Рішення

від 05.08.2020 по справі 357/5947/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/5947/20

2/357/2625/20

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 серпня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участю секретаря - Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 до ОСОБА_1 , третя особа: міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потеплілого від злочину,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2020 року позивач Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потеплілого від злочину, посилаючись на наступні обставини.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Так судом встановлено, що 03.03.2019 близько 01.00 год. водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 , д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по 77 км автодороги Київ-Одеса, від м. Київ у напрямку до м. Одеса, неподалік розташування смт. Терезине Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог п.1.5 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду та руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків , п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Для забезпечення дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом на дорозі , п. 10.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху , н. 12.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним , п. 12.3 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди , п.13.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу , проявив бездіяльність та неуважність, перед перестроюванням з лівої смуги в праву смугу руху не переконався, що це бу де безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не стежив за дорожньою обстановкою та не відреагував на її зміну, у разі виникнення небезпеки для руху, яку об`єктивно спроможний був виявити, він негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, залежно від швидкості руху керованого ним автомобіля та дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу та допустив зіткнення з попутним рефрижератором "SCHMITZ SK024", д.н.з. НОМЕР_2 до попутного автомобіля DAF ET XF105.410 , д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду прямо та мав перевагу в русі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала наступні тілесні ушкодження: розрив селезінки: кров у черевній порожнині: закритий перелом правої стегнової кістки: струс головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.

Сукупність допущених водієм ОСОБА_1 порушень вимог п.п. 1.5. 2.3(б), 10.1 п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_3 з 03.03.2019 року по 05.03.2019 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП БМР Білоцерківська міська лікарня № 2 , що підтверджується довідкою, виданою лікарнею за №03-05/881 від 24.04.2020 р.

Фактичні витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 становлять 1303 гривень 96 копійок. Проведено на лікуванні 2 ліжко-днів.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду від 21.06.2019 року набрав законної

сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, у хвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь КНП БМР Білоцерківська міська лікарня № 2 кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 1303 гривень та судові витрати покласти на відповідача (а.с. 1-6).

Ухвалою судді від 10 липня 2020 року постановлено прийняти позовну заяву та відкрити провадження у вищевказаній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 25-26).

Позивач в судове засідання не з`явився, 05.08.2020 року за вх. № 30029 судом отримано від представника позивача Постельга О.А. , який діє на підставі довіреності від 14.01.2020 року заяву, в якій останній просив справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 05.08.2020 року за вх. № 30028 судом отримано заяву, в якій останній просив справу розглядати за його відсутності та позовні вимоги визнає повністю.

Позивач Білоцерківська міська рада в судове засідання свого представника не направила, 20.07.2020 року за вх. № 27649 та 23.07.2020 року за вх. № 28102 судом отримані листи, в яких Білоцерківська міська рада просить суд слухати дану справу без представника Білоцерківської міської ради за наявними матеріалами у справі.

Позивач Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 в судове засідання свого представника не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого вбачається, що ухвалу суду від 10.07.2020 року, позовну заяву з додатками та судову повістку отримано 16.07.2020 року.

Однак, 29.07.2020 року за вх. № 28997 судом отримано заяву, в якій Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 просили розглянути справу за відсутності представника КНП БМР Білоцерківська міська лікарня № 2 .

Третя особа міське фінансове управління Білоцерківської міської ради в судове засідання свого представника не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого вбачається, що ухвалу суду від 10.07.2020 року, позовну заяву з додатками та судову повістку отримано 16.07.2020 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено останньому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на два роки та у відповідності до ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення інженерно-технічної експертизи у сумі 1570,10 гривень.

Зазначеним вироком суду встановлено, що 03.03.2019 близько 01.00 год. водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 , д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по 77 км автодороги Київ-Одеса, від м. Київ у напрямку до м. Одеса, неподалік розташування смт. Терезине Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог п.1.5 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду та руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків , п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Для забезпечення дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом на дорозі , п.10.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху , н. 12.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним , п.12.3 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди , п.13.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу , проявив бездіяльність та неуважність, перед перестроюванням з лівої смуги в праву смугу руху не переконався, що це бу де безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не стежив за дорожньою обстановкою та не відреагував на її зміну, у разі виникнення небезпеки для руху, яку об`єктивно спроможний був виявити, він негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, залежно від швидкості руху керованого ним автомобіля та дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу та допустив зіткнення з попутним рефрижератором "SCHMITZ SK024", д.н.з. НОМЕР_2 до попутного автомобіля DAF ET XF105.410 , д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду прямо та мав перевагу в русі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала наступні тілесні ушкодження: розрив селезінки: кров у черевній порожнині: закритий перелом правої стегнової кістки: струс головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.

Сукупність допущених водієм ОСОБА_1 порушень вимог п.п. 1.5. 2.3(б), 10.1 п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Також, з зазначеного вироку вбачається, що ОСОБА_1 визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення.

Вказаний вирок суду набрав законної сили 22.07.2019 року (а.с. 7-10).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлено, що у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_3 з 03.03.2019 року по 05.03.2019 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП БМР Білоцерківська міська лікарня № 2 , що підтверджується довідкою, виданою лікарнею за №03-05/881 від 24.04.2020 р. (а.с. 11).

Також, з в зазначеній довідці зазначено, що фактичні витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 становлять 1303 гривень 96 копійок. Проведено на лікуванні 2 ліжко-днів.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За роз`ясненням, викладеним у пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди слід довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх цих умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди; відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. При цьому у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавана шкоди.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 364/1080/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 р. Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 віт 16 липня 1993 року.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 р. сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

У відповідності до статуту КНП БМР Білоцерківська міська лікарня № 2 , Підприємство БМЛ № 2 створене за рішенням Білоцерківської міської ради від 24 травня 2018 року № 2243-52-VII Про створення Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня №2 відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні шляхом реорганізації (перетворення) Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 у комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 .

Згідно н. 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я па стаціонарне лікування потерпілого на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, в якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 та 2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частина 1 ст. 80 ЦПК України зазначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, в судовому засіданні під час розгляду даної цивільної справи знайшло своє підтвердження тому, що з боку неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 , який заподіяв шкоди здоров`ю ОСОБА_3 , Комунальним некомерційним підприємством Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 були понесені витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 , які складають 1303 гривень 96 копійок.

Судом було досліджено заяву відповідача ОСОБА_1 , яка була отримана 05.08.2020 року за вх. № 30028, в якій останній позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд, дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 до ОСОБА_1 , третя особа: міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потеплілого від злочину є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому, з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судові витрати у розмірі 840,80 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1162, 1206 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 79, 80, 82, 89, 133, 141, 158, 206, 258-265, 273, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 р. Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 до ОСОБА_1 , третя особа: міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потеплілого від злочину, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 (рахунок - НОМЕР_4 , отримувач БЦ ЦК/Біла Церква, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 38009832, код банку (МФО) - 899998, призначення платежу - ККД 24060300 Інші надходження ) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 1303,96 гривень (одна тисяча триста три гривні дев`яносто шість копійок).

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 38-А);

Позивач: Білоцерківська міська рада (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 26376300);

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня № 2 (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Семашка, буд. 9, ЄДРПОУ: 01994586);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

Третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд. 113, ЄДРПОУ: 02317988).

Повне судове рішення складено 05 серпня 2020 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов