо анулювання доступу приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 ) Ганні Олегівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3888/5 від 04.12.2019 року про внесення змін до Наказу Міністерства юстиції від 24.10.2019 року №3259/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу Міністерства юстиції України № 4104/5 від 20.12.2019 року Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо анулювання доступу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Г.О. (Андрєєвої Г.О.) до ЄДР, виконання якого покладено на державне підприємство Національні інформаційні системи ;

- визнати протиправним та скасувати пункти 4 та 6 Наказу Міністерства юстиції України № 1172/5 від 24.03.2020 року Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо анулювання доступу приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 ) Ганні Олегівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та покладення виконання пункту 4 наказу на державне підприємство Національні інформаційні системи .

Позовна заява мотивована тим, що оскаржувані рішення прийняті за результатами проведення камеральної перевірки та в порядку розгляду скарг, з порушенням встановленого законодавством Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №990 та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, а також Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань . Зокрема, позивач зазначає, що під час проведення камеральної перевірки і розгляду скарг, суб`єктом владних повноважень не вживались заходи щодо перевірки порушень, які виявлено на підставі даних реєстру, та викладених у скаргах, у тому числі: не запитувались копії документів на паперових носіях, пояснення суб`єкта перевірки, а також при проведенні камеральної перевірки та під час розгляду скарг складено довідку та висновки, винесено оскаржувані накази без забезпечення участі державного реєстратора у процесі прийняття рішення шляхом можливості надання пояснень. Окрім того, встановлюючи саме визначені санкції в оскаржуваних наказах, Міністерство юстиції України мало навести мотиви, з яких виходило, обираючи саме такий строк та засіб, чого не було відображено в цих документах. Таким чином, позивач стверджує, що відповідачами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено принципи обґрунтованості та гласності, у зв`язку із чим вважає, що наявні усі підстави для їх скасування.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/3062/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання, яке призначено на 22.04.2020 р. об 11:00 год.

У судове засідання 22.04.2020 р. сторони не прибули. Від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін, судове засідання відкладено до 10:40 год. 06.05.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 р. заяву Міністерства юстиції України про вихід зі спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 р. заяву Міністерства юстиції України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду повернуто заявнику без розгляду.

У судове засідання 06.05.2020 р. сторони не прибули. Від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін, судове засідання відкладено до 11:20 год. 27.05.2020 р.

У судове засідання 27.05.2020 р. прибули представники сторін. Для підтвердження повноважень представником відповідачів розгляд справи відкладено до 13:00 год. 15.06.2020 р.

У судове засідання 15.06.2020 р. прибули уповноважені представники сторін. Для надання додаткових доказів по справі розгляд справи відкладено до 13:00 год. 24.06.2020 р.

15.06.2020 до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі та просила суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на дотримання процедури проведення камеральної перевірки та розгляду скарг, прийняття рішень відносно позивача. У зв`язку із чим вважає, що підстави для задоволення вимог позову відсутні.

У судове засідання 24.06.2020 р. прибули уповноважені представники сторін. Представником відповідачів заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи. У зв`язку із чим розгляд справи було відкладено до 12:30 год. 06.07.2020 р.

У судове засідання 06.07.2020 р. прибули уповноважені представники сторін. Представником відповідачів було надано письмове заперечення проти доводів та міркувань позивача, згідно яких наполягає на своїй правовій позиції щодо відсутності підстав для скасування спірних рішень. Для опрацювання судом наданих доказів, розгляд справи було відкладено до 11:00 год. 03.08.2020 р.

У судове засідання 03.08.2020 р. прибув уповноважений представник відповідачів.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, в порядку письмового провадження.

У відповідності до довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 р. №262 в будівлі суду 03.08.2020 р. було відсутнє електропостачання.

Після відновлення електропостачання суду 04.08.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи.

Судом під час розгляду справи враховані положення Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 (зі змінами та доповненнями) та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, а також згоду позивача на розгляд справи у письмовому провадженні, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи по суті в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було змінено прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 у зв`язку із укладенням шлюбу, про що було подано відповідну заяву до Соборного районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, та на час виготовлення нового паспорту громадянина України отримано довідку про надання документів для подальшого оформлення і отримання паспорта громадянина України.

05.06.2009 р. ОСОБА_2 було отримано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю №7505, на підставі якого позивач провадила діяльність як приватний нотаріус і державний реєстратор.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 7 від 26.11.2019 р., розглянувши подання Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України щодо анулювання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 05.06.2009 р. №7505 на ім`я ОСОБА_2 на підставі пп. е п.2 ч.1 ст. 12 Закону України Про нотаріат вирішено анулювати вказане свідоцтва, видане на ім`я позивача.

Відповідно до вказаного Рішення та на підставі пп. е п.2 ч.1 ст. 12 Закону України Про нотаріат наказом Міністерства юстиції України від 10.12.2019 р. №3951/5 Про анулювання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_3 .

На підставі ч. 2 ст. 30 Закону України Про нотаріат у зв`язку із надходженням наказу Міністерства юстиції України від 10.12.2019 р. №3951/5 Про анулювання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_3 Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області прийнято наказ №1015/7 від 20.12.2019 р. Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 ) Ганни ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 26, пп. а , ґ п.2 ч. 6 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1128, Міністерством юстиції України прийнято наказ №3259/5 від 24.10.2019 р. Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , яким з урахуванням внесених змін наказом Міністерства юстиції України №3888/5 від 04.12.2019 р. анульовано позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №3323/5 від 30.10.2019 р. позивачу було анульовано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Підставою для його прийняття послугували: довідка від 25.10.2019 року за результатами проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, складеної на підставі наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 року за №3650/7.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст.28 та п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1128 Міністерством юстиції України прийнято наказ №4104/5 від 20.12.2019 р. Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , яким скасовано реєстраційну дію від 01.08.2019 р. № 12031110021029624 Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації , проведену позивачем стосовно ТОВ ПРІЗМА ЛЮКС (код за ЄДРПОУ 38836965).

Відповідно до ч. 3 ст. 26, пп. а , ґ п.2 ч. 6 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Міністерством юстиції України прийнято наказ №1172/5 від 24.03.2020 р. Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасовані рішення від 13.03.2019 р. №45557582 та від 13.03.2019 р. №45939766, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською (Андрєєвою) Г.О. та анульовано останній доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись із вказаними рішенням відповідачів, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року №1952-IV.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності від 06.10.2016 року №1666-VIII, який набрав чинності 02.11.2016 року, Закон №1952-IV доповнено статтею 37-1 здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав , якою Міністерство юстиції України наділено повноваженнями контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

Згідно зі статтею 37-1 Закону №1952-IV, за результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, про обмеження доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на певний строк.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження вищевказаних рішень, забезпечує їх негайне виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 37-1 Закону №1952-IV Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою від 21.12.2016 року № 990, який набрав чинності 30.12.2016 року (далі також - Порядок № 990) та, зокрема, безпосередньо визначає процедуру здійснення Міністерством юстиції України відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку №990, камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Міністерства юстиції України, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Міністерства.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Наказ Міністерства юстиції України про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що копія наказу Міністерства юстиції України про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації.

В контексті зазначених норм, суд враховує зауваження позивача, що станом на дату подання позову Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської (Андрєєвої) Ганни Олегівни, позивачем не отримано.

Відповідно до п. 8 Порядку № 990, під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень.

Згідно п. 9 цього ж Порядку, результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються:

- дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік);

- прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мінюсту, що проводили камеральну перевірку;

- підстава проведення камеральної перевірки;

- опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів;

- пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

Відповідно до п. 10 Порядку, за результатами проведеної камеральної перевірки Міністерство юстиції України на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , виконуються технічним адміністратором реєстрів.

Відповідно до п. 12 Порядку № 990, копії рішення, прийнятого за результатами проведеної камеральної перевірки, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику (в разі розгляду скарги), державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Таким чином, судом встановлено, що підставою для звернення з даним позовом став наказ, яким анульовано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направлення до вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Спірний наказ прийнятий на підставі висновків, викладених у Довідці за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни у якій зазначено, що вона вчинила порушення норм чинного законодавства.

Так, судом встановлено, що спірним відносинам передували наступні події.

16.10.2019 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ №3650/7 Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни , який відповідно до положень п. 7 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 року № 990 мав бути направлений протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору.

Водночас, судом встановлено, що докази на підтвердження отримання державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною вищевказаного наказу про проведення камеральної перевірки в матеріалах справи - відсутні.

Крім того, судом встановлено, що матеріали справи також не містять доказів, які свідчили б про належне поштове відправлення або нарочне вручення такого наказу позивачу.

Представником відповідачів під час судового розгляду справи докази протилежного не надані.

Слід зазначити, що супровідний лист про відправлення наказу на адресу позивача не є належним доказом підтвердження направлення та отримання позивачем такого поштового відправлення, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що неповідомлення позивача про проведення камеральної перевірки та не забезпечення надсилання копії наказу про її проведення є порушенням, яке позбавило державного реєстратора - приватного нотаріуса Павловську Ганну Олегівну приймати участь у процесі прийняття оскарженого наказу від 30.10.2019 року №3323/5, шляхом надання пояснень щодо виявлених порушень.

Тобто, зазначені факти позбавили можливості позивача надавати пояснення під час проведення перевірки, чим був порушений принцип обґрунтованості прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Такі дії суб`єкта владних повноважень, на переконання суду, є неприпустимими.

Зазначені висновки суду також кореспондуються з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №1340/5656/18, від 12.12.2019 року у справі №540/155/19, від 07.08.2019 року у справі №820/2306/17, від 15.08.2019 року у справі 826/12408/17, відповідно до яких відсутність доказів на підтвердження отримання наказу про проведення камеральної перевірки - не свідчать про повідомлення позивача про проведення камеральної перевірки, що позбавляє можливості позивача надавати пояснення під час проведення перевірки, чим порушується принцип обґрунтованості прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного, слідує висновок, що у разі виявлених порушень, комісія, що проводить камеральну перевірку має право витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах, та відповідно вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень щодо виявлених порушень.

Представник позивача зазначила, що під час проведення перевірки будь-яких заходів, які б були спрямовані на перевірку виявлених порушень не проводилося, а саме не запитувались копії документів на паперових носіях, пояснення суб`єкта перевірки, а також відповідачем при проведенні камеральної перевірки, не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення шляхом можливості надати пояснення.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 10 Порядку №990, за результатами проведеної камеральної перевірки Міністерство юстиції України на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Комісія, що проводить камеральну перевірку у довідці зазначає опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів та свої пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

Як уже зазначалося, комісія у позивача не витребувала жодних документів на паперових носіях, які б підтвердили вчинені порушення та не відбирала жодних пояснень, водночас анулювала доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направила до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни.

Вказане свідчить про порушення принципів обґрунтованості та гласності прийнятого рішення.

Зокрема, принцип обґрунтованості прийнятого рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен враховувати принцип гласності. Особа, щодо якої приймається рішення має право бути вислуханою суб`єктом владних повноважень. Вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи, має право брати участь у прийнятті рішення шляхом надання пояснень. При прийнятті рішення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення.

Втім, як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, відповідачем при проведенні перевірки та складенні довідки не було забезпечено участі державного реєстратора у процесі прийняття рішення, а Міністерство юстиції України при винесенні оскарженого наказу не перевірило вказаних недоліків, та винесло рішення виключно на підставі рекомендацій комісії, що проводила камеральну перевірку.

Водночас, суд відхиляє доводи та аргументи представника відповідачів, оскільки вони не спростовують висновки про недотримання відповідачем обов`язку щодо повідомлення державного реєстратора - приватного нотаріуса про факт проведення такої перевірки та правові підстави її проведення (пункти 6, 7 Порядку №990), а також про невмотивованість застосованого до позивача стягнення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №3323/5 від 30.10.2019 року Про анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю .

Крім того, виходячи з приведених доводів відповідачів, незважаючи на те, що встановлений факт порушення суб`єктом владних повноважень процедури проведення перевірки вже сам по собі свідчить про нікчемність результатів такої перевірки, судом під час розгляду було встановлено та перевірено твердження відповідачів про наявність виявлених під час перевірки порушень позивачем вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , які на думку відповідачів свідчать про правомірність вжитого відповідачами до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської (Андрєєвої) Г.О. заходу шляхом анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направлення до вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

На підставі аналізу доводів відповідачів та наявних в матеріалах справи доказів, суд встановив, що перевірка державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Г.О. зводилася лише до перегляду відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а внаслідок невитребування у позивача будь-яких пояснень щодо виявлених порушень порядку державної реєстрації та матеріалів у паперовому вигляді, що зберігаються у нотаріуса, а також посилання перевіряючих лише на загальні статті Закону та Порядку тільки підтверджує формальний характер перевірки, який не дає змогу детально з`ясувати в чому саме полягало те чи інше порушення законодавства при здійсненні реєстраційних дій, чиї саме і які права були порушені, та чи не є виявлені порушення помилками технічного характеру при роботі з Державним реєстром прав, або пов`язаними з неналежним програмним забезпеченням реєстру та його нестабільною роботою та інше.

Зокрема, виходячи з загальної інформації, викладеної у складеній за результатами проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Довідці, суд позбавлений можливості переконатися, що викладені перевірячими факти з приводу того, що державний реєстратор Павловська Г.О. у Єдиному державному реєстрі не зазначила підстави скасування реєстраційних дій щодо юридичних осіб, а саме: скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок) , є дійсно порушенням позивачем вимог чинного законодавства, чи то є результат збою роботи програмного забезпечення, або технічна помилка, що не може визнаватися грубим порушенням і мати наслідки анулювання доступу до відповідного реєстру та направлення подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та відповідно унеможливлення здійснення позивачем своїх професійних обов`язків.

Так, по суто формальному посиланню в Довідці на відсутність законних підстав для вчинення реєстраційних, а саме: скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок) та не дослідження дійсних підстав та обставин їх проведення, без детального опису дії реєстратора, взагалі неможливо встановити чи було позивачем допущено порушення.

Отже, суд не має можливості зробити об`єктивний висновок про весь процес реєстраційних дій, який включає в себе велику кількість перевірок і без яких нотаріус не стане вчиняти будь-яку реєстрацію чи нотаріальну дію, а відповідачами не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість наведених в Довідці фактів та висновків.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить до висновку про протиправність та скасування наказу Міністерства юстиції України №3323/5 від 30.10.2019 року Про анулювання доступу до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю .

З приводу ухвалення Рішення №7 від 26.11.2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та наказів ухвалених на його підставі, судом встановлено наступне.

Саме на підставі оскаржуваного Наказу №3323/5 від 30.10.2019 року до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Департаментом державної реєстрації та нотаріату було направлено подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , внаслідок розгляду якого Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України було ухвалено Рішення №7 від 26.11.2019 року: на підставі підпункту е пункту 2 частини першої статті 12 Закону, у зв`язку з неодноразовим порушенням чинного законодавства при вчиненні дій покладених на нотаріуса відповідно до закону, анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 05.06.2009 року за №7505 на ім`я ОСОБА_2 .

Проте, суд наголошує на тому, що у зв`язку з тим, що наказ №3323/5 від 30.10.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню, він не може створювати для позивача будь-яких похідних юридичних наслідків від подальшої його реалізації в тому числі і під час ухвалення рішення №7 від 26.11.2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Також, рішення №7 від 26.11.2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва фактично є підставою для Міністерства щодо прийняття Наказу №3951/5 від 10.12.2019 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та для Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Наказу №1015/7 від 20.12.2019 року про припинення нотаріальної діяльності.

А отже, на підставі викладеного, суд доходить висновку про скасування рішення №7 від 26.11.2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №1015/7 від 20.12.2019 року про припинення нотаріальної діяльності.

Щодо оскарження наказів про анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі скарг, судом встановлено наступне.

13.09.2019 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_7 С.Ю. в інтересах ОСОБА_8 з вимогою скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.06.2018 року№41836869, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною, скасувати записи про право власності №№26837341, 26837479, 26837379 ОСОБА_9 на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , поновити запис про право власності № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю ІК Актив , анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу ОСОБА_10 .

Внаслідок розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було складено висновок від 09.10.2019 року та на підставі якого прийнято Наказ Міністерства юстиції України №3259/5 від 24.10.2019 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - скаргу задоволено в повному обсязі та п.3 - анульовано доступ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Павловській Г.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а п.5 - виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство Національна інформаційна система .

Водночас Комісією було встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною було змінено прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується наказом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 10.10.2019 року №876/7 про видачу повторного посвідчення приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Павловській Ганні Олегівні.

У зв`язку з зазначеним виникла необхідність внести зміни до резолютивної частини рішення Комісії від 09.10.2019 року та на підставі чого прийнято Наказ №3888/5 від 04.12.2019 року про внесення змін до Наказу Міністерства юстиції України №3259/5 від 24.10.2019 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Також, 30.09.2019 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 25.09.2019 року на рішення та дії, пов`язані з проведенням у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії стосовно товариства з обмеженою відповідальністю ПРІЗМА ЛЮКС , проведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О.

Внаслідок розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було складено висновок від 31.10.2019 року на підставі якого прийнято Наказ Міністерства юстиції України №4104/5 від 20.12.2019 року про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, скаргу задоволено у повному обсязі та відповідно до п.3 вирішено - анулювати доступ приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 ) Г.О. до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виконання якого покладено на державне підприємство Національні інформаційні системи .

Відносно викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою КМУ №1128 від 25.12.2015 року (надалі - Порядок №1128 в редакції чинній на момент розгляду скарг - 1) Римара С.Ю. в інтересах ОСОБА_8 від 13.09.2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.09.2019 року за №31727-33-19 від 09.10.2019 року; 2) Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 25.09.2019 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 2 Порядку №1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами а , ґ та д пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9 Порядку № 1128).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Згідно з пунктом 11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

Зі змісту наведених вище положень можна дійти до висновку, що Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку №1128 слово обов`язково для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі наведеного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.

Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 (чинного на момент розгляду скарг).

Аналогічні правові висновки міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №826/9791/17, від 26 квітня 2019 року у справі №821/669/17, від 19.06.2019 року №826/14385/16.

Таким чином, судом встановлено, що Міністерством юстиції України під час розгляду скарги було порушено пункт 11 Порядку №1128, оскільки у цьому пункті зазначено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються суб`єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Таким чином, відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки позивач, який є заінтересованою особою та яка здійснила спірні реєстраційні дії, не була належним чином та своєчасно повідомлена про розгляд скарг: Римара С.Ю. в інтересах ОСОБА_8 від 13.09.2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.09.2019 року за №31727-33-19 від 09.10.2019 року та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 25.09.2019 року на рішення та дії, пов`язані з проведенням у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії стосовно товариства з обмеженою відповідальністю ПРІЗМА ЛЮКС , проведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О.

Вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у розгляді скарг, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Висновки суду про порушення в даному випадку принципів обґрунтованості та гласності прийнятого рішення викладені вище.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів, оскільки зазначені процедурні порушення розгляду наведених скарг обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3259/5 від 24.10.2019 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в частині пунктів 3 та 5 та похідного від нього Наказу Міністерства юстиції України №3888/5 від 04.12.2019 року про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України №3259/5 від 24.10.2019 року; наказу Міністерства юстиції України №4104/5 від 20.12.2019 року про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд звертає увагу, що зазначені накази не підлягають перевірці по суті встановлених ними порушень та обставини, що зумовили їх прийняття перевірці не підлягають, оскільки позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги, що було встановлено судом, є істотним порушенням процедури розгляду скарги (дійсної на момент ухвалення наказів), яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішень, що є достатньою підставою для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16 та від 19.06.2019 року у справі №826/14385/16.

Крім того, суд вважає зазначити наступне.

На законодавчому рівні відсутнє регулювання питання визначення критеріїв для застосування конкретної санкції до державних реєстраторів - приватних нотаріусів, які порушили порядок державної реєстрації, а також строків, на які доступ до реєстрів блокується або анулюється, у зв`язку з чим саме у рішенні, яке приймається Міністерством юстиції України у формі наказу, мають бути чітко обґрунтовані не лише підстави його прийняття, але й мотиви застосування конкретних санкцій, інакше таке рішення не можна вважати обґрунтованим.

Відсилання до висновку Комісії, складеного за результатами розгляду скарги, який відбувся з порушеннями процедури, не можна вважати достатнім обґрунтуванням (мотивуванням) рішення, оскільки такий висновок містить виключно висновки щодо наявності виявлених порушень, які не є обов`язковими при прийнятті остаточного рішення.

Щодо наказу Міністерства юстиції України №1172/5 від 24.03.2020 року Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень , судом окремо було встановлено наступне.

02.12.2019 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_11 від 28.10.2019 року на рішення від 13.03.2019 №45939766, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською ОСОБА_12 Андрєєвою) Г.О. щодо державної реєстрації переходу права власності на об`єкт незавершеного будівництва від ТОВ Альфа Білдінг Трейд до ТОВ Колорітус .

Внаслідок розгляду скарги Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було складено висновок від 13.02.2020 року на підставі якого прийнято Наказ Міністерства юстиції України №1172/5 від 24.03.2020 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - скаргу задоволено в повному обсязі та п. 4 - анульовано доступ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловській (Андрєєвій) Г.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а п.6 встановлено - виконання пункту 4 наказу покласти на державне підприємство Національні інформаційні системи .

Як вже було зазначено вище, повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою КМУ №1128 від 25.12.2015 року (надалі - Порядок №1128).

Проте, на момент розгляду скарги ОСОБА_11 та ухвалення Наказу Мінюстом №1172/5 від 24.03.2020 року, Порядок №1128 - було змінено та викладено у редакції відмінній від наведеної вище.

Так, відповідно до п. 10 Порядку №1128 встановлено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Положення п. 11 Порядку №1128 встановлюють, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Також, п. 12 Порядку №1128 передбачає, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Отже, змінені положення Порядку №1128 також передбачають право державного реєстратора (приватного нотаріуса) на участь у розгляді скарги, на ознайомлення зі змістом скарги та дачу письмових пояснень по суті скарги, які як визначено Порядком - обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Проте, всупереч зазначеному, позивач була позбавлена можливості скористатися наданими їй правами, оскільки жодних повідомлень про місце, дату та час розгляду скарги вона повідомлена не була та фактично не використала свого права саме на цій підставі, що було встановлено під час судового розгляду справи.

Крім того, виходячи з приведених відповідачами доводів, незважаючи на те, що встановлений факт порушення суб`єктом владних повноважень процедури проведення перевірки вже сам по собі свідчить про нікчемність результатів такої перевірки, судом під час розгляду даної справи перевірено наявність виявлених під час розгляду скарги порушень позивачем.

З огляду на висновки Колегії Міністерства юстиції України від 13.02.2020 року приватний нотаріус ОСОБА_2 .О ОСОБА_12 в результаті вчинення нотаріальної дії на підставі рішення від 13.03.2019 року №45939766 - перехід права власності на об`єкт незавершеного будівництва від ТОВ Альфа Білдінг Трейд до ТОВ Колоритус на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2019, за №283 та про що внесено запис про право власності №30677671, вчинила порушення, а саме: належним чином не перевірила факт набуття права власності попереднім власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України Про нотаріат , угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, крім випадків, встановлених статтею 38 Закону України "Про іпотеку", посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень п. 4 розділу 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус перевіряє справжність кожного аркуша документа, який викладений на спеціальних бланках нотаріальних документів та подається для вчинення нотаріальних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2009 № 2053/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.11.2009 за № 1043/17059.

Згідно з положеннями ст.27 Закону України Про нотаріат , нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа. Нотаріус не володіє ані експертними знаннями щодо встановлення дійсності наданих для вчинення нотаріальних дій документів, ані повноваженнями суду та Комісії (Колегії) з розгляду скарг - для надання оцінки діям попереднього реєстратора (приватного нотаріуса) яким було зареєстровано право власності за ТОВ Альфа Білдінг Трейд . На момент вчинення позивачем нотаріальної дії, не було жодного рішення компетентного органу щодо скасування чи хоча б оспорювання права власності ТОВ Альфа Білдінг Трейд .

На підставі аналізу доводів сторін та наявних матеріалів, судом встановлено, що перевірка державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу зводилася лише до перегляду відомостей державного реєстру, а внаслідок невитребування у позивача будь-яких пояснень щодо виявлених порушень порядку державної реєстрації та матеріалів у паперовому вигляді, що зберігаються у нотаріуса, а також посилання перевіряючих лише на загальні статті Закону та Порядку тільки підтверджує формальний характер розгляду скарги.

Отже, з наведеного вбачається, що під час проведення розгляду зазначених скарг Міністерством юстиції України вчинено ряд порушень чинного законодавства в процесі здійснення перевірки викладених в них обставин та порядку їх розгляду та відповідно винесено протиправні накази в результаті, такі дії суб`єкту владних повноважень, є предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС).

Відповідачами як суб`єктами владних повноважень правомірність своїх рішень перед судом не доведена.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частина 2 ст. 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб`єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на наведені вище обставини, суд вважає, що оскаржені рішення відповідача не відповідають вимогам, встановленим ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у обраний позивачем спосіб захисту.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В порядку розподілу судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно частинам задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, рішення,- задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3323/5 від 30.10.2019 року Про анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право па зайняття нотаріальною діяльністю ;

Визнати протиправним та скасувати Рішення №7 від 26.11.2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 05.06.2009 року за №7505 на ім`я ОСОБА_2 ;

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3951/5 від 10.12.2019 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_3 ;

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №1015/7 від 20.12.2019 року про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 ;

Визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 4 Наказу Міністерства юстиції України №3259/5 від 24.10.2019 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо анулювання доступу приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 ) Ганні Олегівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3888/5 від 04.12.2019 року про внесення змін до Наказу Міністерства юстиції від 24.10.2019 року №3259/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ;

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу Міністерства юстиції України № 4104/5 від 20.12.2019 року Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо анулювання доступу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Г.О. (Андрєєвої Г.О.) до ЄДР, виконання якого покладено на державне підприємство Національні інформаційні системи ;

Визнати протиправним та скасувати пункти 4 та 6 Наказу Міністерства юстиції України № 1172/5 від 24.03.2020 року Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо анулювання доступу приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 ) Ганні Олегівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та покладення виконання пункту 4 наказу на державне підприємство Національні інформаційні системи .

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 6726,40 грн. в такому порядку:

за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України в сумі 5885,60 грн.

за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова