Постанова

від 06.08.2020 по справі 755/9530/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/9530/20

Провадження №: 3/755/4854/20

"06" серпня 2020 р.

м. Київ

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 44 -3 Кодексу України про адміністративне правопорушення, установила:

ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) будучи керівником (директором) ТОВ БЕЗМЕЖ (ідентифікаційний код юридичної особи 42865520) 06.07.2020 о 13:56 год. за місцем ведення підприємницької діяльності - закладі громадського харчування кав`ярня ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1, не забезпечив вхідний санітарний контроль відвідувачів указаного закладу, чим порушив установлені правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб , інших актів законодавства (Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2 , та від 20.05.2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), та пунктів 164-169 Розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії Медико-біологічні НС код 20713 Надзвичайна ситуація, пов`язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб від 23.05.20 № 47 (у редакції розпорядження від 01.07.20 № 62).

У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності пояснила, що дійсно будучи керівником (директором) ТОВ БЕЗМЕЖ (ідентифікаційний код юридичної особи 42865520) 06.07.2020 о 13:56 год. за місцем ведення підприємницької діяльності - закладі громадського харчування кав`ярня ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1, не забезпечив вхідний санітарний контроль відвідувачів указаного закладу.

У своїх діях вдана особа розкаялася та указала, що у цілому у повній мірі дотримується карантиних заходів. Має на своєму утриманні членів родини, та у цей час, через запроваженні карантині заходи утратила стабільний дохід, а тому просила звільнити її від адмінстративної відповідальності у порядку ст. 22 КУпАП.

Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, доводів щодо умов та порядку запровадження карантину та самої адміністративної відповідальності за порушення його умов, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

І. Щодо питання запровадження самого карантину

Статтею 1 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно із ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2 , на усій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин.

Публікація даної постанови мала місце в Урядовому кур`єрі 12.03.2020 р., № 47.

Надалі, постановами Кабінету Міністрів України строки дії карантину неодноразово продовжувалися, зокрема, в останнє відповідно до Постанови від від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

При цьому, слід відмітити, що в ухвалі ВАСУ від 30.10.2013 у справі № 2а-1670/4665/12 визначено, що встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість не визначено складом адміністративного правопорушення нормами КУпАП та відповідно не є компетенцією загального суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ведення податкового обліку, відповідно Суд в цій справі відмічає, що питання законності установлення карантину не піддає оцінці, бо це не є компетенцією загального суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Так як, згідно ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Закон України Про Кабінет Міністрів України встановлює, що КМУ на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.

Також Президент України має право зупинити дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (п. 15 ч. 1 статті 106 Конституції України). Конституційний Суд також наділений повноваженням перевіряти конституційність актів КМУ на підставі подання Президента України, народних депутатів, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Однак, така компетенція відсутня у загального суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.

ІІ. Щодо питання запровадження адміністративної відповідальності за порушення умов карантину

Законом України № 530-1Х від 17 березня 2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19 ) внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст. 44-3 - Порушення правил щодо карантину людей.

Закон № 530-1Х опубліковано в Голосі України 17.03.20 випуск № 51, тобто останній є чинним з 17.03.20.

Відповідно до ст. 44-3 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

В Рішенні Конституційного Суду України від 19.04.2000 № 6-рп/2000 визначено, що основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює правову норму більш конкретним змістом.

Відповідно сама по собі указана стаття наведеного Кодексу не передбачає конкретних порушень правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і їх норм, як ознак адміністративного порушення, що впливають на його кваліфікацію, так її диспозиція є бланкетною - для встановлення ознак об`єктивної сторони складу діяння, передбаченого цієї статтею належить звертатися до аналізу нормативно-правових актів, у яких сформульовано правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і їх норми.

Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Певні положення (статті, їх частини, пункти тощо) Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України такого Рішення.

Відповідно, у силу указаних положень законодавства установленню, у цій справі, підлягає питання наявності чи відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 44-3 КУпАП, яка діяла та була чинною станом, як на 06.07.2020, так і на час розгляду цієї справи, з безпосереднім урахуванням положень нормативно-правових актів, у яких сформульовано правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і їх норми.

ІІІ. Щодо питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення

ІІІ.І. Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року про те, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в такому процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

З урахуванням того, що такі фактичні дані (докази) мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівав, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

ІІІ.ІІ. Проаналізувавши фактичні дані у цій справі установлено доведеність факту наявності у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у розрізі такого.

З матеріалів справи в їх сукупності є установленим факт не забезпечення керівником (директором) ТОВ БЕЗМЕЖ (ідентифікаційний код юридичної особи 42865520) 06.07.2020 о 13:56 год. за місцем ведення підприємницької діяльності - закладі громадського харчування кав`ярня ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1, вхідного санітарного контролю відвідувачів указаного закладу.

Тим самим, є дійсним факт порушенняправил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб , інших актів законодавсвта (Постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2 , та від 20.05.2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), та пунктів 164-169 Розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії Медико-біологічні НС код 20713 Надзвичайна ситуація, пов`язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб від 23.05.20 № 47 (у редакції розпорядження від 01.07.20 № 62), в їх сукупності.

Адже, указане Розпорядження покладає зобов`язання на суб`єкта господарювання забезпечити вхідний санітарний контроль відвідувачів.

ІV. При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, Суд враховує наступне.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, згідно ст. 34 КУпАП, обставиною, що пом`якшує відповідальність є щире розкаяння винного.

Обставин, які обтяжують відповідальність винного, відповідно до ст. 35 КУпАП, Суд не вбачає.

При цьому, згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

За таких обставин, Суд враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, життєві обставини, які обумовили вчинення цього адміністративного правопорушення, зокрема фінансове становище, вік, стать, вважає за можливе, беручи до уваги завдання КУпАП, у даному конкретному випадку, звільнити порушника, у порядку ст. 22 КУпАП, від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю, враховуючи вищевказані обставини, цього адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити згідно абз. 2 ст. 284 КУпАП, так як даною нормою регламентовано, що постанова про закриття справи виноситься у т.ч. при оголошенні усного зауваження.

В свою чергу, Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адімністратвиного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.ст. 24, абз. 2 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, та являється однією із можливостей, визначених КУпАП, для звільнення особи від адміністративної відповідальності, не вбачає пістав для звернення судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44 -3 , 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановила :

звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, за ст. 44 -3 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у порядку ст. 22 того ж Кодексу, у зв`язку з малозначністю цього адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити на підставі абз. 2 ст. 284 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

С у д д я Оксана БІРСА