Рішення

від 04.08.2020 по справі 580/2240/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року справа № 580/2240/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дорошенко Л.В.,

представника позивача: Глембоцька І.В. - за ордером;

представника відповідача: Слинька М.Г. - за довіреністю;

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Перлина Дніпра 2018 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Перлина Дніпра 2018 звернулось до суду з позовною заявою до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у формі листа від 15.06.2020 № 01-20/28247 на заяву ТОВ Перлина Дніпра 2018 № 01-20/28247 від 04.06.2020 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (кадастровий номер 7110136400:01:006:0041) загальною площею 0,786 га, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53/1, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення;

- зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати ТОВ Перлина Дніпра 2018 містобудівні умови і обмеження забудови земельної (кадастровий номер 7110136400:01:006:0041) загальною площею 0,786 га, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53/1 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ Перлина Дніпра 2018 є землекористувачем земельної ділянки, яка розташована у м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53/1. Пунктом 3 додаткової угоди від 27.12.2019 узгоджено викласти п. 2 Договору оренди землі від 01.11.2012, в наступному вигляді Новому Орендарю ТОВ Перлина Дніпра 2018 надається в оренду земельна ділянка площею 0,786 га з кадастровим номером 7110136400:01:006:0041. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, код видів цільового призначення земель - 02.10 . Додатковою угодою передбачено що за оренду земельної ділянки Новий Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 3% від її нормативно грошової оцінки, яка в той же час розрахована з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, а саме 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури.

Позивач вважає, що спірним рішенням, викладеним у формі листа від 15.06.2020 №01-20/28247, відповідач позбавив позивача права на отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, якою позивач користується на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012, що є порушенням умов договору та перешкодою у здійсненні права її користування у відповідності з цільовим призначенням.

Спірним рішенням від 15.06.2020 №01-20/28247 відповідач порушив принцип належного урядування, який передбачає, що органи місцевого самоврядування позбавлені можливості скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до їх приписів виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією прав та законних інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

За таких обставин, на думку позивача, Черкаською міською радою протиправно віднесено земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:01:006:0041, яка належить на праві оренди ТОВ Перлина Дніпра 2018 , до території ділової зони Г-1, рекреаційної зони - Р-4 та зони транспортної інфраструктури ТР-3.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов та його представник у судовому засіданні просив у його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідно до пояснювальної записки до Плану зонування території міста Черкаси, в указаних зонах Г-1, Р- 4п, ТР - 3 не передбачено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Отже, вбачається невідповідність намірів забудови позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що у відповідності до ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є прямою підставою для відмови у наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

У своїй позовній заяві позивач ставлячи питання про невідповідність містобудівної документації, не оспорює правомірності самої містобудівної документації, а саме - Генерального плану м. Черкаси та Плану зонування території міста Черкаси.

Відповідач звернув увагу, що право користування у позивача на земельну ділянку виникло лише 27.12.2019, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а Генеральний план міста Черкаси та План зонування території міста Черкаси затверджений значно раніше.

Попередньому користувачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 надані містобудівні умови та обмеження забудови частини вказаної земельної ділянки, розташованої в межах ділової зони Г-1, в переважних видах використання якої дозволено розташовувати будівлі змішаного використання - з житловими приміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах об`єктів ділового, культурного, комерційного використання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 14 червня 2012 року №3-1004 надано ПП Ліпона земельну ділянку площею 7860 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Героїв Дніпра, 53/ АДРЕСА_3 в АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 в оренду на 49 років під незавершене будівництво підземного гаража.

Цим рішенням Черкаської міської ради земельну ділянку за цільовим призначенням віднесено до земель житлової та громадської забудови, за функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорії земель комерційного використання.

На підставі вказаного рішення Черкаської міської ради між останньою та ПП Ліпона укладено договір оренди землі від 01.11.2012, який зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.11.2014 за №7739710. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7110136400:01:006:0041.

27.12.2019 між Черкаською міською радою, ПП Ліпона та ТОВ Перлина Дніпра 2018 укладено додаткову угоду про внесення змін у зв`язку з переходом до позивача права власності на об`єкт нерухомого майна (незавершене будівництво, житлово-громадський комплекс 17%-готовністю) від ПП Ліпона . Додатковою угодою від 27.12.2019 здійснено заміну сторони (Орендаря) за договором оренди землі від 01.11.2012, а саме з ПП Ліпона на ТОВ Перлина Дніпра 2018 . Відповідно до п. 2 додаткової угоди здійснено переведення прав і обов`язків за договором від ПП Ліпона (Первісного Орендаря) до ТОВ Перлина Дніпра 2018 (Нового Орендаря).

Пунктом 3 додаткової угоди від 27.12.2019 передбачено викласти п. 2 Договору оренди землі від 01.11.2012, в наступному вигляді: Новому Орендарю ТОВ Перлина Дніпра 2018 надається в оренду земельна ділянка площею 0,786 га з кадастровим номером 7110136400:01:006:0041. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, код видів цільового призначення земель - 02.10 . Додатковою угодою також передбачено, що за оренду земельної ділянки новий Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 3% від її нормативно грошової оцінки, яка в той же час розрахована з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, а саме 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Право оренди згідно вказаної додаткової угоди зареєстровано за ТОВ Перлина Дніпра 2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2019, що підтверджується витягом із вказаного реєстру №195120930 від 27.12.2019.

04.06.2020 позивач звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради шляхом подання через Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради заяви № 01-20/28247 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (кадастровий номер 7110136400:01:006:0041) загальною площею 0,786 га, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53/1, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

До заяви додані: копії установчих документів ТОВ Перлина Дніпра 2018 , копії документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою (договір оренди землі), витяг із Державного земельного кадастру, що підтверджується описом додатків до заяви ТОВ Перлина Дніпра 2018 № 01-20/28247 від 04.06.2020.

Листом від 15.06.2020 № 01-20/28247 відповідачем надано відповідь, в якій повідомлялось, що наміри забудови земельної ділянки, а саме будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення (нове будівництво), не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Викладену в листі відмову також обґрунтовано невідповідністю намірів забудови міста плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.02.2014 № 2-513, а саме, що земельна ділянка по вул. Героїв Дніпра, 53/1 в м. Черкаси потрапляє в межі ділової зони Г-1, рекреаційної зони - Р-4 та зони транспортної інфраструктури ТР-3.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3)завдання на проектування.

У відповідності до ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Як встановлено судом, позивач подав усі необхідні документи, визначені зазначеними положеннями закону для видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: вул. Героїв Дніпра, 53/1 в м. Черкаси. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відповідно до п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст , затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 7 липня 2011 року (чинного на момент прийняття оскарженого рішення) визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Встановлюючи наявність у Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради повноважень видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, судом досліджено Положення про Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, затверджене рішенням Черкаської міської ради №2-2001 від 12.05.2017.

Згідно п. 1.6 вказаного Положення Департамент забезпечує реалізацію державної політики (в межах власних і делегованих повноважень) у сфері містобудування, архітектурної діяльності, в тому числі будівництва, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Виходячи з норм розділу 2 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань надає, зокрема, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки або вмотивованої відмову в такому наданні, шляхом видачі відповідного наказу.

З аналізу наведених законодавчих норм та норм Положення про Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради слідує висновок, що цей департамент наділений відповідними повноваженнями щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Наведений перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З наведених вимог закону слідує висновок, що уповноважений державний орган з питань містобудування може відмовити у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у разі невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

В даному випадку, позивач набув у користування земельну ділянку з конкретно визначеним цільовим призначенням: для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Вказане право зареєстровано у встановленому законом порядку.

Орган місцевого самоврядування приймаючи рішення від 04 грудня 2014 року № 2-513 яким затвердив План зонування території м. Черкаси, не звернув увагу на ті обставини, що дана земельну ділянка вже виділена в оренду, їй наданий відповідний статус, право оренди на неї зареєстровано, а тому не може бути включена до земель на якій не передбачено розташування житлового будинку.

При передачі вперше приватному підприємству Ліпона права оренди на земельну ділянку згідно рішення Черкаської міської ради від 14 червня 2012 року №3-1004, її за цільовим призначенням віднесено до земель житлової та громадської забудови, за функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорії земель комерційного використання.

Право оренди вперше зареєстровано 12.11.2014.

Частина 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

З наведених законодавчих норм слідує висновок, що подальша зміна функціонального призначення територій після набуття права на земельну ділянку не впливає на правовий режим її використання, а її забудова може здійснюватись у межах вже існуючого цільового призначення.

За таких обставин, суд вважає, що відмова позивачу у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з наведених у листі від 15.06.2020 № 01-20/28247 підстав є порушенням права на забудову земельної ділянки, оскільки її цільове призначення безпосередньо передбачає можливість забудови шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Відповідач помилково вважає, що одна частина земельної ділянки може бути забудована, а на іншій частині таке будівництво заборонено, оскільки позивач набув право оренди на цілісну земельну ділянку, яка не розподілена за цільовим призначенням.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є принцип правової визначеності.

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття законні очікування (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та юридичної визначеності (legal certainty).

Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

У матеріально-правовому сенсі легітимні очікування суб`єктів мають захищатися від непередбачуваних змін законодавства, яким встановлено відповідний правовий режим (власності, інвестиційної діяльності тощо). У процедурному ж сенсі легітимні очікування стосуються однакової та послідовної правозастосовної практики.

З огляду на зазначене, суд переконаний, що у випадку відмови позивачу в забудові орендованої земельної ділянки, має місце порушення права на мирне володіння своїм майном, оскільки позивач набув право на незавершене будівництво, що знаходиться на земельній ділянці, а саме: житлово-громадський комплекс 17% готовністю, тому в разі відмови позбавляється законних очікувань на забудову земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку сформована та набута в оренду до затвердження рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513 Плану зонування території міста Черкаси.

Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

В контексті наведеної практики Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу, що в разі відмови у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки матиме місце непослідовність дій уповноважених державою органів, зокрема Черкаської міської ради, яка передбачила право орендаря земельної ділянки на побудову багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, однак в подальшому чинить перешкоди в такій забудові.

Щодо твердження відповідача, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, суд звертає увагу, що згідно ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Отже, відмова в наданні містобудівних умов і обмежень здійснюється саме листом, як наслідок така відмова може бути предметом судового оскарження.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати товариству з обмеженою відповідальністю Перлина Дніпра 2018 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, суд зазначає наступне.

За ч. 3, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83) за наявністю правової можливості, якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Оскільки судом встановлено, що відмова Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо відмови в наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки є протиправною, а інші альтернативні варіанти для вчинення дій у відповідача, кожен з яких окремо є відносно правильними, відсутні, відтак, зобов`язання останнього видати містобудівні умови і обмеження не є протиправним втручанням у дискреційні повноваження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у формі листа від 15.06.2020 №01-20/28247 на заяву товариства з обмеженою відповідальністю Перлина Дніпра 2018 від 04.06.2020 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (кадастровий номер 7110136400:01:006:0041) загальною площею 0,786 га, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53/1, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 38715770) видати товариству з обмеженою відповідальністю Перлина Дніпра 2018 (18021, м. Черкаси, вул. С. Жужоми, 5, код ЄДРПОУ 42400377) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (кадастровий номер 7110136400:01:006:0041) загальною площею 0,786 га, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53/1 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 38715770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Перлина Дніпра 2018 (18021, м. Черкаси, вул. С. Жужоми, 5, код ЄДРПОУ 42400377) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI Прикінцеві положення та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 7 серпня 2020 року.

Суддя В.В. Гаращенко