Рішення

від 03.08.2020 по справі 914/988/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2020 справа № 914/988/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Хороз І. Б., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Інститут прикладної біотехнології , м. Київ, до відповідача:приватного підприємства Урожай , с. Красносільці Золочівського району Львівської області, про: стягнення 41'210,39 грн (з яких: 19'460,00 грн - основний борг, 17'287,20 грн - пеня та 4'463,19 грн - інфляційні втрати). За участю представників сторін: позивача:не з`явився, відповідача:не з`явився. 1. Судові процедури.

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю Інститут прикладної біотехнології до приватного підприємства Урожай про стягнення 41'210,39 грн (з яких: 19'460,00 грн - основний борг, 17'287,20 грн - пеня та 4'463,19 грн - інфляційні втрати).

1.2. Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.05.2020. Розгляд справи по суті відкладався на 22.06.2020 та на 03.08.2020 з підстав, вказаних в попередніх ухвалах та протоколах суду.

1.3. Позивач 25.05.2020 та 22.07.2020 подавав до суду заяви про розгляд справи без участі представника позивача, в яких повідомляє про те, що довіряє суду, підстав для відводу немає, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач 22.06.2020 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

03 серпня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів повної оплати основного боргу та клопотання про відкладення розгляду справи.

1.4. Відповідно до частин першої та третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

1.5. Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Крім того, суд звертає увагу сторін на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі № 924/369/19, з аналізу якої вбачається, що встановлений на всій території України карантин, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211 (в редакції на момент ухвалення рішення) не є перешкодою у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

1.6. Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про час, місце та дату судових засідань, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням строків розгляду справи, дійшов висновку відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи за безпідставністю та розглянути спір по суті у даному судовому засіданні.

Частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положення ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні 03.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. У позовній заяві ТзОВ Інститут прикладної біотехнології (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання ПП Урожай (Відповідач у справі) своїх договірних зобов`язань щодо оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим в останнього виник борг у загальному розмірі 19'460,00 грн. За неналежне виконання грошових зобов`язань Відповідачу також нараховано 17'287,20 грн - пені та 4'463,19 грн - інфляційних втрат.

2.2. Відповідач - ПП Урожай відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, однак подав до суду докази оплати основного боргу у загальному розмірі 19'460,00 грн.

3. Обставини справи.

3.1. 29 серпня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання БТУ-Центр (надалі - Постачальник) та приватним підприємством Урожай (надалі - Покупець) укладено Договір поставки № 29/08-18Р (надалі - Договір). За умовами цього Договору, Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати) у власність біологічні препарати (інші біопрепарати, добрива та продукцію) Торгової марки Жива Земля , (надалі - Товар) в кількості, в асортименті та за ціною, зазначеною у Специфікаціях на поставку Товару, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти Товар та оплатити його вартість в строк на умовах, визначених даним Договором (п. 1.1. Договору). Товар поставляється партіями в кількості та в асортименті згідно замовлень Покупця (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 5.2. Договору, Покупець проводить оплату вартості Товару на умовах та в строки, які зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною до даного Договору.

Відповідно до Специфікації № 1 від 29.08.2018 загальна вартість Товару становить 53'460,00 грн (п. 1). Строк поставки Товару - 31.08.2018 (п. 2). Умови оплати: Покупець здійснює оплату за Товар до 05.09.2018 (п. 4).

3.2. Так, на виконання взятих на себе Договірних зобов`язань Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 53'460,00 грн грн, що підтверджується видатковою накладною № 113 від 29.08.2018 підписаною та скріпленою печатками підприємств.

Станом на час звернення з даним позовом до суду, свій обов`язок з оплати Відповідач виконав частково в розмірі 34'000,00 грн.

3.3. З 03 жовтня 2018 року згідно з Наказом № 28 ТзОВ Науково-виробниче об`єднання БТУ-Центр перейменовано у ТзОВ Інститут прикладної біотехнології .

3.4. Претензією № 3/20 від 28.02.2020 ТзОВ Інститут прикладної біотехнології звернулось до ПП Урожай та просило здійснити оплату за поставлену продукцію згідно з укладеним Договором поставки № 29/08/18Р від 29.08.2018.

3.5. Згідно з платіжними дорученнями № 148 від 07.05.2020 на суму 5'000,00 грн, № 735 від 17.07.2020 на суму 7'000,00 грн та № 763 від 30.07.2020 на суму 7'460,00 грн, Відповідач сплатив суму основного боргу.

4. Позиція суду.

4.1. Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.2. Договору, Покупець проводить оплату вартості Товару на умовах та в строки, які зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною до даного Договору.

Відповідно до пункту 4 Специфікації № 1 від 29.08.2018 - Умови оплати: Покупець здійснює оплату за Товар до 05.09.2018.

Як встановлено судом, Відповідач повністю оплатив прийнятий Товар під час розгляду справи, що підтверджується копіями платіжних доручень, що встановлено у пунктах 3.2. та 3.4. даного рішення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку із сплатою відповідачем основного боргу провадження у справі щодо стягнення 19'460,00 грн - основної заборгованості підлягає закриттю.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

4.2. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, розглянувши вимоги позивача про стягнення 4'463,19 грн - інфляційних втрат, перевіривши наданий розрахунок, зазначає, що наданий розрахунок здійснено правильно, а тому заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

4.3. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до умов пункту 6.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно умов Договору (Додаткової угоди та/або Специфікації) більше ніж 5 (п`ять) календарних днів, Покупець також сплачує на користь Постачальника пеню, яка обчислюється з 6 (шостого) дня прострочення оплати відповідної партії Товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розглянувши заявлені вимоги про стягнення 17'287,20 грн - пені, перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що такий здійснено лише частково правильно, зокрема, кредитором не враховано положень ч. 6 ст. 232 ГК України, які є обов`язковими для застосування при нарахуванні пені.

Так, здійснивши власний розрахунок, суд вказує, що заявлені вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 8'166,31 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 53460 11.09.2018 - 25.10.2018 45 18.0000 % 0.099 %* 2372.75 53460 26.10.2018 - 29.11.2018 35 18.0000 % 0.099 %* 1845.47 43460 30.11.2018 - 13.12.2018 14 18.0000 % 0.099 %* 600.11 43460 14.12.2018 - 27.01.2019 45 18.0000 % 0.099 %* 1928.91 33460 28.01.2019 - 31.01.2019 4 18.0000 % 0.099 %* 132.01 33460 01.02.2019 - 11.03.2019 39 18.0000 % 0.099 %* 1287.06 4.4. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати.

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, при розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків:

- у зв`язку із закриттям провадження у справі щодо стягнення 19'460,00 грн основного боргу, позивач має право звернутись до суду в порядку передбаченому статтею 7 Закону України Про судовий збір про повернення з державного бюджету сплаченого судового збору у розмірі 992,56 грн;

- враховуючи часткове задоволення позову, решту судовому збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, з відповідача підлягає до стягнення 644,25 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, пунктом 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 19460,00 грн основного боргу.

3. Стягнути з приватного підприємства Урожай ( 80572, Львівська область, Золочівський район, село Красносільці, вулиця Дубрівська, будинок 1; ідентифікаційний код 23960122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інститут прикладної біотехнології ( 01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 13, офіс 25; ідентифікаційний код 39899827) 4'463,19 грн - інфляційних втрат, 8'166,31 грн - пені та 644,25 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.08.2020.

Суддя В.П. Трускавецький