Постанова

від 05.08.2020 по справі 916/2868/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2868/19 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.,

(у зв`язку з перебуванням судді Савицького Я.Ф., у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №185 від 03.08.2020 та протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020)

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача 1- не з`явився,

від відповідача 2 - Гросу В.Є. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2020 року

у справі № 916/2868/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Куп`янський силікатний завод

2. ОСОБА_1

про стягнення 631 673,94 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк (далі - Банк, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Куп`янський силікатний завод (далі - Товариство, відповідач1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Договором №НАVKLON06868 від 14.07.2016 в розмірі 631 673,94 грн. (заборгованість за кредитом).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 зобов`язань за кредитним договором, виконання яких забезпечені відповідачем 2 за договором поруки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.01.2020 позовні вимоги задоволенні.

Рішення мотивовано тим, що відповідач прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з погашення отриманого кредиту в розмірі 631 673,94грн. Розмір вказаної суми заборгованості Товариство не оспорило. Порука, встановлена договором поруки №НАVKLON06868/DP1 від 14.07.2016 як вид забезпечення виконання зобов`язань кредитним договором №НАVKLON06868 від 14.07.2016 не є припиненою. Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно спірної суми заборгованості за кредитним договором №НАVKLON06868 від 14.07.2016, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням Товариством є обґрунтованими.

Не погоджуючись з рішення господарського суду , ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості в сумі 631 673,00 грн. та судового збору в сумі 9 475,11 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким всі позовні вимоги щодо солідарного стягання з ОСОБА_1 на користь Банку залишити без задоволення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими реально недоведені. Висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Скаржник звернув увагу суду, що матеріали даної судової справи не містить належним чином засвідченої копії Договору поруки № HAVKLONO6868/DPI від 14.07.2016, який би було підписано апелянтом.

На думку скаржника, враховуючи, що позивач не реалізував своє право протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (05.07.2017) на пред`явлення вимоги до поручителя (друге речення частини 2 статті 559 ЦК України), то порука, якою можливо було забезпечене зобов`язання за Кредитним договором від 14.07.2016, є припиненою.

Крім цього, скаржник зазначає, що позивачем не доведено факту забезпечення на підставі Договору поруки від 14.07.2016 зобов`язань Апелянта саме за Кредитним договором від 14.07.2016.

Також, апелянт вважає, що позивачем пропущений строк для подання доказів, так, позивач зі спливом 65 днів після подання позовної заяви до суду першої інстанції надав додаткові докази (не засвідчену належним чином копію Договору поруки № HAVKLONO6868/DPI від 14.07.2016) без відповідних клопотань стосовно поновлення пропущеного строку на подання таких доказів. Приймаючи даний доказ до уваги при ухваленні рішення у даній справі, суд першої інстанції на думку скаржника не дотримався принципу змагальності сторін та правової визначеності, чим порушив права апелянта.

Суттєвим та головним порушенням норм процесуального права скаржник вважає той факт, що суд першої інстанції прийняв до справи не засвідчену належним чином копію Договору поруки № HAVKLONO6868/DPI від 14.07.2016 (а.с. 78, 79, 80), яка була надана із пропуском строку на подання доказів, поклав в основу обґрунтування оскарженого рішення.

18.06.2020 до апеляційного суду від Банку надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити скаржнику у поновленні строків на звернення з апеляційною скаргою до суду.

05.08.2020 до початку судового засідання від Банку через електрону пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, у зв`язку з тим, що Банк не отримував копії апеляційної скарги та про слухання справи дізнався із загальнодержавного реєстру судових рішень сайту судової влади, проте судова колегія не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на наступне.

Так, до апеляційної скарги додатні докази надсилання останньої Банку на юридичну адресу (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001), а саме: службовий чек та опис вкладення, тобто скаржник надсилав на належну адресу Банку копію апеляційної скарги (а.с. 170-171).

Крім цього, ухвалою апеляційного суду від 19.06.2020 було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 05.08.2020. Вказану ухвалу Банк отримав 01.07.2020 (адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) та 26.06.2020 (адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094), що підтверджується поштовими повідомлення від 22.06.2020 наявними в матеріалах справи та підтверджує той факт, що позивач був обізнаний належним чином про день, час та місце розгляду справи заздалегідь, більше ніж за місяць, проте не скористався своїми правами встановленими ст. ст. 42, 46 ГПК України.

Отже, представник Банку та Товариства в судове засідання не з`явились та не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 22.06.2020, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Проте, така неявка представників Банку та Товариств не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

В судовому засіданні 05.08.2020 представник відповідача 2 надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 14.07.2016 між Банком та Товариством (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №НАVKLON06868.

Відповідно до розділу А кредитного договору, вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія, ліміт цього кредитного договору 864 836,90грн. За користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти в розмірі 32 % річних. Термін повернення кредиту в повному обсязі 05.07.2017. Повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку (Додаток №1 від 14.07.2016 до Кредитного договору № НАVKLON06868 від 14.07.2016).

Пунктом 5.7. Кредитного договору сторони узгодили, що терміни позовної даності до вимог щодо стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором (п. 6.1. Кредитного договору).

Позивач на виконання умов Кредитного договору від 14.07.2016 року надав Товариству кредит, що підтверджується відповідною випискою по кредитному рахунку.

14.07.2016 між Банком (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №НАVKLON06868/DP1, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань Товариством, зобов`язань за Кредитним договором (п. 1.1. Договору поруки).

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2. Договору поруки).

Відповідно до пп. 2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору. Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Пунктом 4.1. Договору поруки сторони узгодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

В порушення умов Кредитного договору та приписів законодавства Товариство не повернуло кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатило в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії, у зв`язку з чим, позивач зазначає, що станом на 30.07.2019 заборгованість Товариства за Кредитним договором становить 1 896 510,65грн., яка складається 631 673,94грн. - заборгованість за кредитом, 28 679,64грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочену заборгованість, 1 236 157,07грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, проте позивач з врахуванням положень ст. 14 ГПК України та ст.ст. 15 та 16 ЦК України просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути солідарно з Товариства та ОСОБА_1 лише заборгованість за кредитом по кредитному договором №НАVKLON06868 від 14.07.2016 у розмірі 631 673,94грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 та ч. 1 ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №НАVKLON06868 від 14.07.2016, як правочин є чинним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а отже зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору. Також, матеріалами справі підтверджено, що Товариство прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконало, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув, у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем з погашення отриманого кредиту в розмірі 631 673,94грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача, адже в матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної суми заборгованості, у зв`язку з чим, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині, з таким висновком погоджується судова колегія.

Щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , як з поручителя Товариства на користь Банку заборгованості в розмірі 631 673,94грн., судова колегія зазначає наступне.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ст. 553 ЦК України).

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Оскільки сторони у Договорі поруки від 14.07.2016 узгодили, що ОСОБА_1 відповідає перед Банком як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язання за Кредитним договором незалежно від факту направлення чи ненаправлення Банком Капанадзе Б. П. вимоги (п. 2.1.2. Договору поруку). Крім цього, в п. 4.1. договору поруки сторони погодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором (який в свою чергу також діє до повного виконання зобов`язань сторонами) цей договір припиняє свою дію. Враховуючи, що сторони в договорі поруки встановили строк припинення поруки, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що порука не може припинитись з підстав, зазначених в ч. 4 ст. 559 ЦК України, тобто порука не є припиненою, а отже підлягає виконанню, у зв`язку з чим , господарський суд вірно задовольнив позовні вимоги Банку в частині солідарного стягнення суми заборгованості з ОСОБА_1 на користь Банку.

Судова колегія вважає помилковими твердження скаржника , що суттєвим порушенням норм процесуального права є те, що суд першої інстанції прийняв до матеріалів справи не засвідчену належним чином копію Договору поруки № HAVKLONO6868/DPI від 14.07.2016, яка була подана з пропуском строку на подання доказів, з огляду на наступне .

Разом з позовною заявою Банк надав до суду належним чином засвідчену копію Договору поруки № HAVKLONO6868/DPI від 14.07.2016, однак дана копія договору не містила підпису Поручителя (Капанадзе Б.П.), у зв`язку з чим Банк скористався своїм правом та в межах підготовчого провадження надав до суду копію договору поруки підписану Поручителем. Обидві копії Договору поруки № HAVKLONO6868/DPI від 14.07.2016 судом першої інстанції залучені до матеріалів справи, у зв`язку з чим судова колегія не вбачає порушення господарським судом норм процесуального права.

Крім цього, представник скаржника в судовому засіданні наголошував, що ОСОБА_1 не підписував договір поруки №НАVKLON06868/DP1 від 14.07.2016, проте судова колегія критично оцінює зазначені доводи з огляду на наступне.

Верховний Суд неодноразово наголошував на презумпцію правомірності правочину, яка закріплена у статті 204 ЦК України. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Так, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем 2 не доведено того, що Договір поруки від 14.07.2016 визнаний недійсними в судовому порядку та не розірваний, а отже Договір підписаний уповноваженим представником Товариства (на час підписання 14.07.2016 ОСОБА_1 був директором ТОВ Куп`янський силікатний завод , що зазначено у Кредитному Договорі від 14.07.2016 та не заперечують сторони), внаслідок чого в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність правочину в цій частині, а відтак і обов`язковість його виконання сторонами договорів, як того вимагає стаття 629 ЦК України.

Інші, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.08.2020.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Разюк Г.П.