Ухвала

від 06.08.2020 по справі 991/6530/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6530/20

Провадження1-кс/991/6717/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року м.Київ

Слідча суддяВищого антикорупційногосуду ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 04.08.2020 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного 04.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000480,

ВСТАНОВИЛА:

04.08.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання детектива НАБУ ОСОБА_3 про арешт майна, у якому детектив просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 із позбавленням права на його відчуження та розпорядження, а саме: автомобіль марки Audi Q7, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 ; трицикл Martin НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000480 від 04.03.2019 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 1 ст. 255 КК України.

Детектив вказує, що у даному кримінальному провадженні розслідуються обставини створення злочинної організації Президентом України ОСОБА_7 , до якої залучено Прем`єр-міністра України ОСОБА_8 , заступника Голови, у подальшому Голову Державної податкової служби України, Міністра доходів і зборів України ОСОБА_9 , та участі у вказаній злочинній організації службових осіб системи Державної податкової адміністрації України, у подальшому Державної податкової служби України та Міністерства доходів і зборів України, а також інших невстановлених слідством осіб, з метою вчинення тяжкого злочину проти держави, а саме втілення на рівні держави злочинної схеми незаконного збагачення для себе та близького оточення за рахунок коштів від здійснення організації контрольованого ухилення від сплати податків суб`єктами господарювання - платниками податку на додану вартість.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження колишній голова ДПС України та в подальшому Міністр доходів та зборів України ОСОБА_9 підозрюється в участі в організованій ОСОБА_7 злочинній організації, вчиненні у її складі тяжкого злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.364 КК України.

ОСОБА_9 , займаючи посади заступника Голови ДПС (у подальшому Голови ДПС, Міністра доходів і зборів) України, у складі створеної та очоленої Президентом України ОСОБА_7 злочинної організації, будучи службовою особою, зловживаючи владою та службовим становищем, діючи у порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України, постанов Кабінету міністрів України, нормативно-правових документів Міністерства фінансів України, ДПА, ДПС України, Міндоходів України та інших органів державної влади з метою одержання неправомірної вигоди для себе та членів злочинної організації, у період з липня 2011 року по лютий 2014 року організував та реалізував за участі службових осіб ДПА (ДПС, Міндоходів) України та інших осіб - членів злочинної організації незаконну схему з мінімізації податкових зобов`язань шляхом безпідставного декларування «програмними» підприємствами - «податковими ямами» податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 56204045 146 грн., що призвело до незаконного використання податкового кредиту на вказану суму суб`єктами господарювання реального сектору економіки України для зменшення податкових зобов`язань та, відповідно, втрат доходів Державного бюджету України від ненадходження податку на додану вартість на суму 47 589 580540 грн. та від ненадходження податку на прибуток підприємств на суму 56 780 908 576 грн., а усього державі від ненадходження податків спричинено збитки на загальну суму 104 370 489116 грн., що є тяжкими наслідками.

Детектив посилаючись на матеріали клопотання зазначає, що до участі у протиправній діяльності злочинної організації залучено керівників (заступників керівників) регіонального (обласного) рівня органів податкової служби, які у свою чергу, з метою безперешкодної діяльності злочинної схеми на районному рівні, до складу злочинної організації залучили керівників окремих ДПІ, у яких на обліку перебували «програмні» підприємства, зокрема: начальника ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_5 , начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва ОСОБА_6 , виконувача обов`язків начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_4 та інших, які вживали заходів до безперешкодного функціонування податкових «майданчиків» у відповідному районі та невикористання податковими органами регіону передбачених діючим законодавством України повноважень щодо припинення діяльності «програмних» підприємств.

До складу злочинної організації залучено начальників державної податкової інспекції ДПА (ДПС, ГУ Міндоходів) у Одеській області, у якій на обліку перебували «програмні» підприємства, у тому числі виконувача обов`язків начальника, начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_4 .

Відповідно до наказу Міністра доходів та зборів України ОСОБА_9 від 24.05.2013 №517-0 ОСОБА_4 призначено на посаду в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, наказом Міністра доходів та зборів України ОСОБА_9 від 19.07.2013 №2251-о ОСОБА_4 призначено на посаду начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.

За розподілом ролей у злочинній організації на керівників ДПІ покладалось забезпечення взаємодії з представниками «конвертаційно- транзитних груп», які контролювали обліковані в ДПІ «програмні» підприємства, у тому числі прийняття податкової звітності, залучення до участі у злочинній організації підлеглих співробітників ДПІ, до повноважень яких відноситься безпосереднє опрацювання податкової звітності, її аналіз з урахуванням інформаційно-автоматизованих систем податкових органів, контроль за цією діяльністю тощо, або здійснення адміністративного тиску на вказаних осіб з метою не допущення вжиття передбачених законодавством заходів реагування за встановленими фактами порушень податкового законодавства, невикористання наданих керівникам ДПІ повноважень щодо призначення позапланових документальних перевірок по цих підприємствах, не ініціювання проведення планових документальних перевірок, а також організація обліку надходжень від «програмних» підприємств, зареєстрованих в районі, на підставі попередньо отриманої з регіонального податкового органу інформації щодо очікуваних надходжень від цих підприємств.

Задіяні у злочинній організації керівники ДПІ за місцем реєстрації «програмних» підприємств, забезпечували не вжиття передбачених законодавством заходів щодо припинення незаконної діяльності цих підприємств як шляхом не доведення їх для відпрацювання, так і шляхом імітації перевірочної діяльності, фактично не заважаючи їх протиправній діяльності.

У період часу з червня по вересень 2013 року у якості «програмних» підприємств, які формували податковий кредит, тобто за прийнятою на той період в органах податкової служби категорією ризиковості відносились до «вигодоформуючих» підприємств - «податкових ям», злочинною організацією за участі ОСОБА_4 використано наступні підприємства: ТОВ "АПРІОР СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38438745), ТОВ "МРІЯ-2010" (код ЄДРПОУ 37224942).

Установлено, що внаслідок незаконних дій членів злочинної організації за період участі у ній ОСОБА_4 на посаді виконувача обов`язків начальника, начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, «програмними» підприємствами - «податковими ямами», які перебували на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, безпідставно сформовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість, якими підтверджено незаконно використаний суб`єктами господарювання реального сектору економіки податковий кредит з подальшим спричиненням державі збитків у вигляді ненадходження податків, а саме:

-ТОВ "МРІЯ-2010" (код ЄДРПОУ 37224942) у червні 2013 року безпідставно сформовано податкові зобов`язання на суму 103 110 943 грн., що призвело до втрат доходів бюджету держави на суму 131 470 221 грн., у тому числі від ненадходження ПДВ на суму 56 358 037 грн. та від ненадходження податку на прибуток на суму 75 112 184 грн.;

-ТОВ "АПРІОР СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38438745) у період з червня по вересень 2013 року безпідставно сформовано податкові зобов`язання на суму 394 052 912 грн., що призвело до втрат доходів бюджету держави на суму 562 788 634 грн., у тому числі від ненадходження ПДВ на суму 213 799 976 грн. та від ненадходження податку на прибуток на суму 348 988 658 грн.

Загалом, у період з червня по вересень 2013 року ОСОБА_4 , займаючи посади виконувача обов`язків начальника, начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, у складі створеної та очолюваної Президентом України ОСОБА_7 злочинної організації, будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, діючи у порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України, постанов Кабінету міністрів України, нормативно-правових документів Міністерства фінансів України, ДПА, ДПС України, Міндоходів України та інших органів державної влади з метою одержання неправомірної вигоди для себе та членів злочинної організації, шляхом реалізації розробленого злочинного плану та злочинної схеми, прийняв участь у реалізації незаконної схеми з мінімізації податкових зобов`язань шляхом безпідставного декларування «програмними» підприємствами - «податковими ямами» податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 497 163 855 грн., що призвело до незаконного використання податкового кредиту на вказану суму суб`єктами господарювання реального сектору економіки України для зменшення податкових зобов`язань та, відповідно, втрат доходів Державного бюджету України від ненадходження податку на додану вартість на суму 270158013 грн. та від ненадходження податку на прибуток підприємств на суму 424 100 842 грн., а усього державі від ненадходження податків спричинено збитки на загальну суму 694 258 855 грн., що є тяжкими наслідками.

З огляду на викладене детектив вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255 КК України.

Детектив у клопотанні посилається на те, що відповідно до інформації, отриманої від МВС України ОСОБА_4 володіє автомобілем марки Audi Q7, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , придбаний в грудні 2015 року, і трициклом Martin НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 , придбаний у липні 2014 року.

Посилаючись у своєму клопотанні на п. 2 ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, детектив просить накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації та метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, передачі, відчуження, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження зазначеним майном.

Детектив у судовомузасіданні підтримав подане клопотання з наведених у ньому підстав і просив задовольнити. Додатково та на запитання повідомив, що у кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру та на даний час триває стадія відкритя матеріалів, що зібрані в ході досудвого розслідування. Час вчинення кримінального правопорушення з червня по вересень 2013 року.

Клопотання детектива з метою забезпечення арешту майна розглядалося без повідомлення підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки детективом доведено, що такий розгляд є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши поясненнядетектива,перевіривши змістклопотання навідповідність вимогамКПК Українита дослідившиматеріали,якими обґрунтованідоводи клопотання,а такожз`ясувавшиінші обставини,які маютьзначення длявирішення питанняпро наданнядозволу наарешт майна, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи такі обставини і мотиви.

Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені 04.03.2019 до ЄРДР за № 42019000000000480, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255 КК України.

ОСОБА_4 14.03.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 КК України, за фактами того, що у період з червня по вересень 2013 року, останній, займаючи посади виконувача обов`язків начальника, начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, у складі створеної та очолюваної Президентом України ОСОБА_7 злочинної організації, будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, діючи у порушення вимог діючого законодавства з метою одержання неправомірної вигоди для себе та членів злочинної організації, шляхом реалізації розробленого злочинного плану та злочинної схеми, прийняв участь у реалізації незаконної схеми з мінімізації податкових зобов`язань шляхом безпідставного декларування «програмними» підприємствами - «податковими ямами» податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 497 163 855 грн., що призвело до незаконного використання податкового кредиту на вказану суму суб`єктами господарювання реального сектору економіки України для зменшення податкових зобов`язань та, відповідно, втрат доходів Державного бюджету України від ненадходження податку на додану вартість на суму 270158013 грн. та від ненадходження податку на прибуток підприємств на суму 424 100 842 грн., а усього державі від ненадходження податків спричинено збитки на загальну суму 694 258 855 грн., що є тяжкими наслідками.

Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255 КК України, підтверджується матеріалами клопотання. Слід зазначити, що на даному етапі слідча суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідча суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних дійшла висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження такого заходу забезпечення кримінального провадження як є арешт майна.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідноз ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказомкримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 4ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Частиною 1 статті 96-1 КК України перебачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисногокримінального правопорушенняабо суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 1591, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 2091, 210, частинами першою і другою статей 212, 2121, частиною першою статей 222, 229, 2391, 2392, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 3631, 3641, 3652цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчиненнякримінального правопорушеннята/абоє доходамивід такогомайна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчиненнякримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3) були предметомкримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчиненнякримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання та підтверджується наданими у судовому засіданні поясненнями детектива, ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.364, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 КК України, які були вчинені у період з червня по вересень 2013 року.

Детектив у клопотанні просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України, відповідно до якого були внесені відомості до Кримінального кодексу України, а саме доповнено ст. 96-1 (спеціальна конфіскація) та ст. 96-2 (випадки застосування спеціальної конфіскації). а також доповнено сакцію статті 364 ч. 2 КК України таким іншим заходом кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація, прийнято Верховною радою України 18.04.2013 року та набув законної сили 16.12.2013

Оскільки відповідно до частини другої статті п`ятої Кримінального кодесу України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, санція статті, за якою пред`явлена підозра ОСОБА_4 не передбачала такого заходу кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація, то і підстави для її застосування судом при призначенні покарання у разі визнання особи винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень відсутні.

Оскільки можливість спеціальної конфіскації майна відсутня, то і відсутні підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_4 з підстав, що вказані в клопотанні.

Відповідно до ст. 5 КК України, керуючись статтями 131-132, 96-1, 96-2, 170, 172, 173, 175, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 04.08.2020 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного 04.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000480 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1