Постанова

від 30.07.2020 по справі 914/1384/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2020 р. Справа №914/1384/19

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

суддів Матущака О.І.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Борщ І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Озарко В.М. (особисто);

від відповідача - Тиховський Т.О. (адвокат);

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , м.Львів, б/н від 03.01.2020

на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2019, м.Львів, суддя Гоменюк З.П., повний текст рішення складено 16.12.2019

у справі № 914/1384/19

за позовом ОСОБА_1 , м. Львів,

до відповідача Приватного акціонерного товариства Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , м. Львів,

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

16.07.2019 в Господарський суд Львівської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів від 15.04.2019 на яких вирішено:

-повноваження лічильної комісії передати депозитарній установі ТзОВ Фінансова компанія Західна інвестиційна група . Затвердити умови договору про інформаційне та організаційне забезпечення загальних зборів акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , укладеного з депозитарною установою ТзОВ Фінансова компанія Західна інвестиційна група акціонерами товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . Обрати строком повноважень до моменту оголошення про закінчення зборів акціонерів лічильну комісію з числа працівників депозитарної установи ТзОВ Фінансова компанія Західна інвестиційна група , а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (по першому питанні).

-затвердити регламент проведення загальних зборів (по другому питанні).

-обрати головою загальних зборів ОСОБА_6 , обрати секретарем зборів ОСОБА_11 (по третьому питанні).

-визнати недійсними усі рішення, оформлені протоколом №2 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , що відбулися 21.12.2015 р. (по четвертому питанні).

-вважати ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки емітентом цінних паперів, що здійснював виключно приватне розміщення акцій (по п`ятому питанні).

-уповноважити ОСОБА_12, керівника виконавчого органу акціонерного товариства, підписати від імені зборів акціонерів нову редакцію статуту ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки та провести її державну реєстрацію (по сьомому питанні).

-взяти до відома інформацію про виявлені та задокументовані факти зловживання ОСОБА_1 - посадовою особою повноваження якої припинені (керівником виконавчого органу емітента цінних паперів у 1997-2017 роках), своїм посадовим становищем всупереч інтересам акціонерного товариства та його акціонерів, здійсненого з корисливих мотивів або іншої особистої заінтересованості. Доручити директору ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ініціювати судовий позов (судові позови) про відшкодування збитків, завданих акціонерному товариству ОСОБА_1. Уповноважити акціонера (акціонерів), якому (яким) окремо або сукупно належить 10 та більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ініціювати судовий процес (судові процеси) про притягнення ОСОБА_1 до цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до законодавства України, а також відшкодування збитків, завданих акціонерному товариству його діями, та здійснювати представництво інтересів акціонерного товариства у судовому процесі (судових процесах) з даного питання (даних питань) (по восьмому питанні).

-відкликати наглядову раду товариства (члени наглядової ради - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_2) в повному складі (по дев`ятому питанні).

-утворити наглядову раду акціонерного товариства в кількості трьох осіб. Обрати до складу наглядової ради акціонерного товариства ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 (по десятому питанні).

По шостому питанні порядку денного (затвердження нової редакції статуту ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ) рішення не було прийнято.

Позов мотивовано порушеннями прав акціонера ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ОСОБА_1, який є власником 20 604 акцій, що складає 11,74% статутного капіталу, допущеними при скликанні та проведенні позачергових загальних зборів від 15.04.2019, а саме: (1)проведення загальних зборів в термін не передбачений законом, (2)відсутність публікацій про їх проведення, (3)невключення до порядку денного загальних зборів пропозицій позивача, який є власником більше 5% голосуючих акцій, (4)ненадання позивачу можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці.

Правовими підставами позову зазначає п. 11, 12, 24 ч. 2. ст. 33, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 38, п. 3 ч. 1 ст. 43 Закону України Про акціонерні товариства .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 вищезазначений позов задоволено. Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки від 15.04.2019, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки та протоколами про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки від 15.04.2019.

Суд першої інстанції встановивши, що пропозиції позивача не були включені до порядку денного позачергових загальних зборів, які проводились 15.04.2019, дійшов до висновку про порушення ч. 5 ст. 38 Закону України Про акціонерні товариства .

Місцевий господарський суд встановивши, що позивач вжив всіх заходів для повідомлення відповідача та акціонерів, які скликали позачергові загальні збори, а тому визнав пропозиції позивача внесеними, а повідомлення відповідних осіб - належним. При цьому, зазначив, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою позивач з дотриманням вимог законодавства надсилав свої пропозиції, та яка повернулася позивачеві з причини закінчення терміну зберігання чи іншої причини, може свідчити про суб`єктивну і неправильну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу, та не свідчить про неправомірність дій позивача, поза межами контролю якого перебуває отримання листів відповідача.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про порушення прав позивача на ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного позачергових загальних зборів 15.04.2019, оскільки встановив наявність в останнього об`єктивної можливості ознайомитись з такими документами.

Невключення пропозицій позивача до порядку денного загальних зборів та невключення його кандидатури до переліку кандидатів у члени наглядової ради товариства в той час як такі пропозиції підлягали обов`язковому відображенню в порядку денному та бюлетені для кумулятивного голосування, як і невідповідність такого бюлетеня вимогам законодавства, в сукупності призвели до порушення прав позивача на участь в управлінні акціонерним товариством та до недійсності прийнятих на позачергових загальних зборах рішень.

Суд зазначив, що визнанню недійсними підлягають загалом всі рішення, які були прийняті на позачергових загальних зборах 15.04.2019 та оформлені відповідним протоколом, так як обов`язкові до включення пропозиції позивача стосувались не лише питання 10 порядку денного (обрання членів наглядової ради товариства), а й додаткового включення до порядку денного двох питань, тому допущені порушення порядку скликання і проведення загальних зборів не можуть бути усунені шляхом визнання недійсними лише деяких з рішень, що приймалися, а ефективного захисту прав позивача в даному випадку неможливо буде досягнути способом, відмінним від визнання недійсними всіх прийнятих рішень.

Також суд дійшов до висновку, що позивач, не володіючи документами, якими були оформлені рішення позачергових загальних зборів та заявляючи відповідне клопотання про їх витребування, не міг з впевненістю знати, що підсумки голосування оформлялись окремими протоколами з кожного питання, про що стало відомо лише після надання відповідачем суду витребуваних документів.

У зв`язку з цим, суд, не допускаючи проявів надмірного формалізму, виклав резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог у відмінній від зазначеної позивачем в прохальній частині позовної заяви редакції, яка, відповідає фактичним обставинам справи та змісту судового рішення, та зазначив, що визнанню недійсними підлягають рішення позачергових загальних зборів акціонерів, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів та протоколами про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів по кожному питанню, а не протоколом про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів, як вказував позивач.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що:

1)суд безпідставно визнав встановленим факт належного внесення позивачем пропозицій до порядку денного лише за наявності поштових відправлень з відміткою про закінчення терміну зберігання, які передчасно повернуті всупереч п. 21, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку;

2)місцевий господарський суд порушив ст.ст. 82, 96 ГПК України, оскільки з власної ініціативи дослідив такий електронний доказ як повідомлення про проведення позачергових зборів акціонерів, без його долучення до матеріалів справи;

3)висновок суду першої інстанції про невідповідність бюлетня для кумулятивного голосування вимогам чинного законодавства не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства;

4)задовільнивши позов про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів, які оформлені різними протоколами, місцевий господарський суд вийшов за межі заявлених позовних вимог у яких позивач просив визнати недійсними рішення, які оформлені одним протоколом, внаслідок чого порушено ч. 2 ст. 237 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення позивача .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, погоджуючись з правильністю висновків суду першої інстанції, які відповідають встановленим обставинам по справі.

В судове засідання 30.07.2020 представники сторін з`явились.

Представник апелянта (відповідача) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції про задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення залишенню без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, вбачається, що державну реєстрацію відповідача було проведено 05.03.1994 р., а 02.11.2004 р. в Єдиний державний реєстр було внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за номером запису 14151200000001716; статутний капітал товариства має розмір 1755,03 грн. та розподілений між 796 акціонерами; дата завершення формування статутного капіталу - 20.12.2002 р.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, ОСОБА_1 є власником 20604 простих іменних акцій, що становить 11,74% статутного капіталу ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки .

Сторонами також визнається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_2 є акціонерами товариства, які в сукупності володіють більше, ніж 10 відсотками акцій товариства.

Позивачем було отримано повідомлення акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство ім. Л.Українки , які сукупно володіють більше 10% акцій, про проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства.

З долученої до позовної заяви копії повідомлення не вбачається, ким складено та надіслано дане повідомлення, оскільки позивач замість копії останньої сторінки повідомлення помилково повторно надав копію його першої сторінки. Разом з тим, скликання позачергових зборів акціонерами ОСОБА_9 та ОСОБА_2 визнається сторонами та підтверджується відомостями, що містяться в протоколі позачергових загальних зборів, копія якого надана відповідачем.

В повідомленні про проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства зазначено такі відомості:

- інформацію про дату, час та місце проведення зборів акціонерів товариства: 15.04.2019 р. о 18.30 год. за адресою: м.Львів, вул.Тершаковців, буд.6а, готель Євроготель , 1-ий поверх, конференц-зал;

- інформацію про загальну кількість акцій та голосуючих акцій станом на дату складання переліку осіб, яким надсилається повідомлення про проведення зборів товариства: станом на 07.03.2019 р. загальна кількість випущених товариством простих іменних акцій складає 175503 штук, з них голосуючих акцій - 66781 штук;

- інформацію про час початку і закінчення реєстрації власників акцій для участі у зборах акціонерів товариства: 15.04.2019 р. з 17.30 год. до 18.20 год. за місцем проведення зборів;

- перелік документів, що має надати акціонер (його представник) для участі у зборах;

- інформацію про дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах акціонерного товариства: станом на 24.00 год. 09.04.2019 р.

- інформацію про адресу веб-сайту акціонерного товариства, на якому розміщена інформація з проектом рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного, а також інформація, зазначена у ч.4 ст.35 Закону України Про акціонерні товариства : http://lu.bfg.lviv.ua.

- порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів: з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, власники акцій товариства мають можливість ознайомитися на підставі письмового запиту у робочі дні з 13:00 год. до 15:30 год. за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, буд.12а, заклад громадського харчування Сор , а в день проведення зборів без подання письмового запиту - за місцем їх проведення.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства містило перелік питань разом з проектами рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного.

Так, до порядку денного мали бути включені такі питання: 1) про обрання лічильної комісії на зборах акціонерів товариства; 2) про порядок проведення загальних зборів акціонерів товариства; 3) про голову та секретаря зборів акціонерів товариства; 4) про відміну (визнання недійсними) рішень, оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , що відбулися 21.12.2015 р.; 5) про тип акціонерного товариства; 6) про приведення норм статуту товариства у відповідність з вимогами Прикінцевих та перехідних положень Законів України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів ; 7) про уповноважену особу на вчинення від імені юридичної особи необхідних дій щодо здійснення процедури державної реєстрації статуту товариства (нової редакції); 8) про відшкодування збитків, завданих АТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки діями ОСОБА_1 - посадової особи, повноваження якої припинені (керівника виконавчого органу акціонерного товариства у 1997-2017 роках); 9) про відкликання членів наглядової ради товариства; 10) про обрання членів наглядової ради товариства.

В повідомленні були наведені і відповідні проекти рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного.

Зокрема, по питаннях 9 та 10 пропонувалось прийняти рішення щодо відкликання наглядової ради акціонерного товариства у повному складі; утворення наглядової ради акціонерного товариства у кількості трьох осіб, обрання до складу наглядової ради акціонерного товариства акціонера ОСОБА_8, акціонера ОСОБА_9 та акціонера ОСОБА_2.

25.03.2019 р. ОСОБА_1 було складено заяву, адресовану Приватному акціонерному товариству Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , акціонерам ОСОБА_9, ОСОБА_2. В даній заяві ОСОБА_1 , вказавши на наявність в нього статусу акціонера Приватного акціонерного товариства Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки та власника 20604 простих іменних акцій, що складає 11,74% статутного капіталу, у зв`язку з проведенням 15.04.2019 р. позачергових загальних зборів акціонерів просив надати роз`яснення та зробити уточнення з наступних питань: чому ОСОБА_9 та ОСОБА_2 як члени наглядової ради не скликають чергові загальні збори акціонерів, що передбачено ст.32 Закону України Про акціонерні товариства ; назвати підстави та причини дострокового відкликання наглядової ради у повному складі; уточнити персональний склад наглядової ради (прізвище, ім`я, по батькові) членів наглядової ради, які згідно пунтку 9 порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів 15.04.2019 р. відкликаються зі складу наглядової ради.

Крім того, 25.03.2019 р. ОСОБА_1 склав звернення до тих самих адресатів та з зазначенням тих же відомостей про себе як акціонера та власника акцій товариства, що складають 11,74% статутного капіталу товариства. У зверненні ОСОБА_1 у зв`язку з проведенням позачергових загальних зборів акціонерів заявив про внесення пропозиції щодо порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів 15.04.2019 р., яка полягала у включенні до порядку денного зборів наступних питань:

- звіт директора акціонерного товариства ОСОБА_12 за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у період з 05.01.2018 р. по 02.01.2019 р. Проект рішення: звіт директора товариства ОСОБА_12 про результати господарсько-фінансової діяльності затвердити.

- інформація голови наглядової ради ОСОБА_8 щодо порядку денного та прийнятих рішеннях на засіданнях наглядової ради за період з 30.12.2017 р. по 02.01.2019 р. Проект рішення: інформацію голови наглядової ради ОСОБА_8 щодо засідань наглядової ради прийняти до відома.

Дані заява та звернення з пропозицією були надіслані на адресу ПрАТ ЛАТ ім.Л.Українки , що підтверджується копією опису вкладення від 26.03.2019 р. та накладною ПАТ Укрпошта №7949100928367 від 26.03.2019р.

08.04.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до товариства, акціонерів ОСОБА_9, ОСОБА_2 з заявою про внесення пропозицій та надання згоди на внесення його кандидатури у списки для голосування для обрання наглядової ради товариства на позачергових загальних зборах акціонерів 15.04.2019 р. У заяві ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на обрання його до складу наглядової ради та повідомив наступні відомості про себе: ОСОБА_1 ; РНФОПП - НОМЕР_1 ; 1953 року народження; володіє 20604 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ; освіта вища, закінчив Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування у 1978 році, спеціальність інженер-економіст; працює - ТзОВ Полькотекс-Україна , директор; загальний стаж - 48 років; останні п`ять років працював директором Приватного акціонерного товариства Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки та директором ТзОВ Полькотекс-Україна за сумісництвом; не судимий; заборони на обіймання певних посад та певною діяльністю не має; є афілійованою особою акціонерного товариства.

Як вбачається з копій опису вкладення від 08.04.2019 р. та накладних ПАТ Укрпошта №7949100931236 та №7949100931228 від 08.04.2019 р., пропозиція щодо внесення кандидатури до наглядової ради була надіслана на адресу ПрАТ ЛАТ ім.Л.Українки та ТзОВ ФК Західінвест , яке, за твердженням позивача, направило йому повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів 15.04.2019 р.

З інформації на веб-сайті АТ Укрпошта за відповідними штрихкодовими ідентифікаторами, роздруківка якої додана відповідачем до відзиву, випливає те, що поштові відправлення Приватному акціонерному товариству Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки заяви та звернення від 25.03.2019 р. та пропозиції від 08.04.2019 р. не були вручені під час доставки з причин інші причини та повернулись позивачеві.

Позивач, надаючи копії відповідних поштових конвертів, а також конверту, адресованого ТзОВ ФК Західінвест , стверджує, що вони були повернені з поміткою за закінченням терміну зберігання , проте надані позивачем копії не містять довідок підприємства поштового зв`язку саме стосовно даних поштових відправлень.

В матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від 05.04.2019 р., адресовані директору ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ОСОБА_12, в яких згадані особи надали свою згоду на обрання їх 15.04.2019 р. на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство ім. Лесі Українки членами наглядової ради товариства. Також цими заявами кандидати надали згоду на обробку персональних даних і приєднання до договору між товариством та членом наглядової ради. У заявах кандидати повідомили інформацію про рік народження, відсутність непогашеної (незнятої) судимості, відсутність заборони обіймати певні посади та/або займатись певною діяльністю та те, що вони не є афілійованими особами товариства, а інші акціонери товариства не є афілійованими до них.

10.04.2019 р. акціонери ОСОБА_2 та ОСОБА_9 прийняли рішення про затвердження форми і тексту бюлетеня голосування на позачергових зборах акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , які відбудуться 15.04.2019 р. Цим рішенням акціонери затвердили форму і текст бюлетеня для голосування по питанню 10 порядку денного позачергових зборів акціонерів, які відбудуться 15.04.2019 р.

Затверджений бюлетень №10 містить поля для заповнення інформації щодо акціонера, кількості голосів, що належать акціонеру, прізвища, імені та по батькові акціонера (представника), його підпису, прізвища, ініціалів і підпису члена реєстраційної комісії, який засвідчує бюлетень. У бюлетені наведено питання порядку денного - про обрання членів наглядової ради товариства та інформацію про кандидатів ( ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_2 ) у формі таблиці з вільними полями для проставлення кількості голосів, які акціонер віддає за кандидата. При цьому, в даній таблиці навпроти прізвищ та ініціалів відповідних кандидатів заповнено такі відомості: рік народження , наявність (відсутність) непогашеної (незнятої) судимості - відсутність, наявність (відсутність) заборони обіймати певні посади та/або займатись певною діяльністю - відсутність, чи є кандидат афілійованою особою акціонерного товариства, до складу якого він обирається - ні, чи є кандидат у члени наглядової ради акціонером, представником акціонера або групи акціонерів або незалежним директором - не має, наявність (відсутність) письмової заяви кандидата про згоду на обрання членом органу акціонерного товариства - так.

Незаповненими в таблиці бюлетеня є колонки щодо акціонера, який вніс кандидатуру та кількість акцій, що йому належать; кількості, типу та/або класу належних кандидату акцій товариства; освіти (повне найменування навчального закладу, рік закінчення, спеціальність, кваліфікація); місця роботи (основне та/або за сумісництвом), посад, які обіймає кандидат у юридичних особах; інформації про стаж роботи протягом останніх п`яти років (період, місце роботи, займана посада).

У вступній частині протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки від 15.04.2019 р. зазначено наступне:

- збори скликались в порядку ст. 47 Закону України Про акціонерні товариства акціонерами, які в сукупності володіють 10 і більше відсотками від статутного капіталу, а саме акціонерами ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ;

- повідомлення акціонерам надіслано згідно переліку власників іменних цінних паперів, складеного станом на 07.03.2019 р.;

- станом на 15.04.2019 р. статутний капітал ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки становить 1755,03 грн, який розділений на 175503 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,01грн;

- у переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , складеному станом на 24 годину 09.04.2019 р., зареєстровано 612 фізичних осіб, які володіють 175503 акціями, що становить 100% від статутного капіталу товариства;

- загальна кількість голосуючих простих іменних акцій, згідно переліку, отриманого з НДУ станом на 09.04.2019 р. - 66781;

- станом на 18:30 год. 15.04.2019 р. на загальних зборах акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки зареєструвалося 19 фізичних осіб, які сукупно володіють 65 632 голосуючими акціями, що становить 98,28% від загальної кількості голосуючих акцій;

- згідно ст.41 Закону України Про акціонерні товариства кворум досягнуто. Загальні збори акціонерів визнаються правомочними.

Порядок денний позачергових загальних зборів акціонерів складався з десяти питань, які відповідали питанням, що наводились в повідомленні про скликання зборів, та про які йшлося вище.

З даних питань на зборах було прийнято такі рішення:

- повноваження лічильної комісії передати депозитарній установі ТзОВ Фінансова компанія Західна інвестиційна група . Затвердити умови договору про інформаційне та організаційне забезпечення загальних зборів акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , укладеного з депозитарною установою ТзОВ Фінансова компанія Західна інвестиційна група акціонерами товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . Обрати строком повноважень до моменту оголошення про закінчення зборів акціонерів лічильну комісію з числа працівників депозитарної установи ТзОВ Фінансова компанія Західна інвестиційна група , а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (по першому питанні).

- затвердити регламент проведення загальних зборів (по другому питанні).

- обрати головою загальних зборів ОСОБА_6 , обрати секретарем зборів ОСОБА_11 (по третьому питанні).

- визнати недійсними усі рішення, оформлені протоколом №2 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , що відбулися 21.12.2015 р. (по четвертому питанні).

- вважати ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки емітентом цінних паперів, що здійснював виключно приватне розміщення акцій (по п`ятому питанні).

- уповноважити ОСОБА_12, керівника виконавчого органу акціонерного товариства, підписати від імені зборів акціонерів нову редакцію статуту ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки та провести її державну реєстрацію (по сьомому питанні).

- взяти до відома інформацію про виявлені та задокументовані факти зловживання ОСОБА_1 - посадовою особою повноваження якої припинені (керівником виконавчого органу емітента цінних паперів у 1997-2017 роках), своїм посадовим становищем всупереч інтересам акціонерного товариства та його акціонерів, здійсненого з корисливих мотивів або іншої особистої заінтересованості. Доручити директору ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ініціювати судовий позов (судові позови) про відшкодування збитків, завданих акціонерному товариству ОСОБА_1. Уповноважити акціонера (акціонерів), якому (яким) окремо або сукупно належить 10 та більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ініціювати судовий процес (судові процеси) про притягнення ОСОБА_1 до цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до законодавства України, а також відшкодування збитків, завданих акціонерному товариству його діями, та здійснювати представництво інтересів акціонерного товариства у судовому процесі (судових процесах) з даного питання (даних питань) (по восьмому питанні).

- відкликати наглядову раду товариства (члени наглядової ради - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_2) в повному складі (по дев`ятому питанні).

- утворити наглядову раду акціонерного товариства в кількості трьох осіб. Обрати до складу наглядової ради акціонерного товариства ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 (по десятому питанні).

По шостому питанні порядку денного (затвердження нової редакції статуту ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки ) рішення не було прийнято.

Протокол позачергових загальних зборів акціонерів підписано головою зборів ОСОБА_13 та секретарем зборів ОСОБА_11

В протоколі зборів від 15.04.2019 р. зазначено, що кількісне та відсоткове значення результатів голосування з питань порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки відображене та підтверджене протоколами лічильної комісії.

Окремими протоколами про підсумки голосування по кожному з питань порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , підписаними головою тимчасової лічильної комісії ОСОБА_3 та членами тимчасової лічильної комісії ОСОБА_4 і ОСОБА_5, зафіксовано результати голосування по питаннях порядку денного.

З протоколів про підсумки голосування від 15.04.2019 р., а також самого протоколу позачергових загальних зборів акціонерів від 15.04.2019 р. вбачається, що за кожне з питань порядку денного, крім питань №7 та №10, голосувало за 45028 голосів, що становить 68,61% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в позачергових зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій, проти - 20604 голосів, що становить 31,39% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися та є власниками голосуючих простих іменних акцій, утримались - немає, не брали участь в голосуванні - немає, недійсні бюлетені - немає.

По сьомому питанню порядку денного голосувало за 44904 голосів, що становить 68,42% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в позачергових зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій, проти - 20604 голосів, що становить 31,39% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися та є власниками голосуючих простих іменних акцій, утримались - 124 голоси, що становить 0,19% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися та є власниками голосуючих простих іменних акцій, не брали участь в голосуванні - немає, недійсні бюлетені - немає.

По десятому питанню порядку денного рішення приймалося шляхом кумулятивного голосування власників голосуючих простих іменних акцій. Для обрання складу органу необхідно було з переліку кандидатів обрати трьох осіб. За кожного з кандидатів (ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_2) було віддано по 45028 голосів. Не брали участь у голосуванні 61812 голосів для кумулятивного голосування. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів для кумулятивного голосування.

Отже, предметом апеляційного розгляду в даній справі за №914/1384/19 є рішення суду першої інстанції про задоволення вимог ОСОБА_1 до ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки яким визнані недійсними рішення позачергових загальних зборів ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки від 15.04.2019, що оформлені різними протоколами щодо кожного з питань, які розглядались.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права при прийнятті рішення, яке оскаржується, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. (ст.80 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Відповідно до положень ст.113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (ч.1 ст.152 ЦК України та ч.1 ст.3 Закону України Про акціонерні товариства ).

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

ОСОБА_1 є власником 20604 простих іменних акцій, що становить 11,74% статутного капіталу ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки

Як передбачено ч.1 ст.25 Закону України Про акціонерні товариства , кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Загальні збори акціонерів згідно з положеннями статті 159 Цивільного кодексу України та статті 32 Закону України Про акціонерні товариства є вищим органом акціонерного товариства. Наведені правові норми зобов`язують акціонерне товариство скликати загальні збори (річні загальні збори) не рідше одного разу на рік (не пізніше 30 квітня наступного за звітним року) та визначають перелік питань, які повинні бути обов`язково включені до порядку денного річних загальних зборів: питання, передбачені пунктами 11, 12 і 24 частини другої статті 33 цього Закону (затвердження річного звіту товариства, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом, прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора).

Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного річних загальних зборів приватного акціонерного товариства також обов`язково вносяться питання, передбачені пунктами 17 і 18 частини другої статті 33 цього Закону (обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради, прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом. (ч.1 ст.33 Закону).

Акціонери, які в сукупності володіють 10 і більше відсотків акцій ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 скликали позачергові загальні збори, на яких 15.04.2019 р. було прийнято оскаржувані рішення.

Позивач зазначає, що протягом останніх років товариство проводило виключно позачергові загальні збори акціонерів, а тому в квітні 2019 р. наглядовій раді товариства слід було скликати та провести чергові загальні збори (річні загальні збори), як цього вимагає Закон. Проте на вимогу згаданих акціонерів, які водночас були членами наглядової ради, скликались позачергові загальні збори, до порядку денного яких не було включено питань, передбачених пунктами 11, 12, 24 частини 2 статті 33 Закону України Про акціонерні товариства .

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме по собі непроведення товариством чергових (річних) загальних зборів не тягне за собою обов`язкове визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів, оскільки річні та позачергові загальні збори є різними видами загальних зборів, що можуть відрізнятися між собою підставами та метою скликання. Скликання річних загальних зборів є обов`язком акціонерного товариства, а невиконання товариством такого обов`язку не може впливати на реалізацію його акціонерами свого права на ініціювання і скликання позачергових загальних зборів.

У випадку незгоди з бездіяльністю товариства щодо скликання річних загальних зборів позивач не позбавлений права звертатися до товариства з окремим позовом про зобов`язання до вчинення відповідних дій.

Стаття 47 Закону встановлює підстави та порядок скликання позачергових загальних зборів.

Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину; 3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора); 4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; 5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.

Акціонери, які скликають позачергові загальні збори акціонерного товариства, не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення позачергових загальних зборів товариства розміщують повідомлення про проведення позачергових загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів повинне містити дані, зазначені у частині третій статті 35 цього Закону, а також адресу, на яку акціонери можуть надсилати пропозиції до проекту порядку денного позачергових загальних зборів.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів затверджується акціонерами, які скликають загальні збори.

У разі скликання загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка здійснює облік прав власності на акції товариства, що належать акціонерам, які скликають загальні збори, або Центральним депозитарієм цінних паперів. (ч.ч.1, 6, 7 ст.47 Закону).

Як зазначено в ч.1 ст.35 Закону, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 35 Закону України Про акціонерні товариства передбачає, що повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані: 1) повне найменування та місцезнаходження товариства; 2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів; 3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах; 4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; 5) перелік питань разом з проектом рішень (крім кумулятивного голосування) щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного; 5-1) адресу власного веб-сайту, на якому розміщена інформація з проектом рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного, а також інформацію, зазначену в частині четвертій цієї статті; 6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів; 7) про права, надані акціонерам відповідно до вимог статей 36 та 38 цього Закону, якими вони можуть користуватися після отримання повідомлення про проведення загальних зборів, а також строк, протягом якого такі права можуть використовуватися; 8) порядок участі та голосування на загальних зборах за довіреністю.

У зв`язку з тим, що позивач помилково долучив до позовної заяви неповний текст отриманого повідомлення про проведення загальних зборів, суд першої інстанції перевірив текст повідомлення, розміщений відповідно до вищенаведених норм законодавства на веб-сайті відповідача в мережі Інтернет за адресою: http://lu.bfg.lviv.ua (інформація на даному сайті знаходиться у вільному доступі, а посилання на нього містилося в наданій позивачем частині повідомлення).

Зокрема, встановлено, що текст наданої позивачем частини повідомлення збігається з текстом відповідної частини розміщеного на сайті повідомлення. Враховуючи наведене, а також те, що з аналізу норм статті 35 Закону випливає, що повідомлення, яке публікується на веб-сайті, є ідентичним тому, яке надсилається акціонерам, правильними є висновки місцевого господарського суду про те, що повідомлення про проведення позачергових загальних зборів, отримане позивачем, не містило обов`язкових згідно з абзацом третім частини шостої статті 47 Закону даних стосовно адреси, на яку акціонери можуть надсилати пропозиції до проекту порядку денного позачергових загальних зборів.

Суд зазначає, що відсутність таких необхідних відомостей в повідомленні про проведення позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів перешкоджає реалізації права акціонерів товариства на внесення своїх пропозицій до порядку денного зборів. Разом з тим суд вважає, що, надіславши в межах передбаченого Законом строку свої пропозиції на адресу товариства та особи, від якої було отримано повідомлення про проведення позачергових загальних зборів, позивач зі свого боку вчинив всі можливі дії, спрямовані на належне дотримання порядку внесення пропозицій до порядку денного та пропозицій щодо кандидата до членів наглядової ради. При цьому, надсилаючи пропозиції на адресу товариства, позивач володів інформацією про те, що акціонери, які скликали позачергові загальні збори, є членами наглядової ради товариства, тобто органу, який здійснює діяльність за місцем знаходження товариства, та адресував свої звернення саме їм. Позивач правомірно очікував, що дані особи будуть обізнані про отримання призначеної їм поштової кореспонденції та відреагують на неї належним чином.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено приписи ст.ст. 82, 96 ГПК України, оскільки досліджено електронний доказ, який не долучено до матеріалів справи, відхиляється апеляційним господарським судом з огляду на те, що місцевий господарський суд, перевіряючи зміст повідомлення про скликання позачергових загальних зборів, яке розміщене на загальнодоступному веб-сайті відповідача, перевірив відповідність до змісту цього ж повідомлення, як письмового доказу, який міститься в матеріалах справи, тобто перевірив достовірність цього доказу.

Зазначені обставини визнаються сторонами, а відповідачем не спростовані, а тому в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України не доказуються.

Окрім того, покликання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не тягнуть за собою скасування правильного по суті рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону, проект порядку денного загальних зборів та порядок денний загальних зборів акціонерного товариства затверджуються наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.

Згідно з ч.ч.1- 6 ст.38 Закону, кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів.

Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за сім днів до дати проведення загальних зборів. Пропозиції щодо включення нових питань до проекту порядку денного повинні містити відповідні проекти рішень з цих питань. Пропозиції щодо кандидатів у члени наглядової ради акціонерного товариства мають містити інформацію про те, чи є запропонований кандидат представником акціонера (акціонерів), або про те, що кандидат пропонується на посаду члена наглядової ради - незалежного директора.

Інформація, визначена у пропозиціях щодо членів наглядової ради акціонерного товариства відповідно до частини другої цієї статті, обов`язково включається до бюлетеня для кумулятивного голосування напроти прізвища відповідного кандидата.

Пропозиція до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається в письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення, а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів такого товариства на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонери, які цього вимагають, приймають рішення про включення пропозицій (нових питань порядку денного та/або нових проектів рішень до питань порядку денного) до проекту порядку денного та затверджують порядок денний не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів.

Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків голосуючих акцій, підлягають обов`язковому включенню до проекту порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до проекту порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до проекту порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.

Рішення про відмову у включенні до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків голосуючих акцій, а також пропозиції комітету при наглядовій раді публічного акціонерного товариства з питань призначень незалежних директорів, може бути прийнято тільки у разі: недотримання акціонерами строку, встановленого абзацом першим частини другої цієї статті; неповноти даних, передбачених абзацом першим частини другої або частиною третьою цієї статті.

Аналогічні положення знайшли своє відображення і в розділі 7 повідомлення про проведення позачергових загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, пропозиції ОСОБА_1 були внесені шляхом їх направлення засобами поштового зв`язку у строк, передбачений ч.2 ст.38 Закону (пропозиції щодо включення до порядку денного зборів питань - 26.03.2019 р., тобто за 20 днів до дати проведення загальних зборів; пропозиції щодо кандидата до наглядової ради - 08.04.2019 р., тобто за 7 днів до дати проведення загальних зборів).

Крім того, дані пропозиції повністю відповідали вимогам, що висуваються нормами ч.ч.2, 3 ст.38 Закону до їхньої форми та змісту, містили всі необхідні відомості, зокрема проекти рішень з запропонованих питань порядку денного, дані щодо особи, яка вносила пропозиції та пропонувалась кандидатом.

В силу наведеного, а також того, що позивач є власником більш, ніж п`яти відсотків голосуючих акцій, його пропозиції підлягали обов`язковому включенню до проекту порядку денного загальних зборів навіть без прийняття відповідного рішення акціонерами, які скликали позачергові загальні збори.

З протоколу загальних зборів від 15.04.2019 р. та пояснень сторін вбачається, що пропозиції акціонера не знайшли своє відображення в порядку денному зборів. Товариство також не надало відповіді на звернення позивача про надання роз`яснень щодо проведення зборів.

Апелянт зазначає, що товариство та акціонери, які скликали загальні збори, нібито не отримували жодних пропозицій ОСОБА_1, а направлені поштові відправлення не вручались відповідачеві та були повернені на адресу позивача, що свідчить про відсутність порушення прав акціонера.

Стосовно даних тверджень апелянта суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що аналіз змісту статей 38 та 47 Закону України Про акціонерні товариства дає підстави стверджувати, що Закон жодним чином не пов`язує факт внесення пропозицій акціонером з обставинами та моментом отримання таких пропозицій товариством або акціонерами, які скликають збори, лише вказує на те, що пропозиції вносяться (подаються) в письмовій формі. Можливість внесення пропозицій шляхом їх надсилання випливає з абз.3 ч.6 ст.47 Закону - повідомлення про проведення позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів повинне містити адресу, на яку акціонери можуть надсилати пропозиції до проекту порядку денного позачергових загальних зборів.

Направлення пропозицій за відомою позивачеві адресою товариства, яка відповідає зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань адресі, та адресою юридичної особи, яка здійснювала повідомлення акціонерів про проведення зборів, є достатнім для того, щоб вважати пропозиції внесеними, а повідомлення відповідних осіб - належним.

При цьому, отримання зазначених листів адресатами перебуває поза межами контролю позивача, а тому не може свідчити про неправомірність його дій. Обов`язок акціонера, який бажає внести пропозиції, полягає в тому, щоб надіслати такі пропозиції, а не забезпечити їх отримання адресатами.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою позивач з дотриманням вимог законодавства надсилав свої пропозиції, та яка повернулася позивачеві з причини закінчення терміну зберігання чи іншої причини, може свідчити про суб`єктивну і неправильну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

При суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання відповідача на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.06.2018 р. у справі №127/2871/16-ц (відомості про повернення суду апеляційної інстанції повістки про виклик позивача до суду з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання не свідчать про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду), так як наведене стосується виключно роз`яснення Верховним Судом положень Цивільного процесуального кодексу України щодо дати вручення судового рішення та належного повідомлення учасників процесу, а не роз`яснення норм матеріального права загалом чи норм Закону України Про акціонерні товариства зокрема.

З цих підстав доводи апелянта в цій частині відхиляються апеляційним господарським судом.

Частиною першою статті 36 Закону встановлено, що від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

Розділом 6 повідомлення про проведення позачергових загальних зборів встановлено, що з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, власники акцій товариства мають можливість ознайомитися на підставі письмового запиту у робочі дні з 13:00 год. до 15:30 год. за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, буд.12а, заклад громадського харчування Сор , а в день проведення зборів без подання письмового запиту - за місцем їх проведення.

За твердженнями відповідача, таке місце ознайомлення було обрано у зв`язку з тим, що за даною адресою здійснює свою підприємницьку діяльність один з акціонерів, який скликав позачергові загальні збори - ОСОБА_9 На підтвердження вказаного відповідачем долучено копію договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за вищезазначеною адресою.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що посилання в повідомленні про проведення позачергових зборів на адресу місцезнаходження акціонера, який скликає ці збори, як місце, де можна ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного позачергових загальних зборів, не є підставою для визнання недійсними спірних рішень позачергових загальних зборів акціонерів та не свідчить про обмеження права акціонерів на ознайомлення з такими документами.

Таку ж позицію підтримав Верховний Суд в своїй постанові від 20.06.2018 р. у справі №908/2905/16, залишаючи без змін та погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, в яких суди прийшли до такого висновку.

Позачергові загальні збори акціонерів відбулись за ініціативою, в тому числі і ОСОБА_9, який міг здійснювати підготовку всіх необхідних документів для прийняття рішень на зборах акціонерів, переліку питань, які було включено до порядку денного тощо. Наведені обставини могли зумовити необхідність зберігання відповідних документів за адресою здійснення своєї діяльності акціонером, який скликав позачергові загальні збори, та надання цих документів для ознайомлення саме в належному йому на праві оренди приміщенні.

Посилання позивача на те, що акціонери, які скликали позачергові загальні збори, є членами наглядової ради та володіють доступом до приміщень за місцезнаходженням товариства, а тому мали надавати документи для ознайомлення лише за місцем реєстрації та знаходження товариства, спростовуються викладеними вище обставинами щодо можливих причин та необхідності визначення ініціатором позачергових загальних зборів місця для ознайомлення, відмінного від місцезнаходження товариства.

Судами встановлено, що акціонер товариства ОСОБА_8 27.03.2019 р. ознайомлювався з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, що підтверджується відміткою ОСОБА_9 про отримання запиту на ознайомлення та відміткою ОСОБА_8 про ознайомлення на поданому ним запиті, свідчить про створення акціонерами, які скликали позачергові загальні збори, реальних умов для ознайомлення із відповідними документами.

Крім того, відповідно до норм закону та наведених у повідомленні відомостей, акціонери товариства мали можливість ознайомитись з документами, які необхідні для прийняття рішень з питань порядку денного, в день проведення позачергових загальних зборів за місцем їх проведення.

Таким чином, правильними є висновки суду першої інстанції, що право позивача на ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного позачергових загальних зборів 15.04.2019 р., порушено не було.

Стаття 42 Закону України Про акціонерні товариства передбачає порядок прийняття рішень загальними зборами.

Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування. Право голосу на загальних зборах акціонерного товариства мають акціонери - власники простих акцій товариства, а у випадках, передбачених статтею 26 цього Закону, - також акціонери - власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах. Акціонер не може бути позбавлений права голосу, крім випадків, встановлених законом. Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, встановлених цим Законом. Обрання членів органу товариства здійснюється в порядку кумулятивного голосування у випадках, встановлених цим Законом та/або статутом акціонерного товариства. При обранні членів органу акціонерного товариства кумулятивним голосуванням голосування проводиться щодо всіх кандидатів одночасно. Обраними вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами. Члени органу товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу органу товариства шляхом кумулятивного голосування.

Згідно з ч.1 ст.43 Закону, голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного проводиться виключно з використанням бюлетенів для голосування. У разі проведення голосування з питань обрання членів виконавчого органу, наглядової ради або ревізійної комісії (ревізора) товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім`я та по батькові кандидата (кандидатів).

Бюлетень для кумулятивного голосування повинен містити: 1) повне найменування акціонерного товариства; 2) дату і час початку проведення загальних зборів; 3) перелік кандидатів у члени органу акціонерного товариства із зазначенням інформації про них відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; 4) місце для зазначення акціонером (представником акціонера) кількості голосів, яку він віддає за кожного кандидата; 5) застереження про те, що бюлетень має бути підписаний акціонером (представником акціонера) із зазначенням прізвища, імені та по батькові акціонера (представника акціонера) та найменування юридичної особи у разі, якщо вона є акціонером. За відсутності таких реквізитів і підпису бюлетень вважається недійсним; 6) зазначення кількості голосів, що належать кожному акціонеру.

Бюлетень для кумулятивного голосування засвідчується в порядку та спосіб, встановлені статутом акціонерного товариства або рішенням загальних зборів акціонерів. Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються наглядовою радою не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, щодо обрання кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.

Частини третя та п`ята статті Закону встановлюють, що до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси, та/або незалежні директори. Під час обрання членів наглядової ради разом з інформацією про кожного кандидата (прізвище, ім`я, по батькові (найменування) акціонера, розмір пакета акцій, що йому належить) у члени наглядової ради в бюлетені для кумулятивного голосування зазначається інформація про те, чи є такий кандидат акціонером, представником акціонера або групи акціонерів (із зазначенням інформації про цього акціонера або акціонерів) або чи є він незалежним директором.

Відповідно до п.1 Вимог до інформації про кандидатів у члени органу акціонерного товариства, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.06.2017 р. №402, у разі обрання членів органу акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування у бюлетені для кумулятивного голосування зазначається така інформація щодо кожного кандидата (для фізичних осіб): 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності); 2) рік народження; 3) особа (особи), що внесла(и) пропозицію щодо даного кандидата (для обрання членів наглядової ради - із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові (за наявності)/найменування акціонера, розміру пакета акцій, що йому належить); 4) кількість, тип та/або клас належних кандидату акцій акціонерного товариства, до складу органу якого обирається кандидат; 5) освіта (повне найменування навчального закладу, рік закінчення, спеціальність, кваліфікація); 6) місце роботи (основне та/або за сумісництвом), посади, які обіймає кандидат у юридичних особах; 7) інформація про стаж роботи протягом останніх п`яти років (період, місце роботи, займана посада); 8) наявність (відсутність) непогашеної (незнятої) судимості; 9) наявність (відсутність) заборони обіймати певні посади та/або займатись певною діяльністю; 10) чи є кандидат афілійованою особою акціонерного товариства, до складу органу якого він обирається; 11) інформація про: акціонерів товариства - власників 5 і більше відсотків простих акцій (для публічних акціонерних товариств) або 10 і більше відсотків простих акцій (для приватних акціонерних товариств), що є афілійованими особами кандидата, із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові (за наявності)/найменування кожного з таких акціонерів, розміру пакета акцій, що їм належать; посадових осіб акціонерного товариства, що є афілійованими особами кандидата, із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), посади посадової особи акціонерного товариства; 12) чи є кандидат у члени наглядової ради акціонером, представником акціонера або групи акціонерів (із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові (за наявності)/найменування цього акціонера або акціонерів, розміру пакета(ів) акцій, що йому (їм) належить(ать) або чи є він незалежним директором; 13) наявність письмової заяви кандидата про згоду на обрання членом органу акціонерного товариства.

Згідно з п.3 Вимог, інформація про кандидата включається до форми бюлетеня для кумулятивного голосування на підставі письмової заяви такого кандидата про згоду на обрання його членом органу акціонерного товариства та включення такої інформації до бюлетеня для кумулятивного голосування, яка має містити відомості, передбачені пунктами 1, 2 цих Вимог. У разі відсутності у заяві відомостей (їх частини), визначених цими Вимогами, про це вказується у бюлетені для кумулятивного голосування.

В порушення вищенаведених вимог, письмові заяви кандидатів у члени наглядової ради про згоду на їх обрання не містили будь-яких відомостей про осіб, що внесли пропозицію щодо даних кандидатів, кількість, тип та/або клас належних кандидатам акцій акціонерного товариства, їхню освіту, місце роботи, посади, які обіймають кандидати у юридичних особах, інформацію про стаж роботи протягом останніх п`яти років тощо.

Вказане призвело до того, що бюлетень для кумулятивного голосування щодо обрання членів наглядової ради товариства не відповідав вимогам стосовно належного відображення в ньому всієї необхідної інформації про кандидатів. Більш того, в даному бюлетені не було зроблено вказівку на відсутність у заявах кандидатів відомостей, визначених Вимогами до інформації про кандидатів у члени органу акціонерного товариства. Також у бюлетені зазначено неправдиву інформацію про те, що жоден з кандидатів не є акціонером, представником акціонера або групи акціонерів або незалежним директором в той час як ч.3 ст.53 Закону передбачає можливість обиратися до складу наглядової ради лише особам, які мають якийсь з цих статусів, а принаймні двоє з кандидатів (ОСОБА_9 та ОСОБА_2) є акціонерами товариства, про що свідчить і те, що позачергові загальні збори скликались саме на вимогу цих осіб як акціонерів, які в сукупності володіють 10 і більше відсотками акцій товариства.

На противагу цьому, надіслана ОСОБА_1 письмова заява про згоду на обрання його членом органу акціонерного товариства містила всі передбачені відомості, а, як встановлено судом вище, пропозиція ОСОБА_1 щодо його кандидатури у члени наглядової ради акціонерного товариства підлягала включенню до порядку денного зборів та бюлетеня для кумулятивного голосування, чого неправомірно зроблено не було.

За таких обставин доводи апелянта про відповідність бюлетня для кумулятивного голосування вимогам законодавства спростовується встановленими обставинами по справі.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.53 Закону України Про акціонерні товариства , члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Особи, обрані членами наглядової ради, можуть переобиратися необмежену кількість разів. Повноваження члена наглядової ради, обраного кумулятивним голосуванням, за рішенням загальних зборів можуть бути припинені достроково лише за умови одночасного припинення повноважень усього складу наглядової ради. У такому разі рішення про припинення повноважень членів наглядової ради приймається загальними зборами акціонерів простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.

За нормами статей 45 та 46 Закону, за підсумками кожного голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії акціонерного товариства, які брали участь у підрахунку голосів. У разі передачі повноважень лічильної комісії депозитарній установі, з якою укладений договір про надання послуг, зокрема щодо виконання функцій лічильної комісії, протокол про підсумки голосування підписує представник цієї депозитарної установи. Рішення загальних зборів акціонерного товариства вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування. Підсумки голосування оголошуються на загальних зборах, під час яких проводилося голосування. Після закриття загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів протягом 10 робочих днів у спосіб, визначений статутом акціонерного товариства. Протоколи про підсумки голосування додаються до протоколу загальних зборів акціонерного товариства. Протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів.

Стаття 50 Закону передбачає, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Як роз`яснено пунктами 2.12.- 2.14. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів ТОВ; відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

За умови порушення корпоративних прав особи, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України Про господарські товариства , статтею 35 Закону України Про акціонерні товариства , статтею 15 Закону України Про кооперацію . Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України та пункту 8 частини 1 статті 2 Закону України Про акціонерні товариства , однією зі складових корпоративних прав є правомочність акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством, яка реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах акціонерів. Відтак, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів.

Невключення пропозицій відповідача до порядку денного загальних зборів та невключення його кандидатури до переліку кандидатів у члени наглядової ради товариства в той час як такі пропозиції підлягали обов`язковому відображенню в порядку денному та бюлетені для кумулятивного голосування, як і невідповідність такого бюлетеня вимогам законодавства, в сукупності призвели до порушення прав позивача на участь в управлінні акціонерним товариством та до недійсності прийнятих на позачергових загальних зборах рішень.

Отже, визнанню недійсними підлягають загалом всі рішення, які були прийняті на позачергових загальних зборах 15.04.2019 р. та оформлені відповідним протоколом, так як обов`язкові до включення пропозиції позивача стосувались не лише питання 10 порядку денного (обрання членів наглядової ради товариства), а й додаткового включення до порядку денного двох питань, тому допущені порушення порядку скликання і проведення загальних зборів не можуть бути усунені шляхом визнання недійсними лише деяких з рішень, що приймалися, а ефективного захисту прав позивача в даному випадку неможливо буде досягнути способом, відмінним від визнання недійсними всіх прийнятих рішень.

Позивач, не володіючи документами, якими були оформлені рішення позачергових загальних зборів та заявляючи відповідне клопотання про їх витребування, не міг з впевненістю знати, що підсумки голосування оформлялись окремими протоколами з кожного питання, про що стало відомо лише після надання відповідачем суду витребуваних документів.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції правильно не допустив прояву надмірного формалізму та виклав резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог в відмінній від зазначеної позивачем в прохальній частині позовної заяви редакції, яка, проте, відповідає фактичним обставинам справи та змісту судового рішення, та зазначити, що визнанню недійсними підлягають рішення позачергових загальних зборів акціонерів, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів та протоколами про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів, а не протоколом про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів, як вказував позивач.

Зазначене повністю узгоджується з ч. 2 ст. 5 ГПК України за змістом якої у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У зв`язку з цим відхиляються доводи апелянта про порушення судом першої інстанції ч. 2 ст. 237 ГПК України, яка стосується виходу за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що корпоративні права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Апелянтом не спростовано наведених висновків суду першої інстанції, які тягли б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, передбачені ст. 277 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга ПрАТ Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишенню без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 2881,50 грн., сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки б/н від 03.01.2020 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 в справі №914/1384/19 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 2881,50 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Т.Б. Бонк

Судді: О.І. Матущак

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови підписано 31.07.2020.