Рішення

від 03.08.2020 по справі 160/5333/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року Справа № 160/5333/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства Агропартнер-2000 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Вишневецького Михайла В`ячеславовича та заступника начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Пугач Євгенія Олександровича про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ :

18.05.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства Агропартнер-2000 (надалі - позивач, ФГ Агропартнер-2000 ) до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (надалі - відповідач-1), начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Вишневецького Михайла В`ячеславовича (надалі - відповідач-2) та заступника начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Пугач Євгенія Олександровича (надалі - відповідач-3), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2020 №456-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: 1222082000:02:001:0361, 1222082000:02:001:0362, 1222082000:02:001:0363, 1222082000:02:001:0366, 1222082000:02:001:0375, 1222082000:02:001:0376, 1222082000:02:001:0364, 1222082000:02:001:0378;

- визнати протиправними дії начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишнивецького Михайла В`ячеславовича та заступника начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пугач Євгенія Олександровича щодо проведення перевірки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2020 №456-ДК, за результатами якої 27.04.2020 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №456-ДК/390/АП/09/01/-20.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2020 №456-ДК є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підставою для призначення відповідачем позапланової перевірки у порушення ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якою визначено виключний перелік підстав для здійснення позапланового заходу, став лист УСБУ у Дніпропетровській області. Також зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не виконано вимоги щодо погодження проведення перевірки, а саме: не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб`єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб`єкта господарювання, не ознайомлено суб`єкта господарювання з актом перевірки, а тому, на думку позивача, відповідач здійснив перевірку із суттєвим порушенням встановленої Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" процедури, наслідком чого є визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки. Таким чином, на думку позивача, відповідач здійснив захід державного контролю із суттєвим порушенням встановленої Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" процедури та діяв не у спосіб, встановлений Законом, а тому такі дії посадових осіб щодо проведення перевірки позивач вважає протиправними.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/5333/20 передана для розгляду судді Віхровій В.С.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання, яке було призначено на 22.06.2020 р. о 10:30 год.

У судове засідання 22.06.2020 р. прибув представник позивача, представники відповідачів не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Ві відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін у судове засідання розгляд справи відкладено до 03.07.2020 р. о 12:00 год.

У судове засідання 03.07.2020 р. з`явився представник позивача та відповідача 1, представники відповідачів2 та 3 не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Для повторного виклику сторін у судове засідання розгляд справи відкладено до 03.08.2020 р. о 12:30 год.

07.07.2020 р. від відповідача 1 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує проти позову та вказує, що підстави для задоволення вимог позову відсутні. Так, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вказує, що останній не здійснює перевірку господарської діяльності суб`єктів господарювання, а здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів шляхом проведення перевірок. об`єктом перевірки була земельна ділянка та не перевірялася господарська діяльність ФГ Агропартнер-2000 державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства, а перевірялася законність використання земельної ділянки. Крім того, вказує, що Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не врегульовує профіль роботи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Акт перевірки є службовим документом, який тільки фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні пп. 1 п. 1 ст. 19 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду. Зважаючи на це, позивач оскаржує наказ щодо відповідної перевірки, проте вказує на оформлення відповідного акта перевірки, що порушує означену норму. У зв`язку з тим, що наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи, розпорядження зазначені в ньому виконано, зокрема проведена перевірка у термін з 17.04.2020 по 04.05.2020, за результатом розгляду якої складено відповідний акт. Акт перевірки не може бути оскаржено, про що не заперечує позивач, а отже всі його доводи щодо того, що міститься в акті є недоречними. Зазначений наказ відповідач 1 вважає правомірним, адже складений відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, а також Інструкції з діловодства у Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженої наказом Головного управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.09.2020 № 477.

17.07.2020 р. на адресу суду надійшли відзиви від відповідача 1 та відповідача 3, які за змістом є ідентичними відзиву відповідача 1.

21.07.2020 р. на адресу суду надійшла відповідь на відзиви на позовну заяву, згідно якої позивач наполягає на своїй правовій позиції та просить задовольнити вимоги позову у повному обсязі.

03.08.2020 р. до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач 1 наголошує на обставинах, як викладені у відзиві та просить у задоволенні позовну відмовити.

03.08.2020 р. на електронну поштову адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від позивача, в якому позивач просив суд розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на оголошення загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання суд вважає поважними причини неявки сторін у призначені судові засідання.

Крім того, згідно довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.08.2020 р. в будівлі суду було відсутнє електропостачання.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Агропартнер-2000 згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 39368297, зареєстровано 28.08.2014 року, місце знаходження: 52370, Дніпропетровська обл., Криничанський район, село Гуляйполе, вулиця Ювілейна, будинок 3, вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) та оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, підприємство в процесі припинення не перебуває.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2020 року № 456-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності призначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами: 1222082000:02:001:0361, 1222082000:02:001:0362, 1222082000:02:001:0363, 1222082000:02:001:0366, 1222082000:02:001:0375, 1222082000:02:001:0376, 1222082000:02:001:0364, 1222082000:02:001:0378.

Також судом встановлено, що вищезазначений наказ прийнято на підставі листа управління Служби безпеки України від 23.03.2020 за вих. №55/25-461 щодо прохання провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства України під час використання ФГ Агропартнер-2000 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1222082000:02:001:0361, 1222082000:02:001:0362, 1222082000:02:001:0363, 1222082000:02:001:0366, 1222082000:02:001:0375, 1222082000:02:001:0376, 1222082000:02:001:0364, 1222082000:02:001:0378.

Вказаним наказом доручено провести захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності начальнику відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишнивецькому Михайлу В`ячеславовичу та заступнику начальника відділу контролю за використання та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пугач Євгенію Олександровичу у період з 17.04.2020 року по 04.05.2020 року.

27.04.2020 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишнивецьким Михайлом В`ячеславовичем та державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - заступником начальника відділу контролю за використання та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пугачем Євгенієм Олександровичем проведено перевірку, за результатом якої складено акт №456-ДК/390/АП/09/01/-20 від 27.04.2020 року.

Зі змісту акта вбачається, що відповідно до наявної інформації розпорядженнями голови Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 01.10.2015 року №Р-509/0/298-15, №Р-512/0/298-15, №Р-5П/0/298-15, №Р-510/0/298-15, №Р-514/0/298-15, №Р-513/0/298-15, №Р-508/0/298-15, №Р-507/0/298-15 надано в оренду ФГ Агропартнер-2000 земельні ділянки з кадастровими номерами: 1222082000:02:001:0361, 1222082000:02:001:0362, 1222082000:02:001:0363, 1222082000:02:001:0366, 1222082000:02:001:0375, 1222082000:02:001:0376, 1222082000:02:001:0364, 1222082000:02:001:0378 для ведення фермерського господарства на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області з порушенням вимог статті 22 Земельного кодексу України за невідповідним цільовим призначенням.

В акті перевірки зазначено, що земельні ділянки історико-культурного призначення (під розміщенням курганів) площею 0,37 га та 0,64 га в районі земельної ділянки кадастровий помер 1222082000:02:001:0364 самовільно зайняті та використовуються ФГ Агропартнер-2000 для сільськогосподарських цілей (проведена агротехнічна обробка).

В акті перевірки також вказано, що відповідно до наявної інформації земельні ділянки площею 0,37 га та 0,64 га в районі земельної ділянки кадастровий помер 1222082000:02:001:0364 використовує ФГ Агропартнер-2000 за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, за наслідками перевірки сформовано висновок про те, що ФГ Агропартнер-2000 самовільно займає земельні ділянки історико-культурного призначення площею 0,37 га та 0,64 га в районі земельної ділянки кадастровий номер 1222082000:02:001:0364, відповідальність за що передбачена пунктом б ст.211 Земельного кодексу України, частиною 2 ст.197-1 Кримінального кодексу України.

Не погоджуючись з проведенням вказаної перевірки позивач звернувся до суду з даним позовом.

Отже, предмет дослідження у даній справі становлять правові підстави проведення перевірки, за наслідками якої відносно позивача складено Акт №456-ДК/390/АП/09/01/-20 від 27.04.2020 року, а також відповідність дій відповідачів нормам закону при та за наслідками її проведення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож судом має бути з`ясовано чи вчинені дії та рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, зокрема, прийняті у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були такі рішення винесені на законних підставах.

Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Статтею 188 Земельного кодексу України встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За правилами частини другої статті 188 Земельного кодексу України, порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У свою чергу, пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (далі - Положення №15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині і отримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно- правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, залучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, д: стовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг грунтів здійснюється шляхом:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , визначається іншими нормативно-правовими актами.

Отже, Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель містить відсилочну норму на порядок проведення перевірки Держгеокадастром.

Так, порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом N 877-V, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11 статті 4 Закону № 877-V).

Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у статті 6 Закону № 877-V. При цьому в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2020 року №456-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності призначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами: 1222082000:02:001:0361, 1222082000:02:001:0362, 1222082000:02:001:0363, 1222082000:02:001:0366, 1222082000:02:001:0375, 1222082000:02:001:0376, 1222082000:02:001:0364, 1222082000:02:001:0378.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №456-ДК/390/АП/09/01/-20 від 27.04.2020 року.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що підставою для проведення перевірки став лист Служби безпеки України від 23.03.2020 за вих. №55/25-461.

Суд зазначає, що такої підстави для проведення перевірки, як звернення Служби безпеки України, Закон № 877-V не містить.

Оскільки проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею Закону № 877-V, забороняється, то суд зазначає, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки.

Більше того, суд вважає, що відповідачем проведено перевірку за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки.

За правилами статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зокрема, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

З аналізу наведених норм, встановлено, що перевіряючи Держгеокадастру мають право приступити до перевірки лише за умови пред`явлення наказу про проведення перевірки та посвідчення перевіряючих.

Судом встановлено, що відповідні документи посадовим особам ФГ Аропартнер-2000 не надавались, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Невручення наказу про проведення перевірки суб`єкту господарювання перед початком проведення перевірки є грубим порушенням законодавства, що регулює порядок проведення перевірок органами Держгеокадастру.

Суд вважає, що порушення процедури проведення перевірки, встановлене під час розгляду цієї справи нівелює подальші висновки такої перевірки.

Стосовно твердження представника відповідача про те, що Закон №877-VІІ не розповсюджуються на порядок проведення перевірок Держгеокадастру, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 1 №877-VІІ державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частинами 1, 2 ст.2 Закону №877-VІІ встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Таким чином, Законом №877-VІІ визначено відносини, на які не поширюється дія цього Закону, при цьому, відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів не відносяться до відносин, на які не поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Інші нормативно-правові акти, якими б визначався порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання, крім Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на час призначення та проведення відповідачем перевірки - відсутні.

Так, відповідно до статті 2 у системному зв`язку зі статтею 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державному контролю (перевірки) є дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель конкретним суб`єктом - органом державної влади або місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою.

Після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року №104 та від 12 липня 2012 року №424, порядок проведення перевірки суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 823/922/17, від 10 липня 2018 року у справі 818/1511/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 813/3201/17 та від 13 червня 2019 року у справі № 815/5113/17.

Стосовно посилання представника відповідача на постанови Верховного Суду, зокрема, від 17.09.2019 року у справі №806/1723/18 та від 09.10.2019 року у справі №724/1843/18 та інші, суд зазначає, що у вказаних справах предметом спору було оскарження дій щодо проведення перевірки використання земельної ділянки фізичною особою, яка не провадить підприємницьку діяльність на такій ділянці.

Так, в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №724/1843/18 зазначено, що законом №877-VІІ визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Позивач не здійснює господарської діяльності, тому положення зазначеного Закону на нього не поширюються.

У справі, що розглядається судом у межах заявлених позовних вимог судом встановлено, що ФГ Агропартнер-2000 провадить господарську діяльність на вказаній земельній ділянці, що підтверджується видом економічної діяльності позивача 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Таким чином, земельна ділянка, яка стала об`єктом перевірки, використовується позивачем у межах господарської діяльності з метою отримання прибутку, а тому проведення перевірки щодо такої земельної ділянки та сфери її використання позивачем має проводитись з урахуванням Закону №877-VІІ.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2012 року №424, який втратив чинність 20 січня 2017 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 січня 2017 року №24, у зв`язку з невідповідністю Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначався порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання.

Отже, станом на момент призначення оскаржуваної перевірки Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року №104, втратив чинність згідно наказу Мінагрополітики та продовольства України від 20 січня 2017 року №24.

Так само наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року №424 Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства , втратив чинність 20 січня 2017 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 січня 2017 року № 24.

Вказані накази визначали порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання.

В свою чергу, Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.

Окрім того, в оскаржуваному наказі зазначено: здійснити проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства України під час використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1222082000:02:001:0361, 1222082000:02:001:0362, 1222082000:02:001:0363, 1222082000:02:001:0366, 1222082000:02:001:0375, 1222082000:02:001:0376, 1222082000:02:001:0364, 1222082000:02:001:0378.

Таким чином, предметом перевірки є дотримання вимог земельного законодавства України під час використання земельних ділянок, тобто, має місце дослідження господарської діяльності суб`єкта господарювання, яким проводиться використання відповідної земельної ділянки.

При цьому, відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року з 12 березня по 22 травня 2020 року на усій території України встановлено карантин та заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями).

Суд звертає увагу, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, оскільки відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року №530-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, що під заборону підпадають саме планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Як встановлено судом вище, підставою для призначення відповідачем позапланової перевірки у порушення ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якою визначено виключний перелік підстав для здійснення позапланового заходу, став лист УСБУ у Дніпропетровській області.

Відповідачем 1 не було надано суду доказів на підтвердження наявності будь-якої з передбачених ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підстав для призначення та проведення позапланового заходу, оформленого актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, як не надано і доказів того, що ця перевірка була плановою.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не виконано вимоги щодо погодження проведення перевірки. Крім того, відповідачами не дотримано інших вимог, зокрема, визначених у статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб`єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб`єкта господарювання, не ознайомлено суб`єкта господарювання з актом перевірки тощо.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель проведена Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області із суттєвим порушенням вимог законодавства, що є підставою для визнання дій щодо її проведення неправомірними та скасування акту, складеного за наслідками такої перевірки.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі 818/1511/17.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №39 від 07.02.2020 року "Про бланки Держгеокадастру" наказано Департаменту державного земельного кадастру, Департаменту землеустрою, використання та охорони земель, Департаменту кадрової політики та персоналу, Департаменту контролю за використанням та охороною земель, Департаменту топографо-геодезичної і картографічної діяльності, Управлінню державної експертизи, Відділу звернень громадян та доступу до публічної інформації, Сектору контролю використовувати бланки, що додаються (додатки 1-11).

Додатком 13 до цього наказу є форма Акту перевірки дотримання вимог законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки, який, серед іншого, містить обов`язкові для заповнення графи "посада, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці", "місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються", "підпис представника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, які перевірялись", а також графи для зазначення відомостей про ознайомлення з актом та про отримання копії акту.

Проте, у порушення вимог наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №39 від 07.02.2020 року "Про бланки Держгеокадастру" обов`язкова для заповнення графи за участю , у присутності , місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються , посада, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці , підписи осіб, які були присутні при перевірці , акту перевірки № 456-ДК/390/АП/09/01/-20 від 27.04.2020 року не заповнені.

Щодо висновків в акті перевірки стосовно того, що ФГ Агропартнер-2000 самовільно займає земельні ділянки історико-культурного призначення площею 0,37 га та 0,64 га в районі земельної ділянки кадастровий номер 1222082000:02:001:0364 суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що він був складений 27.04.2020 року у місті Дніпро начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишнивецьким Михайлом В`ячеславовичем та заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пугач Євгенієм Олександровичем.

Судом встановлено, що представники ФГ Агропартнер-2000 не були присутні 27.04.2020 року у м.Дніпро під час складання даного акту.

На адвокатський запит від 04.05.2020 року вих.№53, листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.05.2020 року №29-4-0.41-3299/2-20 повідомлено позивача про те, що зазначений акт перевірки було складено на підставі даних Державного земельного кадастру.

В акті зазначено, що місце розташування самовільно зайнятих земельних ділянок - на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Також акт містить супутникові план-схеми цих земельних ділянок.

Таким чином, начальник відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишнивецький Михайло В`ячеславович та заступник начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пугач Євгеній Олександрович, перебуваючи у м.Дніпро, дистанційно обстежили земельні ділянки, які територіально знаходяться на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, і зробили висновок про те, що вони є самовільно зайнятими і що вказані дії були здійснені саме ФГ Агропартнер-2000 . Будь-які докази, на яких ґрунтуються такі висновки відсутні та до матеріалів справи не надавались.

Крім того, з тексту акту перевірки не вбачається зрозумілим, яким чином була встановлена площа самовільно зайнятих земельних ділянок, якщо фактично перевіряючи не знаходились на території місця знаходження земельної ділянки.

Як визначено п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого суб`єктом владних повноважень приймається відповідне рішення, а тому оцінка акта та викладених у ньому висновків перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року у справі №21-334а15.

Оскільки акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов`язуючий характер, позаяк не містить обов`язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача, а дії органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотримання законодавства, щодо проведення перевірки та складання акта перевірки не порушують права чи інтереси особи, відсутні підстави для задоволення таких позовних вимог.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 17.01.2018 року №К/9901/1895/18 (у справі №1570/7146/12).

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не має безпосереднього впливу на стан суб`єктивних прав і обов`язків позивача, не тягне за собою правових наслідків для позивача, не породжує, не змінює та не припиняє прав та обов`язків у сфері публічно-правових відносин, не створює жодних додаткових обов`язків для позивача, а отже не порушує його прав та інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС).

Відповідачами як суб`єктами владних повноважень правомірність своїх дій та рішень перед судом не доведена.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частина 2 ст. 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб`єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб`єкта владних повноважень.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач здійснив захід державного контролю із суттєвим порушенням встановленої Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" процедури та діяв не у спосіб, встановлений Законом, у зв`язку із чим оскаржене рішення відповідача не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у обраний позивачем спосіб захисту.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В порядку розподілу судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства Агропартнер-2000 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Вишневецького Михайла В`ячеславовича та заступника начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Пугач Євгенія Олександровича про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2020 №456-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: 1222082000:02:001:0361, 1222082000:02:001:0362, 1222082000:02:001:0363, 1222082000:02:001:0366, 1222082000:02:001:0375, 1222082000:02:001:0376, 1222082000:02:001:0364, 1222082000:02:001:0378;

Визнати протиправними дії начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишнивецького Михайла Вячеславовича та заступника начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Верхньодніпровському, Криничанському, П`ятихатському районах та м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пугач Євгенія Олександровича щодо проведення перевірки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2020 №456-ДК, за результатами якої 27.04.2020 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №456-ДК/390/АП/09/01/-20.

Стягнути на користь Фермерського господарства Агропартнер-2000 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова