ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07.08.2020Справа № 910/19121/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРСЕНАЛ (вул. Фонтанська дорога, буд. 25, м. Одеса, Одеська область, 65009) до Приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія (вул. Саксаганського, буд. 77, м. Київ, 01033) про стягнення 22797,75 грн,
Без виклику сторін
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРСЕНАЛ , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія , в якому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРСЕНАЛ грошові кошти в порядку суброгації у розмірі 22797,75 грн та суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що внаслідок страхового випадку 11.03.2019, у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 2019/13-ТЗ від 25.02.2019, позивачем сплачено на користь страхувальника страхове відшкодування у розмірі 23797,75 грн. Цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи на момент страхового випадку була застрахована відповідачем, який суму страхового відшкодування позивачу не сплатив у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути суму страхового відшкодування, з урахуванням франшизи (1000,00 грн), з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем 03.03.2020, відповідачем - 27.02.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
06.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд позовні вимоги позивача задовольнити частково у розмірі 20941,20 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заперечуючи частково проти заявлених позовних вимог відповідач у поданому відзиві зазначає, що до позивача перейшло право вимоги від страхувальника вже у наявному зобов`язанні зі збереженням самого зобов`язання, а тому у розумінні п. 1.3. ст.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , позивач є потерпілою особою у зв`язку з чим відносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються нормами спеціального закону - Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Вважає, що позивачем сплачено страхове відшкодування без врахування коефіцієнту фізичного зносу відповідно до умов договору добровільного страхування. При аналізі наданих позивачем документів, зокрема, акту огляду автомобіля від 15.03.2019, відповідачем встановлено, що в автомобіля є пошкодження, які не відносяться до ДТП, а саме деформація правого порогу кузова зі сторони переднього пасажира. Таким чином, складова частина кузова автомобіля має пошкодження у вигляді деформації, що є підставою для застосування відповідачем коефіцієнту фізичного зносу до вартості відновлювального ремонту автомобіля. Аварійним комісаром проведено розрахунок коефіцієнту фізичного зносу складових до КЗТ на рівні 0,411 та визначено величину відновлювального ремонту № 198-19 у розмірі 21941,20 грн. Враховуючи суму франшизи, розмір страхового відшкодування складає 20941,20 грн. Зазначає, що у порядку досудового врегулювання відповідачем тричі запитувались необхідні документи для підтвердження можливості отримання страхових відшкодувань у порядку суброгації ПАТ СК Країна замість позивача, що не надано позивачем, при цьому пред`явлено позов до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року № 211, установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Розділ X доповнено пунктом 4 згідно із Законом Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020.
Як вбачається з реєстру поштових відправлень (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) позивачем отримано відзив на позовну заяву 23.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 № 500, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
25.02.2019 між страховиком Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРСЕНАЛ та страхувальником Товариством з обмеженою відповідальністю АГСОЛКО УКРАЇНА укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2019/13-ТЗ (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядження застрахованим наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього, що зазначені в п. 1.2. договору та додатку 1 до цього договору.
Згідно додатку 1 до договору застрахованим транспортним засобом за умовами вказаного договору є автомобіль Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю АГСОЛКО УКРАЇНА .
За умовами п. 1.2. розділу 1 договору даний вид страхування передбачає обов`язок страховика за встановлену цим договором плату (страховий внесок, страховий платіж, страхову премію) здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору шляхом відшкодування страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі (вигодонабувачу), збитку, понесеного ними у зв`язку з пошкодженням, знищенням або втратою застрахованого наземного транспортного засобу, у тому числі причепа до нього, а також, якщо це передбачено Правилами добровільного страхування наземного транспорту (далі - Правила) та договором, додаткового обладнання до них. Цей договір не включає страхування майна, в тому числі вантажів та багажу (вантажобагажу), що перевозиться наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього, та страхування неодержаних доходів унаслідок пошкодження, знищення або втрати наземного транспортного засобу.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. розділу 2 договору страховик приймає на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та на умовах Правил та цього договору, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхову премію у визначений строк та виконувати інші умови, визначені в Правилах та цьому договорі. Страховим випадком вважається подія, що передбачена з переліку ризиків, визначених в цьому договорі, яка відбулась після набрання чинності даного договору, і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу.
За умов п.п. 2.3.1. п. 2.3. розділу 2 договору страховими ризиками є події, наслідком яких є повна або часткова втрата, знищення та/або пошкодження застрахованого транспортного засобу, зокрема, дорожньо-транспортна пригода. Дорожньо-транспортна пригода - зіткнення застрахованого транспортного засобу під час руху з іншим (и) транспортним засобом, з нерухомими предметами, наїзд на рухомі чи нерухомі об`єкти, пошкодження транспортного засобу внаслідок його перекидання, ковзання, провалу, падіння, удару руховими об`єктами, пошкодження застрахованого транспортного засобу під час стоянки або зупинки іншим транспортним засобам, подія, що сталася під час руху транспортного засобу або іншого транспортного засобу, внаслідок якої завдані матеріальні збитки страхувальникові.
11.03.2019 о 14:40 год за участю застрахованого транспортного засобу Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілем ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 у м. Тернопіль сталася дорожньо-транспортна пригода.
Водіями автомобілів Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 та ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_2 , за наслідком вказаної ДТП, складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Цивільно-правова відповідальність автомобіля ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Українська транспортна страхова компанія на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ № 3887295, з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі 100000,00 грн та встановленою франшизою - 1000,00 грн.
13.03.2019 власник автомобіля Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 - Товариство з обмеженою відповідальністю АГСОЛКО УКРАЇНА звернувся до позивача із повідомленням про настання страхового випадку.
Згідно акту огляду транспортного засобу від 15.03.2019 внаслідок вказаної ДТП автомобіль Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 отримав такі механічні пошкодження: бампер задній (розламано в правій частині, наявні сліди відновлювального ремонту в місці розлому), правий кронштейн кріплення бамперу тріснутий, підкрильник задній правий розламаний, кришка багажнику (вм`ятина в нижній частині, потертість фарбового покриття), панель задня деформована в правій частині, перекос прийому кришки багажнику. Також, виявлено пошкодження транспортного засобу, що не відносяться до наслідків випадку: деформація правого порогу кузова зі сторони переднього пасажира.
Відповідно до п.п. 9.1.1. п. 9.1. розділу 9 договору при настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають за рахунок страхового відшкодування тільки реальні збитки у вигляді витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу в межах страхової суми, розрахованих відповідно до чинного законодавства України, Правил та цього договору; вартості транспортного засобу в межах страхової суми (у разі знищення транспортного засобу або незаконного заволодіння ним).
Згідно рахунку на оплату № 261 від 13.03.2019, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю ТерКо Авто Град , вартість ремонтних робіт автомобіля Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок вказаного ДТП, складає 24660,10 грн з ПДВ.
14.03.2019 власник автомобіля Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій зазначив отримувачем коштів саме ТОВ ТерКо Авто Град .
Відповідно до п. 8.10. розділу 8 договору цим договором встановлюється безумовна франшиза у відповідному процентному відношенні від страхової суми. Підписанням цього договору страхувальник підтверджує, що повністю розуміє встановлене законом поняття франшиза , а саме,що франшиза - це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, при цьому поняття безумовна франшиза означає, що вона застосується у будь-якому випадку незалежно від розміру збитків.
Відповідно до п. 8.1. розділу 8 договору страхове відшкодування за цим договором виплачується вигодонабувачу. Страхове відшкодування за цим договором може бути виплачене страхувальнику виключно за умови попереднього письмового погодження такої виплати вигодонабувачем.
За умовами договору вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство Банк Восток .
Відповідно до листа-відповіді ПАТ Банк Восток за № 14Ц/0220БТ останнім надано згоду на перерахування страхового відшкодування у розмірі 20363,50 грн на поточний рахунок ТОВ ТерКо Авто Град .
В подальшому на підставі страхового акту № 2019/КАСКО/09 від 02.04.2019 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 23797,75 грн (з урахуванням безумовної франшизи на рівні 0,5% - 862,35 грн) на рахунок ТОВ ТерКо Авто Гранд , що підтверджується платіжним дорученням № 272 від 04.04.2019.
16.04.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату страхового відшкодування у розмірі 23797,75 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків .
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи 11.03.2019 о 14:40 год за участю застрахованого позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 2019/13-ТЗ від 25.02.2019 транспортного засобу Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілем ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 у м. Тернопіль сталася дорожньо-транспортна пригода, за результатами якої учасниками даної ДТП складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно схеми місця ДТП, зображеної учасниками пригоди у даному повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, винним у вчиненні даної ДТП визнано водія автомобіля ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_2 .
З набранням чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування від 17.02.2011 № 3045-VI, внесено зміни та доповнення до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні ДТП за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ( європротокол ) без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Так, відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання ДТП за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами д - є пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України від 17.02.2011, Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Відповідно до вказаної вище Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Згідно зі ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. При цьому повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства, є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню. Дослідивши пункти європротоколу, які заповнені учасниками ДТП та містять інформацію про вказану подію, суд доходить висновку про наявність страхового випадку, передбаченого умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 2019/13-ТЗ від 25.02.2019.
За приписами ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 9 Закону України Про страхування передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
За страховим актом позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 23797,75 грн, з урахуванням вартості ремонту автомобіля та франшизи, та перераховано дану суму на рахунок ТОВ ТерКо Авто Гранд в рахунок проведення відповідних ремонтних робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 272 від 04.04.2019.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічні положення містить стаття 993 ЦК України.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку по виплаті страхового відшкодування перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України "Про страхування" та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика. Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.
З урахуванням викладеного, враховуючи заявлені позовні вимоги, розмір франщизи за полісом винуватця ДТП, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 22797,75 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо заперечень сторони відповідача проти розміру страхового відшкодування, то суд вважає за необхідне зазначити.
За приписами ч. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).
В силу приписів ст.ст. 22, 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми вказаного Закону є спеціальними.
Зі змісту положень п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлено імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжне доручення та рахунок на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, а звіт про оцінку автомобіля є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.
Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.
Аналогічну правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.
Відповідно до ст. 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) (надалі в тексті - Методика) відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Згідно з п. 7.38 Методики значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Відповідно до п. 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
З рахунку на оплату №261 від 13.03.2019 вбачається, що під час ремонтних робіт автомобіля Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску, було здійснено лише заміну бамперу заднього, кріплень бамперу, підкрилку та кріплення підкрилку, всі інші ремонтні роботи стосувалися рихтовки, фарбування деталей, ремонту задньої панелі, усунення перекосу, зняття, розбирання та збирання деталей, часткового полірування автомобіля, установлення та зняття автомобіля на стапель.
При цьому за умовами укладеного між позивачем та страхувальником ТОВ АГСОЛКО УКРАЇНА договору (додаток 1 до договору) сторонами погоджено, що фізичний знос деталей не враховується, а розмір безумовної франшизи у разі ДТП складає 0,5%.
З огляду на вищевикладене позивачем здійснено нарахування суми страхового відшкодування на підставі рахунку на оплату № 261 від 13.03.2019.
Щодо наданої позивачем інформації про визначення коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ та визначення величини відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу № 198-19 від 15.03.2019, суд вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до п. 34.2. ст. 34 Закону України протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
В той же час надані суду відповідачем відомості про визначення коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ та визначення величини відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу № 198-19 від 15.03.2019 являються витягом з документу, не містить підтверджуючих відомостей про ринкову вартість автомобіля Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_1 , вартість нового автомобіля Renault Logan , з урахуванням яких аварійним комісаром ОСОБА_3 надано такий висновок.
Щодо тверджень відповідача про досудове врегулювання спору зі сторони відповідача, при цьому не надання зі сторони позивача додаткових відомостей, а звернення останнього до суду з позовом, то суд зазначає про право особи на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та відсутності вимог законодавства про необхідність обов`язкового досудового врегулювання спору.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія (вул. Саксаганського, буд. 77, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРСЕНАЛ (вул. Фонтанська дорога, буд. 25, м. Одеса, Одеська область, 65009, ідентифікаційний код 33946038) страхове відшкодування у порядку суброгації у розмірі 22797 грн 75 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн 00 коп, а всього 24718 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн 75 (сімдесят п`ять) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Дата складення та підписання рішення 07.08.2020.
Суддя В.О.Демидов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2020 |
Оприлюднено | 07.08.2020 |
Номер документу | 90826141 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Демидов В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні