Рішення

від 06.08.2020 по справі 912/1847/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 рокуСправа № 912/1847/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства "Камелот-3000"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗЕО"

про стягнення 457 222,61 грн.

Представники:

від позивача - Кулаков А.В. адвокат, ордер серія ДП № 49/000033 від 05.08.2020;

від відповідача - участі не брали.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Камелот-3000" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" про стягнення заборгованості за Договором підряду №24/04-17 від 24.04.2017 (далі- Договір) в розмірі 457 222,61 грн, з яких: 98 559, 13 грн - сума заборгованості за Договором; 333 271,68 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за Договором; 18 036, 32 грн - інфляційних втрат; 7 355, 48 грн. - 3% річних за весь час прострочення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" Договору в частині повної та своєчасної оплати за монтаж та первинний запуск обладнання.

Ухвалою від 09.06.20 відкрито провадження та призначено судове засідання за правилами загального позовного провадження на 10.07.20.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 09.06.2020 про призначення судового розгляду на 10.07.2020 повернута до суду без вручення з відміткою "адресат відсутній".

Відповідач повідомлений телефонограмою №3908 від 09.07.2020 про дату, час та місце проведення судового засідання (а.с. 45).

10.07.2020 на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№2244/20 від 10.07.2020). В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначає, що прибути у призначений час в судове засідання не може у зв 'язку з перебуванням у відрядженні. Також зазначає, що відповідач має намір подати до суду докази (розрахунок пені) та заяву про застосування строків позовної давності, однак через брак часу не мав можливості подати до початку судового засідання (а.с. 46-47).

Ухвалою від 10.07.2020 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№2244/20 від 10.07.2020) задоволено. Розгляд справи по суті відкладено на 06.08.2020.

31.07.2020 на адресу господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності. Відповідач повідомив суд, що погоджується з необхідністю сплати основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних, але не погоджується з нарахованою пенею та вважає суму пені 333 271,68 грн не доведеною та такою, що не підлягає сплаті. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" просить суд застосувати позовну давність у справі до позовної вимоги позивача про сплату пені на суму 333271,68 грн на підставі ст. 258 Цивільного Кодексу України та відмовити в задоволенні зазначеної вимоги в повному обсязі (а.с. 64-66).

У судовому засіданні 06.08.2020 брав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши поЯснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

24.04.2017 між Приватним підприємством "Камелот-3000" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" (Замовник) укладено договір підряду № 24/04-17 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується за завданням Замовника виконати у відповідності до умов даного договору монтаж та первинний запуск обладнання, визначеного додатком № 1, який є невід`ємною частиною даного договору, а Замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її у порядку та у терміни, визначені цим договором (а.с.15-16).

Відповідно до п. 1.2. Договору монтаж та первинний запуск обладнання, визначеного додатком № 1 до Договору здійснюються за адресою: Черкаська область, Шполянський район, м. Шпола, вул. Володарського, 109.

Сума Договору зазначена в додатку № 1 до даного Договору. Замовник проводить оплату за монтаж та первинний запуск обладнання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника в розмірі гривневої суми Договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.4. згідно графіку оплати, визначеного додатком № 1 (п.п. 2.1. та 2.5. Договору).

Частиною 3.1. Договору передбачено права та обов`язки замовника. Замовник зобов`язаний виконувати умови оплати, згідно графіку, визначеного додатком № 1 до даного Договору (п. 3.1.7 Договору).

Відповідно до п. 3.1.10 Замовник зобов`язаний оплатити Підряднику вартість фактичну виконаних ним робіт згідно додатку №1 даного Договору, у випадку відмови Замовника від даного Договору до закінчення Підрядником роботи обумовленої даним Договором (оформляється двостороннім актом про відмову).

Замовник зобов`язаний підписати акт виконаних робіт у триденний термін з моменту його отримання за умови відсутності недоліків монтажу (п. 3.1.16 Договору).

Розділом 4 Договору встановлено, що здача-приймання виконаних робіт виконаних робіт здійснюється сторонами у присутності Замовника та Підрядника або їх представників в день первинного запуску Обладнання. Здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт, який підписується Замовником та Підрядником і скріплюється їх печатками.

За порушення умов цього договору з вини Підрядника, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми Договору за кожний день прострочення своїх зобов`язань по цьому Договору, але не більше ніж за сто вісімдесят календарних днів прострочення своїх зобов`язань (п. 7.3 Договору).

За порушення умов цього Договору з вини Замовника, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми Договору за кожний день прострочення своїх зобов`язань по цьому Договору але не більше ніж за сто вісімдесят календарних днів прострочення своїх зобов`язань (п. 7.4 Договру).

Сплата пені та штрафів не звільняє винувату сторону від виконання своїх зобов`язань по цьому Договору в натурі (п. 7.5 Договору).

Даний Договір згідно п. 8.1 набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.

Пунктом 9.2 Договору сторони визначили, що всі ймовірні претензії за даним договором повинні бути подані у письмовій формі та розглянуті сторонами протягом 10 (десяти) діб з часу отримання претензії.

Згідно п.10.3. Договору, якщо на момент припинення дії цього Договору, одна із сторін має заборгованість перед іншою, що виникла в зв`язку з виконанням умов Договору, вона повинна ліквідувати свою заборгованість на умовах даного Договору протягом місяця.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до додатку № 1 до Договору сума Договору складає 2 296 154,35 грн, які підлягають сплаті за наступним графіком: 300 000,00 грн до 30.06.2017; 1 996 154,35 грн до 26.08.2018 або по завершенню робіт (а.с. 17 Договору).

04.10.2017 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 04.10.2017 до Договору на виконання будівельно-монтажних робіт від 24.04.2017 (далі-Додаткова угода). Додатковою угодою до Договору суму Договору та додаток № 1 зменшено на суму 266 114,35 грн, в результаті чого сума Договору та додатку № 1 становить 2 030 040,00 грн (а.с. 18 Договору).

На виконання умов Договору Приватне підприємство "Камелот-3000" виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" прийнято без зауважень роботи за актом №1 від 01.12.2017 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на загальну суму 2 030 040,00 грн, підписаного обома сторонами, що підтверджується відповідним та наявним у справі доказом (а.с. 27-30).

Предметом спору у даній справі є стягнення вартості робіт, виконання яких оформлено актом № 1 від 01.12.2017 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017.

До вказаного акту також складено підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, яка також підписана обома сторонами (а.с.31,32 Договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" протягом строку дії Договору перераховано на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Камелот-3000" грошові кошти на загальну суму 1 931 480,87 грн, а саме:

- 535 999,12 грн (платіжне доручення №89 від 06.06.2017);

- 324 103,10 грн (платіжне доручення №99 від 13.06.2017);

- 322 552,00 грн (платіжне доручення №156 від 29.06.2017);

- 266 472,21 грн (платіжне доручення №243 від 01.08.2017);

- 320 150,18 грн (платіжне доручення №273 від 10.08.2017);

- 100 000,00 грн (платіжне доручення №545 від 04.12.2017);

- 62 204,26 грн (платіжне доручення №913 від 07.09.2018) (а.с. 19-25).

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становить 98 55,13 грн.

З метою досудового врегулювання спору, зазначає в позовній заяві позивач, 04.05.2018 позивач відправив на адресу відповідача письмову претензію про сплату суми боргу, однак вказана претензія повернута відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання у відділенні поштового зв`язку (докази додані до позовної заяви) (а.с.33-36).

Враховуючи вищенаведене, позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а відповідач, прийняв виконанні роботи Позивачем не здійснив їх повну оплату на умовах та в порядку, визначених Договором.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує також наступне.

Згідно ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір, до виконання якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 875 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 876 Цивільного кодексу України встановлено, що власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За правилами ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за Договором сторонами у справі не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 624 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що договір будівельного підряду є двостороннім і оплатним договором, на підставі якого у підрядника виникає обов`язок виконати обумовлені договором роботи та здати їх замовнику, а у замовника - обов`язок прийняти виконані роботи та здійснити їх оплату.

Суд враховує, що акт № 1 від 01.12.2017 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 (далі - Акт) підписано відповідачем без зауважень, однак сплати в повному обсязі відповідачем не проведена.

З підстав викладеного, враховуючи фактичне виконання робіт та несвоєчасну оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" суму Договору, суд дійшов висновку про невиконання взаятого на себе зобов"язання щодо оплатити в повному обсязі вартості робіт згідно вищезазначеного Акта. При цьому враховано, що виконанні за актом за грудень 2017 року роботи є фактично прийнятими відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Тобто, за загальним правилом підрядник має право вимагати оплати своїх робіт після прийняття предмету договору замовником, проте сторонам також надається можливість погодити інший порядок розрахунків, передбачивши його в договорі.

Порядок здійснення розрахунків за Договором врегульовано сторонами в розділі 2 Договору.

Таким чином, згідно Договору передбачено оплату робіт за загальною сумою визначену у додатку № 1 до даного Договору.

Як вже встановлено вище, сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017.

Отже, строк виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за Договором згідно акта за грудень 2017 року на момент звернення позивача з позовом до суду настав, з підстав чого та враховуючи викладене вище в сукупності, суд позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" заборгованості в розмірі 457 222,61 грн вважає обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу Приватного підприємства "Камелот-3000" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" 333 271,68 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за Договором; 18 036, 32 грн - інфляційних втрат; 7 355, 48 грн. - 3% річних за весь час прострочення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України.

Так за ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом ст.ст. 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Окрім того, відповідно до ст. 886 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили, що за порушення умов Договору з вини Замовника, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми Договору за кожний день прострочення своїх зобов`язань по Договору, але не більше ніж за сто вісімдесят календарних днів прострочення своїх зобов`язань.

Отже, згідно Договору, у разі несвоєчасної оплати робіт настає відповідальність Замовника у вигляді сплати Підряднику пені.

З підстав наведеного є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення оплати виконаних робіт.

Згідно п. 3.1.10. Договору та Додатку № 1 до Договору датою розрахунків визначено до 26.08.2017 або по завершенню робіт, які були завершені, виходячи з Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 на загальну суму 2 030 040,00 грн, а саме: 01.12.2017.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тому, датою початку розрахунку пені є 02.12.2017, а датою закінчення - 02.06.2018.

Згідно розрахунку, викладеній в позовній заяві, позивач нараховано пеню на згальному суму 333 271,68 грн, від суми договору за період з 05.12.2017 по 02.06.2018.

Таким чином, період нарахування пені за прострочення оплати починається з 02.12.2017 по 02.06.2018, а строк позовної давності для стягнення вказаної суми пені закінчився 02.12.2018, тоді як з позовом позивач звернувся до суду 03.06.2020, за межами строку позовної давності, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 258 ГПК України.

Відповідно до приписів ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 258 Цивільного кодексу України визначає поняття спеціальна позовна давність та її тривалість. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але згідно положень ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, визнання пред`явленої претензії; письмове прохання відстрочити сплату боргу; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу тощо. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

В позовній заяві позивач визначив день початку розрахунку пені 02.12.2017.

Позивач провів нарахування пені з зазначеної дати та протягом 6-ти місяців як визначено положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім того, позивач самостійно визначив термін завершення розрахунку пені -02.06.2018.

Позов поданий 01.06.2020, тобто поза межами позовної давності. Відповідно до ст.267 ч.4 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності, а позивачем не наведено поважних причин пропуску позовної давності, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати строк позовної давності, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині вимог про стягнення нарахованої суми пені слід відмовити.

Стосовно вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 18 036,32 грн та 3% річних в розмірі 7 355,48 грн суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З підстав викладеного та враховуючи підтвердження матеріалами справи прострочення відповідачем грошового зобов`язання з оплати вартості робіт, виконаних за Договором, є правомірною вимога позивача про стягнення 3% річних в розмірі 7 355,48 грн та інфляційних втрат в розмірі 18 036,32 грн.

Враховуючи викладене та здійснивши судом перерахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги Приватного підприємства "Камелот-3000" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" 18 036, 32 грн - інфляційних втрат та 7 355,48грн - 3% річних за весь час прострочення є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір за подання вимоги про стягнення 457 222,61 грн у розмірі 6 858,35 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості задоволено у розмірі 123 950,93 грн, отже з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1851,75 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 267 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" (адреса: 25031, м. Кропивницький, вул. Героїв України, 22-д, код ЄДРПОУ 41143393, р/р НОМЕР_1 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, індивідуальний податковий номер юридичної особи 41133911235) на користь Приватного підприємства "Камелот-3000" (адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Декабристів, 22/75, кв. 11, код ЄДРПОУ 33254203, р/р (IBAN) НОМЕР_2 АТ КБ "Приватбанк", МФО 323585, індивідуальний податковий номер юридичної особи 332542011237) грошові кошти у розмірі грошові кошти у розмірі 123 950,93 грн, з яких: 98 559, 13 грн - сума заборгованості за договором підряду № 24/04-17 від 24.04.2017; 18 036, 32 грн. - інфляційні втрати; 7 355, 48 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1851,75 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення направити сторонам у справі, а саме:

Приватному підприємству "Камелот-3000" на електронну адресу: kamelot3000@ukr.net;

Товариству з обмеженою відповідальністю "МЗЕО" за адресою:

25031, м. Кропивницький, вул. Героїв України, 22-Д;

Представнику відповідача на електрону адресу: pa100@ukr.net.

Дата складення повного рішення 07.08.2020.

Суддя Л.С. Вавренюк