Постанова

від 04.08.2020 по справі 824/283/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/283/19-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш Віталій Олександрович

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

04 серпня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Максименка Я.О.,

представника відповідача: Теутуляк С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року (повний текст якої складено в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросад - 2005" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" про скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Зокрема зазначив, що як видно із наданих ТОВ "Агросад-2005" документів дані Реєстрів щодо наданих послуг механізмами ТОВ "Будмонтажсервіс І" не відповідають даним Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31 від 28 лютого 2018 року, а саме:

- в Реєстрах зазначено послуги бульдозера САТ D5МХL (послуги розрівнювання) всього 178 маш./год. на протязі листопада 2017 року - січня 2018 року, а в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31 від 28.02.2018 року послуги бульдозера САТ D5МХL відсутні;

- в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31 від 28.02.2018 року зазначено послуги екскаватора САТ 330С всього 358 маш./год., а в Реєстрах наданих послуг екскаватор САТ 330С відсутній. Крім того ТОВ "Агросад-2005" в ході перевірки не надано всі документи, які б фактично підтверджували придбані ТОВ "Агросад-2005" послуги транспортних засобів та будівельних механізмів у ТОВ "Будмонтажсервіс І" у І півріччі 2018 року. Економічна доцільність вищевказаної операції відсутня, так як ТОВ "Агросад-2005" фактично у листопаді-грудні 2017 року, січні-лютому 2018 року не здійснювало сільськогосподарські роботи.

Відсутність підтверджуючих документів що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які б фактично підтверджувати реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення (придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності) свідчить про те, що ТОВ "Агросад-2005" неправомірно сформовано податковий кредит у лютому 2018 року в сумі 500930,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство обмеженою відповідальністю "Агросад-2005" (код ЄДРПОУ 33259788), місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 38А, с. Шебутинці, Сокирянський район, Чернівецька область, основний вид економічної діяльності: вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (а.с. 13 т. 1).

В період з 28.09.2018 року по 11.10.2018 року, на підставі направлень від 27.09.2018 року№1841, №1842, №1843, №1844 та наказу про проведення документальної планової перевірки №571 від 14.09.2018 року, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Агросад-2005" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства за період з 01.07.2015 року по 30.06.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2015 року по 30.06.2018 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

ТОВ "Агросад-2005" проінформовано про проведення документальної планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 14.09.2018 року №126.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.10.2018 року №5428/24-13-14-01/33259788 (а.с. 16-73 т. 1), яким зафіксовано наступні порушення:

1) пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 п. 187, ст. 192, п. 200.1 ст. 200, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями у редакції, що діяла до 01.01.2017 року), внаслідок чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) за період з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року на загальну суму 728553,00 грн, в тому числі: у лютому 2016 року на суму 105248,00 грн, у березні 2016 року на суму 147283 грн, у квітні 2016 року на суму 187293,00 грн, у жовтні 2016 року на суму 35469,00 грн, у листопаді 2016 року на суму 246860,00 грн, у грудні 2016 року на суму 6400,00 грн;

- завищено податок на додану вартість, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок та період з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року на загальну суму 771510,0 грн, у тому числі: завищення за грудень 2015 року в сумі 1500062,00 грн та заниження в сумі 728552,00 грн, в тому числі: у лютому 2016 року на суму 105248,00 грн, у березні 2016 року на суму 147283,00 грн, у квітні 2016 року на суму 187293 грн, у жовтні 2016 року на суму 35468,00 грн, у листопаді 2016 року на суму 246861,00 грн, у грудні 2016 року на суму 6399,00 грн.

2) пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями у редакції що діяла до 01.01.2017 року), внаслідок чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету (загальна декларація) на загальну суму 543887,00 грн., в тому числі за лютий 2017 року в сумі 42957,00 грн, лютий 2018 року на суму 500930,00 грн.

3) п. 15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29 грудня 2017 року № 148, а саме:

- перевищено термін зберігання в позаробочий час у касі Товариства готівкової виручки (готівки) у межах, що перевищує самостійно встановлений ліміт каси на суму 12400,00 грн.

4) ст. 119.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, за встановленою формою №1-ДФ за 1 квартал 2016 року.

Не погоджуючись із порушеннями викладеними в акті перевірки від 07.11.2018 року позивачем подано до Головного управління ДФС у Чернівецькій області заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечення ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято висновок від 15.11.2018 року за вих. №5702/10/24-13-14-01 згідно якого встановлено, що висновки викладені в акті перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі вищевказаного акту перевірки від 26.10.2018 року №5428/24-13-14-01/33259788, органом ДФС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 року №0008771401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 1590550,00 грн., в тому числі: за основним зобов`язанням - 1272440,00 грн., за штрафними санкціями - 318110,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2018 року №0008771401 позивач оскаржив його до ДФС України.

За результатами розгляду скарги позивача, Рішенням ДФС України від 01.02.2019 року №5297/6/99-99-11-04-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 року №0008771401 в частині виявлених порушень по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Торгагро Сольюшн", в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

На підставі рішення ДФС України №5297/6/99-99-11-04-01-25 від 01.02.2019 року відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 року №0000741401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 626162,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 500930,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 125232,50 грн. (а.с. 15 т. 1).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 18.02.2019 року №0000741401, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів неправомірного формування позивачем податкового кредиту, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 року №0000741401, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 626162,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 500930,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 125232,50 грн., є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 44.1. статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредитку виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну території України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами законодавства визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв`язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв`язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 03.11.2017 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Будмонтажсервіс І" укладено Договір №03-11/2017 на надання послуг транспортними засобами та будівельними механізмами, за умовами якого ТОВ "Будмонтажсервіс І" на умовах даного договору надає позивачу послуги транспортними засобами та будівельними механізмами, а позивач зобов`язується оплатити надані послуги, відповідно до умов договору. Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно умов договору, за прострочення оплати наданих послуг до Замовника (ТОВ "Агросад-2005") буде нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Хоча під час перевірки та на момент її завершення, документи, які б підтверджували нарахування штрафних санкцій не надано.

Надані послуги задокументовані Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31 від

28.02.2018 року, відповідно до якого ТОВ "Будмонтажсервіс І" були проведені роботи (послуги) екскаваторами: Atlas 1404 0,8м3, Atlas 1404М 1,25м3, CAT 330С, CAT 336DL, CAT 428F та самоскидом КРАЗ на загальну суму 3 005 580,48 грн., в т. ч. сума ПДВ 500930,00 грн., а саме:

- послуги екскаватора Allas 1404 - 297 машино/годин на загальну суму з ПДВ - 247883,33 грн.;

- послуги екскаватора Allas 1404М - 409 машино/годин на загальну суму з ПДВ - 589431,12 грн.;

- послуги екскаватора CAT 330С - 358 машино/годин на загальну суму з ПДВ - 652992,00 грн.;

- послуги екскаватора CAT 336DL - 271 машино/годин на загальну суму з ПДВ - 494304,00 грн.;

- послуги екскаватора CAT 428F - 514 машино/годин на загальну суму з ПДВ - 296421,74 грн.;

- послуги самоскида КРАЗ - 2867 машино/годин на загальну суму з ПДВ - 724548,24 грн.

ТОВ "Агросад-2005" у лютому 2018 року сформовано податковий кредит по ПДВ на суму 500930,00 грн. на підставі податкової накладної №31 від 28.02.2018 року, постачальником послуг в якій значиться ТОВ "Будмонтажсервіс І", яка включена до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ Агросад -2005 та зареєстровано в ЄРПН 15.03.2018 року.

Згідно даних бухгалтерського обліку вказані суми відносяться підприємством до складу загальновиробничих витрат та в подальшому списані на основне виробництво.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ Агросад -2005 по рахунку 231 Основне виробництво за І півріччя 2008 року, дана операція із придбання послуг транспортних засобів та будівельних механізмів у ТОВ "Будмонтажсервіс І" відображена в обліку як Сільськогосподарські послуги сумі 2 504 650,40 грн.

Однак, будь - яких розрахунків за отримані послуги по даному договору, ТОВ Агросад-2005 на час здійснення перевірки не здійснювало.

Більше того, відповідно до матеріалів справи для здійснення господарської діяльності ТОВ Агросад - 2005 протягом перевіряємого періоду орендувало земельні ділянки загальної площі 60,0594 га, з яких 53,31 у фізичних осіб та 6,7494 га у ПП "Буковинський сад", що також ставить під сумнів використання вказаної техніки для обробки орендованих земель у такій кількості.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно наданих ТОВ Агросад - 2005 документів дані Реєстрів щодо наданих послуг механізмами ТОВ Будмонтажсервіс І не відповідають даним Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №31 від 28 лютого 2018 року, а саме:

- в Реєстрах зазначено послуги бульдозера CAT D5MXL (послуги розрівнювання) всього 178 маш/год на протязі листопада 2017 р. - січня 2018 року, а в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31 від 28.02.18р. послуги бульдозера CAT D5MXL відсутні;

- в акті здачі - прийняття робіт (надання послуг) №31 від 28.02.18р. зазначено послуги екскаватора CAT 330С всього 358 маш/год, а в Реєстрах наданих послуг екскаватор CAT 330С відсутній.

Крім того, на запитання суду апеляційної інстнації, за який період самоскида КРАЗ виробив 2867 машино/годин, оскільки відповідно до змінних рапортів, які містяться в матеріалах справи працювали 5 водіїв по 8 год., зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 . Представник позивача зазначив, що вказані особи працювали по змінах протягом доби в період часу з листопада 2017 року по лютий 2018 року.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до змінних рапортів, які містяться в матеріалах справи працювали 5 водіїв по 8 год. зокрема: ОСОБА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , які разом напрацювали 2664 машино/годин, а не як зазначено позивачем 2867 машино/годин, що на 203 машино/годин перебільшує ніж зазначено у відомостях.

Більше того, у Реєстрі надання послуг механізмами ТОВ "Будмонтажсервіс І" в саду на масиві 02 с. Вишківці ТОВ Агросад - 2005 зазначено послуги автомобіля - самоскида КРАЗ, однак взагалі не має ніяких відомостей, який саме КРАЗ і яка кількість автомобілів надавали вказані послуги.

А тому враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказані документи, а саме змінні рапорти, Реєстр надання послуг механізмами ТОВ "Будмонтажсервіс І" в саду на масиві 02 с. Вишківці ТОВ Агросад - 2005 не підтверджують реальність здійснення господарської операції, зокрема надання послуг відповідно до договору №03-11/2017 від 03.11.2017 року.

Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні документи, які підтверджують витрати паливо мастильних матеріалів для роботи вищезазначених транспортних засобів, також відсутні відомості стосовно водіїв, які працювали на зазначених транспортних засобах.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга цієї статті).

Згідно частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України зобов`язують платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Разом з тим, п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в ході проведення перевірки ТОВ Агросад-2005 не були представлені документи передбачені відповідно до умов п. 3.2. Договору № 03-11/2017 від 03.11.2017 року, укладеного між ТОВ Агросад-2005 та ТОВ Будмонтажсервіс-1 , а саме: шляхових листів та інших документів, що підтверджують надання послуг. Будь-яких розрахунків за отримані послуги по даному договору за період, що перевірявся, ТОВ Агросад-2005 не здійснювалось, документів, які би підтверджували оплату зазначених послуг на перевірку не представлено.

Жодних документів з обліку робіт будівельних машин і механізмів, окрім змінних рапортів, ані ТОВ Агросад-2005 ані ТОВ Будмонтажсервіс-1 для перевірки та для суду не представлено.

Отже, в ході проведення перевірки ТОВ "Агросад-2005" не надано всі документи, які б фактично підтверджували придбані ТОВ "Агросад-2005" послуги транспортних засобів та будівельних механізмів у ТОВ "Будмонтажсервіс І" у І півріччі 2018 року. Економічна доцільність вищевказаної операції відсутня, так як TОB "Агросад-2005" фактично листопаді-грудні 2017, січні-лютому 2018 року не здійснювало сільськогосподарські роботи.

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 21.10.2019 року ТОВ "Будмонтажсервіс І" направило до TОB "Агросад-2005" претензію, зокрема в якій просило здійснити оплату відповідно до договору 03-11/2017 від 03.11.2017 року у сумі 3005580,48 грн., в тому числі 500930,00 грн. ПДВ.

Після отримання вказаної претензії TОB "Агросад-2005" було сплачено 1000000,00 грн. на рахунок ТОВ "Будмонтажсервіс І", що підтверджується платіжним дорученням №491 від 12 листопада 2019 року.

Наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляд виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчиненні господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Лише формальна наявність договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами, вказаними в цих документах, як постачальник та покупець.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року справі № 826/5263/14.

Тобто, враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що на момент перевірки контролюючим органом, а саме 26 жовтня 2018 року (прийняття акту №5428/24-13-14-01/33259788), TОB "Агросад-2005" взагалі не було здійснено будь якої оплати на виконання договору 03-11/2017 від 03.11.2017 року, а тому не було підстав для формування податкового кредиту на додану вартість що підлягала сплаті до державного бюджету на загальну суму 500930,00 грн.

Таким чином, первинними документами, які містяться в матеріалах справи не підтверджено реальність вчинення господарських операцій між TОB "Агросад-2005" та ТОВ "Будмонтажсервіс І". Будь-яких інших первинних документів у підтвердження реальності господарських операцій, які не досліджувались судом при розгляді даної справи не надано.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз наявних в матеріалах справи доказів, в обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження факту реальності господарських операцій з ТОВ "Будмонтажсервіс І".

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для їх скасування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Стосовно заявлених заяв представником позивача витрат на професійну допомогу понесених в суді першої і апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Агросад - 2005" відмовлено у повному обсязі, а тому, останнє, не має право на відшкодування судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросад - 2005" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" про скасування податкового повідомлення - рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 серпня 2020 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Кузьменко Л.В. Франовська К.С.