Рішення

від 13.07.2020 по справі 160/4733/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Справа № 160/4733/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. .

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Спецспектор Дніпро до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецспектор Дніпро звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати податкове повідомлення-рішення №0002420509 від 24.01.2020р. на суму 23638,00 грн. та штрафних санкцій 5909,50 грн. протиправним та скасувати;

- визнати податкове повідомлення-рішення №0002400509 від 24.01.2020р. на суму 50095,00 грн. та штрафних санкцій 12523,75 грн. протиправним та скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Спецспектор Дніпро не погоджується з винесеним ГУ ДПС у Дніпропетровській області податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими, протиправними та таким, що підлягають скасуванню, оскільки вони винесені податковим органом на підставі протиправних та необґрунтованих висновків, викладених у акті перевірки від 20.12.2019р. №17792/04-36-05-09/39211804. Позивач зазначає, що формував свої витрати та податковий кредит з податку на додану вартість на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають вимогам діючого законодавства. Позивач зазначає, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Щодо посилання відповідача на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019р. яким визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 чт.27, ч.1 ст.205 КК України посадову особу ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , зазначає, що вказаний вирок суду датований від 03.04.2019р., при цьому спірні правовідносини між вказаним контрагентом здійснювалися в грудні 2017 року. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірності та є підставою для скасування.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що посадовими особами відповідача була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ Спецспектор Дніпро з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. Відповідач зазначає, що Договір на виконання господарських правовідносин та податкові накладні зі сторони постачальника (ТОВ Продукт Групп ) підписані директором ОСОБА_1 , яку вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.1, ст.205 КК України. Наведена у вироку суду інформація дає підстави контролючому органу для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до витрат є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 07.11.2019 № 1175-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Спецспектор Дніпро та повідомлення від 08.11.2019 №523, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, Податкового кодексу України проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ Спецспектор Дніпро з ТОВ Продукт Групп (код ЄДРПОУ 41445134) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.12.2019р. №17792/04-36-05-09/39211804.

У вказаному Акті зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ Продукт Групп (код ЄДРПОУ 41.445134) за період грудень 2017 року на загальну суму 300573,60 грн., в т.ч. ПДВ 50095,6 грн.

Згідно висновків вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ Спецспектор Дніпро :

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого підприємством знижено податок на прибуток за 2017р. на суму 23638.00 грн.;

- пп.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п.201.1, ст.201 ПК України в результаті чого підприємством знижено податок на додану вартість у грудні 2017р. на суму 50095.00грн.

На підставі встановлених в Акті порушень податкового законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0002420509, №0002400509 від 24.01.2020р., якими було збільшено грошове зобов`язання:

- податкове повідомлення-рішення №0002420509 на суму 23638.00 грн. та штрафних санкцій 5909.50 грн.,

- податкове повідомлення-рішення №0002400509 на суму 50095.00 грн. та штрафних санкцій 12523.75грн.

ТОВ Спецспектор Дніпро звернулося із скаргою щодо скасування вищезазначених рішень-повідомлень до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої, 14.04.2020р. отримав Рішення про результати розгляду скарги від 02.04.2020 №11916/6/9900-08-05-02-06, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Згідно з вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19 (пр. №І-кп/202/205/2019) у кримінальному провадженні за №32019041660000004, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України. Фактично, ОСОБА_1 самостійно не здійснювала фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ Продукт Групп , передавши всі реєстраційні документи та печатку підприємств невстановленим в ході слідства особам, які безпосередньо здійснювали та оформлювали від ТОВ Продукт Групп фіктивні господарські операції, при цьому імітуючи підпис ОСОБА_1 при підписанні фінансових та звітних документів без її відома.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала повністю, просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджену міру покарання. Так вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості від 03.04.2019р. в мю.Дніпро між обвинуваченою ОСОБА_1 , захисником Савенко О.М. та прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Єлісеевим С.О.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019р. по справі №202/790/19 зазначений Вирок скасовано у зв`язку з тим, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Так згідно вищевказаного Акта перевірки податковим органом встановлено, що податкові накладні зі сторони постачальника ТОВ "Продукт Групп" підписані директором ОСОБА_1 , яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Інфорамація щодо транспортування відсутня (ТТН, акти приймання-передачі), довіреності на отримання товару до перевірки не надано.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 1 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності певних обставин, зокрема якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Стаття 79 ПК України визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки, п. 79.2 якої передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв`язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку. Підтвердженням зв`язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб`єкта господарювання, окрім договору, акту виконаних робіт, виступають наступні документи: наказ по підприємству, в якому повинно бути обґрунтування необхідності проведення таких маркетингових досліджень із зазначенням періоду їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційних споживачів тощо; звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику. Крім того, підприємство також повинно надати докази щодо реального застосування вказаного дослідження у своїй господарській діяльності, тобто впровадження в останній конкретних висновків та рекомендацій дослідження.

Таким чином, суд вважає, що для включення витрат за спірними господарськими операціями до складу податкових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , та інших нормативно-правових актів, які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингового дослідження від іншої особи, а також підтвердження зв`язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що 01.12.2017р. позивачем (Покупець) укладено Договір від 01.12.2017 №0112/2017 з ТОВ Продукт Групп (Постачальник), відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується поставити Товар в асортименті та кількості за раніше погодженою з Покупцем заявці, а Покупець прийняти за накладною і оплатити вказаний Товар за цінами, погодженими Сторонами в заявці, зазначеним в рахунках на оплату, які оформляються на кожну окрему поставку і є невід 'ємною частиною Договору.

На виконання умов вказаного договору позивач придбав товар (інсектицидні засоби, а саме Пропал 125 SС , К-ОТРИН SС 50, ОСОБА_2 , Магтоксин АДРЕСА_1 , Фостоксин) на загальну суму 300573.60 грн., що підтверджується прибутковою накладною №316 від 01.12.2017р. оплата була здійснена 21.12.2017р. п\д 752 на суму 28554.50 гри., 22.12.2017 п\д №754 на суму 272091.10 грн., 26.12.2017р. повернення невикористаних коштів п\д №68 на суму 72.00грн.

Згідно з вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19 (пр. №І-кп/202/205/2019) у кримінальному провадженні за №32019041660000004, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України. Фактично, ОСОБА_1 самостійно не здійснювала фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ Продукт Групп , передавши всі реєстраційні документи та печатку підприємств невстановленим в ході слідства особам, які безпосередньо здійснювали та оформлювали від ТОВ Продукт Групп фіктивні господарські операції, при цьому імітуючи підпис ОСОБА_1 при підписанні фінансових та звітних документів без її відома.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала повністю, просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджену міру покарання. Так вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості від 03.04.2019р. в мю.Дніпро між обвинуваченою ОСОБА_1 , захисником Савенко О.М. та прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Єлісеевим С.О.

Таког при прийнятті рішення судом враховано, що податкові накладні зі сторони постачальника ТОВ "Продукт Групп" підписані директором ОСОБА_1 , яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Під час перевірки не надані документи на підтвердження транспортування товару, так відсутні (ТТН, акти приймання-передачі), довіреності на отримання товару до перевірки не надано.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019р. по справі №202/790/19 зазначений Вирок скасовано у зв`язку з тим, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

За положеннями частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України зокрема, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлення вироком того, що контрагент позивача є юридичною особою, створеною для прикриття незаконної діяльності організованої злочинної групи з метою здійснення діяльності з надання незаконних фінансових послуг і переведенню грошових коштів із безготівкової форми в готівкову, підтверджує, що господарська діяльність ТОВ Продукт Групп не велась.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції, реальність яких оспорюється, вироком, на який посилається відповідач, зафіксовано об`єктивну сторону складу злочину, зафіксовані обставини, які свідчать про не здійснення господарських операцій контрагентом позивача будь з ким.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного суду від 05.06.2018 року у справі №808/144/13-а (К/9901/2844/18), постанові Верховного суду від 06.02.2018 року у справі №826/6986/14 (К/9901/3681/18).

Окрім цього, суд додатково зазначає, що проаналізувавши первинні документи, слід дійти висновку, що наявність належним чином оформленого первинного документа не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася.

Крім того, будь-які документи, в тому числі договори, накладні тощо, мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, позивачем безпідставно прийнято до обліку такі первинні документи та формування на їх підставі фінансової звітності, що в свою чергу призвело до невірного визначення фінансового результату при обчисленні та нарахуванні податкових зобов`язань зі сплати податків.

З огляду на зазначене, перевіряючими законно зроблено висновок про неправомірне формування позивачем витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Продукт Групп , що призвело до заниження об`єкту оподаткування з податку на додану вартість.

Також, у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року (справа К/9901/1478/18) міститься правовий висновок, відповідно до якого статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Крім того, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018р.

Надаючи оцінку доводам представника позивача стосовно того, що вирок не містить висновків щодо нереальності господарської операції саме по взаємовідносинах позивача із вищевказаними контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємництва виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

З огляду на викладене, доводи представника позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентами фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податку на прибуток до складу валових витрат є безпідставним.

Аналогічного висновку дійшов також Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 20.02.2018 року по справі № 2а-8775/10/0870 (№ К/9901/8899/18).

Викладене свідчить, що первинні документи, підписані вищевказаною особою, як директором товариства-контрагента позивача, не можуть бути використанні для формування позивачем витрат при обчисленні об`єкта оподаткування, оскільки з дати реєстрації діяльність вищевказаного товариства є фіктивною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 року у справі № 804/8332/17.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доводи позивача наведені в адміністративному позові та доповненнях не спростовують самого факту встановлених порушень та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Належних доказів на підтвердження обставин, що обґрунтовують вимоги позивача до суду не надано.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті перевірки від 20.12.2019р. №17792/04-36-05-09/39211804.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спецспектор Дніпро (49000, м.Дніпро, вул.Космічна, 51/12, ЄДРПОУ 39211804) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43144015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Н.В. Турлакова

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді В.С. Андреєв

13.07.2020

Рішення не набрало законної сили 13 липня 2020 р.

Суддя