Рішення

від 15.06.2020 по справі 448/92/20

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/92/20

Провадження № 2/448/285/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15.06.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Мриц Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законного представника малолітньої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законний представник малолітньої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір , головою якого була ОСОБА_5 , а членами такого її син ОСОБА_6 , невістка ОСОБА_1 , онук ОСОБА_2 , онук ОСОБА_7 . Вважають, що кожному з них відповідно належало по 1/5 ідеальній частині вказаного будинковолодіння.

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла голова двору ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/5 частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала їй як члену колгоспного двору. Стверджують, що спадщину спадкодавця ОСОБА_5 прийняв її онук ОСОБА_7 , факт прийняття ним спадщини підтверджується спільним проживанням із спадкодавцем ОСОБА_5 на час її смерті. Вважають, що таким чином частка ОСОБА_7 у спірному будинковолодінні збільшилась і становить 2/5.

Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/5 частку зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала йому як члену колгоспного двору. Стверджують, що спадщину після смерті останнього прийняли його дружина ОСОБА_1 (позивачка) та син ОСОБА_7 , факт прийняття ними спадщини підтверджується спільним проживанням із спадкодавцем ОСОБА_6 на час його смерті, тобто кожен 1/10 (1/5:2). Вважають, що таким чином частка ОСОБА_7 у спірному будинковолодінні збільшилась і становить 1/2, а також збільшилась і частка позивачки ОСОБА_1 та така становить 3/10.

Покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/2 частку зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами (1/5 - яка належала їй як члену колгоспного двору, 1/10 частка, яку такий успадкував після смерті свого батька ОСОБА_6 та 1/5 частка, яку такий успадкував після смерті свої баби ОСОБА_5 ). Зазначають, що спадкодавець ОСОБА_7 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав, а його матір ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 прийняли зазначену спадщину, факт прийняття ними спадщини підтверджується спільним проживанням із спадкодавцем ОСОБА_8 на час його смерті, тобто кожен по 1/4 (1/2:2). Вважають, що таким чином частка ОСОБА_9 у спірному будинковолодінні збільшилась і становить 11/20.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність належних правовстановлюючих документів на майно колишнього колгоспного двору, просять суд ухвалити рішення, яким визнати за: позивачкою ОСОБА_1 право власності на 11/20 часток будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; позивачем ОСОБА_2 право власності на 1/5 частку у спірному будинковолодінні, яка відповідно належала йому як члену даного колгоспного двору; позивачкою ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку у такому, яку успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_7 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законний представник малолітньої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, а подали через канцелярію суду письмові заяви, в яких зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять розглядати справу у їх відсутності.

Представник відповідача - Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує та просить розглядати справу у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву повідомлення №318/01-16, а також копії сторінок спадкової справи №299/2019, заведеної після смерті ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копії сторінок спадкової справи №286/2019 заведеної після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просив дану справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення від 22.04.2020р.; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 13.04.2020р. №59997281, з якої слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 в нотаріальній конторі не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру №59997286 від 13.04.2020р., з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_5 за життя, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , складено заповіт, який зареєстрований у спадковому реєстрі за №67. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи "колгоспний двір", головою якого була ОСОБА_5 , а членами такого, як вважає суд, її син ОСОБА_6 , невістка ОСОБА_1 , онук ОСОБА_2 , онук ОСОБА_7 , що підтверджується виписками із по господарських книг по с.Малнівська Воля за 1986-1990р.р., 1991р. про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1991р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів , визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України Про власність від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно до ст.ст.120,123 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , тобто кожен на 1/5 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 (свекрухи, баби та прабаби позивачів). До складу даної спадщини входило право на 1/5 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю ОСОБА_5 як члену колгоспного двору.

Спадкодавець ОСОБА_5 за життя своїм майном розпорядилася, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 склала заповіт, яким житловий будинок заповіла своєму онукові ОСОБА_7 , а інше належне їй майно, в тому числі грошові вклади заповіла своєму синові ОСОБА_6 . Даний заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за №67.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області від 18.12.2019р. №615, спадкодавець ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом із нею за вказаною адресою проживав її онук ОСОБА_7 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №59997281 від 13.04.2020р. - спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 (син, батько та брат позивачів) не заявив про відмову від даної спадщини.

Судом не здобуто доказів, що є інші спадкоємці, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, та які б прийняли таку.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_5 майно (1/5 частку у спірному будинковолодінні, яке належало їй як члену колгоспного двору) успадкував саме її онук - ОСОБА_7 .

Отже, ОСОБА_7 (син, батько та брат позивачів) став фактичним власником 2/5 часток спірного будинковолодіння: 1/5 частки, що належала йому як члену колгоспного двору, + 1/5 частки , яку він успадкував після смерті баби ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_6 (чоловіка , батька та діда позивачів). До складу даної спадщини входило право на 1/5 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю ОСОБА_6 як члену колгоспного двору.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_6 за життя своїм майном не розпорядився. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області від 26.06.2019р. №304, спадкодавець ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області. На час смерті разом із ним за вказаною адресою проживали: його дружина ОСОБА_1 (позивачка), син ОСОБА_7 та онука ОСОБА_3 (позивачка).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема копій сторінок спадкової справи №286/2019, заведеної після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., його дружина ОСОБА_1 (позивачка), як спадкоємиця першої черги спадкування за законом звернулась із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину.

Інший спадкоємець першої черги спадкування за законом спадщини спадкодавця ОСОБА_6 - його син ОСОБА_2 у встановлені законом строки спадщини не прийняв і на таку не претендує, що підтверджується його письмовою заявою від 26.05.2019р., скерованою до нотаріуса.

Тобто, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_6 майно (1/5 частку у спірному будинковолодінні, яке належало йому як члену колгоспного двору) у відповідності до вимог ст.ст. 1268 ЦК України в рівних частках успадкували спадкоємці першої черги спадкування за законом, зокрема його дружина ОСОБА_1 (позивачка) та син ОСОБА_7 , тобто кожен по 1/10 частці (1/5:2).

Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_6 (син, брат і батько позивачів) став фактичним власником 1/2 частки спірного будинковолодіння (1/5 частка, що належала йому як члену колгоспного двору,+ 1/5 частка, яку він успадкував після смерті баби ОСОБА_5 , + 1/10 частка, яку успадкував після смерті батька ОСОБА_6 ); позивачка ОСОБА_1 стала фактичним власником 3/10 часток спірного будинковолодіння (1/5 частка, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 1/10 частка, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_6 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_7 (сина, батька, брата позивачів).

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_7 , входило право на 1/2 частку спірного будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 : 1/5 частка, що належала йому як члену колгоспного двору,+ 1/5 частка, яку він успадкував після смерті баби ОСОБА_5 , + 1/10 частка, яку успадкував після смерті батька ОСОБА_6 .

Спадкодавець ОСОБА_7 за життя своїм майном не розпорядився. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом..

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області №317 від 02.07.2019р., спадкодавець ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області. На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживали: його матір ОСОБА_1 (позивачка) та дочка ОСОБА_3 (позивачка).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема копій сторінок спадкової справи №299/2019, заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., законний представник малолітньої дитини, дочки спадкодавця ОСОБА_3 (позивачки) - ОСОБА_4 та його матір ОСОБА_1 (позивачка), як спадкоємці першої черги спадкування за законом звернулись із заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину.

Інший спадкоємець першої черги спадкування за законом спадщини спадкодавця ОСОБА_7 - його дружина ОСОБА_4 у встановлені законом строки спадщини не прийняла і на таку не претендує, що підтверджується її письмовою заявою від 04.07.2019р., скерованою до нотаріуса.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачі не заявили про відмову від даної спадщини.

Враховуючи наведене, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_7 спадкове майно, в тому числі 1/2 частку спірного будинковолодіння, успадкували у відповідності до вимог ч.3 і ч.4 ст.1268 ЦК України саме малолітня дочка ОСОБА_3 і матір ОСОБА_1 як спадкоємці першої черги спадкування за законом, тобто кожен по 1/4 частці (1/2:2).

Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_7 позивачка ОСОБА_1 стала фактичним власником 11/10 часток спірного будинковолодіння (1/5 частка, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 1/10 частка, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_6 , + 1/4 частка, яку успадкувала після смерті сина ОСОБА_7 ), а позивачка ОСОБА_3 стала фактичним власником 1/4 частки такого, яку успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_7 .

При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. було відмовлено позивачам у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкове майно - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Нотаріус роз`яснив позивачам можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень . Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок з господарськими спорудами за АДРЕСА_1 та через належність такого до суспільної групи колгоспний двір право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим такі звернулися до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ; копіями актового запису про смерть та заповіту ОСОБА_5 ; копіями сторінок спадкової справи №299/2019, заведеної після смерті ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копіями сторінок спадкової справи №286/2019 заведеної після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 13.04.2020р. №59997281, з якої слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 в нотаріальній конторі не заводилась; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №59997286 від 13.04.2020р., з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_5 за життя, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , складено заповіт, який зареєстрований у спадковому реєстрі за №67; виписками із по господарських книг по с.Малнівська Воля за 1986-1990р.р., 1991р. про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1991рр.; довідкою, виданою виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області від 18.12.2019р. №615, про склад сімї на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідкою, виданою виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області від 26.06.2019р. №304, про склад сімї на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; довідкою, виданою виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області №317 від 02.07.2019р., про склад сімї на час смерті спадкодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; листом-повідомленням приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Яксманицького Р.С. від 31.10.2019р. №1810/02-14, адресованого позивачам, про відмову в оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копією паспортів, свідоцтв про народження позивачів; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами права власності на спірне майно - будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , зокрема: за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 11/10 часток спірного будинковолодіння (1/5 частка, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 1/10 частка, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_6 , + 1/4 частка, яку успадкувала після смерті сина ОСОБА_7 ); позивачкою ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку такого, яку успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_7 ; позивачем ОСОБА_2 право власності на 1/5 ідеальну частину, яка належала йому як члену колгоспного двору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законного представника малолітньої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 11/20 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/5 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/4 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженка с.Малнів Мостиського району, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженець, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 с.Малнівська АДРЕСА_1 Мостиського АДРЕСА_1 .

Позивачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , уродженка та проживає за адресою с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області.

Законний представник малолітньої особи (позивачки) ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , уродженка, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4

Відповідач - Малнівськоволянська сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81311, с.Малнівська Воля, вул.отця І.Дуцька,91, Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 22365446.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області. .

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак