Рішення

від 28.07.2020 по справі 173/415/20

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/415/20

Провадження №2/173/405/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

У складі: головуючого - судді Петрюк Т.М

При секретареві - Рудовій Л.В.

За участю: представника позивача - адвоката Галюка Р.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Вінеса про визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та повернення земельної ділянки до відповідача ФГ Вінеса

06.03.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 06.05.2020 року.

06.05.2019 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 28.07.2020 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

28.07.2019 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Згідно позовних вимог позивач просить: визнати припиненим з 17 грудня 2019 року договір оренди земельної ділянки площею 10 га, кадастровий номер 1221084100:01:048;0361, яка розташована не території Дмитрівської сільської ради, укладений 14 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 та відповідачем ФГ Вінеса , зареєстрований 17.12.2012 року за № 122100004002365 і зобов`язати відповідача фермерське господарство Вінеса повернути в натурі земельну ділянку площею 10 га, кадастровий номер 1221084100:01:048:0361, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 07 грудня 2017 року вона отримала в спадщину від своєї матері, ОСОБА_2 , земельний пай площею 10 га, кадастровий номер 1221084100:01:048;0361, який розташований не території Дмитрівської сільської ради.

До цього власником земельної ділянки була її мати ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 088863 від 19 жовтня 2001 року

Згідно договору оренди земельної ділянки без номеру, укладеного 14 жовтня 2010 року, її мати ОСОБА_2 , передала в оренду земельну ділянку фермерському господарству Вінеса для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на сім років з моменту державної реєстрації. Земельна ділянка передана орендодавцю згідно акту прийому-передачі в жовтні 2010 року.

Вказаний договір оренди пройшов державну реєстрацію у Верхньодніпровському районному відділі регіональної філії Центр ДЗК при Держкомземі України , про що свідчить запис за №122100004002365 від 17 грудня 2012 року у державному реєстрі землі.

Нормативна грошова оцінка землі станом на час реєстрації склала 82140.80 грн. Орендна плата за землю відповідно до договору складала 2464.22 грн., що відповідає 3% від вартості землі.

Після укладення договору в 2010 році орендар почав використовувати земельну ділянку площею 10 га, кадастровий номер 1221084100:01:048;0361, який розташований не території Дмитрівської сільської ради, а у 2018 році запропонував їй укласти додаткову угоду до договору в зв`язку зі зміною власника земельної ділянки.

Вона погодилась укласти додаткову угоду з відповідачем щодо оренди земельної ділянки, але лише на умовах первісного договору, тобто терміном дії до 17 грудня 2019 року. Вони підписали додаткову угоду 06 червня 2018 року. Згідно додаткової угоди змінювався лише орендодавець, всі інші умови залишались незмінними.

Вважаючи, що договір від 14.10.2014 року закінчується 17 грудня 2019 року, вона двічі направляла відповідачеві листи з проханням не займати її земельну ділянку після 19.12.2019 року. Листи були надіслані 07.09.2019 року та 25.10.2019 року, однак відповідач відмовився їх отримувати та вони повернулись їй.

Вона намагалась зв`язатись по телефону з керівником фермерського господарства Вінеса", щоб з`ясувати питання подальшого порядку користування земельною ділянкою, однак це ніяких результатів не дало, так як останній не відповідав на телефонні дзвінки.

17.02.2020 року вона через довірену особу звернулась до центру надання адміністративних послуг м. Вільногірська та отримала витяг з державного реєстру речових прав, згідно якого за нею зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 10 га кадастровий номер 1221084100:01:048;0361, який розташований не території Дмитрівської сільської ради, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане Першою Кам`янською державною нотаріальною конторою 07 грудня 2017 року реєстровий номер 2-570.

Крім того у витязі зазначалось, що 08.06.2018 року зареєстроване право оренди земельної ділянки за ФГ Вінеса відповідно до додаткової угоди від 06.06.2018 року терміном на 7 років з моменту підписання та державної реєстрації з правом пролонгації та з правом передачі у суборенду.

Вона вважала, що договір повинен припинитись 17.12.2019 року, так як це було зазначено в первісному договорі. Таким чином на даний час склалась ситуація, коли орендар земельної ділянки, незважаючи на закінчення терміну договору оренди, продовжує користуватись її земельною ділянкою та не бажає їй повертати земельну ділянку.

В центрі адміністративних послуг її довіреній особі повідомили, що для зняття з реєстрації договору оренди потрібна ще одна додаткова угода про припинення або розірвання договору оренди, а також акт-прийому передачі (повернення земельної ділянки. В разі відсутності таких документів необхідне рішення суду щодо договору оренди земельної ділянки, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також представник позивача пояснив, що згідно укладеної з його довірителькою додаткової угоди, до укладеного 14.10.2020 року договору оренди земельної ділянки були внесені зміни, які стосувались лише заміни орендодавця, а саме померлої матері його довірительки на позивача. Будь-які інші умови укладеного договору оренди земельної ділянки не змінювались. Проте при реєстрації Додаткової угоди реєстратор допустила помилку та вказала строк дії договору строком на сім років з моменту реєстрації додаткової угоди, тобто фактично безпідставно збільшила строк дії договору оренди земельної ділянки. Також йому відомо, що на даний час земельна ділянка, яка належить його довірительці не обробляється відповідачем, але рішення про повернення його довірительці земельної ділянки відповідач не приймає. На підставі чого просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується даними про виставлення інформації про дату, час і місце розгляду справи на офіційному сайті судової влади.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори, в.о., завідувача Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 07 грудня 2017 року, зареєстрованого реєстрі за № 2-570 позивачка є спадкоємицею майна ОСОБА_2 , 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина складається із земельної ділянки площею 10 га, кадастровий номер 1221084100:01:048;0361, яка розташована не території Дмитрівської сільської ради, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Також судом встановлено, що попереднім власником вищезазначеної земельної ділянки була мати позивача ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 088863 від 26 листопада 2001 року.

За життя мати позивача, ОСОБА_2 , передала в оренду спірну земельну ділянку фермерському господарству Вінеса на підставі договору оренди земельної ділянки без номеру, укладеному 14 жовтня 2010 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на сім років з моменту державної реєстрації. Земельна ділянка передана орендодавцю згідно акту прийому-передачі в жовтні 2010 року, що підтверджується копією договору оренди земельної ділянки.

Вказаний договір оренди землі пройшов державну реєстрацію у Верхньодніпровському районному відділі регіональної філії Центр ДЗК при Держкомземі України , про що свідчить запис за №122100004002365 від 17 грудня 2012 року у державному реєстрі землі.

Нормативна грошова оцінка землі станом на час реєстрації склала 82140.80 грн. Орендна плата за землю відповідно до договору складала 2464.22 грн., що відповідає 3% від вартості землі.

Після укладення договору оренди в 2010 році орендар почав використовувати земельну ділянку площею 10 га, кадастровий номер 1221084100:01:048;0361, яка розташована не території Дмитрівської сільської ради. Земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача і на час розгляду справи.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі - визначено поняття договору оренди землі: Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 12 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору.

Таким чином успадкування позивачем в 2017 році земельної ділянки, яка раніше належала ОСОБА_2 , не стало підставою для зміни або розірвання договору і договір продовжив свою дію на визначених у ньому умовах.

В подальшому, у 2018 році, між сторонами була укладена Додаткова угода до договору в зв`язку зі зміною власника земельної ділянки.

З дослідженої в судовому засіданні додаткової угоди вбачається, що сторони внесли зміни до договору оренди землі від 14.10.2010 року, укладеному між ОСОБА_2 , і ФГ Вінеса , а саме в графу 2.1. в якій зазначається прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, викласти в наступній редакції: Договір укладено між власником земельної ділянки ОСОБА_1 , яка в подальшому іменується Орендодавець , з одного боку та Фермерським господарством Вінеса , в особі директора Сенів Володимира Васильовича, який діє на підставі Статуту, які уклали даний договір про наступне.

Також внесені зміни до графи 2.2., в якій зазначається інформація про паспортні дані, юридичні адреси та інші реквізити фізичної та юридичної особи, тобто повна інформація про сторони договору.

Пунктом 4 зазначеної Додаткової угоди передбачено, що всі інші умови вищевказаного договору оренди землі незачеплені даною додатковою угодою та залишаються незмінними.

Таким чином судом встановлено, що за укладеною між сторонами додатковою угодою від 06 червня 2018 року зміни до укладеного договору оренди земельної ділянки були внесені лише стосовно найменування сторін, які уклали даний договір, а всі інші умови, визначені договором оренди землі залишились незмінними.

Таким чином строк дії договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем залишився сім років, починаючи з дати його реєстрації .

Оскільки договір оренди землі від 14.10.2010 року був зареєстрований у Верхньодніпровському районному відділі регіональної філії Центр ДЗК при Держкомземі України , про що свідчить запис за №122100004002365 від 17 грудня 2012 року у державному реєстрі землі, відповідно строк його дії припиняється 17.12.2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ Про оренду землі - Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено;

Судом встановлено, що позивачка двічі направляла відповідачеві листи вимоги з проханням не займати належну їй земельну ділянку з грудня 2019 року, які були поверненні позивачеві, з відмітками: інші причини та відмова від листа , тобто відповідач вважається належним чином повідомленим про наміри позивача повернути у своє володіння належну їй земельну ділянку.

Таким чином позивач належним чином повідомляла відповідача про сій намір повернути земельну ділянку після закінчення строку дії оренди землі, але її повідомлення залишені без уваги, відповідач навіть відмовився отримати направлені на його адресу листи, та на даний час земельна ділянка позивача продовжує перебувати в користування відповідача, але без належної підстави, оскільки строк дії договору оренди землі закінчився.

Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 33 ЗУ Про Оренду землі - Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Відповідачем ненадані докази того, що він скористався наданим йому правом, передбаченим ст. 33 ЗУ Про оренду землі та виконав необхідні дії щодо вирішення питання про укладення договору оренди землі на новий строк.

Той факт, що при реєстрації Додаткової угоди до договору оренди землі державний реєстратор помилково внесла зміни і до строку дії договору не означає, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 14.10.2010 року продовжений на сім років з моменту реєстрації Додаткової угоди, оскільки укладеною між сторонами додатковою угодою від 06.06.2018 року дане питання сторонами не узгоджувалось.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України - Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення прав позивачки. Оскільки строк дії укладеного договору оренди землі закінчився в грудні місяці 2019 року, а станом на час розгляду справи земельна ділянка не повернена позивачеві за її вимогою. Не вирішене питання про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, так як згідно наданого списку пайщиків ФГ Вінеса до останнього не включена ні позивачка, ні ОСОБА_2 . Відповідно земельна ділянка продовжує перебувати у володіння та користуванні відповідача без належної правової підстави, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, у відповідності до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що позивачем було понесені судові витрати на сплату судового збору, та що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.,

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Вінеса про визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Визнати припиненим з 17 грудня 2019 року договір оренди земельної ділянки площею 10.000 га, кадастровий номер 1221084100:01:048:0361, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, укладений 14 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 , 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Додаткової угоди, укладеної і зареєстровано в Держаному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 06 червня 2018 року, та фермерським господарством Вінеса (юридична адреса: 51643 с. Посуньки, вул. Зелена, 6 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 23374766) зареєстрований 17 грудня 2012 року за № 1221000040002365 .

Зобов`язати фермерське господарство Вінеса ( юридична адреса: 51643 с. Посуньки, вул.. Зелена, 6 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 23374766) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі земельну ділянку площею 10.000 га, кадастровий номер 1221084100:01:048:0361, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Стягнути з фермерське господарство Вінеса ( юридична адреса: 51643 с. Посуньки, вул.. Зелена, 6 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 23374766) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 07.08.2020 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 07.08.2020 року

Дата набрання законної сили: 08.09.2020 року