Рішення

від 22.06.2020 по справі 448/1497/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1497/19

Провадження № 2/448/96/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22.06.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Мриц Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір , головою якого був ОСОБА_6 , а членами такого його дружина ОСОБА_2 та діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вважають, що кожному з них відповідно належало по 1/4 ідеальній частині вказаного будинковолодіння. Стверджують, що ОСОБА_7 , її чоловік ОСОБА_5 , їхні діти ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не являються членами вищевказаного колгоспного двору, оскільки спільного господарства із ними не вели, так як з 25.10.1986р. проживають в АДРЕСА_2 .

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 (чоловік, батько позивачів), після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/4 частку зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала йому як члену колгоспного двору. Стверджують, що спадщину спадкодавця ОСОБА_6 прийняв ОСОБА_1 (позивач), інші спадкоємці першої черги спадкування за законом, відмовились від належних їм часток у спадковому майні на користь позивача ОСОБА_1 .

Зазначають, що позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Мостиського нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р. із заявою про прийняття спадщини за законом, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на дане майно, роз`яснивши право на звернення до суду із відповідним позовом.

З огляду на наведене, просять суд ухвалити рішення, яким визнати за: позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 - яка належала йому як члену колгоспного двору частка, 1/4 - в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 ); за позивачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності по 1/4 частці спірного будинковолодіння, яка належала їм як членам колгоспного двору частка.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, а подали через канцелярію суду письмові заяви, в яких зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять розглядати справу у їх відсутності.

Представник відповідача - Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує та просить розглядати справу у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте подав копії сторінок спадкової справи №109/2019, заведеної після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №58601768 від 05.12.2019р.,згідно якої після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу №109/2019, а також подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності.

Треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_5 в судове засідання не з?явилися, а подали через канцелярію суду заяви, в яких зазначають, що проти позову не заперечують та просять суд справу слухати у їх відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи "колгоспний двір", головою якого був ОСОБА_6 , а членами такого, як вважає суд, його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 21.08.2019р., довідкою, виданою виконавчим комітетом Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області №375 від 20.02.2020р. про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1988-1991рр. та копією витягу із погосподарської книги за 1986-1991р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.

Так, треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_5 у 1986р. вибули з даного господарства та не приймали подальшої участі у веденні спільного домашнього господарства за вказаною адресою, оскільки після реєстрації шлюбу проживали у АДРЕСА_2 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 21.08.2019р.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що такі не являються членами даного колгоспного двору, оскільки не брали участь особистою працею в колгоспному виробництві, не отримували основні доходи від суспільного господарства колгоспу, не вели особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів , визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України Про власність від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали ОСОБА_6 , а членами такого, як вважає суд, його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 , тобто кожен на 1/4 частці будинковолодіння АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_6 (чоловіка, батька позивачів).

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_6 , входило право на 1/4 частку спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належало їй як члену колгоспного двору.

Спадкодавець ОСОБА_6 за життя своїм майном не розпорядився. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області №1071 від 12.08.2019р., спадкодавець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживали: його дружина ОСОБА_2 , сини ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема копій сторінок спадкової справи №109/2019, заведеної після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги спадкування за законом, у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області із заявою про прийняття спадщини та отримав Свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна останнього. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із: права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ТзОВ ім.Д.Галицького Малнівської сільської ради в розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Тобто, в силу ст.1268, ст.1269 ЦК України, позивач вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_6 .

Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у встановлений законом строк звернулись в Мостиську державну нотаріальну контору із заявами про відмову від належної їм частки у спадковому майні спадкодавця ОСОБА_6 на користь сина померлого - позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копіями сторінок вищевказаної спадкової справи №109/2019.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_6 спадкове майно, в тому числі 1/4 частку спірного будинковолодіння, яке належало йому як члену колгоспного двору, успадкував позивач ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 став фактичним власником 1/2 частки спірного будинковолодіння (1/4 частка, що належала йому як члену колгоспного двору,+ 1/4 частка, яку він успадкували після смерті батька ОСОБА_6 ).

При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкове майно - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця ОСОБА_6 . Нотаріус роз`яснив позивачу ОСОБА_1 можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень . Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок з господарськими спорудами за АДРЕСА_1 та через належність такого до суспільної групи колгоспний двір право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим такі звернулися до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_6 ; копіями сторінок спадкової справи №109/2019, заведеної після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №58601768 від 05.12.2019р.,згідно якої після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу №109/2019; актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 21.08.2019р.; довідкою, виданою виконавчим комітетом Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області №375 від 20.02.2020р. про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1988-1991рр.; копією витягу із погосподарської книги за 1986-1991р.; довідкою, виданою виконавчим комітетом Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області №1071 від 12.08.2019р., про склад сім`ї на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копіями паспортів, свідоцтв про народження позивачів; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивача на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами права власності на спірне майно - будинковолодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 , зокрема: за позивачем ОСОБА_1 - права власності на 1/2 ідеальну частку такого (1/4 частка, що належала йому як члену колгоспного двору, + 1/4 частка, яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_6 ); за позивачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - права власності по 1/4 ідеальній частці, що належала їм як членам колгоспного двору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 133, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами

АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженець с.Малнів Мостиського району Львівської області, проживає с.Мелешки Мостиського району Львівської області.

Позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженка, проживає та зареєстрована за адресою: с.Малнів Мостиського району Львівської області.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , уродженець с.Малнів Мостиського району Львівської області, проживає с.Мелешки Мостиського району Львівської області.

Відповідач - Малнівська сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81310, с.Малнів, вул.Центральна, 10, Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 04372023.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області

Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с.Малнів Мостиського району Львівської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 .

Третя особа - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель с.Мазури Мостиського району Львівської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_5 .

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак