Постанова

від 04.08.2020 по справі 372/1727/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року м. Київ

Справа № 372/1727/18

Провадження: № 22-ц/824/909/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.,

секретар Гулієв М.До

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29

та ОСОБА_30 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Побутрембудматеріали»

на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Зінченко О.М.,

у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком-Транс» про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В червні 2018 року позивачізвернулись до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 8 червня 2015 року у регіоні їх проживання розпочалась масштабна пожежа на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Південна, будинки 1 та 1а, яка тривала понад 10 днів. Наслідком пожежі стало завдання шкоди природному довкіллю зі створенням небезпеки для життя і здоров`я людей. Їм, позивачам, як жителям вказаного регіону, спричинена моральна шкода у вигляді ряду психотравмуючих факторів, пов`язаних із ушкодженням здоров`я, знищенням майна позивачів, а саме городини, яку позивачі вирощували, споживали та частково реалізовували, за що отримували певний дохід. За таких підстав просили стягнути солідарно з ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком-Транс» на користь кожного із них, спричинену моральну шкоду у розмірі 576 мінімальних заробітних плат, що на момент подачі позовної заяви до суду, становить 2144 448 грн, розмір яких установлюється рівнем розміру мінімальної заробітної плати в України, чинному на момент винесення рішення суду.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 спричинену моральну шкоду у розмірі 100000 грн. кожному.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокати Лупейко О.В. в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 в інтересах ТОВ «Побутрембудматеріали» подали апеляційні скарги.

Адвокат Лупейко О.В. в інтересах позивачів, мотивуючи свою апеляційну скаргу, посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав правової оцінки доводам та доказам щодо наявності та доведеності вини відповідачів та не застосував відповідні норми права (ст.ст. 1166, 1167 ЦК України). Не звернув увагу, що документально підтверджено статус пожежі як надзивачайної ситуації, численні порушення нафтобазою «БРСМ» містобудівного законодавства, правил технічної, пожежної та екологічної безпеки, нерегламентовані технологічні процеси з виготовлення сумішевих бензинів, що потягли за сосбою негативні наслідки для природного довкілля, загрозу для життя людей кількох населених пунктів, загибель та травмування людей. Вважає, що доведення вини юридичних осіб у цивільному процесі окремо від доведення вини конкретних фізичних осіб у кримінальному процесі процесуально можливо, і ця можливість позивачами реалізована. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що джерелом підвищеної небезпеки є і діяльність по поводженню з небезпечними речовинами, якими є бензин та ПММ. Власником бензину та ПММ є ТОВ «Укртрансоїл», орендарем є ТОВ «Парком транс», а отже, враховуючи, що вказані товариства перебували у тісних господарських стосунках між собою, вони не можуть бути виключені з числа відповідачів, і несуть солідарну відповідальність за спричинення моральної шкоди позивачам. Також зазначає, що комісійні висновки психологів-спеціалістів реально відображають душевний стан та моральні страждання позивачів з визначенням розміру відшкодування у взаємозв`язку з порушенням їх прав.

Адвокат Томчишин А.І. в інтересах ТОВ «Побутрембудматеріали» на обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивачами не доведено наявності завданої шкоди здоров`ю, майну позивачів та протиправної поведінки відповідача, а як наслідок не доведено завдання моральної шкоди. При цьому, у відповідача відсутня вина у вчиненні правопорушення, що підтверджується відсутністю вироку суду. Висновки спеціалістів за результатами комплексних досліджень, подані позивачами на обґрунтування завдання шкоди здоров`ю, не є належними та допустимими доказами відповідно до вимог ЦПК України, та є їх суб`єктивною думкою. Для з`ясування обставин, що мають значення для справи із застосуванням спеціальних знань у іншій сфері ніж право, цивільно-процесуальним законодавством передбачена можливість проведення судової експертизи. Однак, в даній справі така експертиза не проводилась. Інших доказів на підтвердження завдання шкоди здоров`ю (медичних довідок, епікризів..) позивачами не надано. Крім того, за результатами досліджень перевищень гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин, ні в атмосферному повітрі, ні у воді не виявлено. Перевищення гранично допустимих норм вмісту бенз(а)пирену в ґрунті свідчить лише про хронічне багаторічне забруднення цих територій, а результати такого дослідження містять рекомендаційний характер щодо безпечного використання вирощеної продукції. Крім того, позивачами не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у них підсобного господарства, вирощування городини тощо. Не підтверджено доказами також і факту опадів у виді дощу, що потягло забруднення городини темними маслянистими плямами. Також зазначав, що посилання суду першої інстанції на рішення ЄСПЛ «Дземюк проти України» не може братись до уваги, оскільки у цій справі зовсім інша підстава звернення до суду, обґрунтування та доказова база. На підставі вищевикладеного, вважає що рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року та 8 травня 2019 року у справі відкрито апеляційне провадження за поданими скаргами.

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_32 в інтересах ТОВ «БРСМ-Нафта» зазначив, що крім помилкового згадування про ТОВ «БРСМ-Нафта» у Звіті Урядової комісії та Акті за формою Н-5 від 23.11.2015 року із зазначенням коду ЄДРПОУ, який ТОВ «БРСМ-Нафта» не належить, жодних доказів причетності ТОВ «БРСМ-Нафта» до пожежі на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали» не має. Так само відсутні докази причетності до ТОВ «БРСМ-Нафта» в якості структурних підрозділів ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком-Транс». Вказував, що ТОВ «БРСМ-Нафта» не є власником нафтобази чи орендарем, ніякої нафтопродукції на нафтобазі не зберігало.

Інші учасники справи правом відзиву на апеляційні скарги відповідно до вимог ст. 360 ЦПК України не скористались.

УхвалоюКиївського апеляційного суду від 12 червня 2019 рокупровадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом судових рішень у справах №372/412/15-ц, №372/4399/15-ц, №372/724/16-ц у правовідносинах з позовними вимогами до ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком-Транс» про відшкодування моральної шкоди.

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_33 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , яка подана представником ОСОБА_1 , задоволено.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Київського апеляційного суду 06 травня 2020 року.

УхвалоюКиївського апеляційного суду від 07 травня 2020 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні адвокат Лупейко О.В. в інтересах позивачів підтримав подану апеляційну скаргу, з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнит, проти апеляційної скарги ТОВ «Побутрембудматеріали» заперечував.

Адвокат Томчишин А.І., який, окрім ТОВ «Побутрембудматеріали», також діє в інтересах ТОВ «Укртрансоіл-2009» та ТОВ «Парком-Транс», підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в позові, проти апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах позивачів заперечував.

Представник ТОВ «БРСМ-Нафта» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Згідно з ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Побутрембудматеріали» є власником нафтобази за адресою: АДРЕСА_1 , тобтоволодільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки здійснено понад 10 перевірок нафтобази ТОВ «Побудрембудматеріали», за результатами яких неодноразово виносилися постанови про застосування запобіжних заходів, складалися протоколи про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, а керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.

01 травня 2015 року між ТОВ «Побутрембудматеріали» як орендодавцем та ТОВ «Парком Транс» як орендарем було укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у користування нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс нафтобазу за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності; строк дії договору складає 2 роки з моменту передачі об`єкта оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди на момент передачі орендарю об`єкта оренди останній відповідає всім санітарним, протипожежним та технічним вимогам, які погоджені з місцевими органами влади, введені в експлуатацію державною комісією та придатні для подальшого використання за призначенням.

Згідно з пунктом 6.1.3 договору орендодавець зобов`язаний попередити орендаря про властивості чи/або недоліки, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я третіх осіб чи призвести до пошкодження самого об`єкта оренди.

Відповідно до пункту 6.3.2 договору до обов`язків орендаря віднесено, зокрема забезпечення належного догляду за об`єктом та його схоронністю, у тому числі пожежної безпеки об`єкта оренди.

За актом приймання-передачі від 01 травня 2015 року ТОВ «Побутрембудматеріали» передав, а ТОВ «Парком Транс» прийняв цілісний майновий комплекс за вказаною адресою; зауважень та претензій щодо якості, кількості та стану об`єкта оренди сторони не висловили. При цьому ТОВ «Побутрембудматеріали» не зазначив про недоліки об`єкта оренди відповідно до пункту 6.1.3 договору оренди.

На території нафтобази в резервуарах зберігалося паливо, яке було власністю попереднього орендаря ТОВ «Укртрансоіл-2009», згідно з договором зберігання від 01 травня 2015 року, укладеним з ТОВ «Парком Транс».

08 червня 2015 року близько 17 години на нафтобазі сталася пожежа, яка тривала до 10 години 20 червня 2015 року, що підтверджується актомДержавної служби України з надзвичайних ситуацій про пожежувід 08 червня 2015 року, складеним у комісійному порядку повноважними особами згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 26 грудня 2003 року № 2030 «Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків».

Звітом Урядової комісії про результати ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» підтверджено статус події пожежі як надзвичайної ситуації; підтверджено загибель 5 осіб та травмування 16 осіб; підтверджено, що пожежа тривала з 17 години 8 червня 2016 року по 10 годину 20 червня 2016 року; зафіксовано що в гасінні пожежі загалом прийняло участь 939 осіб та 117 одиниць спецтехніки; що нафтобаза ТОВ «Побутрембудматеріали» із-за порушень містобудівного законодавства, правил технічної, пожежної та екологічної безпеки функціонувала як аварійно-небезпечний об`єкт, що пожежа мала негативні наслідки для довкілля; що пожежа являла собою загрозу для життя людей кількох населених пунктів із-за близькості нафтобази до військового складу боєприпасів; що такого розвитку подій вдалося уникнути лише завдяки самовідданим високопрофесійним діям особового складу ДСНС України.

Актом за формою Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасних випадків (аварії) на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», який в деталях доповнює висновки Звіту Урядової комісії, підтверджено надзвичайний характер події. У висновку вищезазначеного акту відзначено, що ТОВ «Побутрембудматеріали» являлось власником нафтобази, а ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» експлуатантами нафтобази та зберігачами на ній ПММ і всі троє являються відповідальними за пожежу - надзвичайну подію. Крім того, в зазначеному акті зафіксовані ряд порушень, які були виявлені та стосуються функціонування самої нафтобази та дій окремих осіб.

За результатами перевірки дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, проведеної у травні 2015 року (на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 р. № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки»), складено та вручено керівнику об`єкта акт від 20.05.2015р. № 53 та припис про усунення виявлених порушень, яким запропоновано до виконання64 заходи та надано термін для усунення порушеньвимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до 22.07.2015р.

Згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 30.04.2014 № 284, складеного Васильківським районним відділом ГУ ДНС України у Київській області Державної служби України з надзвичайних ситуацій, при проведенні у період з 14 по 30 квітня2014 року планової перевірки нафтобази по АДРЕСА_2 щодо додержання та виконання ТОВ «Побутрембудматеріали» вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту відповідно доКодексу цивільного захисту України, директору ТОВ «Побутрембудматеріали» запропоновано вжити заходів пожежної безпеки для усунення виявлених порушень.

Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 04.06.2015 КИТгБ № 26132, складеного головним державним інспектором з питань цивільного захисту та техногенної безпеки Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки відносно провідного інженера ТОВ «Побутрембудматеріали» ЮжанінаЮ.А., під час перевірки встановлено ряд порушень, допущених при реконструкції об`єкта, що стало підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності; постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2015 цю особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення.

Згідно з висновком від 18.09.2015 № 11993/15-47 судової пожежно-технічної експертизи за фактом пожежі, що сталася 08.06.2015 на території нафтобази по АДРЕСА_2 , яка міститься у матеріалах кримінального провадження № 12015110140000881, осередок пожежі знаходився у місці виникнення електричної іскри між однією (з трьох) парою контактів (рухомого і нерухомого) у магнітному пускачі, встановленому у металевій шафі, яка була закріплена на кронштейні пересувного насосного електроагрегату, що знаходився між резервуарами № 90 і № 36, при наявній у цій шафі вибухо-пожежонебезпечної концентрації суміші парів горючої рідини з киснем повітря. Наявність цієї концентрації, здатної до займання, з`явилася після розгерметизації трубопроводу, виконаного із гумотканинного рукава, за допомогою якого до виникнення пожежі здійснювалося перемішування пального, що містилося у резервуарі № 90, і внаслідок розлиття пального на поверхню землі, що витікало із зазначеного резервуара поблизу зазначеного електроагрегату; причиною пожежі послужило вибухове займання утвореної суміші парів горючої рідини, що вилилася з резервуару № 90, з киснем повітря у встановленому за результатами проведення досліджень осередку пожежі.

Згідно з висновком судових експертів за результатами проведення комплексної судової вибухо-технічної, пожежно-технічної експертизи та з безпеки життєдіяльності від 20.04.2016 № 11934/15-46/14796/14797/15-47, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12015110140000881, виникнення пожежі на території нафтобази по вул. Південній, 1 у смт Глеваха, Васильківського району, Київської області пов`язано з недотриманням вимог пожежної безпеки, а саме пунктів 1.1-1.3, 9.2 Правил Пожежної безпеки в Україні, пункту 4.6.11 Правил улаштування електроустановок, зокрема відповідними працівниками підприємства.

Вказані обставини, зокрема, встановлені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 квітня 2018 року у справі №911/3782/16 за позовом ПАТ «СК «АХА» Страхування до ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» про стягнення коштів.

У протоколах Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка виникла 08 червня 2015 року у Київській області (далі Урядова комісія), створеної на підставі розпорядження КМУ від 09 червня 2015 року № 583, зазначено, що пожежа сталася на належній ТОВ «Побутрембудматеріали» нафтобазі. Також міститься інформація про проведені організаційні заходи з її гасіння та ліквідації.Станом на час виникнення пожежі резервуарний парк на нафтобазі складав 28 050 куб. м. Комісія дійшла висновку, що при будівництві та експлуатації нафтобази були чисельні порушення будівельних норм та не дотримані вимоги у сфері пожежної і техногенної безпеки. Загальний обсяг високооктанових нафтопродуктів, що знаходилися в зоні надзвичайної ситуації на нафтобазах ТОВ «Побутрембудматеріали» і «КЛО» (відстань 70 метрів) становив 50 000 тон. Гасіння пожежі ускладнювалося: щільним розташуванням резервуарів, через що створювалися умови швидкого поширення вогню по технологічному обладнанню та розлитому пальному, яке постійно виливалося та розповсюджувалося по території нафтобази через відсутність обвалування резервуарів.

Під час та після пожежі відповідними службами проводилися дослідження стану екології навколо місця події: відбиралися проби ґрунту, води, повітря, продуктів на вміст небезпечних речовин.

За результатами досліджень усіх проб ґрунту на території Васильківського району Київської області, проведенихДержавною установою «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» (далі ДУ «Інститут ГМЕ»),встановлено перевищення у ґрунтах вмісту бенз(а)пірену в кілька разів, а в окремих випадках у десятки разів (протоколи від 24 червня 2015 року № 4 та від 30 червня 2015 року № 5).

Із приєднаної до листа ДУ «Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» за № 24.2/2405 від 03.07.2015 року, який направлявся на адресу Державної санітарно-епідеміологічної служби України, копії пояснювальної записки по вищевказаним протоколам, убачається, що в усіх пробах ґрунту, незалежно від глибини досліджуваного зразка, реєструється високі рівні канцерогену, які у кілька разів перевищують нині діючі гігієнічні нормативи (20,0 мкг/кг), чітко простежується залежність концентрації від місцезнаходження пункту спостережень по відношенню до вогнища. Якщо на відстані 1 км (с. Крячки, вул. Народна) вміст бенз(а)пірену сягав 280,0 мкг/кг (14 ГДК), то вже на відстані 3,0 км концентрації зменшуються більш ніж у 2 рази. Така тенденція зберігається і далі, досягаючи рівня контрольного пункту на відстані дещо більше за 15 км. По-третє, аналіз даних, отриманих при дослідженні ґрунту на глибині 20 см також свідчить про перевищення ГДК бенз(а)пірену.В зоні, наближеної до центру вогнища, розрив концентрацій, отриманих у верхньому та нижньому шарах ґрунту знаходиться у межах від 1,1 до 1, 6, тоді як на віддалених територіях він вже складає 2,0-3,0-х крайностей.Таким чином, вказані результати свідчать про незадовільну санітарну ситуацію в районі спостережень. ГДК бенз(а)пірену було обґрунтовано за мікробіологічним критерієм шкідливості, у зв`язку з чим зроблено такий висновок:на підставі аналізу отриманих даних рівень бенз(а)пірену та важких металів у ґрунтах та овочевій продукції є результатом екстремальної ситуації. Наявність канцерогену в нижніх шарах ґрунту і його високий вміст у зразках, відібраних в контрольному пункті, вказує на наявність хронічного забруднення в попередні роки. Результати змиву з поверхні ягідної продукції свідчать, що забруднення відбувається за рахунок седиментації шкідливих часточок з повітря.

Задовольняючи позово частково, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Побутрембудматеріали», як власник нафтобази, є володільцем джерела підвищеної небезпеки, а тому повинно відповідати за заподіяння шкоди, що спричинена внаслідок пожежі. Вважав, щоналежними доказами доведено факт забруднення довкілля як наслідок надзвичайної події та впливу на життя та здоров`я позивачів, що є підставою для відшкодування останнім моральної шкоди, проте, суд першої інстанції не погодився із розрахунками, наведеними у висновках спеціалістів за результатами психологічного дослідження, і вважав доведеною та обґрунтованою моральну шкоду у розмірі 100000 грн, кожному із позивачів.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Частина перша статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлює, що права кожного на життя охороняється законом. Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Згідно з частиною першою статті 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне життя і здоров`я довкілля, право на недоторканість особистого сімейного життя.

Статтею 282 ЦК України передбачено, що фізична особа має право вимагати усунення безпеки, створеної внаслідок підприємницької діяльності, яка загрожує життю та здоров`ю.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також права на її збирання та поширення.

Діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до знищення, псування, забруднення довкілля є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності (частина 2 статті 293 ЦК України). Частина третя цієї статті визначає, що фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

Так, позов подано особами, що зазнали моральної шкоди у вигляді ряду психотравмуючих факторів, пов`язаних із пожежею на нафтобазі.

Встановлено, що 08 червня 2015 року на нафтобазі, власником якої є ТОВ «Побутрембудматеріали», виникла пожежа, яка тривала до 20 червня 2015 року.

З висновку Урядової комісії з наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 08 червня 2015 року у Київській області, створеної відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 червня 2015 року № 583-р, вбачається, що станом на час виникнення пожежі резервуарний парк на нафтобазі складав 28050 куб.м. Комісія дійшла до висновку, що при будівництві та експлуатації нафтобази були чисельні порушення будівельних норм та не дотриманні чисельні норми у сфері пожежної та техногенної безпеки. Загальний обсяг високооктанових нафтопродуктів, що знаходились в зоні надзвичайної ситуації на нафтобазахТОВ «Побутрембудматеріали» і «КЛО» (відстань 70 метрів) становив 50 тис. тон.

Позивачі є жителями с. Пурівка Васильківського району Київської області, які 12 днів чекали припинення пожежі, яка була для них психотравмуючим фактором, оскільки вони відчували реальну загрозу їхньому життю, довкіллю, їх майну. Тільки завдяки самовідданим високопрофесійним діям особового складу ДСНС України щодо локалізації пожежі в межах території нафтобази зняло реальну загрозу виникненню вогняного смерчу, який за прогнозами міг охопити територію протяжністю 20 км та шириною до 500 м, в зону ураження якого потрапляли населені пункти, промислові об`єкти, лісові масиви, об`єкти інфраструктури, які могли значно підвищити негативний вплив і привести до справжньої техногенної катастрофи з великою кількістю жертв і величезними моральними втратами (висновки Урядової комісії).

Відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

На підставі частини першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» встановлює, що шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб`єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

У рішенні від 04 вересня 2014 року у справі «Дземюк проти України» Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що для того щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо кого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня. Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя.

Забруднення довкілля є одним з чинників, які впливають на стан здоров`я заявників, а отже на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Дубенська та інші проти України).

ЄСПЛ у своєму рішенні від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» зробив висновок про те, що оцінка мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті.

Згідно частин 1,2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування(ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Так, доказовими документами Урядової комісії, Актом спеціального розслідування по формі № 5 Державної служби України з питань праці, іншими доказовими документами по справі підтверджено: статус події пожежі, як надзвичайної ситуації; підтверджено загибель 6 осіб та травмування 16 осіб; підтверджено, що пожежа тривала з 17 год 8 червня 2015 року по 10 годину 20 червня 2015 року; зафіксовано, що із-за порушень протипожежних відстаней між резервуарами і швидкого їх перегрівання від пожежі, останню неможливо було погасити до повного згорання об`єкту; встановлено, що безпосередньо причиною пожежі стало здійснення нерегламентованих технологічних процесів з виготовлення сумішевих бензинів (фальсифікату) за допомогою кустарного електрообладнання; зафіксовано, що за останні два роки перед пожежею на нафтобазі було проведено контролюючими органами 10 перевірок, якими встановлювались численні порушення правил технічної безпеки, які не усунуто;зафіксовано, що остання така перевірка структурами ДСНС України проводилась у травні 2015 року, яка встановила 64 порушення, які на день пожежі експлуатантами усунуті не були.

Отже, районний суд обґрунтовано виходив із того, щопожежа на нафтобазі мала очевидну загрозу для життя і здоров`я позивачів та членів їх сімей, загрозу для природного довкілля та екологічної безпеки, призвела до порушення усталених способів особистого і сімейного життя, безпеки житла, до звуження можливостей використання продукції особистого підсобного господарства. Внаслідок зазначених аспектів позивачі пережили значні душевні хвилювання, що знайшло свій прояв у постійному стресі, страхах та тривогах.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги розрахунки, що наведені у висновках спеціалістів за результатами психологічного дослідження, оскільки ними застосовувались найвищі показники.

Окрім того, висновки психологів були зроблені на підставі документів та інформації, наданих спеціалістам замовником (тобто, представником позивачів).

29 січня 2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика О.М. Ерделевського про визначення розміру відшкодування моральної шкоди була виключена з Реєстру методик проведення судових експертиз та внесена до Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури.

Слід наголосити, що призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим, оскільки таке визначення,виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості,належить до компетенції суду.

За таких підстав, доводи апеляційної скарги адвоката Лупейка О.В. інтересах позивачів щодо належності таких доказів як комісійні висновки психологів-спеціалістів, не приймаються колегією суддів до уваги.

Колегія суддів звертає увагу на те, що практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, щооцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.

З цього погляду можливість людини реалізувати своє природне право на одержання компенсації за страждання і переживання, спричинені посяганням на належні їй особисті немайнові блага, слід розцінювати як один з виявів верховенства права. Водночас усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

У переважній більшості випадків ЄСПЛ: а) наголошує на розумно очікуваних, передбачуваних або звичайних за подібних обставин негативних наслідках, що мали б виникнути у немайновій сфері потерпілої особи; б) виходить з розумного врахування суті порушеного права, особливостей вчинення конкретного правопорушення та характерного для останнього негативного впливу на стан потерпілого; в) при визначенні розміру моральної шкоди керується власною практикою в аналогічних справах.

Особливо примітним і, безперечно, слушним, зважаючи на важливість закріплення однакового розуміння принципів дії механізму захисту особистих немайнових прав потерпілих осіб, є прагнення ЄСПЛ додержуватися послідовної лінії у визначенні розмірів компенсацій, що присуджуються у зв`язку з вчиненням однотипних порушень. Так, у рішенні від 04 квітня 2006 року у справі «Шевченко проти України» ЄСПЛ, «об`єктивно оцінюючи ситуацію, переглянувши присудження компенсацій у подібних справах і з огляду на порушення, що були виявлені у даній справі», присудив заявникові 2 000 євро як компенсацію моральної шкоди.

Ураховуючи вищенаведене, розмір відшкодування, визначений районним судом у розмірі по 100000 грн кожному з позивачів, на думку колегії суддів не відповідає вимогам розумності і справедливості (частина 3 статі 23 ЦК України),

Визначаюи розмір відшкодування, який підлягає стягненню на користь позивачів, колегія судів, зважає на те, щоу справі № 372/1308/16-ц, в якій спірні правовідносини є аналогічними правовідносинам у даній справі, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачів, до 50 000 грн .

Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 372/4399/15-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 372/771/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 372/1243/16-ц та від 08 квітня 2020 року у справі № 372/724-16-ц.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги практику ЄСПЛ щодододержання послідовної лінії у визначенні розмірів компенсацій, що присуджуються у зв`язку з вчиненням однотипних порушень,колегія суддів доходить висновку про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позвачів до 50 000 грн, кожному.

Однак, покладаючи відповідальність за завдану моральну шкоду лише на ТОВ «Побутрембудматеріали», суд першої інстанції не врахував наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підстава, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Аналізуючи зазначені норми національного та європейського законодавства, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ступеню відповідальності відповідачів перед позивачами.

Встановлено, що власником нафтобази з жовтня 2009 року є ТОВ «Побутрембудматеріали», під час проведення модернізації існуючого комплексу у 2011-2012 роках, у порушення наданих технічних умов щодо пожежної і техногенної безпеки, ТОВ було розміщено на 8 резервуарів для палива більше ніж передбачалось проектом. Чисельні перевірки (за останні два роки перед пожежею -10), у тому числі, остання перевірка травень 2015 року встановлювали чисельні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, останньою перевіркою власнику було запропоновано до виконання 64 заходи та надано термін для усунення порушень.

З висновку Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації вбачається, що пожежа виникла 8 червня 2015 року о 17 годині на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» внаслідок займання розливу легкозаймистих речовин біля резервуару № 14 з бензином, перші пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України прибули на місце о 17 годині 35 хвилин. Гасіння пожежі ускладнювалось щільним розташуванням резервуарів, через що створювались умови її швидкого прогріву, пошкодження та займання, швидким поширенням вогню по технологічному обладнанню та розлитому пальному, яке постійно виливалось із пошкоджених резервуарів та розповсюджувалось по території нафтобази через відсутність обвалування резервуарів.

Отже, висновком Урядової комісії встановлено, що внаслідок самовільного влаштування власником нафтобази під час проведення модернізації нафтобази 8 резервуарів для пального, дозвіл на встановлення яких не було надано, ускладнювалось гасіння пожежі. Організація оперативних дій пожежно - рятувальних підрозділів під час гасіння пожежі ускладнювалось через незадовільний противопожежний стан об`єкта, у тому числі, недотримання протипожежних відстаней між групами резервуарів залежності від їх об`єму. Зазначені факторі унеможливили своєчасну та достатню подачу вогнегасних речовин на гасіння та охолодження резервуару об`ємом 900 куб. метрів з подальшим розливом пального по всій площі резервуарного парку та його загоранням з подальшим вибухом пароповітряної суміші.

Зазначене порушення власником, у тому числі, потягло те, що з початку пожежі та після припинення горіння, пожежа неодноразово ропочиналась знову внаслідок розгерметизації інших резервуарів. Остаточно пожежа була ліквідована 20 червня 2015 року.

Урядова комісія дійшла до висновку, що тільки завдяки самовідданим діям пожежних-рятувальників у перші 14 годин вдалося відтягти процес вибуху резервуарів та не дати пожежі розповсюдитися за межі території палаючої нафтобази.

Комісія також встановила, що була реальна загроза поширенню вогню на поруч розташовані потенційно-небезпечні об`єкти, зокрема: нафтобазу «КЛО» (відстань 70 метрів, понад 22 тисяч тон нафтопродуктів), військову частину (відстань 50 метрів, із запасом особливо небезпечних боєприпасів і значною кількістю авіаційної техніки).

Встановлено, що на час виникнення пожежі, нафтобаза, на підставі договору оренди, перебувала у користуванні ТОВ «Парком Транс».

З висновку Урядової комісії вбачається, що під час експлуатації нафтобазою, як джерелом підвищеної небезпеки, орендар допустив чисельні порушення правил пожежної і техногенної небезпеки, а саме: відсутність обвалевання груп резервуарів, відсутність необхідного запасу вогнегасних речовин, відсутність системи автоматичного пожежогасіння в приміщеннях насосних з перекачуванням нафтопродуктів, відсутність належного водопостачання тощо. Також Урядова комісія дійшла до висновку, що гасіння пожежі ускладнилося незадовільними діями персоналу об`єкта та несвоєчаснимсповіщенням про пожежу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що, не зважаючи на той факт, що на час виникнення пожежі нафтобаза не перебувала у користуванні власника, а була передана за договором оренди іншому суб`єкту господарювання, власник повинен нести відповідальність за вищезазначені порушення будівельних норм щодо розміщення не у встановленому законом порядку 8 резервуарів, що мало наслідком тривале гасіння пожежі протягом 12 днів та було ускладнюючим фактором при її гасінні.

Отже, висновок районного суду про те, що обов`язок з відшкодування моральної шкоди необхідно покласти на ТОВ «Побутрембудматеріали» як власника нафтобази (об`єкта підвищеної небезпеки) є правильним, однак,очевидним є також і причинно-наслідковий зв`язок між завданою внаслідок аварії шкодою та протиправними діями ТОВ «Парком Транс» як орендаря, в експлуатації якого, на момент виникнення пожежі, перебувала нафтобаза, на якій виготовлялися, перероблювалися та зберігалисяпаливно-мастильні суміші у значних обсягах.

А тому, залежно від наведених обставин, що мають істотне значення, та відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України, колегія суддів вважає, що власник та орендар мають відповідати за заподіяну моральну шкоду перед позивачами та визначає розмір у частці - 40 % з кожного.

Також колегія суддів вважає, що і відповідач ТОВ «Укртрансоіл- 2009» повинен нести відповідальність за спричинену шкоду як юридична особа, яка зберігала та використовувала нафтопродукти, що знаходились на нафтобазі, при зберіганні яких були допущені чисельні порушення правил пожежної небезпеки. Таке недотримання правил пожежної безпеки, нехтування ними, тягне за собою відповідальність за заподіяну шкоду.

З висновку Урядової комісії вбачається, що в межах кримінального розслідування під час проведення огляду нафтобази були вилучені 6 зразків паливо-мастильних матеріалів, за висновками експертизи, 4 з них можуть бути штучно створеною сумішшю для виробництва сумішевих бензинів (небезпечна продукція).

З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів вважає, що вину ТОВ «Укртрансоіл 2009» слід визначити в розмірі 20 %.

Отже, з відповідача ТОВ «Побудрембудматеріали» та ТОВ «Парком Транс» підлягає стягненню шкода у розмірі по 20 000 грн з кожного, а з ТОВ «Укртрансоіл-2009» - 10 000 грн на кожного з позивачів.

Вимоги позивачів щодо стягнення спричиненої шкоди з усіх відповідачів солідарно, не підлягають задоволенню, оскільки особи, які спільно завдали шкоди, є солідарними боржниками перед потерпілою особою лише в разі, якщо неможливо визначити ступінь їх участі у завданні шкоди.

За відсутності доказів, що підтверджують сукупність та взаємопов`язаність дій відповідачів, об`єднаних спільними намірами, немає підстав для покладення на них солідарної відповідальності за заподіяну потерпілим особам моральну шкоду.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним

у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 372/1308/16-ц (провадження № 61-6756св19), в якій спірні правовідносини були аналогічними.

За таких підстав, доводи представника позивачів про те, що оскільки моральна шкода спричинена відповідачами спільно, то і відповідальність за таку шкоду вони мають нести в солідарному порядку, колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи, що під час розгляду справи як і в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не було встановлено підстав для покладення відповідальності на ТОВ «БРСМ-Нафта», колегія суддів не приймає до уваги доводи представника позивачів про те, щоТОВ «БРСМ-Нафта» також має нести відповідальність перед позивачами за спричинену моральну шкоду внаслідок подій, які мали місце в червні 2015 року.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Побудрембудматеріали» про те, що в матеріалах справи відсутній обвинувальний вирок суду, який би давав підстави для покладення відповідальності на винних осіб, колегія суддів не приймає, оскільки аварія сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, а відповідно до статті 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» така відповідальність настає незалежно від вини суб`єкта господарювання, у власності якого перебуває об`єкт.

Не приймаються до уваги колегії суддів і доводи щодо відсутності конкретних доказів завдання шкоди здоров`ю позивачам, оскільки обставини справи, які досліджені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, дають підстави дійти протилежних висновків.

Посилання ТОВ «Побутрембудматеріали» на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між пожежею і хворобами позивачів, а також навідсутність перевищень гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі та воді, можливість вживання сільськогосподарської продукції,є неспроможними, оскільки потенційні загрози для довкілля та екологічної безпеки, спричинені пожежею на нафтобазі, були тісно пов`язані з приватним життям та житлом позивачів, та могли негативно вплинути на людське здоров`я загалом, що є достатньою підставою для застосування положеньстатті 8 Конвенції.

Аргументи ТОВ «Побутрембудматеріали» про те, що висновок судів попередніх інстанцій щодознищення чи пошкодження майна (сільськогосподарської продукції) є необґрунтованим, оскільки факт наявності у позивачів такого майна встановлено лише з їх слів (за відсутності доказів належності їм земельних ділянок з визначенням асортименту та кількості вирощеної продукції), не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Встановлено, що всі позивачі проживають у сільській місцевості у приватних садибах. При цьому, оскільки предметом позовів у цій справі є відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав фізичних осіб на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а не відшкодування майнової шкоди внаслідокзнищення чи пошкодження майна, то визначення асортименту та кількості вирощеної продукції не має вирішального значення для вирішення спору по суті.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що судом першої інстанці неповно встановлені обставини справи та не надано належну оцінку таким обставинам, а тому оскаржуване рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 та інших до ТОВ «Побутрембудматеріали» підлягає зміні, шляхом зменшення суми, яка підлягає стягненню з ТОВ «Побутрембудматеріали» на відшкодування завданої моральної шкоди на користь позивачів, з 100000 грн до 20000 грн, кожному. В частині вирішення позовних вимог позивачів до ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком Транс» рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову. В частині вирішення позовних вимог до ТОВ «БРСМ-Нафта» рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а відтак апеляційні скарги адвокатів Лупейка О.В. в інтересах позивачів та ОСОБА_30 в інтересах ТОВ «Побутрембудматеріали» підлягають задоволенню частково.

Згідно частин 1, 8 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно матеріалів справи, за подання апеляційної скарги ТОВ «Побутрембудматеріали» судовий збір сплачено у розмірі 13215 грн.

Позивачі від сплати судового збору звільнені.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на момент подання позовної заяви) встановлено, що розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн).

Ураховуючи ціну позову, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до відповідачів максимальну ставку судового збору за звернення до суду із позовною заявою.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи розмір задоволених позовних вимог, з ТОВ «Побутрембудматеріали» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 21900,78 грн, з ТОВ «Парком Транс» -8685,78 грн, з ТОВ ««Укртрансоіл-2009» -8809,54 грн.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційнускаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та апеляційнускаргу ОСОБА_30 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністюТОВ «Побутрембудматеріали» задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» змінити.

Зменшити суму, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (місцезнаходження, 08700, Київська обл., Обухівський район, с. Таценки, код ЄДРПОУ 23585115) на відшкодування завданої моральної шкоди на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , з 100000 (ста тисяч) грн до 20000 (двадцяти тисяч) грн, кожному.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» (місцезнаходження: 08702, Київська обл., м. Обухів, вул Київська, 113-А, ЄДРПОУ 38510873) на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 по 20 000 (двадцять тисяч) грн на відшкодування завданої моральної шкоди, кожному.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» (місцезнаходження: 10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, 79, ЄДРПОУ 38274072) на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 по 10 000 (десять тисяч) грн на відшкодування завданої моральної шкоди, кожному.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта» залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (місцезнаходження, 08700, Київська обл., Обухівський район, с. Таценки, код ЄДРПОУ 23585115) в дохід держави судовий збір у розмірі 21900,78 (двадцяти однієї тисячі дев`ятсот) грн 78 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» (місцезнаходження: 08702, Київська обл, м. Обухів, вул Київська, 113-А, ЄДРПОУ 38510873) в дохід держави судовий збір у розмірі 8685,78 (восьми тисяч шістсот вісімдесяти п`яти) грн. 78 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009»(місцезнаходження: 10001, Житомирська обл, м. Житомир, вул. Київська, 79, ЄДРПОУ 38274072) в дохід держави судовий збір у розмірі 8809,54 (восьми тисяч вісімсот дев`яти) грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2020 року.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль