Рішення

від 06.08.2020 по справі 906/775/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/775/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю представника позивача: Мазур Р.В., довіреність від 01.07.2020 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Тайєрс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-2"

про стягнення 20 000,00 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена Тайєрс" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-2" про стягнення 20000,00 грн заборгованості.

Ухвалою від 07.07.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.08.2020.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг та поставки № 260319-1 від 26.03.2019 в частині поставленого товару.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 1600,00грн та поставив товар на загальну суму 37000,00грн.

Проте у порушення умов договору відповідач не здійснив в повному обсязі в передбачені строки оплату за надані послуги та товари, внаслідок чого у останнього станом на момент звернення до суду утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 20000,00грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

15.07.2020 на адресу суду повернулась ухвала господарського суду Житомирської області від 07.07.2020, яка направлялась на адресу відповідача з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення з підстав "адресат відмовився" (а.с.26-28).

У пп 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи та факт відмови адресата від отримання ухвали суду від 07.07.2020, про що 14.07.2020 у поштовому повідомленні проставлено відповідну відмітку, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином та своєчасно повідомлений про про дату, час і місце судового засідання.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову у порядку ст. 165 ГПК УКраїни.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

В ході розгляду справи, господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Суд зазначає, що неявка учасників справи, які є належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За вказаних обставин, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений ст. 165 ГПК України, зважаючи, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги, що явка відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд на підставі ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні від 06.08.20 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26 березня 2019 року між ТОВ "Арена Тайєрс" (виконавець, постачальник, позивач) та ТОВ "Фортуна-2" (замовник, покупець, відповідач) укладений договір про надання послуг та поставки №260319-1 (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується за завданням замовника відповідно до умов цього Договору виконувати комплекс шиномонтажних робіт та\або послуг, що включають в себе монтаж/демонтаж коліс, розбортовку і забортовку коліс, балансування коліс, клеєння покришок, ремонт шин та камер, рихтування дисків, аргонне зварювання, сезонна заміна шин/коліс, послуги по відновленню протектора, на транспортних засобах, що перебувають у власності чи користування Замовника (надалі - Роботи), а також поставку шин, а Замовник зобов`язується приймати і оплачувати виконані Роботи на умовах, які передбачені цим Договором.

За умовами п.1.5. договору, у відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України, даний договір є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме: договору поставки та договору про надання послуг.

Згідно з п.1.6 договору, при виконанні робіт виконавець може поставити автомобільні шини (нові та відновлені), супутні товари для автотранспорту та інше (надалі-товар) окремими партіями у власність замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити даний товар, за цінами, в асортименті (за номенклатурою) в кількості та на умовах, які передбачені цим договором.

Безпосередня кількість, асортимент і ціна Товару, що підлягає поставці в межах партії, визначається сторонами додатково і вказується в накладних чи інших документах, які підписуються Сторонами і є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.7 договору).

За приписами п. 4.2 договору, замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт та отриманих товарів по факту виконання робіт або за домовленістю сторін 14 календарних днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 1600,00грн (а.с. 13), що підтверджується актом надання послуг № 2014 від 28.03.2019 та поставив товар на загальну суму 37000,00грн, що підтверджується видатковими накладними № 1950 від 27.03.2019 та № 7829 від 09.10.2019 (а.с.11-12).

Відповідач здійснив оплату наданих позивачем послуг та поставленого товару усього на загальну суму 16600,00грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.14).

За даними позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, у відповідача станом на день звернення до суду має місце заборгованість, яка становить 20000,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг та поставки № 260319-1 від 26.03.2019, який за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить умови договору про надання послуг та договору поставки.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами части 1-2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановив суд, на виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 1600,00грн, що підтверджується актом надання послуг № 2014 від 28.03.2019 (а.с. 13) та поставив товар на загальну суму 37000,00грн, що підтверджується видатковими накладними № 1950 від 27.03.2019 та № 7829 від 09.10.2019 (а.с.11-12).

Факт виконання позивачем своїх зобов`язання щодо надання послуг та поставки товару вказує на необхідність виконання відповідачем обов`язку щодо оплати таких послуг та товару.

За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 2.2 договору сторони погодили, що замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт та отриманих товарів по факту виконання робіт або за домовленістю сторін 14 календарних днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

Отже, виходячи з умов договору, остаточний розрахунок:

- за послуги надані згідно акту надання послуг № 2014 від 28.03.2019 на загальну суму 1600,00грн відповідач мав здійснити до 11.04.2019;

- за товар поставлений згідно видаткової накладної № 1950 від 27.03.2019 на суму 8900,00 грн відповідач мав здійснити до 10.04.2019;

- за товар поставлений згідно видаткової накладної № 7829 від 09.10.2019 на суму 26100,00 грн відповідач мав здійснити до 23.10.2020.

Відповідач здійснив оплату наданих позивачем послуг та поставленого товару усього на загальну суму 16600,00грн, а саме 26.03.2019 здійснено попередню оплату в сумі 8900,00грн, 28.03.2019 здійснено оплату у сумі 1600,00грн, 24.01.2020- у сумі 1100,00грн, 30.01.2020 - у сумі 2000,00грн, 31.01.2020 - у сумі 3000,00грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.14).

Зважаючи на викладене, матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день звернення до суду та на день розгляду справи в суді існує заборгованість перед позивачем в розмірі 20000,00грн, що є заборгованістю за товар, поставлений згідно видаткової накладної № 7829 від 09.10.2019.

Доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у заявленій сумі матеріали справи не містять.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 20000,00грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову на загальну суму 20000,00грн.

В порядку ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-2" (11025, Житомирська область, Олевський район, село Радовель, вул. Миколи Хоречка, 50А, код ЄДРПОУ 38335571)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Тайєрс" ( 35360, Рівненська область, Рівненський район, с.Велика Омеляна, вул. Присадибна,15, код ЄДРПОУ 42659115)

- 20000,00 грн заборгованості за товар;

- 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.08.20

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

Друк:

1- у справу

2,3- сторонам (рек.)