Рішення

від 07.08.2020 по справі 910/6194/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2020Справа № 910/6194/20

За позовом Приватного акціонерного товариства Форум Сателіт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Ліфт Лтд

про стягнення 78 011,39 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Форум Сателіт (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Ліфт Лтд (відповідач) про стягнення 78 011,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем підрядних робіт за Підрядним договором № 03-08/19ТО від 21.08.2019 на проведення послуг з ремонту гідравлічного ліфтового обладнання, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 68 800,00 грн передоплати та 9211,39 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Форум Сателіт прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6194/20, призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 про відкриття провадження у справі № 910/6194/20.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/6194/20 було направлене відповідачу за адресою: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/6194/20 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

05.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову, відповідно до якої позивач просив суд прийняти дану заяву до розгляду та врахувати викладені в ній аргументи при розгляді позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 5 статті 46 ГПК України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Оцінивши зміст поданої позивачем заяви про зміну підстав позову, а також зміст раніше поданої позивачем позовної заяви № 1704 від 17.04.2020, судом встановлено, що позивачем змінено підстави позову, а саме: позивач просить суд стягнути з відповідача суми попередньої оплати та штрафних санкції за не виконані підрядні роботи на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки позивач вважає, що питання про повернення відповідачем суми попередньої оплати необхідно розглядати поза рамками договірних відносин через розірвання Підрядного договору № 03-08/19ТО від 21.08.2019 та припинення зобов`язань сторін за ним.

З огляду на те, що заява позивача про зміну підстав позову відповідає вимогам, встановленим статтями 46, 170 ГПК України, зокрема, до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд приймає до розгляду відповідну заяву Приватного акціонерного товариства Форум Сателіт .

24.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про подання додаткових доказів, відповідно до якої позивач просив суд долучити до матеріалів справи копію вимоги № 0106/01 від 01.06.2020 про повернення попередньої оплати та сплати штрафних санкцій з доказами її надсилання відповідачу.

Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі

Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Разом з цим, відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX), яка діяла до 16.07.2020) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-IX), згідно розділу І якого внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За змістом п. 2 розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX та станом на дату ухвалення цього рішення учасники справи не подавали заяву про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про зміну підстав позову, заяву про подання додаткових доказів та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

21.08.2019 між Приватним акціонерним товариством Форум Сателіт (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Ліфт Лтд (виконавець, відповідач) був укладений Підрядний договір № 03-08/19ТО на проведення послуг з ремонту гідравлічного ліфтового обладнання (далі - Договір або Договір № 03-08/19ТО від 21.08.2019), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію і виконання робіт по ремонту гідравлічного ліфтового обладнання виробництва Технос , встановленого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, 4.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вартість робіт визначена по узгодженню сторін і на день укладання Договору за проведення послуг з ремонту гідравлічного ліфтового обладнання визначено 68 800,00 грн без ПДВ.

Згідно п. 2.2 Договору оплата робіт за цим Договором здійснюється шляхом перерахування замовником безготівкових грошових коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний в даному Договорі, шляхом 100% передоплати в розмірі 68 800,00 грн без ПДВ.

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що строк виконання робіт за Договором становить 30 календарних днів з моменту перерахування замовником грошових коштів виконавцю .

На виконання умов п. 2.2 Договору позивач платіжним дорученням № 2433 від 06.09.2019 перерахував на користь відповідача передоплату у розмірі 68 800,00 грн.

Однак, у визначений Договором строк (до 06.10.2019 включно) відповідач замовлені роботи не виконав та не приступив до їх виконання.

01.04.2020 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення № 2403/1 від 24.03.2020 про припинення Підрядного договору № 03-08/19ТО на проведення послуг з ремонту гідравлічного ліфтового обладнання від 21.08.2019, у зв`язку з істотним порушенням його умов щодо виконання передбачених ним робіт, що підтверджується фіскальним чеком від 01.04.2020, накладною № 0302210519048 від 01.04.2020 та описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до наведеного повідомлення позивач на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України відмовився від Договору та зазначив, що на підставі ч. 3 ст. 651 ЦК України Договір є достроково розірваним.

05.06.2020 позивачем було повторно направлено на адресу відповідача повідомлення № 2403/1 від 24.03.2020 про припинення Підрядного договору № 03-08/19ТО на проведення послуг з ремонту гідравлічного ліфтового обладнання від 21.08.2019, а також вимогу № 0106/01 від 01.06.2020 про повернення попередньої оплату та сплату штрафних санкцій, що підтверджується фіскальним чеком від 05.06.2020, накладною № 0302210647909 від 05.06.2020 та описом вкладення у цінний лист.

Спір у справі виник у зв`язку з відсутністю, на думку позивача, підстав для володіння відповідачем грошовими коштами у розмірі 68 800,00 грн та не поверненням відповідачем зазначених коштів.

За своєю правовою природою Договір № 03-08/19ТО від 21.08.2019 є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

За змістом ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 2 ст. 854 ЦК України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору на підставі платіжного доручення № 2433 від 06.09.2019 позивач перерахував на користь відповідача передоплату у розмірі 68 800,00 грн.

Позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт за Договором, Приватне акціонерне товариство Форум Сателіт зверталося 01.04.2020 та 05.06.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Ліфт Лтд з повідомлення № 2403/1 від 24.03.2020 про припинення Підрядного договору № 03-08/19ТО на проведенням послуг з ремонту гідравлічного ліфтового обладнання від 21.08.2019 та вимогою № 0106/01 від 01.06.2020 про повернення попередньої оплату та сплату штрафних санкцій.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

За змістом ч. 2 ст. 879 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Матеріалами справи підтверджується факт направлення позивачем відповідачу повідомлення № 2403/1 від 24.03.2020 про припинення Підрядного договору № 03-08/19ТО на проведення послуг з ремонту гідравлічного ліфтового обладнання від 21.08.2019, у зв`язку з істотним порушенням його умов (невиконанням робіт у визначений Договором строк).

Право позивача за таких обставин відмовитись від договору підряду передбачено приписами ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, а відтак суд вважає Договір розірваним в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд відзначає, що у разі припинення зобов`язань сторін за Договором, позивач має право розраховувати на стягнення з відповідача сплаченої йому передоплати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки її положення застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов`язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.

Згідно з ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, обставини, викладені в позовній заяві, належними та допустимими доказами не спростував.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано обставин справи, викладених позивачем у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову.

Отже, з огляду на припинення Договору № 03-08/19ТО від 21.08.2019 внаслідок односторонньої відмови позивача від даного договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, наявні підстави для стягнення з відповідача суми передоплати у розмірі 68 800,00 грн .

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за затримку виконання робіт на підставі п. 6.2 Договору у розмірі 9 211,39 грн за період з 06.10.2019 по 06.04.2020.

Судом встановлено, що у визначений Договором строк (до 06.10.2019 включно) відповідач замовлені роботи не виконав та не приступив до їх виконання.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пункту 6.2 Договору за затримку терміну виконання робіт з вини виконавця останній сплачує на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за Договором, зазначеної у п. 2.1 Договору, за кожний день прострочення термінів виконання робіт.

Судом встановлено, що у визначений Договором строк (до 06.10.2019 включно) відповідач замовлені роботи не виконав та не приступив до їх виконання.

Відтак, наявні підстави для стягнення з відповідач пені за затримку терміну виконання робіт на підставі п. 6.2 Договору.

Водночас, оскільки прострочення термінів виконання робіт у спірному випадку виникло з 07.10.2019, а повідомлення № 2403/1 від 24.03.2020 про припинення Підрядного договору № 03-08/19ТО на проведення послуг з ремонту гідравлічного ліфтового обладнання від 21.08.2019 направлене позивачем відповідачу 01.04.2020, суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 8965,46 грн за період з 07.10.2019 по 01.04.2020, тоді як вимоги позивача про стягнення пені в іншій частині є безпідставними з огляду на визначений п. 2.4 Договору строк виконання робіт за Договором (30 календарних днів з моменту перерахування замовником грошових коштів виконавцю) та відмову позивача від Договору.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене та приписи ст.129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, на відповідача покладається судовий збір в сумі 2095,27 грн, а на позивача - в сумі 6,73 грн.

Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Ліфт Лтд (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30; ідентифікаційний код 42711185) на користь Приватного акціонерного товариства Форум Сателіт (03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4; ідентифікаційний код 14309600) 68 800,00 грн (шістдесят вісім тисяч вісімсот гривень 00 коп.) передоплати, 8965,46 грн (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 46 коп.) пені та 2095,27 грн (дві тисячі дев`яносто п`ять гривень 27 коп.) судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 07.08.2020.

Суддя Гумега О.В.