Рішення

від 07.08.2020 по справі 357/4472/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4472/20

2/357/2198/20

Категорія 60

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 серпня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

за участю секретаря - Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: Білоцерківська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: Білоцерківська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка доводилася позивачці бабусею.

На час смерті спадкодавця ОСОБА_2 , позивачка була зареєстрована та проживала у м. Білій Церкві, а тому останній не було відомо, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого заповіла своє майно позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Даний заповіт посвідчено секретарем Піщанської сільської ради Білоцерківського району 17.04.2006 року та зареєстровано в реєстрі за №12.

У 2019 році заявниця дізналася у сільській раді с. Піщана Білоцерківського району про наявність заповіту і звернулася до органу нотаріату щодо оформлення спадкових прав на майно після смерті ОСОБА_2

30.10.2019 року державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилося після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 спадщину у встановлений законом строк як спадкоємиця не прийняла.

Оскільки заповіт відноситься до документів на які розповсюджується нотаріальна таємниця, позивачці не були відомі обставини щодо його наявності, а тому остання вважає що має поважну причину для визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

Просила суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1).

Ухвалою судді від 12 травня 2020 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: Білоцерківська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 годину 00 хвилин 11 червня 2020 року (а.с. 13-14).

Ухвалою суду від 11 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 годину 00 хвилин 10 липня 2020 року (а.с. 27-28).

24 липня 2020 року за вх. № 28432 судом отримано від ОСОБА_1 заяву, в якій позивач клопоче перед судом про визначення додаткового строку у три місяці для подання нею заява на прийняття спадщини, так як у позовні заяві останньою не визначено термін додаткового строку для прийняття спадщини, беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 1272 ЦК України (а.с. 39).

Справа двічі викладалася за заявою представника заявника (а.с. 32) та у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по іншій справі (а.с. 43), останнього разу справа була відкладена на 07 серпня 2002 року.

В судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача - адвокат Сидорчук В.А., який діє на підставі Ордеру, серії НОМЕР_1 від 28.01.2020 року (а.с. 21) та Договору про надання юридичних послуг від 28.01.2020 року (а.с. 22) надав заяву, отримана судом 05.08.2020 року за вх. № 29955, в якій просив дану справу слухати без участі сторони позивача. Позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач Піщанська сільська рада Білоцерківського району Київської області в судове засідання свого представника не направила, 21.07.2020 року за вх. № 27693 судом отримано лист від Піщанської сільської ради від 18.07.2020 року № 02-14/187, в якому Піщанська сільська рада просить справу № 357/4472/20 від 10.07.2020 року у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини розглядати без представника сільської ради (а.с. 37).

Третя особа Білоцерківська районна державна нотаріальна контора в судове засідання представника не направила, 25.06.2020 року за вх. № 23982 судом отримано лист за підписом завідувача Білоцерківської райдержнотконтори, в якому просили розглядати справу без участі представника райдержнотконтори та про день розгляду справи повідомлені, просили винести рішення суду згідно чинного законодавства (а.с. 31).

Інших заяв та клопотань з боку сторін по вищезазначеній цивільній справі до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 30 червня 2010 року Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 4).

З наявного в матеріалах справи заповіту від 17 квітня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_1 заповідала її майно, яке складається з сертифіката на право на земельну частку/пай/серія НОМЕР_3 , виданий на підставі рішення Білоцерківської державної районної адміністрації 17 грудня 1996 року 3 277 розміром 2,84 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі і майновий пай КИ НОМЕР_4 визначена частка в розмірі 728 гривень, або 0,06 відсотків заповідає своїм онукам ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (а.с. 3).

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 08 жовтня 2014 року вбачається, що 08 жовтня 2014 року було укладено шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис за № 1563, де прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_5 (а.с. 6).

З наявного в матеріалах справи повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Київській області 27 серпня 2019 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що зроблено актовий запис за № 10 (а.с. 7).

З копії паспортних даних позивача ОСОБА_1 вбачається, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 14 липня 1990 року (а.с. 40-41).

30 жовтня 2019 року постановою державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Чумак Галині Миколаївні відмовлено в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилося після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки остання спадщину у встановлений законом строк як спадкоємиця не прийняла (а.с. 5).

З зазначеної постанови вбачається, що відповідно до наданих документів та інформаційної довідки із Спадкового реєстру № 58122532 від 30 жовтня 2019 року встановлено, що спадкова справа щодо майна померлої - не відкривалася.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, позивач ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, так як їй не було відомо про заповіт на її ім`я від 17.04.2006 року, про його існування дізналася лише у 2019 році.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно ж до роз`яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, надання додаткового строку для прийняття спадщини можливо, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та 4 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15), від 14.09.2016 року (справа № 6-1215цс16).

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Встановивши, що особа був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року справа № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

До того ж, правовий висновок зроблений у постанові Верховного суду від 28.10.2019 по справі № 761/42165/17-ц (ЄДРСРУ № 85354233) вказує, що необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Справа № 6-496цс17 від 06.09.2017р. ВСУ (визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини), колегія зробила висновок про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини у зв`язку із тим, що спадкоємцю (не по закону) не було відомо про наявність заповіту та не повідомленням про наявність заповіту нотаріусом є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не звернулася своєчасно з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у зв`язку з тим, що остання не була обізнаною про заповіт на її ім`я, який був складений 17 квітня 2006 року.

Оскільки позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини не проживала із спадкодавцем, про що свідчать матеріали справи, про наявність заповіту складеного на її користь дізналася поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України, спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Оскільки позивач при зверненні до суду з вищевказаною позовною заявою не наполягала на відшкодуванні судових витрат з відповідача (а.с. 8), суд вважає за можливим, судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 1220, ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 131, 141, 211, 247, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: Білоцерківська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом трьох місяця з дня набрання рішення законної сили.

Судові витрати, понесені при звернені до суду залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 );

Відповідач: Піщанська сільська рада Білоцерківського району Київської області (адреса місцезнаходження: 09160, Київська область, Білоцерківський район, с. Піщана, вул. Замкова, буд. 66, ЄДРПОУ: 04363124);

Третя особа: Білоцерківська районна державна нотаріальна контора (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла №Церква, вул. Павліченко, буд. 65-А).

Повне судове рішення складено 07 серпня 2020 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов