Ухвала

від 04.08.2020 по справі 757/28218/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3964/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 181 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 липня 2020 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 липня 2020 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000857, а саме до 06 вересня 2020 року включно, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поповичка, Талалаївського р-ну. Чернігівської обл., громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 209 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 ,подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та відсутність фактичних обставин на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Адвокат стверджує про відсутність події злочину та відсутність підстав для кваліфікації дій підозрюваного за ст. 209 КК України. Додає, що у даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру вручено потерпілому ОСОБА_8 .

Також захисник зазначає, що органом досудового розслідування не доведено надання підозрюваним неправдивих відомостей під час укладання угоди, існування наміру незаконного заволодіння коштами ТОВ «Сингента» на час укладення договору та наявність ознак обману під час його укладання. Додає, що сторона обвинувачення в клопотанні обмежилась лише формальним описом можливих порушень з боку обвинувачених.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження №52019000000000857, відомості про яке 01.10.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 209 КК України.

06.07.2020 заступником Генерального прокурора ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 209 КК України та 07.07.2020 за дорученням вказане повідомлення про підозру вручено ОСОБА_8 .

08.07.2020 старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 липня 2020 року задоволено частково та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000857, а саме до 06 вересня 2020 року включно, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Під час розгляду зазначеного клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як домашній арешт, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Твердження апелянта про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та відсутність події злочину, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у договорі купівлі продажу від 26.06.2018 № 122/ФКД, товарній аграрній розписці, укладеній між ФГ «Агросистема» в особі ОСОБА_8 і ТОВ «Сингента», платіжних дорученнях ТОВ «Сингента» від 05.07.2018 № 00304953, 00304954, 00304955, листі ТОВ «ТАС Агро Північ» (попередня назва - ТОВ «Агрофірма «Обрій LTD»), відомостях, наданих ДП «Держреєстри України», документах, витребуваних ПП «Рубін», документах, витребуваних в ТОВ «Вітчизна», документах, витребуваних в ТОВ «СП «Агродім», документах, витребуваних в СФГ «Урожай», документах витребуваних в приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_11 , документах, витребуваних в ГУНП в Чернігівській області, документах, наданих ТОВ «Сингента», документах наданих ТОВ «Політехніка», протоколі допиту ОСОБА_12 від 22.01.2020, протоколі допиту ОСОБА_13 від 10.03.2020, протоколі допиту ОСОБА_11 від 05.03.2020, протоколі допиту ОСОБА_14 від 28.02.2020, висновку судово-економічної експертизи від 19.05.2020 за №09/2020, висновку експерта від 14.05.2020 за №СЕ-19-20/9689-ПЧ.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.

Твердження адвоката про те, що органом досудового розслідування не доведено надання підозрюваним неправдивих відомостей під час укладання угоди, існування наміру незаконного заволодіння коштами ТОВ «Сингента» на час укладення договору та наявність ознак обману під час його укладання, колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.

Доводи апелянта щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Посилання адвоката на відсутністьпідстав для кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_8 за ст. 209 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки кваліфікація дій підозрюваного може бути змінена протягом досудового розслідування, проте на момент розгляду клопотання, у колегії суддів не викликає сумнівів правильність кваліфікації дій підозрюваного, з урахуванням обставин справи та доданих до клопотання доказів.

Твердження захисника про те, що у даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру вручено потерпілому ОСОБА_8 , як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, є необгрунтованими, з урахуванням тих обставин, що 07 липня 2020 року ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні (а.с. 177-188 т. 1). Порушень в діях сторони обвинувачення вимог ст. 278 КПК України колегія суддів не вбачає.

Посилання апелянта на те, що сторона обвинувачення в клопотання обмежилась формальним описом можливих порушень з боку обвинувачених, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 176 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 липня 2020 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000857, а саме до 06 вересня 2020 року включно, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4