Постанова

від 31.07.2020 по справі 280/1456/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1456/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької обласної державної адміністрації

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 280/1456/20 (суддя І інстанції - Прасов О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Автосвіт" до Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування розпоряджень,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП АСА",

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення (розпорядження) щодо переможця конкурсів, а також того, хто зайняв друге місце по об`єктам конкурсів № 28, № 29, які відбулись 20.01.2020;

- зобов`язати Запорізьку обласну державну адміністрацію прийняти рішення (розпорядження) щодо переможця конкурсів, а також того, хто зайняв друге місце по об`єктам конкурсів № 28, № 29, які відбулись 20.01.2020;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 10.02.2020 № 52 Про створення комісії з розгляду скарги TOB АТП АСА ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 28.02.2020 № 86 Про скасування рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов задоволений частково, а саме:

1. визнано протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення (розпорядження) щодо переможця конкурсів, а також того, хто зайняв друге місце по об`єктам конкурсів № 28, № 29, які відбулись 20.01.2020.

2. зобов`язано Запорізьку обласну державну адміністрацію прийняти рішення (розпорядження) щодо переможця конкурсів, а також того, хто зайняв друге місце по об`єктам конкурсів № 28, № 29, які відбулись 20.01.2020.

3. визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 86 від 28.02.2020 Про скасування рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників .

У задоволенні іншої частини позову відмовлено. (Том № 2 а.с. 80-87)

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

В обґрунтування скарги зазначив, що його розпорядження, яким скасовано рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників прийнято в межах компетенції, в порядку та у спосіб, визначенні чинним законодавством, а тому є правомірним. Таке рішення відповідачем прийнято за результатами розгляду скарги іншого учасника конкурсу - третьої особи ТОВ АТП АСА , в ході якого встановлено неправильне нарахування балів конкурсною комісією учасникам конкурсу.

У частині відмови в задоволенні позову рішення суду не оскаржено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

20 січня 2020 року за наслідками засідання конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників (т. 1 а.с. 10-13, 179-199) складений Протокол № 4/13/20, відповідно до якого:

1. по об`єкту № 28 (назва маршруту: Мелітополь (АС-2) - Орлово; Мелітополь (АС-2) - Терпіння, ч/з Семенівку, Рівне, Північне; Мелітополь (АС-2) - Вознесенка; Мелітополь (АС-2) - Мирне, ч/з Семенівку, Рівне; Мелітополь (АС-2) - Новоякимівка, ч/з Удачне, Новгородківку, Степне, Високе) автомобільні перевізники-претенденти ТОВ Підприємство Автосвіт та ТОВ АТП АСА набрали однакову кількість балів - по 15 . Члени конкурсного комітету проголосували рекомендувати організатору визнати ТОВ Підприємство Автосвіт переможцем конкурсу на об`єкті № 28. Результати поіменного голосування: за - 10 осіб, проти - 3 особи, утрималася 1 особа. Також рекомендовано організатору визнати ТОВ АТП АСА таким, що посів друге місце за результатами конкурсу на об`єкті № 28. Результати поіменного голосування: ЗА - 14 осіб, проти та утрималися немає.

2. по об`єкту № 29 (назва маршруту: Мелітополь (АС-2) - Костянтинівка; Мелітополь (АС-2) - Тамбовка; Мелітополь (АС-2) - Тамбовка, ч/з Семенівку до Білої акації ; Мелітополь (АС-2) - Новопилипівка, ч/з Соснівку, Оленівку; Мелітополь (АС-2) - Арабка, ч/з Вознесенівку, Тихонівку, Борисівку, Астраханку, Свободне) автомобільні перевізники-претенденти ТОВ Підприємство Автосвіт та ТОВ АТП АСА набрали однакову кількість балів - по 15 . Рекомендовано організатору визнати ТОВ Підприємство Автосвіт переможцем конкурсу на об`єкті № 29. Результати поіменного голосування: за - 9 осіб, проти - 4 особи, утрималась 1 особа. У зв`язку з цим рекомендовано організатору визнати ТОВ АТП АСА таким, що посів друге місце за результатами конкурсу на об`єкті № 29. Результати поіменного голосування: ЗА - 14 осіб, проти та утрималися - немає.

Не погоджуючись з рішеннями конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які не видять за межі території Запорізької області, викладені у Протоколі № 4/13/20 від 20.01.2020 по об`єктах конкурсу № 28 та № 29, ТОВ АТП АСА оскаржило їх голові Запорізької обласної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 10.02.2020 за № 52 Про створення комісії з розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю АТП АСА від 30.01.2020 вих. № 58 створено та затверджено склад комісії з розгляду скарги ТОВ АТП АСА від 30.01.2020 вих. № 58 (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до розпорядженні голови Запорізької обласної державної адміністрації від 28.02.2020 за № 86 Про скасування рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників скасовано рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Запорізької області, викладеного в протоколі від 20.01.2020 № 4/13/2020, в частині визначення переможців конкурсів з перевезення пасажирів на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Запорізької області, а також тих, хто зайняв друге місце, по об`єктах конкурсів № 28 та № 29. Зобов`язано директора Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації Марину Барановську забезпечити організацію та проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Запорізької області по об`єктах №28 та №29, відповідно до вимог Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081

Підставою прийняття такого рішення у розпорядженні зазначено часткове підтвердження фактів і доводів, наведених у скарзі ТОВ АТП АСА , а саме відсутність у користуванні ТОВ Підприємство Автосвіт земельних ділянок для виконання вимог статей 21, 34 Закону України Про автомобільний транспорт . Відповідач вважав це достатньою підставою для скасування рішення конкурсного комітету, викладеного в протоколі від 20.01.2020 № 4/13/2020 по об`єктах конкурсів № 28 та № 29. (т. 1 а.с. 17).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача договорів оренди нежитлових приміщень для зберігання автотранспорту, медичного кабінету, КТП та проведення технічного огляду свідчать про фактичне користування ним земельними ділянками, на яких ці приміщення розташовані. Крім того, суд зазначив, що статті 21 та 34 Закону України Про автомобільний транспорт , на недодержання яких позивачем ослався відповідач, не містять положень щодо перебування у автотранспортного підприємства у власності чи користуванні земельних ділянок, а організатор перевезень не приймав відповідно до п. 12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування рішення про недопущення до участі в конкурсі перевізника-претендента ТОВ Підприємство Автосвіт з цих підстав. Також суд зазначив про наявність у позивача автобусу, який може використовуватись для перевезення осіб з обмеженими можливостями, а у скаржника ТОВ АТП АСА численних несплачених штрафних санкцій, накладених Державною службою України з безпеки на транспорті, що залишилось поза увагою комісії з розгляду скарги.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 43 Закону України Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2011 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344) визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів). На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Згідно з ч. 1, 2, 8, 9, 11 ст. 44 Закону № 2344 організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. До обов`язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать:

- визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками;

- державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.

Автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 45 Закону № 2344 у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.

До участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які: визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб`єкта господарювання; подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію; не відповідають вимогам статті 34 цього Закону; передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.

Як зазначено у ст. 46 Закону № 2344, для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи: заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент; відомості за підписом суб`єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником; відомості про додаткові умови обслуговування маршруту; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не менш як за дев`ять днів до дня проведення конкурсу забезпечують інформування відповідних підрозділів Національної поліції про перевізників-претендентів, які подали документи на конкурс. (…) Під час визначення переможця конкурсу на міжміських та міжнародних автобусних маршрутах у разі рівних пропозицій претендентів перевага надається перевізникам, які представили до конкурсного комітету свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності.

Згідно зі ст. 21 Закону № 2344 власники (користувачі) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони. Власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками. Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції приймають рішення про організацію місць зберігання транспортних засобів на відповідній території та здійснюють контроль за їх діяльністю відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344 автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

У п. 8 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 за № 1081 (далі - Порядок № 1081), зазначено, що переможця чи переможців конкурсу визначає організатор перевезень на підставі рішення конкурсного комітету окремо щодо кожного об`єкта конкурсу. У разі коли щодо одного чи кількох об`єктів конкурсу встановлено, що рішення конкурсного комітету прийнято з порушенням законодавства, організатор перевезень приймає рішення про скасування такого рішення конкурсного комітету щодо цих об`єктів та виносить його для повторного розгляду на наступному засіданні конкурсного комітету.

З огляду на зміст п. 8 Порядку № 1081 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що п. 2 резолютивної частини Розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 28.02.2020 за № 86 Про скасування рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників не відповідає приписам зазначеного пункту, оскільки замість повторного розгляду на засіданні конкурсного комітету зобов`язує директора Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури провести новий конкурс.

Згідно з п. 12 Порядку № 1081 проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування організатор перевезень приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі перевізника-претендента, який: 1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію; 2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації; 3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт"; 4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов`язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків необхідної кількості автобусів для виконання перевезень; 5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансбезпекою, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу); 6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов`язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт"; 7) подав до участі в конкурсі більшу кількість автобусів, ніж це передбачено умовами конкурсу.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1081, якщо перевізником-претендентом на один чи кілька об`єктів конкурсу є тільки один автомобільний перевізник, він визнається переможцем у разі його відповідності вимогам статей 45 і 46 Закону України "Про автомобільний транспорт". У разі коли щодо одного міжобласного автобусного маршруту є кілька перевізників-претендентів, переможцями конкурсу визнаються автомобільні перевізники, які відповідають вимогам статей 45 і 46 Закону України "Про автомобільний транспорт" та цього Порядку.

Як зазначено у п. 29 Порядку № 1081, для участі у конкурсі перевізник-претендент подає окремо щодо кожного об`єкта конкурсу документи, визначені статтею 46 Закону України "Про автомобільний транспорт", за формою згідно з додатками 1-4. (…) Перевірку поданих документів на відповідність обов`язковим і додатковим (за наявності) умовам конкурсу та наявності усіх документів, передбачених цим Порядком, проводить організатор перевезень.

У п. 42 Порядку № 1081 зазначено, що у разі коли на один з об`єктів конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах претендує два або більше перевізники-претенденти, конкурсний комітет визначає переможця з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів та подає пропозиції організатору перевезень. Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах, є підставою для подання пропозицій організатору перевезень для визначення переможця конкурсу.

Згідно з п. 46 Порядку № 1081 організатор перевезень визнає переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах того перевізника-претендента, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів, підготовлених конкурсним комітетом. Організатор перевезень визнає перевізником-претендентом на конкурсі з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах, який посів друге місце, того перевізника-претендента, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів, підготовлених конкурсним комітетом, без урахування показника переможця конкурсу. У разі коли перевізники-претенденти під час участі у конкурсі з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах набрали однакову кількість балів, переможець конкурсу визначається шляхом голосування. Перевізника-претендента, визнаного переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах, може бути визнано таким, лише у разі, коли набрана ним за окремим об`єктом конкурсу кількість балів вища ніж нуль.

Відповідно до п. 49 Порядку № 1081 рішення про результати конкурсу оформляється протоколом, який підписується головуючим, секретарем та присутніми членами конкурсного комітету і подається організатору перевезень протягом п`яти робочих днів. Організатор перевезень протягом десяти робочих днів від дати надходження протоколу конкурсного комітету опрацьовує матеріали проведеного конкурсу з перевезення пасажирів та у разі відсутності зауважень до порядку проведення конкурсу приймає рішення окремо за кожним об`єктом щодо переможця чи переможців конкурсу, а також того, хто зайняв друге місце у разі проведення конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах. За наявності підстав вважати рішення конкурсного комітету про результати конкурсу такими, що прийняті з порушенням законодавства, приймається обґрунтоване рішення із зазначенням змісту порушень про скасування рішення конкурсного комітету щодо результатів конкурсу або скасування свого рішення як за окремими об`єктами конкурсу, так і в цілому всього конкурсу.

В Анкеті до заяви про участь у конкурсі з перевезення пасажирів або продовження строку дії договору (дозволу) мають бути зазначені (Додаток № 4 до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування ): Відомості про документи, що підтверджують право власності чи користування земельними ділянками, а також право власності чи користування приміщеннями, де забезпечується проведення медичного огляду водіїв, їх стажування та інструктажі, а також огляд технічного стану автобусів та їх зберігання .

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду документи, що підтверджують використання ТОВ Підприємство Автосвіт нерухомого майна - гаражів, боксів, оглядових ям, медичних кабінетів, навісів та майданчиків для зберігання транспортних засобів, для забезпечення процесу транспортних перевезень: розміщення офісу (адміністрації підприємства), здійснення технічних оглядів транспортних засобів, їх ремонту, здійснення оглядів водіїв, відстою, зберігання та миття транспортних засобів.

Так, 02.07.2018 між ТОВ Мелітопольський навчально-курсовий комбінат (орендодавець) та ТОВ Підприємство Автосвіт (орендар) укладений Договір оренди та Додаткова угода до нього від 02.09.2018, за умовами яких орендодавець передає орендареві у строкове платне користування (1090 календарних днів) наступні об`єкти нерухомого майна (місцезнаходження - Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Костенка, 36 ): будівлю гаражу літ.Г-1, площею 99 кв. метрів та приміщення № 9 площею 5,9 кв. метрів, приміщення № 12 площею 14,6 кв. метрів, приміщення № 13 площею 12,1 кв. метрів, розташовані в будівлі літ. Е-1, де орендар має право проводити медичний огляд водіїв, їх стажування та інструктаж, а також здійснювати огляд технічного стану автобусів; частину майданчика з твердим покриттям загальною площею 200м.кв. для зберігання автобусів (техніки) орендаря (т. № 1 а.с. 74-75, 77).

На підтвердження реальності вказаних Договору оренди від 02.07.2018 та Додаткової до нього угоди від 02.09.2018 позивачем надано до суду також: Акт приймання-передачі від 02.07.2018; Технічний паспорт на об`єкти за адресою - Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Костенка, 36; Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 658914 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.04.2015 за № 36116746, за якими власником земельної ділянки площею 0,2384 га. за адресою - Запорізька область, м. Мелітополь , вул. Костенка, 36, є ТОВ Мелітопольський навчально-курсовий комбінат ; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.04.2015 за № 36118334 про належність на праві власності ТОВ Мелітопольський навчально-курсовий комбінат об`єктів нерухомості за адресою - Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Костенка, 36; Платіжні доручення, якими позивач як оерндар сплачував орендодавцю кошти з призначенням платежу - Оренда земельної ділянки для зберіг. автобусів, будівлю гаражу, приміщ. для провед. мед. огляду водіїв, стажув. та інструкт. … (т. № 1 а.с. 76, 78-97).

Крім того, 25.05.2018 між ТОВ ВКФ Універсал (виконавець) та ТОВ Підприємство Автосвіт (замовник) укладено Договір оренди № 25 за умовами якого виконавець здає в оренду замовнику строком до 24.05.2021 територію для зберігання автотранспортних засобів на 150 машиномісць, КТП для проведення перед рейсового та після рейсового технічного огляду автотранспорту механіками замовника, яка розташована за адресою: м. Мелітополь, проспект Б.Хмельницького, 100-А (т. № 1 а.с. 98-99).

На підтвердження реальності зазначеного Договору позивачем надано до суду: Акт приймання-передачі; Квитанції до прибуткового касового ордеру, за якими позивачем сплачувалась ТОВ ВКФ Універсал орендна плата. (т. № 1 100-112).

Також, 01.01.2019 між ТОВ Мелітопольська трикотажна фабрика (орендодавець) та ТОВ Підприємство Автосвіт (орендар) укладений Договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає орендареві у строкове платне користування (до 31.12.2020) нежитлове приміщення, загальною площею 24,9 кв. метрів, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О .Невського, 24 /1 (т. № 1 а.с. 113-114).

На підтвердження реальності цього Договору позивачем надані до суду: Акт приймання-передачі майна; платіжні доручення, якими позивачем сплачено орендодавцю орендну плату. (т. № 1 а.с. 115-124).

11.09.2019 між Мелітопольською міською радою Запорізької області (орендодавець) та ТОВ Підприємство Автосвіт (орендар) укладено Договір оренди № 128 за умовами якого орендодавець передає орендареві в оренду строком до 09.09.2022 вбудовані нежитлові приміщення № 8 та №10 загальною площею 237,1 кв. метрів (внутрішній обмір) в будівлі літ. В-1, що розташовані за адресою: м. Мелітополь, вул. Костенка, 13 - майно, яке знаходиться в комунальній власності Мелітопольської міської ради Запорізької області з метою розміщення гаражу, боксу та зберігання автотранспортних засобів (техніки) з правом проведення огляду технічного стану автотранспорту (т. № 1 а.с. 125-127).

На підтвердження реальності вказаного Договору позивачем надано до суду: акт прийому-передачі; розрахунок орендної плати за орендоване майно; схематичний план орендованого майна; поверховий план орендованого майна; платіжні доручення, за якими позивачем сплачено орендну плату. (т. № 1 а.с. 128-135).

27.09.2019 між Мелітопольською міською радою Запорізької області (орендодавець) та ТОВ Підприємство Автосвіт (орендар) укладено Договір оренди № 123 за умовами якого орендодавець передає орендареві в оренду строком до 25.09.2022 навіс літ. Е, до складу якого входить майданчик з твердим покриттям загальною площею 380,3 кв. метрів (зовнішній обмір) та частину навісу літ. б , до складу якого входить майданчик з твердим покриттям загальною площею 152,2 кв. метри (зовнішній обмір), що розташовані за адресою: м .Мелітополь, вул. Костенка, 13 - майно, яке знаходиться в комунальній власності Мелітопольської міської ради Запорізької області з метою розміщення та зберігання автотранспортних засобів (техніки) з правом проведення огляду технічного стану автотранспорту (т. № 1 а.с. 136-138).

На підтвердження реальності зазначеного Договору позивачем надано до суду: акт прийому-передачі; розрахунок орендної плати за орендоване майно; схематичний план орендованого майна; поверховий план орендованого майна; платіжні доручення, якими позивачем сплачено орендну плату. (т. № 1 а.с. 139-146).

У наведених Договорах міститься інформація про площі орендованих об`єктів, кількість машиномісць, що дозволяє пересвідчитись у можливості забезпечити позивачем зберігання транспортних засобів (автобусів).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстагції, що зазначені Договори оренди підтверджують перебування в оренді у позивача нерухомого майна, яке дозволяє забезпечувати зберігання автобусів у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони, тобто умови діяльності позивача в цій частині відповідають приписам статей 21, 34 Закону № 2344.

По суті норми зазначених статей у кореспондендії зі статтею 45 Закону № 2344 направлені на те, щоб не допустити участі в конкурсі таких учасників, які не мають умов для здійснення перевезень громадян, зокрема не мають гаражів, боксів чи спеціальних майданчиків, де будуть зберігатись автобуси. Проте, оскільки позивач має такі приміщення на умовах оренди, то він безумовно відповідає в цій частині вимогам, які визначені чинним законодавством для учасників конкурсу - автомобільних перевізників.

Про відповідність позивача вимогам, які предявляються до учасників конкурсу свідчить і допуск позивача до конкурсу, оскільки питання відповідності перевіряються саме на стадії допуску, а не під час проведення самого конкурсу, про що свідчать приписи статті 45 Закону № 2344.

Разом з тим, оскільки нерухоме майно, яке знаходиться в оренді у позивача, розташоване на відповідних земельних ділянках, то позивач, як правильно вказав і суд першої інстанції, фактично користується цими земельними ділянками, що відповідає приписам Земельного та Цивільного кодексів України.

По суті в оскарженому розпорядженні відповідачем висловлено позицію, що позивач повинен не фактично користуватись земельними ділянками у зв`язку з користуванням розташованим на них нерухомим майном, а мати такі земельні ділянки у власності чи в користуванні на підставі правовстановлюючих документів, проте судом першої інстанції правильно зазначено, що статтями 21 та 34 Закону № 2344 не встановлено обов`язку автомобільного перевізника мати у власності чи користуванні саме земельні ділянки, тому наявності у користуванні перевізника відповідних приміщень та майданчиків є достатньо в цьому випадку, зокрема і для висновку відповідача про користування позивачем земельними ділянками.

Отже, висновки відповідача з цього приводу є надуманими, штучними та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність спірного розпорядження відповідача та необхідність у зв`язку з цим його скасування.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що єдиною підставою для скасування рішення конкурсного комітету в оскарженому розпорядженні відповідача зазначено відсутність у позивача в користуванні земельних ділянок.

Проте, наявність чи відсутність в учасників конкурсу транспортних засобів для перевезення осіб з обмеженими можливостями, а також наявність у них несплачених штрафних санкцій, накладених Державною службою України з безпеки на транспорті, за змістом розпорядження № 86 не були підставами для скасування рішення конкурсного комітету, а тому дослідження та аналіз цих обставин, до чого вдався суд першої інстанції, є надлишковим і не може мати правового значення для вирішення спору, оскільки адміністративним судом рішення суб`єкта владних повноважень перевіряється на правоміність лише з тих підстав, з яких воно прийнято.

Щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо переможця конкурсів по об`єктам № 28 та № 29 апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів з цього питання зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі Афанасьєв проти України (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Питання ефективного способу захисту неодноразово розглядалось Європейським судом з прав людини, який, зокрема у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на приписи статті 45 Закону № 2344 та п. 8, 46, 49 Порядку № 1081, а також те, що розпорядження про скасування рішення конкурсного комітету є протиправним і підлягає скасуванню, а інших перешкод для визначення переможця не існує, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо переможця конкурсів, а також того, хто зайняв друге місце по об`єктам конкурсів № 28, № 29, які відбулись 20 січня 2020 року, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому апеляційний суд вважає помилковими доводи апелянта, що питання визначення переможця конкурсу відноситься до його дискреційних повноважень з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Натомість, як уже зазначалось вище, пункти 8, 46 та 49 Порядку № 1081 містять чіткий обов`язок організатора перевезень, яким є відповідач, визначити переможця конкурсу та алгоритм дій організатора перевезень, який не передбачає прийняття рішення на власний розсуд, а тому в спірних правовідносинах дискреційні повноваження у відповідача відсутні.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, а справа згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то постанова суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 280/1456/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко