Рішення

від 30.07.2020 по справі 321/1904/19

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1904/19

Провадження № 2/321/144/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2020 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

представника третьої особи Трипольської К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , треті особи: Михайлівська державна нотаріальна контора Запорізької області, Приватний нотаріус Ворожбянова Людмила Миколаївна, про встановлення додаткового строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини за законом , -

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_8 . На момент смерті батька, позивач була неповнолітня, їй було 15 років. Після смерті батька, залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок в спільній сумісній власності з дружиною - ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При зверненні до нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду, оскільки був пропущений шестимісячний строк.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 під час розгляду справи позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 під час розгляду справи не заперечував проти прийняття спадщини позивачем після смерті батька.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , будучі належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомлені.

Представник третьої особи - Михайлівської державної нотаріальної контори Запорізької області, в судовому засіданні думку не висловила.

Представник третьої особи - Приватний нотаріус Ворожбянова Л.М., в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи при її відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд не приймає визнання позову відповідачами ОСОБА_3 ОСОБА_4 , оскільки дане визнання не відповідає вимогам закону та не може бути прийняте судом у відповідності до положень п. 4 ст. 206 ЦПК України.

Під час розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим повторно 13 квітня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 19 квітня 1977 року, батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено ОСОБА_8 (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_3 від 26 листопада 1994 року, після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 змінено прізвище на ОСОБА_10 (а.с. 6).

Згідно довідки-підтвердження депутата Михайлівської селищної ради Петракової Н.І. від 05 грудня 2019 року, ОСОБА_11 , 1977 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживала з народження (1977 рік) до одруження (1994 рік) за місцем реєстрації батьків ( АДРЕСА_1 ). (а.с. 7).

Відповідно до повідомлення КП Михайлівське архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро від 19.12.2018 року, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за: ОСОБА_8 - 4/10 частини, на підставі свідоцтва про право власності від 26.07.1985 року; ОСОБА_3 - 6/10 частини, на підставі свідоцтва про право власності від 22.12.1995 року № 1817 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.1995 року № 1819 (а.с. 14).

Згідно матеріалів спадкової справи № 135/1992, після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , Михайлівською державною нотаріальною конторою 22.12.1995 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 1819 та свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 1817 (а.с.66).

Постановою державного нотаріуса Михайлівської державної нотаріальної контори Запорізької області від 19 червня 2019 року № 371/02-31 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 (а.с. 16).

Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частинами першою, третьою статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно з пп. 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу Спадкове право застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.

Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Статтею 549 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Частиною першою ст. 550 ЦК Української РСР 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Цей строк може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Оскільки нормами Цивільного кодексу 1963 року не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, підстав для задоволення позову немає.

У ст. 549 ЦК УРСР 1963 року встановлювалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прий няття спадщини. При цьому в юридичній літературі того часу допускалась можливість фактичного вступу в управління спадковим майном шляхом проживанням в тому ж приміщенні та користування тими ж предметами, що раніше належали спадкодавцеві.

Водночас, на відміну від ЦК УРСР 1963 року, чинний ЦК не передбачає прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння спадковим майном розуміються будь-які дії спадкоємця з управління, розпорядження і використання майна, підтримання його в належному стані, сплати податків, страхових внесків, інших платежів, здійснення за рахунок спадкового майна витрат, погашення боргів спадкодавця та ін. Причому цей перелік не є вичерпним.

У цьому аспекті важливе значення має дія цивільного законодавства у часі. За загальним правилом ЦК застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відтак, ідеться про спадщину, яка відкрилася з 01.01.2004 року. Утім, як зазначено у п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, правила книги 6 ЦК застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. З цього приводу необхідно керуватися роз`ясненням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК слід розуміти таким чином, що правила книги 6 ЦК можуть бути застосовані лише до спадщини, яка відкрилася після 01.07.2003 і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529- 531 ЦК УРСР 1963 року.

Отже, щодо спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004, допускається фактичний вступ у володіння нею, а тому за наявності документів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини, нотаріусом може бути видане свідоцтво про право на спадщину. При цьому спадкоємець, який фактично вступив у володіння й управління спадщиною до 01.01.2004 року, не обмежений строком у праві на отримання свідоцтва про право на спадщину.

У п. 3.3 розділу 1 ч. ІІ Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов`язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29.01.2009 зазначається, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Оскільки нормами Цивільного кодексу 1963 року не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, підстав для задоволення позову немає, що відповідає позиції, викладеній в постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2018 року по справі № 556/1354/15-ц.

Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , РНОКПБ НОМЕР_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , треті особи: Михайлівська державна нотаріальна контора Запорізької області, код ЄРДПОУ 02884210, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Святопокровська, 4-а, Приватний нотаріус Ворожбянова Людмила Миколаївна, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Шкільна, 141-а, про встановлення додаткового строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 07 серпня 2020 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О. Кравченко