Рішення

від 07.08.2020 по справі 908/703/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/59/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2020 Справа № 908/703/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О ., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр «Раївський» , ідентифікаційний код юридичної особи 34359005 (52502, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе (Раївська с/р), вул. Токова, буд. 2А)

до відповідача Приватного підприємства «ВЕСТА» , ідентифікаційний код юридичної особи 31177164 (72100, Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Комсомольска, буд. 1)

про стягнення 98875,68 грн.

Без виклику учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр «Раївський» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом вих. № 12/03 від 12.03.2020 (вх. 777/08-07/20 від 16.03.2020) про стягнення з Приватного підприємства «ВЕСТА» 87750,60 грн суми основного боргу, 8457,71 грн пені, 1175,61 грн 3% річних, 1491,76 грн інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 16, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору № АЦ-080518-001 від 08.05.2018, укладеного між сторонами у даній справі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020 справу № 908/703/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.03.2020 № 908/703/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/703/20. Присвоєно справі номер провадження 34/59/20. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Згідно з ухвалою суду від 16.03.2020 у даній справі, розгляд справи по суті розпочався з 16.04.2020, а закінчується 15.05.2020.

Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» , який набрав чинності 02.04.2020, доповнено розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України пунктом 4, відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті , строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 № 908/703/20 продовжено строк розгляду справи № 908/703/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019). Запропоновано сторонам виконати у повному обсязі ухвалу суду від 16.03.2020 у справі № 908/703/20.

17.07.2020 набув чинності Закон України №731-IX від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зазначеним Законом внесено зміни до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України та передбачено право суду під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених процесуальним законодавством), поновити процесуальні строки, встановлені нормами ГПК України, якщо причини пропуску процесуальних строків будуть визнані судом поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. При цьому відповідний строк може бути продовжений судом як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.03.2020 та від 05.05.2020 у справі № 908/703/20, направлені на юридичну адресу Приватного підприємства ВЕСТА - 72100, Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Комсомольська, 1, повернулись на адресу суду з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання , організація не знаходиться .

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду процесуальний строк для подачі відзиву, не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

При ухваленні рішення суду у даній справі суд враховує наступне:

02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби , яким розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На період дії карантину суди працюють у звичайному режимі.

З 22.05.2020 в Україні послаблений карантин, у зв`язку з чим, дозволена робота у т.ч. адвокатів.

Процесуальні строки у даній справі та строк розгляду даної справи було продовжено на підставі вищевикладеного закону.

Згідно зі змінами до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019)» , які вступили у законну силу з 17.07.2020, пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

06.08.2020 - останній день вищевказаного двадцятиденного строку для подання відповідних заяв. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті 07.08.2020.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позов мотивовано тим, що 08.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агроцентр Раївський та Приватним підприємством ВЕСТА укладено договір № АЦ - 080518 - 001, відповідно до якого продавець зобов`язаний у строк, вказаний в п. 3.2. цього договору, передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору оплата за цим договором здійснюється покупцем наступним чином: 19 500,00 грн. - до 10.05.2018; 87 750,60 грн. - до 01.11.2018; 87 750,60 грн. - до 01.11.2019. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок продавця. Договором передбачена оплата іншим способом, передбаченим чинним законодавством. Позивач повністю виконав умови договору, поставив відповідачу товар, обумовлений умовами договору. В свою чергу, відповідач лише частково оплатив отриманий товар, а саме: 08.05.2018 на суму 19500,00 грн., 03.12.2018 на суму 87 750,60 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 87 750,60 грн., пеню у розмірі 8 457,71 грн., 3 % річних у розмірі 1 175,61 грн., втрати від інфляції у розмірі 1 491,76 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 07.08.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

08.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агроцентр Раївський (далі - продавець) та Приватним підприємством ВЕСТА (далі - покупець) укладено договір № АЦ - 080518 - 001 (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого продавець зобов`язаний у строк, вказаний в п. 3.2. цього договору, передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур (далі - товар), а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Товар:

Насіння кукурудзи Кремінь 200 СВ у кількості 150 мішків за ціною 541,67 грн. без ПДВ, сума без ПДВ 81 250,50 грн. та насіння кукурудзи Дніпровський 181 СВ у кількості 150 мішків за ціною 541,67 грн. без ПДВ, сума без ПДВ 81 250,50 грн. Разом 162 501,00 грн., ПДВ 32500,20 грн. Всього з ПДВ - 195 001,20 грн.

Сума договору складає 162 501,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 32 500,20 грн. Всього сума договору з ПДВ 195 001,20 грн.

Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару у порядку, передбаченому цим договором (п. 2.2.3 договору).

Пунктами 3.1. - 3.3. договору передбачено, що базис постачання - EXW - (умови Інкотермс 2010) - склад продавця, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе, вул. Токова, 2 - а.

Продавець зобов`язується передати покупцеві товару строк до 18.05.2018, у порядку, визначеному даним договором. Продавець не зобов`язаний додатково інформувати покупця про наявність товару у встановлені строки. Покупець зобов`язується вчинити всі необхідні дії для отримання товару в строк до 18.05.2018.

Датою передачі товару за даним договором вважається дата підписання видаткових накладних на товар.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору оплата за цим договором здійснюється покупцем наступним чином:

- 19 500,00 грн. - до 10.05.2018;

- 87 750,60 грн. - до 01.11.2018;

- 87 750,60 грн. - до 01.11.2019.

Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок продавця. Договором передбачена оплата іншим способом, передбаченим чинним законодавством.

Згідно із п. 5.2. договору у випадку порушення строків оплати, визначених п. 4.1. цього договору, продавець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до фактичного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

08.05.2018 відповідачу було виставлено рахунок на оплату № АЦ - 140518-001 на суму 195 001,20 грн.

Листом від 11.05.2018 № 11/05-2018 ПП Веста просило відвантажити кукурудзу.

11.05.2018 ПП ВЕСТА видало директору з економіки, Мустапаєву С.Ю. довіреність № 002 на отримання від ТОВ Агроцентр Раївський насіння кукурудзи Дніпровський 181 СВ, Кремінь 200 СВ.

14.05.2018 сторонами підписано видаткову накладну № АЦ - 140518-00001 на суму 195 001,20 грн.

Також, факт поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 140518/1 від 14.05.2018.

Листом від 06.06.2018 № 06/06-2018 відповідач просив відстрочити строки оплати за договором до 01.11.2019.

Позивач повністю виконав умови договору, поставив відповідачу товар, обумовлений умовами договору.

В свою чергу, відповідач лише частково оплатив отриманий товар, а саме: 08.05.2018 на суму 19500,00 грн., 03.12.2018 на суму 87 750,60 грн. Вказане підтверджується виписками по рахунку, які містяться в матеріалах справи.

20.12.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № 19/12 від 19.12.2019 про сплату суми боргу у розмірі 87 750,60 грн., що підтверджується матеріалами справи. Відповіді на претензію позивач не отримав.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 87 750,60 грн., пеню у розмірі 8 457,71 грн., 3 % річних у розмірі 1 175,61 грн., втрати від інфляції у розмірі 1 491,76 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Суд, проаналізувавши умови договору № АЦ-080518-001 від 08.05.2018 дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем склались відносини з поставки товару, які врегульовані §1 та 3 глави 54 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

За частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма закріплена у ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 87 750,60 грн. Вказана сума підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 175,61 грн. за період з 02.11.2018 по 02.12.2018, з 02.11.2019 по 12.03.2020, втрати від інфляції у розмірі 1 491,76 грн. за період листопад 2018, листопад 2019, січень 2020.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки згідно із розрахунком суду стягненню підлягають 3 % річних у розмірі 1 174,20 грн., з відмовою у стягненні 1,44 грн.

Щодо індексу інфляції. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

У розрахунок індексу інфляції позивач не включив грудень 2019, коди інфляція мала негативну ознаку. Оскільки, період нарахування інфляції є нерозривним, суд розрахував інфляційні втрати за листопад 2018, листопад 2019 - січень 2020. Вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 1 315,91 грн., з відмовою у стягненні 175,86 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 457,71 грн. за період 02.11.2019 - 12.03.2020.

Згідно із п. 5.2. договору у випадку порушення строків оплати, визначених п. 4.1. цього договору, продавець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки пені за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки згідно із розрахунком суду стягненню підлягає пеня у розмірі 8 446,33 грн., з відмовою у стягненні 11,38 грн.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства ВЕСТА ідентифікаційний код юридичної особи 31177164 (72100, Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Комсомольска, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр «Раївський» , ідентифікаційний код юридичної особи 34359005 (52502, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе (Раївська с/р), вул. Токова, буд. 2А) суму основного боргу у розмірі 87 750 (вісімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 60 коп., 3 % річних у розмірі 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 20 коп., пеню у розмірі 8 446 (вісім тисяч чотириста сорок шість) грн. 33 коп., втрати від інфляції у розмірі 1 315 (одна тисяча триста п`ятнадцять) грн. 91 коп., судовий збір у розмірі 2 097 (дві тисячі дев`яносто сім) грн. 99 коп.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 11 (одинадцять) грн. 38 коп., 3 % річних у розмірі 1 (одна) грн. 44 коп., втрат від інфляції у розмірі 175 (сто сімдесят п`ять) грн. 86 коп., судового збору у розмірі 4 (чотири) грн. 01 коп. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2020.

Суддя А.О. Науменко