Рішення

від 06.08.2020 по справі 914/1171/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2020 справа № 914/1171/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Родина , м. Жидачів Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Яворина , м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області

про стягнення 66990,83 грн заборгованості за Договором поставки №3а від 19.01.2016

За участю представників сторін: не з`явились

Судові процедури

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Родина до Товариства з обмеженою відповідальністю Яворина про стягнення 66990,83 грн заборгованості за Договором поставки №3а від 19.01.2016.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.05.2020 справу №914/1171/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 25.05.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено 16.06.2020 р.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 16.06.2020, відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.07.2020.

Ухвалою суду від 06.07.2020 прийнято заяву (вх.№1560/20 від 03.07.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю Родина про зменшення розміру позовних вимог, судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 04.08.2020.

В судове засідання 04.08.2020 сторони явки повноважних представників не забезпечили.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №3а від 19.01.2016 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

03.07.2020 на адресу суду надійшла заява (вх.№1560/20) позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої у зв`язку з частковою оплатою відповідачем частини заборгованості просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Яворина 48 386,02 грн основного боргу, 7 636,00 грн пені, 8 780,46 грн штрафу, 913,76 грн 3 % річних, 1274,59 грн інфляційних нарахувань.

Окрім того, позивач уточнив наведений у позовній заяві попередній розрахунок суми витрат на правову допомогу, а саме зменшив позовні вимоги на суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., оскільки відмовився від адвокатських послуг та захищає свої інтереси через свого представника.

Заперечення відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, як і доказів на спростування позиції позивача, про наявність таких не повідомив.

З інформації на офіційній веб-сторінці АТ Укрпошта : https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці Трекінг за номером поштового відправлення №7901413215580 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (81053, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул. Степана Бандери, буд. 36) копія ухвали суду від 25.05.2020 про відкриття провадження у справі була ним отримана 28.05.2020.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи

19.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Родина (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Яворина (Покупець) укладено Договір поставки № 3а, відповідно до п.1.3. якого Постачальник зобов`язався передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язався приймати цей товар та оплачувати його на умовах та в строк згідно цього Договору.

На виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю товар згідно видаткових накладних № 2111/023 від 21.11.2019 на суму 25012,97 грн, №2111/024 від 21.11.2019 на суму 8676,85 грн, №2111/025 від 21.11.2019 на суму 5590,54 грн, №1912/066 від 19.12.2019 на суму 23614,16 грн, №1912/067 від 19.12.2019 на суму 4834,09 грн, №1001/003 від 10.01.2020 на суму 12831,83 грн, №1601/001 від 16.01.2020 на суму 14673,78 грн, №1902/036 від 19.02.2020 на суму 2289,52 грн, №1902/038 від 19.02.2020 на суму 5009,96 грн.

У свою чергу Покупець оплатив товар частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Постачальником.

У зв`язку з наведеним позивач звертався до відповідача з претензією №932 від 31.03.2020 з вимогою в 10-денний термін з дня отримання претензії сплатити заборгованість в розмірі 87804,60 грн, 5797,44 грн пені, 8780,46 грн штрафу, яка задоволена відповідачем частково.

Відтак, з урахуванням прийнятої судом заяви (вх.№1560/20 від 03.07.2020) про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 48 386,02 грн основного боргу, 7 636,00 грн пені, 8 780,46 грн штрафу, 913,76 грн 3 % річних, 1274,59 грн інфляційних нарахувань.

Відповідач доказів повного погашення заборгованості не подав, проти задоволення позову не заперечив.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Договірні зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору поставки №3а від 19.01.2016.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором поставки №3а від 19.01.2016 відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого товару.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Постачальника або в готівковому порядку згідно умов чинного законодавства України по факту прийняття товару (у день отримання товару) або на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 статті 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день протермінування платежів від загальної суми неоплаченого товару.

У відповідності до п.9.3. Договору за порушення умов п.6.1. даного Договору Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від розміру неоплаченої частини товару.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Суд перевірив правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог та дійшов висновку, що його здійснено у відповідності до умов Договору та наведених положень законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 48 386,02 грн основного боргу, 7 636,00 грн пені, 8 780,46 грн штрафу, 913,76 грн 3 % річних, 1274,59 грн інфляційних нарахувань.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №2349 від 12.05.2020.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Яворина (81053, Львівська обл., Яворівський район, місто Новояворівськ, ВУЛ. СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 36; ідентифікаційний код 31876446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Родина (81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛ.ШАШКЕВИЧА, будинок 9; ідентифікаційний код 31206598) 48 386,02 грн (сорок вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 02 копійки) основного боргу, 7 636,00 грн (сім тисяч шістсот тридцять шість гривень) пені, 8 780,46 грн (вісім тисяч сімсот вісімдесят гривень 46 копійок) штрафу, 913,76 грн (дев`ятсот тринадцять гривень 76 копійки) 3 % річних, 1274,59 грн (одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні 59 копійок) інфляційних нарахувань та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.08.2020.

Суддя Р.А. Кидисюк