Ухвала

від 04.08.2020 по справі 490/3922/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019150000000160 від 16.04.2019р. за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 і інтересах власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.07.2020р., якою накладено арешт на майно, вилучене в ході проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , серед іншого грошові кошти у сумі 796084грн.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

власник майна ОСОБА_6

представник власника майна адвокат ОСОБА_5

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційнійскарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно вилучене в ході проведеного 19.06.2020р. обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 796084грн.

Короткий зміст ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗ у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 .

Накладено арешт на вилучене в ході проведеного 19.06.2020 року обшуку автомобіля «RENAULT TRAFIC», д.н. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , майно, а саме: 19 пляшок об`ємом по 5 літрів з прозорою рідиною з характерним запахом спирту; блокнот, скріплений пружиною з чорновими записами.

Накладено арешт на вилучене в ході проведеного 19.06.2020 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

- грошові кошти в кількості 796084 грн.;

- банкноту номіналом 500 грн., серії ХА3394886, з ознаками підроблення;

- предмет металевий, схожий на пістолет з написом CARRERRA RS-30, номер НОМЕР_2 , та 14 патронів з гумовими кулями;

- банківські квитанції у кількості 60 штук;

- дві квитанції «Нова пошта» на ім`я ОСОБА_11 ;

- блокнот у твердій обкладинці чорного кольору з чорновими записами;

- блокнот, скріплений пружиною з чорновими записами;

- акт приймання передачі від 01.06.2015 року із записами на обороті у табличному вигляді щодо місяців та сум;

- лист із записами у табличному вигляді щодо місяців та сум;

- лист жовтого кольору із зазначенням рахунку № НОМЕР_3 ;

- аркуш з блокноту із записами щодо того, що ОСОБА_12 взяла у ОСОБА_13 54000 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзіапелянт вважає, що ухвалу постановлено незаконно та необґрунтовано, у зв`язку з чим, вона підлягає скасуванню в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 796084грн.

Пояснює, що слідчий, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, вказав, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів. При цьому, слідчим не зазначено підставу і мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту грошових коштів в сумі 796084грн. Будь-яких доказів на підтвердження відомостей про те, що відповідне майно (гроші) має ознаки, передбачені ст.ст. 98, 170 КПК України не надано.

Вказує, що в даному кримінальному провадженні підозра нікому не повідомлялась, цивільний позов відсутній, а доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_6 чи ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 199 КК України не надано.

Зауважує, що грошові кошти в сумі 796084грн. належать особисто співмешканці ОСОБА_9 ОСОБА_6 , яка є фізичною особою підприємцем, отримала їх у борг під розписку у ОСОБА_14 та зобов`язувалась повернути їх до 05.08.2020р. Стверджує, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що грошові кошти ОСОБА_6 отримала кримінально протиправним шляхом, слідчим суддею не було досліджено в ході розгляду клопотання та не вбачалось з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження.

Звертає увагу, що до клопотання про арешт майна, слідчий не долучив жодних доказів та не навів жодних доводів, що дозволяли б слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи фізичної особи, як накладення арешту на грошові кошти в кількості 796084грн.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні Слідчого управління ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №120191500000006160 від 16.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Миколаївської області організованою групою здійснюється масове незаконне виготовлення, зберігання та транспортування з метою збуту та збут фальсифікованої алкогольної продукції маркованої марками акцизного податку з ознаками підробки та взагалі без таких.

19.06.2020року напідставі ухвалслідчого суддіЦентрального районногосуду м.Миколаєва проведенообшуки вавтомобілі «RENAULTТRAFIC»,білого кольору,державний номер НОМЕР_4 ,а такожза адресоюмешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 ,в ходіяких буловиявлено тавилучено переліченеу клопотаннімайно.Слідчий звернуласядо слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва зпогодженим ізпрокурором відділупрокуратури Миколаївськоїобласті ОСОБА_15 клопотанням пронакладення арештуна вилученев ходіпроведеного 19.06.2020року обшукув автомобілі«RENAULTTRAFIC»,білого кольору,державний номер НОМЕР_4 ,який перебуваєу користуванні ОСОБА_9 ,майно,а саме:19пляшок об`ємомпо 5літрів зпрозорою рідиноюз характернимзапахом спирту;блокнот,скріплений пружиноюз чорновимизаписами,а такожна вилученев ходіпроведеного 19.06.2020року обшукуза адресоюмешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 майно,а саме:грошові коштив кількості796084грн.;банкноту номіналом500грн.,серія ХА3394886,з ознакамипідроблення;предмет металевийсхожий напістолет знаписом "CARRERRARS-30",номер НОМЕР_5 ,та 14патронів згумовими кулями;банківські квитанціїу кількості60штук;дві квитанції«Нова пошта»на ім`я ОСОБА_16 ;блокнот утвердій обкладинцічорного кольоруз чорновимизаписами;блокнот скріпленийпружиною зчорновими записами;акт прийманняпередачі від01.06.2015із записамина оборотіу табличномувигляді щодомісяців тасум;лист іззаписами утабличному виглядіщодо місяцівта сум;лист жовтогокольору іззазначенням рахунку№ НОМЕР_3 ;аркуш з блокноту із записами про те, що ОСОБА_12 взяла у Лук`янова 54000 грн.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що вказані речі та документи є предметом кримінального правопорушення, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, слідчий суддя вважав необхідним клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на вилучені в ході обшуку майно, документи та грошові кошти..

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріли судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у провадженні Слідчого управління ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №120191500000006160 від 16.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Миколаївської області організованою групою здійснюється масове незаконне виготовлення, зберігання та транспортування з метою збуту та збут фальсифікованої алкогольної продукції маркованої марками акцизного податку з ознаками підробки та взагалі без таких.

Досудовим розслідуванням встановлено причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_9 , який за допомогою автомобіля марки «RENAULT TRAFIC», білого кольору, державний номер НОМЕР_4 , здійснює перевезення придбаної спиртової суміші до складського приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де організував підпільне виробництво фальсифікованої алкогольної продукції для отримання неправомірної вигоди.

Крім того,встановлено,що ОСОБА_9 для конспірації своєї незаконної діяльності з виготовлення та збуту незаконно виготовленої алкогольної продукції використовує підприємницьку діяльність своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , яка є засновником ПП «СЕТА-СЕРВІС» (ЄРДПОУ 23630361) та здійснює діяльність з продажу продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів.

В ході проведення негласних слідчих та розшукових дій встановлено, що зберігання та виготовлення незаконно виготовленої алкогольної продукції ОСОБА_9 також здійснює за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 .

19.06.2020 року на підставі ухвал слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва проведено обшуки в автомобілі «RENAULT ТRAFIC», білого кольору, державний номер НОМЕР_4 , а також за адресою мешкання ОСОБА_9 : АДРЕСА_1 ,.в ході яких було виявлено та вилучено перелічене у клопотанні майно.

Зважаючи,що наданий часу органудосудового розслідуванняє всіпідстави вважати,що вдіях певнихосіб,вбачаються ознакикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.199 КК України, слідчий суддя наклав арешт на вищезазначене майно з метою його збереження, як речового доказу.

З ухвали слідчого вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище перелічене майно та грошові кошти, з тих підстав, що вони є речовим доказом в цьому кримінальному провадженні та відповідають критеріям, визначеними ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки, у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, може бути знищено чи приховано, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання апелянта на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, з огляду на те, що жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні, не можуть прийматися до уваги, оскільки, арешт на вказане майно накладено з правових підстав.

Доводи апелянта, щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України є неспроможними, оскільки, слідчий суддя на цій стадії кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено. Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду. З урахуванням викладеного, відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. 170, 171, 173, 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.07.2020р., якою накладено арешт на майно, вилучене в ході проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді