Постанова

від 04.08.2020 по справі 711/6364/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/793/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 711/6364/18 Категорія: 301030500 Демчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року :

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,

секретар: Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Ост-Інвест-Черкаси ;

Товариство з обмеженою відповідальністю Базис-Черкаси ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Базис-Черкаси та ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 лютого 2020 року, у складі судді Демчика Р.В.,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ Ост-Інвест-Черкаси про усунення перешкод в користуванні спільною частковою власністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є співвласником нежилих приміщень салону-магазину, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 432,5 м 2 . Іншим співвласником цього нерухомого майна було ТОВ Ост-Інвест , яким допускалися протиправні дії, що призвели до порушення її прав як співвласника даного нерухомого майна, оскільки посадові особи даної юридичної особи чинили їй перешкоди в доступі до спільного приміщення, у зв`язку із чим, вона вимушена була звертатися до правоохоронних органів.

В подальшому, 18 травня 2017 року ТОВ Ост-Інвест припинило свою юридичну діяльність в результаті ліквідації, попередньо утворивши юридичну особу-правонаступника ТОВ Ост-Інвест-Черкаси . Вказане товариство стало новим співвласником вказаного приміщення, за яким держреєстратор ОСОБА_2 здійснила реєстрацію права на 39/50 частин.

Позивач вказує, що з новим співвласником ТОВ Ост-Інвест-Черкаси виникають конфлікти щодо порядку користування салоном-магазином. Відповідачем на вхідних дверях було змінено замки, а службові особи та його працівники чинять фізичний супротив будь-яким діям позивача, спрямованим на можливість ввійти в приміщення та використовувати його за призначенням. Позивачу таким чином, було здійснено перешкоди у користуванні належним на праві власності нежитловим приміщенням.

5 вересня 2018 року позивачем було подано заяву про залучення співвідповідача - ТОВ Базис-Черкаси та збільшення позовних вимог.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що вона, відповідно до свідоцтва про право власності САА 611961 від 27 вересня 2004 року, що видане виконавчим комітетом Черкаської міської ради є співвласником нежилих приміщень салону-магазину, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ( нині АДРЕСА_1 ) загальною площею 432,5м.кв.

З 4 липня 2018 року співвласником нежилих приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , крім неї є уже не ТОВ Ост-Інвест-Черкаси , а ТОВ Базис-Черкаси . Вказані підприємства зареєстровані як юридичні особи за однією і тією ж юридичною адресою.

Просила суд залучити до участі в справі як співвідповідача ТОВ Базис-Черкаси .

Захистити її право співвласника нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 а та зобов`язати ТОВ Ост-Інвест-Черкаси і ТОВ Базис-Черкаси , (в особі їх засновників, посадових осіб та найманих працівників) не чинити перешкод у користуванні нею нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 а в цілому і внутрішніми його приміщеннями, (що позначені на Поверховому плані під №3, №4, №5, №6, коридором №1, тамбуром № І, сходами № II, сходами №ІІІ та сходами №IV), зокрема, забезпечивши їй, ОСОБА_1 , та іншим визначеним нею особам за її дорученням чи іншим правочином, безперешкодне користування в будь-який день року та будь-який час доби на власний розсуд, згідно його цільового використання, визначеного правовстановлюючими документами.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 вересня 2018 року залучено співвідповідачем ТОВ Базис-Черкаси (т.1 а.с. 104).

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ Ост-Інвест-Черкаси та ТОВ Базис-Черкаси не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_1 її власністю - нежитловими приміщеннями, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 ) в цілому і внутрішніми приміщеннями (позначені на Поверховому плані №3, №4, №5, №6, коридором №1, тамбуром №І, сходами №ІІ, сходами №ІІІ та сходами №ІV), зокрема забезпечивши ОСОБА_1 безперешкодне користування визначеними приміщеннями в будь-який день року та будь-який час доби на власний розсуд.

Стягнуто з ТОВ Базис-Черкаси на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 704, 80 грн.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивоване встановленням факту позбавлення позивача зі сторони відповідачів права використання належного їй нежитлового приміщення, а також факту встановлення позивачу перешкод у фізичному доступі до спільного приміщення, в зв`язку із чим суд прийшов висновку про наявність підстав для усунення порушень прав позивача, як співвласника, та наявних перешкод у здійсненні нею її права користування спільним майном.

Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідачів не чинити перешкоди у користуванні належним їй майном іншим, визначеним нею особам, мотивоване недоведенням, що такі перешкоди вчиняються. Також судом зазначено, що законом передбачено лише захист прав власника майна, а не будь-яких інших осіб.

25 березня 2020 року ТОВ Базис-Черкаси подало на вказане рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд втрутився в право користування ТОВ Базис-Черкаси належним йому нерухомим майном, зокрема у його діяльність, оскільки товариство є виробничим підприємством і одне з приміщень, вказаних в рішенні, використовується ним для виробничих потреб.

Вказує, що судом не доведено факт протиправного створення відповідачами перешкод позивачу у користуванні належним йому на праві власності майном. Зокрема, зазначає, що частина спірного нерухомого майна належить позивачу на праві приватної власності, що вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САА №611961 від 27 вересня 2004 року. У зв`язку із чим, скаржник заперечує факт спільної часткової власності нежилих приміщень салону-магазину, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ). Вказує, що позивач і відповідач ТОВ Базис-Черкаси володіють конкретно визначеними нежитловими приміщеннями. Позивач не надав доказів про наявність у нього права спільної часткової власності на вищеназване нерухоме майно.

1 квітня 2020 року ОСОБА_1 скерувала до суду апеляційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 лютого 2020 року, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просила рішення змінити, задовольнивши позов повністю та зобов`язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні зазначеним приміщенням салону-магазину та забезпечити безперешкодний доступ і користування цими приміщеннями не тільки ОСОБА_1 , а й іншим визначеним нею особами за її дорученням чи іншим правочином. Також просила стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначила, що вона, як співвласник зазначених нежитлових приміщень має право реалізовувати своє право власності не тільки особисто, а й за дорученням або надавати відповідні права правочином іншим особам, з огляду на те, що ці приміщення використовуються у підприємницькій діяльності і є комерційною нерухомістю. Вважає, що у суду були всі передбачені чинним законодавством підстави для задоволення позову не частково, а в повному обсязі.

13 квітня 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ Базис-Черкаси , в якому зазначила, що скаржник невірно трактує форму власності на спільне приміщення, заперечуючи, що воно є об`єктом спільної власності, оскільки правовстановлюючі документи та дані реєстрів, які буди предметом дослідження суду першої інстанції, свідчать про протилежне.

14 квітня 2020 року від ТОВ Базис-Черкаси надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . В обґрунтування відзиву зазначено, що ТОВ Базис-Черкаси не визнає тієї обставини, що нежитлове приміщення салону-магазину є спільною частковою власністю сторін. Вказує, що зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САА №611961 від 27 вересня 2004 року та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 8 листопада 2004 року вбачається, що у позивача в приватній власності знаходиться частина нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Вважають, що твердження скаржника про те, що вона відповідно до вищенаведеного свідоцтва про право власності на нерухоме майно є співвласником нежилих приміщень салону-магазину, є надуманим і спростовується самим свідоцтвом. Також зазначають, що посилання скаржника на розрахунок часток співвласників спірних нежилих приміщень, здійснений 17 липня 2015 року працівником КП ЧООБТІ є недоречним, оскільки розрахунок часток проводиться на об`єкти нерухомого майна, як і знаходяться у спільній власності. Тоді, як у позивача відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували той факт, що вона володіє спірним нерухомим майном на праві спільної власності. Вказують, що позивач не навів переконливих аргументів щодо порушення відповідачем його права власності та створенні перешкод для користування своїм майном. З огляду на викладені обставини просили відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги.

2 червня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав доповнення в яких просив заперечення, які були викладені ТОВ Базис - Черкаси у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 лютого 2020 року змінити, задовольнивши позов ОСОБА_1 в повному обсязі та викласти абзац другий резолютивної частини рішення в іншій редакції, а саме: зобов`язати ТОВ Ост-Інвест-Черкаси , як юридичну особу, що здійснює свою статутну діяльність у спірному приміщенні, та ТОВ Базис-Черкаси , як нинішнього іншого співвласника спірного нежитлового приміщення та юридичну особу , що здійснює свою статутну діяльність у спірному приміщенні, не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 а в цілому і внутрішніми його приміщеннями, що позначені на Поверховому плані під №3, №4, №5, №6, коридором №1, тамбуром № І, сходами № II, сходами № ІІІ та сходами №IV, зокрема, забезпечивши їй, ОСОБА_1 , та іншим особам за її дорученням безперешкодне користування ними в будь-який день року та будь-який час доби на власний розсуд, згідно його цільового використання, визначеного правовстановлюючими документами (т.3 а.с.159-162).

Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ Базис-Черкаси підлягає до залишення без задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 27 вересня 2004 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить частина приміщень салону - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під літ. А - 3, загальною площею 96,7 кв.м., а саме приміщення № 3, 4, 5, 6, площею 72,3 кв.м. та частини приміщень І, ІІ, ІІІ, ІV (т.1, а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 липня 2015 року та відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 травня 2017 року ТОВ Ост - Інвест належить на праві приватної власності 39/50 частки нежитлового приміщення під літ. А-3 за адресою: АДРЕСА_1 , (т.1. а.с. 6,25).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ Ост - Інвест є правонаступником ТОВ ОСТ-Інвест - Черкаси , що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 22А (т.1 а.с. 21-23).

Згідно витягу із наказу ТОВ Ост - Інвест - Черкаси № 79 від 2 липня 2018 року затверджено штатний розпис товариства і введено його в дію з 3 липня 2018 року (т.1 а.с. 61).

Відповідно до розрахунку КП ЧООБТІ часток співвласників нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 а від 17 липня 2015 року частка ОСОБА_1 становить 11/50, а частка ТОВ Ост - Інвест - 39/50 (т.1 а.с. 20).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 6 червня 2017 року, за ТОВ ОСТ - Інвест - Черкаси 1 червня 2017 року зареєстровано право приватної власності 39/50 частки нежитлового приміщення А-3, загальною площею 421,3 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі протоколу № 4 позачергових зборів ТОВ ОСТ - Інвест (додаткові відомості: приміщення № 1,2,7,8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 та частина приміщень І, ІІ, ІІІ, ІV, які складають частку в розмірі 39/50 від загальної площі 421,3 кв.м.) (т.1 а.с. 9-10).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 4 липня 2018 року на підставі договору дарування № 1808 від 4 липня 2018 року за ТОВ Базис - Черкаси зареєстровано право приватної власності на 39/50 частки (спільна часткова власність) нежитлового приміщення А-3, загальною площею 421, 3 кв.м. (додаткові відомості: приміщення № 1,2,7,8,9,10,11,12,13,14 та частина приміщень І, ІІ, ІІІ, ІV, які складають частку в розмірі 39/50 від загальної площі 421,3 кв.м.) (т.1, а.с. 59).

31 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ ОСТ - Інвест - Черкаси із претензією - пропозицією про знесення самочинно спорудженого приміщення, що позначене на Поверховому плані під № V та здійснити розрахунок часток співвласників нежилих приміщень та визначити порядок користування спільним майном. Дана претензія - пропозиція була направлена на адресу товариства, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення (а.с.т.1. а.с. 28-33).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 зверталася до поліції з повідомленням про те, що працівники та директор ТОВ Ост - Інвест чинять їй перешкоди у користуванні своїм майном (т.1. а.с. 34).

Також, як вбачається з протоколу № 3 засідання правління громадської організації Аврора - 4 ТОВ Ост - Інвест - Черкаси було зобов`язано вирішити питання про надання доступу до приміщення ОСОБА_1 в установленому законом порядку та зобов`язано директора товариства вирішити питання стосовно незаконного привласнення спільної площі тамбура маршевих сходів (т.1. а.с. 36-37).

У серпні 2018 року ОСОБА_1 зверталася двічі до ТОВ Базис - Черкаси із претензією - пропозицією, де просила визначити порядок користування спільним майном направивши проект договору про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням. Дані претензії - пропозиції були направлені на адресу товариства, що підтверджується описом вкладення цінного листа (т.1 а.с.81-89).

Згідно ч.1ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1,2,5 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Право власності особи може бути захищено лише у випадку його існування та у разі його порушення, оспорювання чи невизнання.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (вказана правова позиція викладена у Постанові по справі № 6-1500цс15 Верховний Суд України).

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15 зроблено висновок, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи факт порушення прав позивача, як співвласника зі сторони відповідачів ТОВ Ост - Інвест - Черкаси , ТОВ Базис - Черкаси у зв`язку з вчиненням позивачу перешкоди у доступі до спільного приміщення прийшов до обґрунтовано й вмотивованого висновку, оскільки дані доводи підтверджені належними та допустимими доказами.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2017 року ОСОБА_1 зверталася до ТОВ ОСТ - Інвест - Черкаси із претензією - пропозицією про знесення самочинно спорудженого приміщення, що позначене на Поверховому плані під № V, здійснити розрахунок часток співвласників нежилих приміщень та визначення порядку користування спільним майном, з метою уникнення непорозумінь між співвласниками. Дана претензія - пропозиція була направлена на адресу товариства, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення (т.1. а.с. 28-33). Відповідь на дану претензією - пропозицією від товариства в матеріалах справи відсутня.

Також, ОСОБА_1 зверталася до поліції з повідомленням про те, що працівники та директор ТОВ Ост - Інвест чинять їй перешкоди у користуванні своїм майном на грунті чого між ними виник конфлікт (т.1. а.с. 34).

Згідно висновку про результати розгляду матеріалів перевірки від 12 червня 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зверталися до поліції про те, що їм не надають доступ до приміщення по АДРЕСА_1 (т.1а.с. 35).

З протоколу № 3 засідання правління громадської організації Аврора - 4 вбачається, що ТОВ Ост - Інвест - Черкаси було зобов`язано вирішити питання про надання доступу до приміщення ОСОБА_1 в установленому законом порядку та зобов`язано директора товариства вирішити питання стосовно незаконного привласнення спільної площі тамбура маршевих сходів (т.1. а.с. 36-37).

У серпні 2018 року ОСОБА_1 зверталася до ТОВ Базис - Черкаси із претензією - пропозицією, де просила визначити порядок користування спільним майном, направивши проект договору про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням. Дані претензії - пропозиції були направлені на адресу товариства, що підтверджується описом вкладення цінного листа (т.1 а.с.81-89).

Вищевказані претензії - пропозиції ОСОБА_1 до Ост - Інвест - Черкаси та ТОВ Базис - Черкаси були залишені без реагування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вищевказані обставини, відповідно до норм статей 386, 391 ЦК України, є підставою для усунення порушень прав позивача, як співвласника, та наявних перешкод у здійсненні нею її права користування спільним майном, а тому рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання ТОВ Ост-Інвест-Черкаси та ТОВ Базис-Черкаси не чинити перешкод у користуванні належним їй майном, іншим, визначеними нею особам.

Позивач є власником майна відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 27 вересня 2004 року та у відповідності до норм ст. 319 ЦК України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, майно, що належить ОСОБА_1 є нежилим приміщенням (салон - магазин), яке може використовуватися як самим власником майна так і надаватися у користування, розпорядження іншим особам для використання в підприємницькій діяльності, а тому задоволення позовних вимог ОСОБА_1 лише в частині нездійснення їй перешкод у користуванні своїм майном не відновить в повному обсязі її право, надане нормою статті ст. 319 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи ТОВ Базис - Черкаси викладені в апеляційній скарзі як на підставу для скасування рішення суду стосовно того, що суд першої інстанції втрутився в право користування ТОВ Базис-Черкаси належним йому нерухомим майном, зокрема у його діяльність, так як товариство є виробничим підприємством і одне з приміщень, вказаних в рішенні, використовується ним для виробничих потреб.

Також, є безпідставними доводи скаржника, де він заперечує факт спільної часткової власності нежилих приміщень салону-магазину, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ), вказуючи, що позивач і відповідач ТОВ Базис-Черкаси володіють конкретно визначеними нежитловими приміщеннями та позивач не надав доказів про наявність у нього права спільної часткової власності на вищеназване нерухоме майно.

Спільна часткова власність - це власність, право на яку мають дві і більше фізичні та (або) юридичні особи з визначенням у правоустановлюючих документах розміру часток власності кожного співвласника.

Якщо суб`єктами власності виступають лише фізичні особи, то в цьому разі об`єкт власності перебуває у спільній частковій приватній власності; якщо суб`єктами власності виступають фізичні та юридичні особи, то об`єкт власності перебуває у спільній частковій власності.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 4 липня 2018 року на підставі договору дарування № 1808 від 4 липня 2018 року за ТОВ Базис - Черкаси зареєстровано право приватної власності на 39/50 частки (спільна часткова власність) нежитлового приміщення А-3, загальною площею 421, 3 кв.м. (додаткові відомості: приміщення № 1,2,7,8,9,10,11,12,13,14 та частина приміщень І, ІІ, ІІІ, ІV, які складають частку в розмірі 39/50 від загальної площі 421,3 кв.м.) (т.1, а.с. 59).

У постанові Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у справі №711/2752/17 було встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником приміщення на праві спільної часткової власності, яка володіла ним спільно з ТОВ Дагер ЛТД , користуючись цим майном за спільною згодою, але без визначення ідеальних часток та без договору про встановлення порядку користування спільною частковою власністю.

Вказано, що за ТОВ Ост-Інвест зареєстровано на праві власності, як спільна часткова власність , лише ідеальна частка 39/50 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, без зазначення конкретних приміщень складових даного об`єкту спільної часткової власності, в тому числі даних про порядок користування приміщеннями, з яких складається об`єкт нерухомості, що підтверджується наданим Державним реєстратором Великою О.В. витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17липня 2015 року, індексний номер 40801374. Колегія суддів дійшла висновку у даній постанові, що заперечення зі сторони відповідача Ост-Інвест-Черкаси , що це приміщення не є об`єктом спільної часткової власності - є безпідставним , таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та правовстановлюючим документам на вказане майно.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за доцільне апеляційну скаргу ТОВ Базис - Черкаси залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в новій редакції.

В решті рішення суду залишити без змін.

На підставі ст.141 ЦПК України з ТОВ Ост-Інвест-Черкаси та ТОВ Базис-Черкаси слід стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею при поданні апеляційної скарги по 528 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Базис - Черкаси - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 лютого 2020 року у даній справі змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Ост-Інвест-Черкаси , Товариство з обмеженою відповідальністю Базис-Черкаси не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 ) та позначені на Поверховому плані №3, №4, №5, №6, коридором №1, тамбуром №І, сходами №ІІ, сходами №ІІІ та сходами №ІV, забезпечивши ОСОБА_1 та іншим особам за її дорученням, безперешкодне користування визначеними приміщеннями в будь-який день року та будь-який час доби на власний розсуд, згідно його цільового використання, визначеного правовстановлюючими документами.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ост-Інвест-Черкаси та Товариства з обмеженою відповідальністю Базис-Черкаси на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею при поданні апеляційної скарги по 528 грн. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 6 серпня 2020 року.

Судді: Н. І. Гончар

Ю. В. Сіренко

Т. Л. Фетісова