Рішення

від 28.07.2020 по справі 911/3162/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/3162/19

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочка Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19 код ЄДРПОУ 35819905)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енжі Енерджі» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, буд. 21, офіс 6, код ЄДРПОУ 37219272)

про стягнення боргу, витрат від інфляції, 3% річних за договором №250216-Д від 25.02.2016,

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.12.2019 До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 16.12.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енджі Енерджі» про стягнення боргу, витрат від інфляції, 3% річних за договором № 250216-Д від 25.02.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

11.01.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 21.12.2019, надіслано заяву б/н від 09.01.2020 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 17.02.2020. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовче судове засідання 17.02.2020 представники сторін не з`явились про причини неявки суд не повідомили. У зв`язку з цим, суд в порядку ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.03.2020.

28.02.2020 на електронну адресу суду та через канцелярію суду від позивача надійшли два ідентичних клопотання б/н від 28.02.2020 про розгляд справи без участі учасника справи.

У підготовче судове засідання 02.03.2020 представники сторін не з`явились, судом відкладено підготовче засідання на 16.03.2020.

У судовому засіданні 16.03.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 06.04.2020.

Поряд з тим, судом доведено до відома сторін, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Враховуючи вказану постанову, а також з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, листом Голови ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендовано, на період з 16.03.2020 по 03.04.2020, встановити особливий режим роботи судів України.

Поряд з тим, судом з метою дотримання процесуальних строків, у зв`язку з ситуацією, що склалась з поширенням на території України короновірусу "COVID-19" та введеними з цього приводу карантинними заходами, запропоновано сторонам вирішити питання щодо можливості розгляду даної справи судом без участі представників сторін за матеріалами та доказами, які подані та будуть подані сторонами у справі, а також, з поданням письмових тез-виступів представників при розгляді справи по суті (шляхом подання відповідної заяви/клопотання).

У підготовчому судовому засіданні 30.03.2020 судом, у зв`язку з неявкою представника відповідача, відкладено проведення підготовчого судового засідання на 27.04.2020.

01.04.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 01.04.2020 про розгляд справи без участі позивача.

01.04.2020 на адресу суду від позивача надійшло повторне клопотання б/н від 16.04.2020 про розгляд справи без участі позивача.

У підготовчому судовому засіданні 27.04.2020 суд задовольнив клопотання позивача б/н від 16.04.2020 про розгляд справи без його позивача та відклав розгляд справи на 12.05.2020.

У підготовчому судовому засіданні 12.05.2020 судом закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2020.

У призначене судове засідання з розгляду справи по суті представник відповідача не з`явився, у зв`язку з цим, суд в порядку ч. 2 ст. 202 ГПК України постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 28.07.2020.

У судове засідання з розгляду справи по суті 28.07.2020 представники сторін не з`явились, представник відповідача про причини неявки не повідомив.

Позов обгрунотовано наступним:

- 25.01.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір №250216-Д про надання транспортно-експедиційного обслуговування;

- позивачем відповідно до умов договору були надані послуги відповідачу, що підтверджуються підписаними останнім актами здачі-прийняття робіт;

- відповідач частково оплачував послуги та не виконав договірні зобов`язання по оплаті решти наданих послуг у сумі 350000,00 грн, у зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

- також, у зв`язку з простроченням оплат за надані послуги позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу втрати від інфляції та 3% річних.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи судом. Вказаний факт, зокрема, підтверджується рекомендованими повідомленням з відміткою про вручення відповідачу №0103272219048 від 21.02.2020 та №0103272741844 від 05.03.2020 наявними у матеріалах справи.

Як вже зазначалось вище, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Відповідно до п. 3 ч. 11 Глави ХІХ прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та продовжено строк дії карантину до 11.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та продовжено строк дії карантину до 11.05.2020. Постановою Кабінету Міністрів №343 від 04.05.2020 строк дії карантину продовжено до 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 продовжено на всій території України дію карантину з 01.08.2020 по 31.08.2020.

Відтак, з наведеного вбачається, що строк на подання відзиву продовжуються на строк дії карантину, водночас, суд ухвалою від 17.01.2020 про відкриття провадження у справі встановив відповідачу строк на подання відзиву у даній справі - протягом п`ятнадцяти днів з моменту вручення даної ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вказану ухвалу не отримав, проте, останній отримав ухвалу б/н від 17.02.2020 про відкладення підготовчого судового засідання, що дає підстави стверджувати, що відповідач був обізнаний про наявність відповідного судового провадження та, відповідно про наявність у нього права як на ознайомлення (дистанційного) з матеріалами справи для підготовки відзиву, так і на подачу клопотання щодо продовження строку на подання відзиву встановленого ухвалою від 17.01.2020.

Протягом шести місяців, суд керуючись принципом рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України), систематично виносив ухвали про відкладення проведення підготовчих засідань, з метою надання відповідачу можливості на реалізацію свого процесуального права.

Проте, відповідач отримуючи ухвали суду, жодним чином не відреагував на дане судове провадження.

Отже, судом у зв`язку з ситуацією, що склалась на території України, пов`язаною з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) було надано відповідачу великий проміжок часу (з 17.01.2020 по 28.07.2020) для реагування на подану позовну заяву б/н від 16.12.2019 шляхом подання відзиву, або вчинення інших процесуальних дій щодо висловлення своєї позиції стосовно предмету спору.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енжі Енерджі» (замовник) укладено договір №250216-Д (далі Договір) про надання транспортно-експедиційного обслуговування, за яким замовник доручає, а експедитор зобов`язується забезпечити за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних вантажів по території України та у міжнародному сполученні, а також надання інших послуг замовнику згідно ст. 8 Закону Про транспортно-експедиторську діяльність за згодою сторін (п. 1.1. Договору).

Умови перевезення, вид та назва вантажу, вид транспорту, пункт відправки та призначення вантажу, порядок погодження маршруту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням даного Договору встановлюються за згодою сторін (п. 1.2. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору перелік наданих послуг, а також вартість послуг експедитора встановлюються за згодою сторін. Винагорода експедитора становить 400 гривень за один контейнер. Зміни вартості послуг встановлюються за згодою сторін. Експедитор виставляє рахунок замовнику. Замовник здійснює оплату протягом 5 (п`яти) днів з дати отримання. По факту здійснення послуги експедитор направляє на адресу замовника рахунок-фактуру, акт про надання послуг. Акт виконаних робіт складається та підписується уповноваженими особами сторін в двох екземплярах, один з яких передається замовнику, інший - експедитору. Додаткові витрати, які були понесені експедитором під час надання послуг, відшкодовуються замовником на підставі копій платіжних та інших документів, які підтверджують здійснення експедитором вказаних витрат, а також інші витрати, погоджені з замовником. Замовник у разі відсутності в нього будь-яких зауважень до наданих експедитором послуг, протягом 3 робочих днів з моменту отримання підписує запропонований експедитором акт виконаних робіт, або у той же строк надає експедитору у письмовій формі мотивовані зауваження з приводу змісту (об`єму) та якості наданих експедитором послуг. У разі якщо замовник не підписує акт виконаних робіт та не надає мотивовану відмову від його підписання протягом вищевказаного строку, доручення замовника вважається виконаним, акт про надання послуг прийнятим замовником, а послуги підлягають сплаті у повному обсязі. Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за даним договором сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному Договору за діючим законодавством України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення, тож відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

У відповідності до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

З матеріалів справи вбачається, що підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт: акт №ОУ-00000000297 від 10.02.2017 на суму 38509,40 грн; акт №ОУ-000000834 від 06.04.2017 на суму 38127,59 грн; акт №ОУ-000000972 від 25.04.2017 на суму 60172,27 грн; акт №ОУ-0001349 від 06.06.2017 на суму 102846,06 грн; акт №ОУ-001746 від 28.07.2017 на суму 38883,15 грн; акт №ОУ-001827 від 10.08.2017 на суму 43186,59 грн; акт №ОУ001874 від 17.08.2017 на суму 42967,21 (наявні в матеріалах справи), свідчать про належне виконання позивачем умов Договору №250216-Д від 25.02.2016 про надання транспортно-експедиційного обслуговування, що також підтверджується відсутністю скарг від відповідача щодо неналежної якості наданих послуг.

Разом з тим, відповідно до підписаних актів здачі-прийняття робіт позивачем на виконання п. 4.2. Договору виставлено відповідачу рахунки-фактури: №СФ-0000297 від 10.02.2017 на суму 38509,40 грн; акт №СФ0000834 від 06.04.2017 на суму 38127,59 грн; акт №СФ-0000972 від 25.04.2017 на суму 60172,27 грн; акт №СФ-0001349 від 06.06.2017 на суму 102846,06 грн; акт №СФ-0001746 від 28.07.2017 на суму 38883,15 грн; акт №СФ-0001827 від 10.08.2017 на суму 43186,59 грн; акт №СФ-001874 від 17.08.2017 на суму 42967,21 грн, які останній мав сплатити протягом п`яти днів.

Відтак, судом встановлено, що позивачем належним чином виконано свої договірні зобов`язання та відповідно до вказаних актів здачі-прийняття робіт надано відповідачу послуг на суму 364692,27 грн, водночас, позивач стверджує, що відповідачем було частково сплачено рахунок-фактуру №СФ-0000297 від 10.02.2017 у розмірі 14692,27 грн, а отже, сума боргу відповідача складає 350000,00 грн.

Суд погоджується з твердженням позивача, виходячи з того, що в матеріалах справи наявна довідка №03/01 від 08.01.2020 видана ПАТ МТБ Банк про надходження на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів від відповідача за період з 25.02.2016 по 21.12.2019, з якої вбачається, що за вказаний період від відповідача на виконання умов Договору надійшли кошти у розмірі 7445469,89 грн, тоді як згідно оборотно-сальдової відомості (наявна в матеріалах справи) за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 7795469,89 грн.

Отже, неоплаченими відповідачем залишились послуги у розмірі 350000,00 грн (7795469,89 - 7445469,89).

Між тим, відповідач жодним не заперечив щодо наявності чи відсутності у нього боргу у розмірі 350000,00 грн, не подавши жодних заперечень (з викладеним контрозрахунком) або відзиву на позовну заяву, знаючи про розгляд даної справи судом.

Відтак, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 350000,00 грн обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та втрат від інфляції.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок позивача, щодо нарахування 3% річних та встановив, що він є арифметично не вірний з тих підстав, що позивачем не вірно обрано початок періоду нарахування.

Так, позивач у своєму розрахунку зазначає, що період нарахування 3% річних починається з 26.08.2017, позаяк останнім банківським днем для оплати рахунку-фактури №СФ-0001874 від 17.08.2017 було 25.08.2017, водночас, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №850-р Про перенесення робочих днів у 2017, згідно якого 25.08.2017 є вихідним днем (робочий день перенесений на 19 серпня), а отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 254 ЦК України період нарахування 3% річних по рахунку-фактури №СФ-0001874 має починатись з 29.08.2017.

У зв`язку з наведеним суд зазначає, що 25.08.2017 у позивача ще не виникло право на нарахування 3% річних згідно рахунку-фактури №СФ-001874 від 17.08.2017 на суму 42967,21 грн, тому нарахування за період з 26.08.2017 по 28.08.2017 повинно розраховуватись без врахування суми зазначеного рахунку фактури (на суму 307032,79 грн), а вже з 29.08.2017 по 15.12.2019 на повну суму боргу (350000,00 грн).

Отже, згідно періодів, які зазначив позивач у своїх розрахунках, правильним буде виглядати розрахунок 3% річних наступним чином:

з 26.08.2017 по 28.08.2017 на суму 307032,79 грн (становить 75,71 грн);

з 29.08.2017 по 15.12.2019 на суму 350000,00 грн (становить 24135,62).

Разом - 24211,33 грн.

Поряд з тим, суд перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування втрат від інфляції та встановив, що останній є неточним, позаяк, позивач взяв сукупний індекс інфляції 1,2047, тоді як вірним сукупним індексом інфляції за період з вересня 2017 по грудень 2019 слід вважати 1,204, тобто індекс інфляції застосовується з округленням до тисячних.

Виходячи з цього, суд зробив власний розрахунок втрат від інфляції від суми 350000,00 грн за період з вересня 2017 по грудень 2019 та встановив, що втрати від інфляції складають 71405,43 грн.

Відтак, судом встановлено, що позивачем підставно нараховано відповідачу втрати від інфляції та 3% річних у зв`язку з простроченням оплат останнім, а отже, 3% річних у розмірі 24211,33 грн та 71405,43 втрат від інфляції підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енжі Енерджі» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, буд. 21, офіс 6, код ЄДРПОУ 37219272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19 код ЄДРПОУ 35819905) 350000,00 грн боргу, 71405,43 грн втрат від інфляції, 24211,33 грн 3% річних та 6684,25 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз