Рішення

від 27.07.2020 по справі 761/28002/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28002/19

Провадження № 2/761/1696/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Савенко О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Дзюбенко С.М . ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України , третя особа: Профспілка працівників приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України (далі по тексту - відповідач, ПрАТ Авіакомпанія МАУ ), третя особа: Профспілка працівників приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, позивач просив: визнати незаконним та скасувати наказ № 545/п ПрАТ Авіакомпанія МАУ від 21.06.2019 року; поновити ОСОБА_1 на посаді бортпровідника Дирекції обслуговування на борту ПрАТ Авіакомпанія МАУ ; стягнути з ПрАТ Авіакомпанія МАУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 червня 2019 року по 20 вересня 2019 року у сумі 69 440,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працював на посаді бортпровідника Дирекції обслуговування на борту ПрАТ Авіакомпанія МАУ з 11.07.2017 року, наказ № 493/п від 06.07.2017 року. 21 червня2019 року позивача звільнено з посади бортпровідника на підставі пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України у зв`язку з втратою довір`я, наказ № 545/п від 21.06.2019 року.

Підставою для втрати довір`я до позивача на думку відповідача є інцидент, який стався 23.05.2019 року при проходженні контролю на авіаційну безпеку, перед рейсом Київ - Стокгольм. Позивача було знято з рейсу співробітником відділу авіаційної безпеки ПрАТ Авіакомпанія МАУ та складено Акт про порушення від 23.05.2019 року. В акті зокрема зазначається, що в ручній поклажі Позивача було виявлено товар МБТ Аерохендлінг (алкогольні напої, чай, каву) чим були порушені вимоги Наказу ПрАТ Авіакомпанія МАУ № 155 від 19.09.2018 року.

Позивач не мав в ручній поклажі товарів, речей, предметів, що видаються на борт повітряного судна компанією з постачання бортхарчування для обслуговування пасажирів чи магазином безмитної торгівлі та товарів, які мають буду задекларовані, оскільки товари ТОВ Аерохендлінг знаходяться виключно у літаку і бортпровідники мають доступ до них вже на борту, передаються товари під звіт. Поняті для догляду та складання акту не залучались. Акт було складено із невірним зазначенням рейсу та підписано трьома особами, дві з яких не були свідками інциденту та були притягнуті до підписання.

27 травня 2019 року написав пояснювальну записку із спростуванням всіх звинувачень щодо себе. Після цієї співбесіди на період 27.05.2019 - 14.06.2019 року позивача було списано на землю для роботи в офісі авіакомпанії. Термін подовжено наказом Президента ПрАТ Авіакомпанія МАУ від 12.06.2019р. до 27.06.2019 року.

Не чекаючи закінчення встановлених строків службової перевірки безпосередній керівник - директор Дирекції обслуговування на борту Голинська О.Л. , направила позивача до відділу кадрів ПрАТ Авіакомпанія МАУ , де без роз`яснень 21.06.2019 року позивачеві віддали трудову книжку.

Службова перевірка, призначена на 27.05.2019 року, закінчена не була. З матеріалами службової перевірки, яка мала передувати звільненню, позивач не був ознайомлений незважаючи на прохання та подану заяву від 05.07.2019 року.

ОСОБА_1 є членом профспілки працівників ПрАТ Авіакомпанія МАУ з 13.05.2019 року, що підтверджується довідкою від 08.07.2019 року(додається). Проте відповідач розірвав трудові відносини з позивачем без згоди профспілкової організації, чим порушив процедуру звільнення працівника, передбачену ст. 43 Кодексу законів про працю України.

Позивач вважає своє звільнення з роботи незаконним, безпідставним та таким, що порушує його права та інтереси як працівника.

Ухвалою суду від 12.08.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

27.09.2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому зазначив, що 23.05.2019 під час проходження екіпажем рейсу PS 173 Бориспіль - Стокгольм службового пункту контролю на безпеку в аеропорту Бориспіль, співробітниками служби авіаційної безпеки (далі - САБ) було зупинено бортпровідника дирекції обслуговування на борту ОСОБА_1 та відсторонено від виконання рейсу. Підставою для цього стало з`ясування обставин щодо знаходження у ручній поклажі ОСОБА_5 товару, аналогічного тому, що реалізується на борту повітряних суден під час виконання міжнародних рейсів.

Відповідно до наказу МАУ від 19.09.2018 за №155 Про заходи щодо недопущення вчинення членами екіпажів неправомірних дій під час виконання службових обов`язків працівники САБ МАУ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 провели візуальний огляд пакета, який знаходився в ручній поклажі ОСОБА_8 . В пакеті знаходились: Віскі Джек Деніелс 5 пляшок по 50 мл.; 5 пляшок коняку Камю по 30 мл.; 8 стіків кави Якобс Мелікано Еспрессо; 2 стіка кави Карт Нуар; 10 пакетів різного чаю, серед якого ТМ Кволіті, який видається на борт ПС. Віскі Джек Деніелс та коньяк Камю мали ідентифікатор МБТ АЕН, що свідчить про приналежність до бару бізнес класу МАУ, кава Якобс Мелікано Еспрессо та чай Кволіті видається на борт для обслуговування пасажирів бізнес класу. Було складено відповідний акт про порушення, який ОСОБА_9 відмовився підписувати.

Бортпровідник ОСОБА_9 скоїв винні дії: мав в особистих речах предмети, аналогічні тим, які видаються для продажу на борту ПС (порушення п.2.2.16 Інструкції); не перевірив свою ручну поклажу перед входом в режимну зону аеропорту (порушення 1-2.2.33 Інструкції).

Відповідач зазначає, що дії, вчинені ОСОБА_1 дають підстави для втрати до нього довіри. З огляду на, що перед рейсом працівник мав в особистих речах товари, які продаються на борту ПС, очевидним є те що він ніс їх для продажу з метою особистої вигоди.

На момент звільнення ОСОБА_5 , він не був членом жодної із профспілкових організацій працівників МАУ. Профспілка працівників ПрАТ Авіакомпанія МАУ (членом якої згідно наданої до суду довідки ОСОБА_9 ) не входить до складу ОПО профспілок МАУ; установчі документи та список членів даної профспілки на момент звільнення ОСОБА_5 авіакомпанії МАУ надані не були.

31.10.2019 року на адресу суду надійшла відповіді на відзив, де зазначено, що твердження відповідача про наявність у ручній поклажі товарів аналогічних тим, що реалізуються на борту літаків Авіакомпанії не підтверджуються належними та достовірними доказами по справі.

Акт про порушення від 23.05.2019, який підписаний провідним інженером ВАБ а/к МАУ ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_12 є недостовірним доказом по справі, на підставі якого неможливо встановити дійсні обставини справи. У доповідній записці ОСОБА_6 зазначає, що оператором СТЗК аеропорту у валізі бортпровідника ОСОБА_1 були виявлені невеликі пляшки з алкоголем, чай та каву з маркуванням МБТ Аерохендлінг , його було запрошено для огляду та їм - ОСОБА_6, особисто складено Акт про порушення. В цих поясненнях жодного разу не зустрічаються такі прізвища як ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , які нібито були свідками події. Пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_12 . Відповідачем не надано. У своєму листі керівництву старший бортпровідник рейсу Філімонова Анна підтверджує, що лише один співробітник САБ МАУ ОСОБА_6 підійшов для огляду речей Позивача і вже після того, як валізу було відкрито .

Крім того, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність укладено 05.07.2017 року, тобто ще до виникнення з позивачем трудових відносин, оскільки ОСОБА_1 працював на посаді бортпровідника Дирекції обслуговування на борту ПрАТ Авіакомпанія МАУ з 11.07.2017 року, наказ № 493/п від 06.07.2017 року.

Між позивачем та відповідачем існували трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством України, а між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ Аерохендлінг - цивільно-правові відносини, які регулюються цивільним законодавством України. 23 травня 2019 року ОСОБА_1 фактично не приступив до виконання своїх посадових обов`язків, оскільки не пройшов на рейс. У той час він не отримував та не обслуговував матеріальні цінності ані Авіакомпанії МАУ, ані ТОВ Аерохендлінг . Товарні накладні на одноразові предмети, які надані Відповідачем на підтвердження отримання матеріальних цінностей Позивачем, або взагалі не містять прізвище - ОСОБА_1 , або стосуються інших рейсів, які не мають відношення до справи.

У відповіді на відзив зазначено, що відповідач у відзиві посилається на порушення Позивачем п.2.2.16 Посадової інструкції - дотримання трудової дисципліни, а саме, зокрема, не мати у складі особистих речей аналогічних предметів, що видаються на борт ПС для продажу або як у цеху бортхарчування чи магазині безмитної торгівлі. Тобто, відповідно до посадової інструкції бортпровідника, виявлення факту наявності серед особистих речей аналогічних предметів, що видаються на борт ПС для продажу є порушення трудової дисципліни. Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. В такому випадку підставою для звільнення має бути п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а не п.2 ст. 41 КЗпП України (втрата довіри).

Ствердження відповідача, що позивач ніс товари на борт літака для продажу з метою особистої вигоди є недоведеним припущенням Відповідача.

За інформацією керівництва третьої особи по справі, відповідач був належним чином повідомлений про створення, діяльність Профспілки та членство в ній працівників МАУ. Надавались заяви на включення цієї Профспілки до складу ОПО профспілок МАУ, однак Відповідач ухиляється від зазначених дій та не надає відповіді на заяви третьої особи.

14.11.2019 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, де вказано, що 25.03.2019 року головою Профспілки Президенту ПрАТ Авіакомпанія МАУ було надано повідомлення про створення Профспілки. Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. 13.05.2019 року ОСОБА_1 прийнято в члени Профспілки працівників ПрАТ Авіакомпанія МАУ . Подання від ПрАТ Авіакомпанія МАУ щодо надання згоди Профспілки на розірвання трудового договору з бортпровідником ОСОБА_1 не надходило, згода не надавалась.

У судовому засіданні позивач та його представник позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, та просив у його задоволенні відмовити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 повідомила, що власні товари на борт пронести можливо, проте винести товари з борту без перевірки неможливо.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді бортпровідника Дирекції обслуговування на борту Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України з 11.07.2017 року, наказ № 493/п від 06.07.2017 року.

21 червня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади бортпровідника Дирекції обслуговування на борту Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України на підставі пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України у зв`язку з втратою довір`я, наказ № 545/п від 21.06.2019 року.

Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).

Відповідно акту про порушення від 23.05.2019 року, ОСОБА_1 порушив наказ Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України від 19.09.2018 за №155 Про заходи щодо недопущення вчинення членами екіпажів неправомірних дій під час виконання службових обов`язків , в ручній поклажі ОСОБА_5 в пакеті знаходились: Віскі Джек Деніелс 5 пляшок по 50 мл.; 5 пляшок коняку Камю по 30 мл.; 8 стіків кави Якобс Мелікано Еспрессо; 2 стіка кави Карт Нуар; 10 пакетів різного чаю.

Разом з тим, у доповідній записці ОСОБА_6 зазначає, що оператором СТЗК аеропорту у валізі бортпровідника ОСОБА_1 були виявлені невеликі пляшки з алкоголем, чай та каву з маркуванням МБТ Аерохендлінг , його було запрошено для огляду та ОСОБА_6 , особисто складено Акт про порушення.

З вищезазначеного, неможливо встановити, хто саме був свідком події виявлення у ОСОБА_1 вказаних у акті товарів, так як особи, які підписали Акт порушення, цього не бачили.

Надані відповідачем, фото товарів з позначенням МБТ Аерохендлінг не можуть бути належними доказами по справі, оскільки вони не підтверджують факту наявності їх саме у валізі позивача.

Крім того, товарні накладні на одноразові предмети, які надані відповідачем на підтвердження отримання матеріальних цінностей позивачем, або взагалі не містять прізвище - ОСОБА_1 , або стосуються інших рейсів, які не мають відношення до справи.

Між ОСОБА_1 та ПрАТ Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України 05.07.2017 року укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до ст. 135 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (Постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 р. № 447/24.).

Отже, договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено тільки з працівниками, які обіймають посади (виконують роботи) із зазначеного Переліку.

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю № 12 від 11 грудня 2015 року, договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з особами, які не включені до переліку категорій працівників, з котрими можна такі договори укладати, є недійсними.

Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Як роз`яснено в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , звільнення з підстав втрати довір`я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Так, судом встановлено, що основний зміст трудових обов`язків бортпровідника складає забезпечення безпеки польотів та високоякісне обслуговування пасажирів. Організація продажу товарів, прийом та повернення бортового харчування є лише складовою посадових обов`язків бортпровідника.

Такий самий висновок закріплений в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі 757/11409/16-ц

До того ж, ці обов`язки бортпровідник виконує на підставі цивільно-правового договору № 977 від 01.11.2017 р., укладеного між позивачем та ТОВ Аерохендлінг . Тобто між позивачем та відповідачем існували трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством України, а між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ Аерохендлінг - цивільно-правові відносини, які регулюються цивільним законодавством України.

23 травня 2019 року ОСОБА_1 фактично не приступив до виконання своїх посадових обов`язків, оскільки не пройшов на рейс. У той час позивач не отримував та не обслуговував матеріальні цінності ані в Авіакомпанії МАУ, ані в ТОВ Аерохендлінг .

Доказів іншого відповідачем суду не було надано.

Відповідач зазначав, що ОСОБА_9 порушив посадову інструкцію бортпровідника - дотримання трудової дисципліни, зокрема: мав в особистих речах предмети, аналогічні тим, які видаються для продажу на борту ПС порушення (п.2.2.16 Інструкції) та не перевірив свою ручну поклажу перед входом в режимну зону аеропорту (порушення 1-2.2.33 Інструкції).

Тобто, відповідно до посадової інструкції бортпровідника, виявлення факту наявності серед особистих речей аналогічних предметів, що видаються на борт повітрятного судна для продажу є порушенням трудової дисципліни.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Разом із цим, матеріали спарви не містять доказів того, що позивач мав в особистих речах предмети, аналогічні тим, які видаються для продажу на борту.

Відповідно до ст. 43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 2 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Судом достеменно встановлено та підтверджується листом Головного управління держпраці у Київській області від 28.11.2019 року щодо додержання вимог законодавства про працю ПАТ Авіакомпанія МАУ , що в порушення ч. 1 ст. 43 КЗпП України відсутнє подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання договору з працівником до профспілкової організації, членом якої є працівник.

Разом з тим, стороною відповідача не доведено належними та допустимими доказами, порушення Позивачем п.2.2.16 та п. 2.2.33 посадової інструкції.

На виконання вимог ч. 9 ст. 43 КЗпП України судом було здійснено запит до профспілки працівників ПАТ "Авіакомпанія "МАУ", членом якої є позивача, про надання згоди або відмови на надання згоди на звільенння ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України.

20.02.2020 року на виконання вказаних вимог суду, профспілкою було наданано суду проткол засідання від 29.01.2020 року, згядно з яким було відмовлено в наданні згоди на звільнення позивача з роботи і така відмова, на переконання суду, є обгрунтованою.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України у зв`язку з втратою довір`я є безпідставним.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються, як такі, що не підповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. з) ст. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (надалі - Порядок) він застосовується для нарахувань у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 3 розділу ІІІ Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються, зокрема, основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення

професій і посад тощо).

Відповідно до ст. 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У відповідності до Порядку та на підставі довідки про доходи від 27.06.2019 року № 278 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 червня 2019 року по 20 вересня 2019 року розрахунково склав: 1085,00 грн. * 64 робочих днів = 69 440,00 грн.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.2,4,13,76-81, 95, 141, 258-259, 263 ЦПК України, ст. 41, 43, 147 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України , третя особа: Профспілка працівників приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України від 21.06.2019 року № 545/п.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді бортпровідника Дирекції обслуговування на борту Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 69440,00 грн. з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України на користь державного бюджету судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Приватне акціонерне товариство Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України : 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4, код ЄДРПОУ 42887303.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст судового рішення складено 03.08.2020 року.