Рішення

від 07.08.2020 по справі 904/1606/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1606/20 За позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК", м. Дніпро

про стягнення 46 537,63 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК" 46 537,63 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, в порушення вимог статей 192, 201 ПК України, не здійснено реєстрацію РК № 10340 та РК № 10341 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями до вказаних РК та Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 3287034 від 26.02.2020.

03.10.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №59058/1001 про необхідність зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних РК № 10340 та РК № 10341 від 21.06.2019, яка була залишена без розгляду.

Відповідно до абз. 4 пп. 192.1.1. п. 192.1 ст. 192 ПК України постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Не здійснення реєстрації відповідачем вказаних РК в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавило позивача права на зменшення суми податкових зобов`язань, чим завдало збитки на загальну суму 46 537,63 грн.

При цьому позивач посилається на положення статей 224, 225 Господарського кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України, статті 192, 201 Податкового кодексу України та постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного без виклику (повідомлення) учасників у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Дніпро, вул. Верстова,36) відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930011844024 (2902100272294).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

18.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" та Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі"), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК", як споживачем, було укладено Договір про постачання електричної енергії № 7359/35-396 (далі -Договір), за умовами якого (п. 1) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 400,0 кВт, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем та "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємною частиною даного договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 18 червня 2009 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 9.8, 9.8.1 договору).

Згідно Статуту Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", затвердженого протоколом річних загальних зборів акціонерів ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" №1/2018 від 19 квітня 2019 року, предметом діяльності Товариства є постачання та передача електричної енергії за регульованим тарифом на території Дніпропетровської області відповідно до ліцензії на постачання електричної енергії за регульованим тарифом від 19.09.1996 № 036340 та ліцензії на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами від 19.09.1996 № 036341.

11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної електроенергії", пунктом 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню з 1 січня 2019 року. До анулювання зазначених ліцензій діяльність з розподілу та постачання електричної енергії провадиться на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня набрання чинності цим Законом.

Діяльність з розподілу електричної енергії з 1 січня 2019 року здійснюється на підставі нових ліцензій на провадження діяльності з розподілу електричної енергії.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1440 "Про видачу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі", (код ЄДРПОУ 23359034), з 01.01.2019 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Дніпропетровської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством). Попередні ліцензії постановлено анулювати з 01.01.2019.

У зв`язку з введенням в дію Закону України "Про ринок електричної енергії" та неможливістю виконання зобов`язання з постачання електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", Договір про постачання електричної енергії № 7359/35-396 припинив свою дію в частині обов`язку з постачання електричної енергії.

Разом з цим, станом на 31.12.2018 у відповідача утворилася переплата за поставлену позивачем електроенергію на виконання умов договору у розмірі 279225,78грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача (а.с.15) та Реєстром №1 споживачів на перерахування коштів за електричну енергію від 20.06.2019 (п.26, а.с.18).

03 травня 2019 року відповідач звернувся до позивача із заявою на перерахування коштів (а.с.14), якою просив кошти, що сплачені по договору на постачання електроенергії №035396 від 18.06.2008 та рахуються на його особовому рахунку №7359/35-396 в АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", як переплата за поставлену електричну енергію, по закінченню розрахункового періоду, який буде останнім під час дії договору, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АДК" шляхом перерахування ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" за постачання електричної енергії для зарахування на особовий рахунок ТОВ "АДК", відкритий в ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги".

21 червня 2019 року АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" перерахувало на рахунок ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" кошти в сумі 279 225,78грн.

Наведене підтверджується платіжним дорученням №1161139 від 21.06.2019 на суму 7 993 823,05грн. та листом №30640/1001 від 20.06.2019 (а.с.16-17).

21 червня 2019 року позивачем було складено розрахунки коригування кількісних і якісних показників (далі - РК), а саме РК №10340 (а.с.21) до податкової накладної №16058 від 30.11.2018 (а.с.19) та РК №10341 (а.с.25) до податкової накладної №15178 від 31.12.2018 (а.с.23).

Розрахунки коригування кількісних і якісних показників були направлені Відповідачу за допомогою програмного забезпечення М.Е.Dоc. та були ним отримані 15.07.2019, що підтверджується квитанціями, які сформовані з програми М.Е.Dос. (а.с.22, 26).

04.10.2019 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 03.10.2019 за вих. №59058/1001 з додатками (заяву на перерахування коштів та розрахунки коригування, а.с.28-29), якою просив протягом семи календарних днів з дати отримання даної вимоги, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування від 21.06.2019 №10340/111 та від 21.06.2019 №10341/111.

Вимога позивача від 03.10.2019 отримана відповідачем 08.10.2019 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4950109749357 міститься в матеріалах справи, а.с.30), однак залишена без відповіді.

Позивач вважає, що не здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК" розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавило його права на зменшення суми податкових зобов`язань, чим завдано підприємству збитків у розмірі 46 537,63 грн.

Наведене і є причиною виникнення спору.

Предметом розгляду у даній справі є встановлення наявності/відсутності підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді збитків за нездійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування.

У якості доказів, якими позивач підтверджує наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, позивачем надані копії:

договору про постачання електричної енергії від 18.06.2008 № 7359/35-396; заяви Відповідача від 03.05.2019 (з додатком); оригінал виписки з банківської картки підприємства за період з 01.01.2018 по 01.11.2019; платіжного доручення № 1161139 від 21.06.201; повідомлення АТ ДТЕК Дніпровські електромережі від 20.06.2019 № 30640/1001 (з додатком); податкової накладної від 30.11.2018 № 16058 (з квитанцією); розрахунку коригування кількісних і якісних показників № 10340 від 21.06.2019 року (з квитанцією); податкової накладної від 31.12.2018 № 15178 (з квитанцією); розрахунку коригування кількісних і якісних показників № 10341від 21.06.2019 року (з квитанцією); Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 3287034 від 26.02.2020; копія вимоги від 03.10.2019 № 59058/1001; повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.10.2019.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, як вважає позивач, відповідач не здійснив реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило його права на зменшення суми податкових зобов`язань.

Стаття 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ, набрав чинності 01.01.2015) визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Відповідно до п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Судом встановлено, що 21 червня 2019 року позивачем було складено розрахунки коригування кількісних і якісних показників (далі - РК), а саме РК №10340 (а.с.21) до податкової накладної №16058 від 30.11.2018 (а.с.19) та РК №10341 (а.с.25) до податкової накладної №15178 від 31.12.2018.

Вказані розрахунки коригування були отримані відповідачем 15.07.2019, що підтверджується квитанціями, які сформовані з програми М.Е.Dос.

Отримавши ці розрахунки коригування, відповідач, на підставі ч. 192.1. ст. 192 ПК України, зобов`язаний був в подальшому зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 201.10 ст. 201 ПК України визначає граничні строки реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних РК, складених постачальником товарів/послуг і в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Зокрема, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, повинна здійснюватися протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Таким чином, у зв`язку з перерахуванням позивачем на рахунок ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" коштів в сумі 279 225,78 грн., тобто, зменшенням суми компенсації вартості товару постачальнику, відповідач зобов`язаний був зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування на суму 46 537,63 грн.

З огляду на те, що відповідач не зареєстрував Розрахунок коригування в установлений строк, суд вбачає наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати Розрахунок коригування, та неможливістю зменшення податкових зобов`язань, що спричинило позивачу збитки у розмірі 46 537,63 грн.

Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Наведене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи №917/877/17 (постанова від 03.08.2018).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 2102,00грн.

Керуючись статтями 13, 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК" про стягнення 46 537,63 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК" (49000, м. Дніпро, вул. Верстова,36, ідентифікаційний код 32534155) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке,22, ідентифікаційний код 23359034) 46 537 (сорок шість тисяч п`ятсот тридцять сім)грн. 63коп, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 07.08.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва