Ухвала

від 06.08.2020 по справі 922/3418/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3418/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Краснова Є.В., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Царська птиця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз"

про стягнення коштів у сумі 237 092,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (повний текст складено 09.06.2020) у справі № 922/3418/19, подана 30.06.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом позову у справі № 922/3418/19 є стягнення грошових коштів у сумі 237 092,88 грн, що становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 500 = 1 051 000,00 грн станом на 2020 рік), а відтак у розумінні наведених положень Господарського процесуального кодексу України ця справа не підлягає касаційному оскарженню.

В якості обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі заявник зазначає, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.

Зазначені доводи заявник обґрунтовує тим, що на цей час існують два пов`язаних між собою, але суперечливих судових рішення щодо стягнення вартості поставленого та розподіленого природного газу - оскаржувана постанови у цій справі та постанова Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі № 922/4170/19 у якій підтверджено правомірність розподілення Товариству з обмеженою відповідальністю "Царська птиця" природного газу в обсязі 20 045 куб.м.

При цьому, на думку заявника, ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього, оскільки існує необхідність у формуванні висновків Верховного Суду щодо застосування правових норм у відносинах між споживачем, оператором газорозподільної мережі та постачальником природного газу, що впливає на формування суспільної правомірної поведінки під час споживання природного газу та здійснення за це оплати, враховуючи прийняття значної кількості нормативних та регуляторних актів протягом останнього часу.

Крім того, скаржник зазначає, що апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови було не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм Кодексу газорозподільних мереж та Закону України "Про ринок природного газу", викладені у постанові від 03.05.2018 у справі № 904/7840/17.

Однак, вказані доводи суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, у зв`язку з тим, що вони не доводять фундаментального значення касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки спір у цій справі та у справі № 922/4170/19 виникли з різних правовідносин та мають різний суб`єктний склад (спір у цій справі виник між постачальником та споживачем природного газу у зв`язку з порушенням споживачем, за твердженням скаржника, умов договору поставки природного газу, в той час як спір у справі № 922/4170/19 виник між оператором газорозподільної мережі та споживачем у зв`язку з невиконанням споживачем умов договору розподілу природного газу на його об`єкті).

При цьому саме лише посилання скаржника на необхідність формування суспільної правомірної поведінки під час споживання природного газу та здійснення за це оплати не доводять винятковість цієї справи для нього або її значний суспільний інтерес.

Крім того, посилання заявника на неврахування господарським судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.05.2018 у справі №904/7840/17, також є необґрунтованим, оскільки такі висновки щодо застосування норм матеріального права були зроблені Верховним Судом з урахуванням різних істотних обставин справи, встановлених під час розгляду позовних вимог на підставі поданих сторонами доказів.

Таким чином, наведені заявником доводи не є обґрунтованими, а Судом не встановлено підстав, які б свідчили про наявність випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 зазначеного Кодексу.

Всі інші доводи заявника, які викладені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності перегляду та переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

З огляду на викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 922/3418/19.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення № 133 від 24.06.2020 на суму 7 112,78 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Є.В. Краснов

І.С. Міщенко