Рішення

від 04.08.2020 по справі 540/1698/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1698/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області до Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області (далі - позивач, прокурор) звернувся до суду з позовом до Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області (далі - відповідач, Катеринівська сільрада), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області щодо не визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єкту благоустрою населеного пункту - дитячо-спортивного майданчика, його частин (елементів), розташованого по вулиці Миру, б/н села Катеринівка Великолепетиського району Херсонської області;

- зобов`язати Катеринівську сільську раду Великолепетиського району Херсонської області вчинити дії щодо визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання цього об`єкту благоустрою населеного пункту, його частин (елементів);

- визнати протиправною бездіяльність Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області щодо не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населеного пункту - дитячо-спортивного майданчика, його частин (елементів), розташованого по вулиці Миру, б/н села Катеринівка Великолепетиського району Херсонської області;

- зобов`язати Катеринівську сільську раду Великолепетиського району Херсонської області вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації цього об`єкту благоустрою населеного пункту, його частин (елементів).

Ухвалою судді від 06.07.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду на 23.07.2020р.

Вказані вимоги прокурор обґрунтовує тим, що на території Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області розміщений дитячий спортивно-ігровий майданчик, балансоутримувачем якого є відповідач. При цьому позивач, вказує, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"). Крім того, на виконання п. 5 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Проте, на запити прокурора про надання інформації щодо затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані на території селищної ради, а також чи проведена технічна інвентаризація та паспортизація зазначених дитячих майданчиків, сільрада листами від 16.04.2020р. №123 та від 05.05.2020р. №138 повідомила про те, що плани технічної інвентаризації та паспортизація об`єктів благоустрою не затверджувались, технічна інвентаризація та паспортизація дитячого-спортивного ігрового майданчика не проводились, органи і служби для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населеного пункту, підпорядкованого сільській раді, не створено. З огляду на вказане, прокурор вказує, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації об`єкта благоустрою (дитячих, спортивних майданчиків), невжиття заходів протягом тривалого часу (з часу введення дитячого майданчика в експлуатацію), невжиття підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів щодо належного їх утримання, свідчить про незаконну бездіяльність сільради, як власника об`єктів благоустрою, яка ставить під загрозу закріплені ст. 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров`я та грубо порушує вимоги Закону України "Про благоустрій населених пунктів" щодо безконтрольності за технічним станом дитячих майданчиків, чим може завдати тяжких наслідків здоров`ю дітей міста. При цьому, прокурор зазначає, що відповідно до ст. 39 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями. В свою чергу, прокурор вказує, що орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень який би здійснював контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування законодавства з благоустрою у населених пунктах відсутній, а Катеринівська сільрада, як власник дитячого майданчика, не здійснює самоврядний контроль у сфері благоустрою, у зв`язку з чим, прокурор має законні підстави на звернення до суду з даним позовом на правах позивача.

20.07.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із доводами, викладеними у позовній заяві, та просить у задоволенні позову відмовити. Стверджує, що чинним законодавством не визначено строків та періодичності проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою, як і не встановлено обов`язку сільради складати або затверджувати саме плани проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів. Вжиття таких заходів є виключним повноваженням відповідача як органу місцевого самоврядування, який самостійно визначає їх доцільність. Окрім того, наголошує, що визначення в якості балансоутримувача об`єкта благоустрою певних підприємств, установ, організацій є правом, а не обов`язком ради як органу місцевого самоврядування. При цьому, прокурором не обґрунтовано неможливість здійснення відповідачем або його виконавчим органом функцій балансоутримувача дитячого майданчика. Зазначає, що прокурор помилково подав позовну заяву до відповідача, адже згідно приписів Законів України Про благоустрій населених пунктів , Про місцеве самоврядування в Україні , відповідні повноваження виконує саме виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради. Тому, за доводами відповідача, вимоги прокурора є надуманими та безпідставними.

23.07.2020 року відповідач не забезпечив явки свого представника до суду, проте був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Позивачем подано заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відтак, суд згідно приписів ч. 3 ст. 194 КАС України та ч. 9 ст. 205 КАС України, здійснюватиме розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

03.08.2020 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій останній стверджує, що доводи відзиву не спростовують висновків позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.04.2020р. Каховська місцева прокуратура звернулася до сільського голови Катеринівської сільради з листом №33-2238вих-20, яким у зв`язку з вивченням питання благоустрою населених пунктів, в т.ч. дитячих ігрових майданчиків, розташованих на території сільради, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в сфері охорони дитинства в суді просила надати письмову інформацію з наступних питань, зокрема, щодо:

- переліку об`єктів благоустрою у вигляді дитячих ігрових, спортивних та інших майданчиків, що розташовані на території сільської ради, їх балансоутримувача;

- обстеження комісією сільради вказаних об`єктів благоустрою;

- затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації вказаних об`єктів благоустрою та проведення заходів, спрямованих на їх затвердження;

- укладання договорів про проведення технічної інвентаризації та паспортизації на вказані об`єкти благоустрою;

- проведення технічної інвентаризації та паспортизації вказаних об`єктів благоустрою, наявності на них інвентаризаційних і паспортних документів або причин не проведення таких заходів;

- створення органів і служб спільно з іншими суб`єктами комунальної власності для забезпечення здійснення заходів щодо утримання об`єктів благоустрою;

- затвердження правил благоустрою території сільради, місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, підпорядкованих сільраді.

16.04.2020р. сільський голова Катеринівської сільської ради листом №123 проінформував прокурора про наступне:

- на території сільради розташоване спортивно-ігрове обладнання для дитячого майданчика;

- балансоутримувачем є сільрада;

- комісія не створена, обстеження не проводились;

- на підстави розпорядження голови сільради від 01.11.2019р. №20 проведено інвентаризацію дитячо-спортивного ігрового майданчика (додано інвентарні картки);

- паспорти дитячих, ігрових, спортивних та інших майданчиків, які розташовані на території сільради, відсутні;

- договори про проведення технічної інвентаризації та паспортизації на вказані об`єкти не укладались;

- за утримання благоустрою населених пунктів відповідальним є виконавчий комітет сільради;

- правила благоустрою населених пунктів сільради затверджені XXVII сесією сільради сьомого скликання від 19.12.2018р. №229.

24.04.2020р. Каховська місцева прокуратура повторно звернулася до сільського голови Катеринівської сільради з листом №33-2571вих-20 з аналогічним запитом. Відмінним є лише той факт, що в одному із запитань щодо затвердження правил благоустрою території сільради, місцевих програм та заходів з благоустрою пунктів, підпорядкованих сільраді, прокурор зауважив на тому, що XXVII сесією сільради сьомого скликання від 19.12.2019р. №229 затверджено лише правила благоустрою, втім не вказано чи приймалися місцеві програми та заходи з благоустрою населених пунктів.

05.05.2020р. сільський голова Катеринівської сільради листом №138 повідомив прокурора, зокрема, про наступне:

- на території сільради у 2015р. створений дитячо-спортивний ігровий майданчик (Херсонська обл., Великолепетиський район, с. Катеринівка, вул. Миру, б/н), до складу якого входять: спортивно-ігровий комплекс КДУ- 808 (1 шт.) - 12800 грн.; спортивно-ігровий комплекс КДУ- 809 (1 шт.) - 8600 грн.; качелі двомісні К-708 (1 шт.) - 4100 грн.; качелі з лавкою на ланцюгах К-704 (1 шт.) - 4370 грн.; пісочниця дитяча КДУ- 901 (1 шт.) - 1300 грн.; каруселі шестимісні КР- 601 (1 шт.) - 7350 грн.;

- сільрадою плани технічної інвентаризації та паспортизація вказаних об`єктів благоустрою не затверджувались;

- органи і служби для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населеного пункту підпорядкованого сільраді, не створено;

- на XXXV сесії сільради сьомого скликання розглянуто та прийнято рішення від 18.12.2019р. №284 Про затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку сільради на 2020р. ;

- упродовж 2018р.-2020р. на сесію сільради питання про виділення коштів на проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячо-спортивного ігрового майданчика не виносились.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів по затвердженню планів інвентаризації об`єктів благоустрою (дитячих, спортивних майданчиків), належного їх утримання підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради передбачено у статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон України № 280/97-ВР).

Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон України №2807-IV) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно частини 1 статті 10 цього Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2807-ІV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Пунктом 5 частини другої статті 18 Закону № 2807-ІV підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані, зокрема, проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 2807-ІV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807-ІVелементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що на Катеринівську сільраду, як орган місцевого самоврядування, покладено повноваження щодо інвентаризації та паспортизації закріплених за нею об`єктів благоустрою, шляхом, зокрема, затвердження планів проведення інвентаризації, створення інвентаризаційної комісії тощо.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, на території Катеринівської сільради розташований дитячо-ігровий майданчик, який знаходиться за адресою: с. Катеринівка, вул. Миру, б/н.

Зазначений дитячо-ігровий майданчик відповідно до приписів Закону України "Про благоустрій населених пунктів", є об`єктом благоустрою, а тому організацію благоустрою території с. Катеринівка повинна забезпечувати Катеринівська сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

На виконання вищевказаних приписів статті 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" №2807-ІV від 06.09.2005р. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №550 від 29.10.2012р. затверджено Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.11.2012р. за №1937/22249 (далі - Інструкція №550), яка визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам`яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об`єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об`єкти).

Згідно пункту 1.3 Інструкції №550 паспортизація об`єктів благоустрою - складання технічних паспортів об`єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації.

Технічна інвентаризація об`єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об`єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об`єкті благоустрою.

Згідно пункту 1.4 Інструкції №550 технічна інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Згідно пункту 1.5 Інструкції №550 технічна інвентаризація об`єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою.

Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта благоустрою; закінчення ремонту об`єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об`єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об`єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об`єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об`єкта благоустрою.

Аналіз вказаних вище приписів законодавства дає підстави вважати, що проведення планової технічної інвентаризації та паспортизації закріплених за підприємствами, установами та організаціями об`єктів благоустрою є обов`язком цих підприємств, установ та організацій, виконанню якого має передувати затвердження органами державної влади, органами місцевого самоврядування відповідних планів технічної інвентаризації та паспортизації.

Разом з тим, з вищевказаних листів Катеринівської сільради, сільський голова не заперечує, що на пленарних засіданнях селищної ради не вирішувалось питання щодо затвердження плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані на території сільради, а технічна інвентаризація та паспортизація цих об`єктів благоустрою не проводилась у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для комфортного та безпечного життя дитини, отримання освіти, соціального захисту, всебічного розвитку тощо, зокрема, й шляхом створення та належного утримання об`єктів благоустрою населених пунктів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.10.2018р. у справі №822/3692/17.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене та враховуючи, що Катеринівська сільрада рада є балансоутримавачем вищевказаного дитячо-спортивного ігрового майданчика, суд погоджується з позицією прокурора щодо наявності протиправної бездіяльності відповідача у не затвердженні планів інвентаризації та паспортизації об`єкта благоустрою населеного пункту - дитячо-спортивного ігрового майданчика, його частин (елементів), розташованих на території Катеринівської сільради Великолепетиського району Херсонської області, а саме: по вул. Миру у с. Катеринівка та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації цього об`єкту благоустрою населеного пункту, його частин (елементів).

Щодо вимоги прокурора про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання вказаного об`єкту благоустрою населеного пункту його частин (елементів) та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо їх визначення, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Вказану вимогу прокурор обґрунтовує тим, що сільрада повинна визначити підприємства, установи та організації (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою населеного пункту - дитячих, спортивних майданчиків, їх частин (елементів), розташованих на території сільради, оскільки це передбачено Законом України "Про благоустрій населених пунктів" та Інструкцією №550.

Проте, суд звертає увагу на те, що у листі №123 від 16.04.2020р. сільський голова повідомляє прокурора про те, що балансоутримувачем майданчика та його частин є сільрада. При цьому, органи і служби для забезпечення здійснення благоустрою населеного пункту підпорядкованого сільраді не створювались, не визначені на конкурсних засадах підприємства, установи та організації відповідальні за утримання об`єктів благоустрою.

З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором не доведено належними доказами факт створення та існування на території Катеринівської сільради підприємств, установ та організацій, відповідальних за утримання об`єкту благоустрою, а з наявного у справі листування між прокурором та сільським головою, вказане не вбачається.

Щодо права звернення прокурора до суду з вказаним позовом, то суд вказує про таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках.

Спеціальним законом, яким визначаються виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

За приписами ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відтак, представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі не вчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 39 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Порядок здійснення державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.

Однак, суд зазначає, що нормативного акту, який затверджував би порядок проведення контролю у сфері благоустрою місцевими державними адміністраціями не затверджено, а Законом України "Про місцеві державні адміністрації" не передбачено повноваження місцевої державної адміністрації щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства з благоустрою у населених пунктах відповідними органами місцевого самоврядування.

Статтею 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

В межах даних спірних правовідносин прокурор просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Катеринівську сільську раду Великолепетиського району Херсонської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, який розташований на її території. Таким чином, відповідачем є відповідна сільська рада, а тому самоврядний контроль також виключається.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.09.2018р. у справі №804/2244/18.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у постанові від 15.10.2019р. у справі №810/3894/17 Верховний Суд вказав на те, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу. Таким чином, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави у сфері охорони дитинства, шляхом створення безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, які порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування.

З огляду на все вищезазначене, суд приходить до висновку, що в даній справі прокурор наділений процесуальною дієздатністю на звернення до суду з відповідним позовом, та належним чином обґрунтував, що подання такого позову мало на меті захист "інтересів держави".

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За відсутності доказів понесення позивачем витрат на залучення свідків та проведення експертиз, судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позовну заяву Заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120, 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Соборності, буд. 18) в інтересах держави до Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04401546, 74520, Херсонська обл., Великолепетиський район, с. Катеринівка, вул. Центральна, 23) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області щодо не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населеного пункту - дитячо-спортивного майданчика, його частин (елементів), розташованого по вулиці Миру, б/н села Катеринівка Великолепетиського району Херсонської області та зобов`язати Катеринівську сільську раду Великолепетиського району Херсонської області вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації цього об`єкту благоустрою населеного пункту, його частин (елементів).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 109010000