ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03.08.2020Справа № 910/4773/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "КРОКУРС"
до Державного підприємства "Укркосмос"
про стягнення 895130,23 грн.
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мухіна Я.І.
Представники:
позивач: Кравченко С.В. за довіреністю № 08 від 31.03.2020
відповідач: Штіфонов П.С. на підставі ордеру серії КВ № 844657 від 01.07.2020
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "КРОКУРС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укркосмос" (відповідач) про стягнення 895130,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання з оплати оренди за Договорами оренди приміщення № 77/08 від 30.10.2018, № 98/08 від 31.10.2019, № 108/08 від 27.12.2019, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 895130,23 грн, з яких: 717650,19 грн основного боргу; 69457,52 грн пені; 8345,03 грн інфляційних втрат; 99677,49 грн 20% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 18.05.2020 о 10:40 год.
У підготовче засідання, призначене на 18.05.2020, з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.
Представник позивача у підготовчому засіданні подав клопотання про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 постановлено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання у справі на 06.07.2020 о 10:20 год.
18.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Зазначеною заявою позивач надав новий розрахунок пені, інфляційних втрат та 20% річних, у зв`язку зі збільшенням періоду їх нарахування, відповідно до цього розрахунку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь: 717650,19 грн основного боргу; 73438,86 грн пені; 14207,40 грн інфляційних втрат; 116189,74 грн 20% річних.
22.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про надання доказів направлення відповідачу заяви про збільшення розміру позовних вимог.
У підготовче засідання, призначене на 06.07.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.
У підготовчому засіданні, призначеному на 06.07.2020, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 06.07.2020 здійснювався розгляд заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
З огляду на те, що заява позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам, встановленим статтями 46, 170 ГПК України, суд дійшов висновку про прийняття її до розгляду, а тому новою ціною позову виходячи з якої розглядається спір є 921486,19 грн, з яких: 717650,19 грн основного боргу; 73438,86 грн пені; 14207,40 грн інфляційних втрат; 116189,74 грн 20% річних.
У підготовчому засіданні, призначеному на 06.07.2020, представник відповідача подав заяву про визнання позову та вказав, що визнає позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Заява прийнята судом до розгляду, залучена до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2020 о 10:40 год.
У судове засідання, призначене на 03.08.2020, представники позивача та відповідача з`явилися.
У судовому засіданні 03.08.2020 судом здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 03.08.2020 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову не заперечував та вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.
У судовому засіданні 03.08.2020 судом з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Представники позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.08.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Між Приватним акціонерним товариством "КРОКУРС" (далі - позивач, орендодавець) та Державним підприємством "Укркосмос" (далі - відповідач, орендар) було укладено ряд договорів оренди, а саме: Договір оренди № 77/08 приміщення від 30.10.2018 (далі - Договір № 1 ); Договір оренди № 98/08 приміщення від 31.10.2019 (далі - Договір №2 ); Договір оренди № 108/08 приміщення від 27.12.2019 (далі - Договір №3 ) .
Статтею 283 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 759 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 726 ЦК України). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 726 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно Договору № 77/08 оренди приміщення від 30.10.2018 та Акту приймання-передачі Об`єкту оренди від 01.11.2018 до нього, Приватне акціонерне товариство КРОКУРС передало, а Державне підприємство УКРКОСМОС прийняло в тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 252,0 м.кв., а саме кімнати 811, 817-820 та допоміжні приміщення, розташовані на 8 поверсі 91 корпусу будівлі №9 по вул. Бориспільській в м. Києві.
За умовами п.3.6 Договору за користування об`єктом оренди, який є предметом Договору, орендар щомісячно, сплачує орендодавцю орендну плату у відповідності і на умовах передбачених цим Договором. Зобов`язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової плати в розмірі 100% місячної орендної плати протягом 5 (п`яти) днів, після підписання договору. Всі наступні платежі здійснюються щомісячно авансом на підставі виставлених орендодавцем рахунків.
Рахунок по оплаті орендної плати за поточний місяць виставляється орендодавцем не пізніше 05 числа поточного місяця і оплачується орендарем за поточний місяць згідно з
виставленим рахунком не пізніше 10 числа місяця, в якому виставлено рахунок.
Розмір орендної плати за місяць складає 35 000,00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п. 3.7 Договору).
Документом для визначення дати та суми отриманих послуг є Акт здачі - приймання робіт (послуг), що підтверджує надання послуг (п. 3.9 Договору).
За умовами п.6.6 Договору строк оренди об`єкту оренди по цьому Договору з 01 листопада 2018 року до 31 жовтня 2019 року, обчислення строку починається з моменту підписання сторонами Акту прийому - передачі об`єкту оренди.
Судом встановлено, що позивачем в якості доказів надання послуг оренди до Договору № 77/08 оренди приміщення від 30.10.2018 долучено акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) з січня по жовтень 2019, а саме такі акти: № ОУ-0000137 від 31.01.2019 на суму 35 000,00 грн; № ОУ-0000354 від 28.02.2019 на суму 35 000,00 грн; № ОУ-0000571 від 31.03.2019 на суму 35 000,00 грн; № ЮУ- 0000787 від 30.04.2019 на суму 35 000,00 грн; № ОУ-0000870 від 31.05.2019 на суму 35 000,00 грн; № ОУ-0001081 від 30.06.2019 на суму 35 000,00 грн; № ОУ-0001234 від 31.07.2019 на суму 35 000,00 грн; № ОУ-0001387 від 31.08.2019 на суму 35 000,00 грн; № ОУ-0001536 від 30.09.2019 на суму 35 000,00 грн; № ЮУ-0001697 від 31.10.2019 на суму 35 000,00 грн.
Наведені акти підписані сторонами Договору без зауважень та скріплені їх печатками.
Відповідно до п.3.8 Договору № 1, орендна плата не включає в себе вартість спожитих електричної енергії та комунальних послуг, які орендар сплачує (компенсує) окремо, на підставі виставлених орендодавцем рахунків, протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати їх одержання.
Матеріали справи містять підписані сторонами Договору та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) щодо компенсації комунальних послуг (електроенергії) та техобслуговування електричних мереж: № ОУ-0001829 від 31.12.2018 на суму 70949,12 грн; № ОУ-0000063 від 31.01.2019 на суму 59978,29 грн; № ОУ-0000281 від 28.02.2019 на суму 39971,29 грн; № ОУ-0000495 від 31.03.2019 на суму 14846,32 грн; № ОУ-0000714 від 30.04.2019 на суму 18105,98 грн; № ОУ-0000855 від 31.05.2019 на суму 18551,28 грн; № ОУ-0001008 від 30.06.2019 на суму 20989,06 грн; № ОУ-0001156 від 31.07.2019 на суму 29234,65 грн; № ОУ- 0001311 від 31.08.2019 на суму 24243,14 грн; № ОУ-0001460 від 30.09.2019 на суму 16147,15 грн; № ОУ-0001614 від 31.10.2019 на суму 8128,12 грн, а також акти щодо компенсації спожитої відповідачем теплової енергії: № ОУ-0002042 від 31.12.2018 на суму 8255,52 грн; № ОУ-0000211 від 31.01.2020 на суму 8291,81 грн; № ОУ-0000427 від 28.02.2019 на суму 6646,75 грн; №ОУ-0000645 від 31.03.2019 на суму 5377,58 грн.
Як зазаначає позивач у позовній заяві, відповідач починаючи з січня 2019 не виконував зобов`язання зі сплати орендодавцю орендної плати належним чином: орендна плата за січень 2019 сплачена відповідачем в березні 2019, орендна плата за лютий 2019 сплачена частково у сумі 8291,81 грн в березні 2019 та у вересні 2019 у сумі 26 708,19 грн, орендна плата за березень 2019 сплачена частково у сумі 2 291,49 грн у вересні 2019.
Оренда плата за березень 2019 в іншій частині (32708,51 грн) та орендна плата за квітень-жовтень 2019 у сумі 277 708,51 грн відповідачем не сплачена. Загальна сума не сплачених відповідачем орендних платежів за Договором № 77/08 оренди приміщення від 30.10.2018 становить 277708,51 грн.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, відповідач не в повному обсязі сплатив за комунальні послуги (електроенергії та теплоенергії), техобслуговування електричних мереж згідно актів: № ОУ-0000063 на суму 50428,71 грн (з урахуванням часткових оплат) № ОУ-0000281 від 28.02.2019 на суму 39971,29 грн; № ОУ- 0000495 від 31.03.2019 на суму 14846,32 грн; № ОУ-0000714 від 30.04.2019 на суму 18105,98 грн; № ОУ-0000855 від 31.05.2019 на суму 18551,28 грн; № ОУ-0001008 від 30.06.2019 на суму 20989,06 грн; № ОУ-0001156 від 31.07.2019 на суму 29234,65 грн; № ОУ- 0001311 від 31.08.2019 на суму 24243,14 грн; № ОУ-0001460 від 30.09.2019 на суму 16147,15 грн; № ОУ-0001614 від 31.10.2019 на суму 8128,12 грн та Акту № ОУ-0000211 від 31.01.2020 на суму 8291,81 грн.
Згідно наведених актів загальна сума не сплачених відповідачем комунальних послуг (електроенергії та теплоенергії) та техобслуговування електричних мереж складає 240 645,70 грн.
Згідно Акту повернення об`єкту оренди від 31.10.2019 до Договору №1 сторони визначили, що на момент підписання цього Акту Державне підприємство УКРКОСМОС має заборгованість перед Приватним акціонерним товариством КРОКУРС у сумі 526 646,02 грн, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.2019 - 31.10.2019, за яким зборгваність відповідача перед позивачем станом на 31.10.2019 становить 526 646,02 грн.
З наявних в матеріалів справи доказів судом встановлено, що заборгованість відповідача за Договором № 1 становить 526 646,02 грн, відповідач проти заборгованості зі сплати орендної оплати та комунальних послуг (електроенергії та теплоенергії), техобслуговування електричних мереж за Договором №1, не заперечує, а тому суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача зі сплати оренди та комунальних послуг за приміщення загальною площею 252,0 м.кв., а саме кімнати 811, 817-820 та допоміжних приміщень розташованих на 8 поверсі 91 корпусу будівлі № 9 по вул. Бориспільській в м. Києві за Договором оренди № 77/08 приміщення від 30.10.2018 у загальній сумі становить 526 646,02 грн.
Судом встановлено, що за умовами Договору № 98/08 оренди приміщення від 31.10.2019 (Договір №2) та Акту приймання-передачі Об`єкту оренди від 01.11.2019 до нього, відповідач протягом листопада та грудня 2019 року, користувався приміщенням загальною площею 213,5 м.кв., а саме кімнатами 817-820 та допоміжними приміщеннями, розташованими на 8 поверсі 91 корпусу будівлі № 9 по вул. Бориспільській в м. Києві.
За користування об`єктом оренди, який є предметом Договору № 2, орендар щомісячно, сплачує орендодавцю орендну плату у відповідності і на умовах передбачених цим Договором. Зобов`язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової плати в розмірі 100% місячної орендної плати протягом 5 (п`яти) днів, після підписання договору.
Всі наступні платежі здійснюються щомісячно авансом на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Рахунок по оплаті орендної плати за поточний місяць виставляється орендодавцем не пізніше 05 числа поточного місяця і оплачується: орендарем за поточний місяць згідно з виставленим рахунком не пізніше 10 числа місяця, в якому виставлено рахунок (п.3.1. Договору).
Розмір орендної плата за місяць складає 30000,00 грн за календарний місяць, в тому числі ПДВ. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Платежі по цьому Договору не включають в себе вартість спожитих електричної енергії та комунальних послуг, які орендар сплачує самостійно на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 банківських днів від дати їх одержання (п.3.2 - 3.3. Договору).
Судом встановлено, що позивачем в якості доказів надання послуг оренди до Договору № 98/08 оренди приміщення від 31.10.2019 долучено акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), а саме: №ОУ-0002103 від 31.12.2019 на суму 30 000,00 грн; № ЮУ-0001946 від 30.11.2019 на суму 30 000,00 грн. Наведені акти підписані сторонами Договору без зауважень та скріплені їх печатками.
Матеріали справи містять підписані сторонами Договору та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) щодо компенсації комунальних послуг (електроенергії) та техобслуговування електричних мереж: №ОУ-0001779 від 30.11.2019 на суму 1825,67 грн та № ОУ-0002018 від 31.12.2019 на суму 417,82 грн, а також акти щодо компенсації спожитої відповідачем теплової енергії: № ОУ-0001779 від 30.11.2019 на суму 5337,50 грн; № СФ-0002163 від 31.12.2019 на суму 5551,00 грн.
Згідно Акту повернення об`єкту оренди від 31.12.2019 до Договору №2 сторони визначили, що на момент підписання цього Акту Державне підприємство УКРКОСМОС має заборгованість перед Приватним акціонерним товариством КРОКУРС у сумі 599 778,01 грн, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019, підписаним сторонами без зауважень.
Доказів сплати відповідачем орендної оплати та оплати комунальних послуг (електроенергії та теплоенергії), техобслуговування електричних мереж за Договором № 98/08 оренди приміщення від 31.10.2019, матеріали справи не містять та відповідачем наявність такої заборгованості не заперечується, а тому суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором № 2 у сумі 73 131,99 грн, що складається з заборгованості з орендної плати у сумі 60 000,00 грн та заборгованості з оплати комунальних послуг у сумі 13 131,99 грн.
27.12.2019 між позивачем та відповідачем укладено Договір №108/08 оренди приміщення від 27.12.2019 (Договір №3) та підписано Акт приймання-передачі Об`єкту оренди від 01.01.2020 зі змісту яких вбачається, що відповідач користувався приміщенням загальною площею 213,5 м.кв., а саме кімнатами 817-820 та допоміжними приміщеннями, розташованими на 8 поверсі 91 корпусу будівлі №9 по вул. Бориспільській в м. Києві, протягом січня, лютого та березня 2020.
За користування об`єктом оренди, який є предметом Договору, орендар щомісячно, сплачує орендодавцю орендну плату у відповідності і на умовах передбачених цим Договором. Зобов`язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової плати в розмірі 100% місячної орендної плати протягом 5 (п`яти) днів, після підписання договору.
Всі наступні платежі здійснюються щомісячно авансом на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Рахунок по оплаті орендної плати за поточний місяць виставляється орендодавцем не пізніше 05 числа поточного місяця і оплачується: орендарем за поточний місяць згідно з виставленим рахунком не пізніше 10 числа місяця, в якому виставлено рахунок (п.3.1. Договору).
Розмір орендної плата за місяць складає 34 600,00 грн за календарний місяць, в тому числі ПДВ. орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Платежі по цьому Договору не включають в себе вартість спожитих електричної енергії та комунальних послуг, які орендар сплачує самостійно на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати їх одержання (п.3.2 - 3.3. Договору).
Судом встановлено, що позивачем в якості доказів надання послуг оренди до Договору № 108/08 оренди приміщення від 27.12.2019 долучено акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг): №ОУ-0000226 від 31.01.2020 на суму 34 600,00 грн, №ОУ- 0000619 від 29.02.2020 на суму 34 600,00 та №ОУ-000880 від 31.03.2020 на суму 34 600,00 грн. Наведені акти підписані сторонами Договору та скріплені їх печатками.
На підтвердження спожитих відповідачем комунальних послуг, а саме теплової енергії, позивач надав акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг): №ОУ-0000139 від 31.01.2020 на суму 4270,00,00 грн; №ОУ-0000364 від 29.02.2020 на суму 2882,26 грн; №ОУ-000904 від 31.03.2020 на суму 5300,00 грн, а також акти на підтвердження спожитої електроенергії та техобслуговування електричних мереж: № ОУ- 000069 від 31.01.2020 на суму 1270,98 грн; №ОУ-0000439 від 29.02.2020 на суму 189,56 грн; № ОУ-0000892 від 31.03.2020 на суму 159,00 грн.
Згідно Акту повернення об`єкту оренди від 31.03.2020 до Договору №3 сторони визначили, що на момент підписання цього Акту Державне підприємство УКРКОСМОС має заборгованість перед Приватним акціонерним товариством КРОКУРС у сумі 717 650,19 грн, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.2019-31.03.2020 станом на 31.03.2020, підписаним сторонами без зауважень.
Доказів сплати відповідачем орендної оплати та оплати комунальних послуг (електроенергії та теплоенергії), техобслуговування електричних мереж за Договором № 108/08 оренди приміщення від 27.12.2019, матеріали справи не містять та відповідачем наявність такої заборгованості не заперечується, а тому суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором № 3 у сумі 117872,18 грн, що складається з заборгованості з орендної плати у сумі 103800,00 грн та заборгованості з оплати комунальних послуг у сумі 14 072,18 грн.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 77/08 оренди приміщення від 30.10.2018, Договором оренди № 98/08 приміщення від 31.10.2019 та Договором № 108/08 оренди приміщення від 27.12.2019 у загальній сумі 717 650,19 грн (основний борг) та задоволення таких вимог у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Відповідно до умов п. 8.8.1 Договору №1 та п.7.3.1 Договорів №2, №3 у випадку прострочення сплати орендних платежів, передбачених Договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Орендні платежі - це орендна плата та інші платежі, що сплачується орендарем орендодавцю протягом строку оренди за користування об`єктом оренди та місцями загального користування (розділ 1 Договорів №1, №2, №3).
З урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 73 438,8 грн пені.
Судом встановлено, що за Договором № 1 позивач просить стягнути пеню за такі періоди та у таких сумах:
за квітень 2019 (період заборгованості 11.04.2019-11.04.2019) у сумі 6073,70 грн, що нараховуються на 35 000,00 грн заборгованості з орендної плати;
за травень 2019 (період заборгованості 11.05.2019-11.11.2019) у сумі 5998,90 грн, що нараховуються на 35 000,00 грн заборгованості з орендної плати;
за червень 2019 (період заборгованості 11.06.2019-11.12.2019) у сумі 5850,27 грн, що нараховуються на 35 000,00 грн заборгованості з орендної плати;
за липень 2019 (період заборгованості 11.07.2019-11.01.2020) у сумі 5647,74 грн, що нараховуються на 35 000,00 грн заборгованості з орендної плати;
за серпень 2019 (період заборгованості 11.08.2019-11.02.2020) у сумі 5372,42 грн, що нараховуються на 35 000,00 грн заборгованості з орендної плати;
за вересень 2019 (період заборгованості 11.09.2019-11.03.2020) у сумі 4976,64 грн, що нараховуються на 35 000,00 грн заборгованості з орендної плати;
за жовтень 2019 (період заборгованості 11.10.2019-11.04.2020) у сумі 4622,39 грн, що нараховуються на 35 000,00 грн заборгованості з орендної плати.
за квітень 2019 (період заборгованості 30.04.2019-30.10.2019) у сумі 3109,60 грн, що нараховуються на 18105,98 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж;
за травень 2019 (період заборгованості 05.06.2019-05.12.2019) у сумі 3113,01 грн, що нараховуються на 18551,28 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж;
за червень 2019 (період заборгованості 29.06.2019-29.12.2019) у сумі 20989,06 грн, що нараховуються на 20989,06 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж;
за липень 2019 (період заборгованості 31.07.2019-31.01.2019) у сумі 4593,60 грн, що нараховуються на 29234,65 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж;
за серпень 2019 (період заборгованості 31.08.2019-02.03.2020) у сумі 3561,04 грн, що нараховуються на 24243,14 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж;
за вересень 2019 (період заборгованості 03.10.2019-03.04.2020) у сумі 2178,59 грн, що нараховуються на 16147,15 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж.
за жовтень 2019 (період заборгованості 02.11.2019-02.05.2020) у сумі 1005,30 грн, що нараховуються на 8128,12 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж.
Загальна сума пені за Договором № 1 становить 59 531,02 грн.
Як встановлено судом, згідно п. п. 3.6 та 3.8. Договору № 1 рахунок по оплаті орендної плати за поточний місяць виставляється орендодавцем не пізніше 05 числа поточного місяця і оплачується орендарем за поточний місяць згідно з виставленим рахунком не пізніше 10 числа місяця , в якому виставлено рахунок. Орендна плата не включає в себе вартість спожитих електричної енергії та комунальних послуг, які орендар сплачує (компенсує) окремо, на підставі виставлених орендодавцем рахунків, протягом 5 банківських днів від дати їх одержання.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначено період нарахування пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати та плати за користування комунальними послугами за Договором № 1.
Здійснивши розрахунок пені за вказані вище періоди та суми за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга , суд дійшов висновку що він є арифметично вірним.
Судом встановлено, що за Договором № 2 позивач просить стягнути пеню за такі періоди у таких сумах:
за листопад 2019 (за період з 11.11.2019-11.05.2020) у сумі 3583,14 грн, що нараховується на 30000,00 грн заборгованості з орендної плати;
за грудень 2019 (за період з 11.12.2019-18.05.2020) у сумі 2910,82 грн, що нараховується на 30000,00 грн заборгованості з орендної плати.
за листопад 2019 (за період з 30.11.2019-18.05.2020) у сумі 194,12 грн, що нараховується на 1825 67,00 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж;
за грудень 2019 (за період з 01.01.2020-18.05.2020) у сумі 33,92 грн, що нараховується на 417,82 грн заборгованості з орендної плати.
за листопад 2019 (за період з 27.11.2019-18.05.2020) у сумі 581,30 грн, що нараховується на 5337,50 грн заборгованості зі сплати компенсації за теплову енергію;
за грудень 2019 (за період з 28.12.2019-18.05.2020) у сумі 467,74 грн, що нараховується на 5551,00 грн заборгованості зі сплати компенсації за теплову енергію;
Загальна сума пені за Договором № 2 становить 7771,04 грн.
Враховуючи положення п.3.1-3.3. Договору № 2 та здійснивши розрахунок пені за вказані вище періоди та суми за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга , суд дійшов висновку що він є арифметично вірним.
Судом встановлено, що за Договором № 3 позивач просить стягнути пеню за такі періоди у таких сумах:
за січень 2020 (за період з 11.01.2020-18.05.2020) у сумі 2558,16 грн, що нараховується на 34600,00 грн заборгованості з орендної плати;
за лютий 2020 (за період з 11.02.20-18.05.2020) у сумі 1818,89 грн, що нараховується на 34600,00 грн заборгованості з орендної плати;
за березень 2020 (за період з 11.03.20-18.05.2020) у сумі 1215,75 грн, що нараховується на 34600,00 грн заборгованості з орендної плати.
за січень 2020 (за період з 31.01.2020-18.05.2020) у сумі 75,18 грн, що нараховується на 1270,98 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж;
за лютий 2020 (за період з 04.03.2020-18.05.2020) у сумі 7,44 грн що нараховується на 189,56 грн заборгованості зі сплати компенсації за електроенергією та техобслуговування електромереж.
за січень 2020 (за період з 05.02.2020-18.05.2020) у сумі 239,86 грн що нараховується на 4270,00 грн заборгованості зі сплати компенсації за теплову енергію;
за лютий 2020 (за період з 04.03.2020-18.05.2020) у сумі 113,13 що нараховується на 2882,26 грн заборгованості зі сплати компенсації за теплову енергію;
за березень 2020 (за період з 08.04.2020-18.05.2020) у сумі 104,54грн, що нараховується на 5300,00 грн заборгованості зі сплати компенсації за теплову енергію.
Здійснивши розрахунок пені за вказані вище періоди та суми за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга , суд дійшов висновку що позивачем не вірно визначено суми пені, які підлягають стягненню за Договором № 3.
Відповідно пеня яка підлягає стягненню за прострочення сплати орендних платежів за січень 2020 становить 2556,24 грн, за лютий 2020 становить 1816,97 грн, за березень 2020 становить 1213,84.
Пеня яка підлягає стягненню за прострочення сплати заборгованості за електроенергією та техобслуговування електромереж за січень 2020 становить 75,15 грн.
Пеня яка підлягає стягненню за прострочення сплати компенсації за теплову енергію за січень 2020 становить 239,63 грн, за березень 2020 становить 104,26 грн.
За встановлених обставин, сума пені яка підлягає стягненню з відповідача за Договором № 3 становить 6126,66 грн.
Суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 73 438,86 грн пені частково у сумі 73 428,72 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищенаведеного, суд, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 14207,40 грн інфляційних втрат у повному обсязі.
За умовами п. 8.8.3 Договору № 1 та п.7.3.3. Договорів № 2, № 3 у випадку, якщо прострочення платежу буде продовжуватись більше 30 календарних днів, орендодавець має право, крім застосування до орендаря оперативних санкцій, передбачених п. 7.3.2. цього Договору, та стягнення пені, визначеної п. 7.3.1. Договору, додатково стягнути з орендаря 20% від простроченої суми за весь період прострочення сплати орендодавцю платежів, передбачених умовами цього Договору оренди (ст. 625 Цивільного кодексу України).
Позивач просить суд стягнути з відповідача 20% річних у сумі 116 189,74 грн (за Договором № 1 у сумі 103 106,58 грн, за Договором № 2 у сумі 6901,10 грн, за Договором № 3 у сумі 6182,06 грн).
Судом встановлено, що позивачем вірно визначено періоди нарахування 20% річних за Договором № 1, Договором № 2, за Договором № 3.
Перевіривши розрахунок 20% за визначені позивачем періоди та суми за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга , суд дійшов висновку що позивачем не вірно визначено суми 20% річних, які підлягають стягненню.
Судом встановлено, що 20% річних, які підлягають стягненню за Договором № 1 становлять 103 099,30 грн, за Договором № 2 становлять 6885,03 грн, за Договором № 3 становлять 5922,53 грн, та у загальній сумі становить 115 906,86 грн 20% річних
Суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 116 189,74 грн 20% річних частково у сумі 115 906,86 грн.
Відповідно до ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають: 717 650,19 грн основного боргу; 115 906,86 грн 20% річних; 73 428,72 грн пені; 14207,40 грн інфляційних втрат.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 13 822,29 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову, судовий збір у сумі 13817,89 грн покладається на відповідача, а в сумі 4,40 грн - на позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Позивачем до позовної заяви долучено приблизний розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 14 000,00 грн.
Проте, жодних доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у визначений позивачем сумі до матеріалів справи не додано.
Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, тоді як відповідні належні та допустимі докази позивачем суду не надані, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Державного підприємства "Укркосмос" (вул. Лютеранська, 20, оф.210, м.Київ, 01024 ідентифікаційний код юридичної особи 24381357) на користь Приватного акціонерного товариства "КРОКУРС" (02099, м.Київ, вул. Бориспільська, будинок 9; ідентифікаційний код юридичної особи 32526819) 717 650,19 грн (сімсот сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 19 коп) основного боргу, 115 906,86 грн (сто п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шість гривень 86 коп) 20% річних, 73 428,72 грн (сімдесят три тисячі чотириста двадцять вісім гривень 72 копійки) пені, 14 207,40 грн (чотирнадцять тисяч двісті сім гривень 40 копійок) інфляційних втрат, 13 817,89 грн (тринадцять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 89 копійок) судового збору.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 07.08.2020.
Суддя Гумега О.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2020 |
Оприлюднено | 10.08.2020 |
Номер документу | 90826156 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні