Постанова

від 06.08.2020 по справі 400/4360/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4360/19

Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Миколаїв, 10 березня 2020 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Марвус" (код ЄДРПОУ 42854477)до Головного управління ДПС у Миколаївській області, треті особи: Державна податкова служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морініс", про скасування рішення №1333927/42854477 від 20.11.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Приватне підприємство Марвус (надалі - ПП Марвус ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, треті особи: Державна податкова служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морініс", про скасування рішення № 1333927/42854477 від 20.11.2019 року та рішення № 1333929/42854477.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ним подано ГУ ДПС всі наявні у підприємства документи та вчинено всі залежні від нього дії, необхідні для реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам із ТОВ Морініс , але рішенням ГУ ДПС відмовлено в реєстрації накладної у ЄРПН. Зазначене рішення позивач вважає необґрунтованим, оскільки в ньому не зазначено конкретного виду критерію оцінки ступеню ризику та переліку документів для підтвердження відображених у податковій накладній показників.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, позов Приватного підприємства Марвус в частині вимог про скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.11.2019 року №1333929/42854477 залишено без розгляду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, позов Приватного підприємства Марвус задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.11.2019 року № 1333927/42854477 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.08.2019 року № 14, стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У своїх доводах апелянт зазначає, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області можливо розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП Марвус зареєстровано як юридична особа 01.03.2019 року та перебуває на обліку в органах ДПС України як платник податків з дати реєстрації. Основним видом економічної діяльності ПП Марвус є Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73).

Для здійснення господарської діяльності позивач використовує офісне та складське приміщення, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, 67, орендоване у ТОВ Діларс на підставі договору суборенди від 01.03.2019 року № 0103.

30.07.2019 року між позивачем та ТОВ Морініс (код ЄДРПОУ 42865190) договір купівлі-продажу № 307, відповідно до умов якого продавець (ПП Марвус ) зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ Морініс ), а покупець - прийняти у власність та оплатити товар згідно видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Оплата за товар, відповідно до п. 3.1 договору, сплачується покупцем в строк не більше ніж 120 днів з моменту поставки продукції та реєстрації відповідної податкової накладної.

У серпні 2019 року, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було поставлено на адресу ТОВ Морініс товарно-матеріальні цінності на суму 6600,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 1100,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 545 від 01.08.2019 року та товарно-транспортною накладною № Р545 від 01.08.2019 року.

Реалізований ТОВ Моріоніс товар був придбаний позивачем раніше у ПП Стріт-ОПТ на підставі договору постачання товару № 18/4 від 18.04.2019 року. Факт отримання товару підтверджений видатковою накладною № 226 від 20.04.2019 року, товарно-транспортною накладною Р226 від 20.04.2019 року, довіреністю № 28 від 20.04.2019 року. Оплата товару проведена відповідно до розрахунку на оплату № 226 від 20.04.2019 року.

01.08.2019 року позивачем за результатами поставки товару складено податкову накладну № 14 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі та раніше за текстом - ЄРПН).

Відповідно до квитанції від 20.08.2019 року вказана податкова накладна прийнята, aлe її реєстрацію зупинена. Як зазначено у квитанції: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, але позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач направив пояснення від 14.11.2019 року № 14-08 щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції із наданням відповідних доказів. Вказані пояснення відповідачем прийнято до розгляду 15.11.2019 року, що підтверджується квитанцією № 2.

Рішенням від 20.11.2019 року № 1333927/42854477 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.08.2019 року № 14 у ЄРПН.

Підстава відмови: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному рішенні відсутня будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної № 14 від 01.08.2019 року. Не надано такої конкретизації зауважень до первинних документів і в запереченнях відповідача. Наданими підприємством документами підтверджується реальність господарської операції між позивачем та ТОВ Морініс , за результатами якої складено податкову накладну № 14 від 01.08.2019 року. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно приписів п. 201.1 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до п. 201.16. ПК України, може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117).

Відповідно до пп.13-14 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 117 від 21.02.2018 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Вирішуючи питання щодо законності рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення реєстрації цієї податкової накладної, яка за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 01.08.2019 року стало відповідність податкової накладної № 14 від 01.08.2019 року вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.15-16).

При цьому, колегія суддів зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Також, у даному випадку реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена, як зазначено в Квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком № 117.

Крім того, апелянтом не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що податковий орган у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не конкретизував, які документи позивач мав надати йому для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, а вказав, що податкова накладна від 01.08.2019 року № 14 відповідає вимогам п. 1.6 п.1 Критерії ризиковості платника податку .

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами , у визначений Порядком № 117 спосіб, ПП Марвус надано відповідачу пояснення до зазначеної господарської операції з ТОВ Морініс , а також документи щодо отримання ТОВ Морініс від ПП Марвус товару - 6Рошен Брют 78% ВКФ 90г/22шт. у кількості 250,0, загальною вартість 6600 грн., в тому числі 1100 грн. податок на додану вартість, а саме: податкова накладна № 14 від 01.08.2019 року, квитанція до податкової накладної, копія договору суборенди № 0103 від 01.03.2019 року, копія звіту ЄСВ, копія договору купівлі-продажу № 307 від 30.07.2019 року, копія специфікації № 1 до договору № 307 від 01.08.2019 року, копія видаткової накладної № 545 від 01.08.2019 року, копія товарно-транспортної накладної № Р545 від 01.08.2019, копія довіреності № 8 від 01.08.2019 року, копія рахунка на оплату № 809 від 01.08.2019 року, копія договору № 18/4 від 18.04.2019 року, копія видаткової накладної № 226 від 20.04.2019 року, копія товарно-транспортної накладної № Р226 від 20.04.2019 року, копія довіреності № 28 від 20.04.2019 року, копія рахунку на оплату № 226 від 20.04.2019 року, копія витягу з ЄДР ПП Марвус та ТОВ Морініс (а.с. 17-20).

Згідно наданого договору купівлі - продажу від 30.07.2019 року, укладеного між ПП Марвус та ТОВ Морініс предметом його є поставка Товару, згідно видаткових накладних.

01.08.2019 року до вказаного договору була складена та підписана сторонами специфікація № 1, за якою ПП Марвус зобов`язувався передати у власність ТОВ Морініс артек фалі ВКФ 6,5 кг (2) у кількості 12400 кг та Рошен Брют 78% ВКФ 90г/22шт у кількості 2500 шт. (а.с.34).

Згідно видаткової накладної № 545 від 01.08.2019 року ПП Марвус" було поставлено на адресу ТОВ "Морініс" товар - рошен Брют 78% ВКФ 90г/22шт. на загальну суму 6600,00 грн. з ПДВ.

Оплата за товар, відповідно до п. 3.1 договору, сплачується покупцем в строк не більше ніж 120 днів з моменту поставки продукції та реєстрації відповідної податкової накладної.

Реалізований ПП Марвус товар був придбаний позивачем раніше у ПП Стріт-ОПТ на підставі договору постачання товару № 18/4 від 18.04.2019 року. Факт отримання товару підтверджений видатковою накладною № 226 від 20.04.2019 року, товарно-транспортною накладною Р226 від 20.04.2019 року, довіреністю № 28 від 20.04.2019 року. Оплата товару проведена відповідно до розрахунку на оплату № 226 від 20.04.2019 року.

01.08.2019 року позивачем за результатами поставки товару складено податкову накладну № 14 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі та раніше за текстом - ЄРПН).

Проте, податковим органом 20.11.2019 року було прийнято рішення №1333927/42854477 щодо відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У якості підстави для прийняття такого рішення, податковим органом вказано: ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Загалом, у доводах апеляційної скарги апелянт також посилається у підтвердження правомірності прийняття спірного рішення саме на ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки п. 3.1 договору № 307 від 30.07.2019 року було визначено, що оплата за товар, відповідно до п. 3.1 договору, сплачується покупцем в строк не більше ніж 120 днів з моменту поставки продукції та реєстрації відповідної податкової накладної.

Таким чином, оскільки така податкова накладна в реєстрі так і не зареєстрована, відповідно у покупця за умова укладеного договору не виникло підстав для проведення оплати у передбачений договором термін.

Щодо оплати за придбаний ПП Марвус товар, який в подальшому було поставлено ТОВ Морініс , в матеріалах справи наявні рахунки на оплату, які в тому числі надавались контролюючому органу.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкову накладну, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Так, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Натомість, суд апеляційної інстанції враховує, що згідно даних податкової накладної № 14 від 01.08.2019 року у графі номенклатура товарів/послуг позивачем визначено вид товару, його кількість, обсяги постачання, вартість.

Таким чином, на думку колегії суддів, вірним є висновок суду першої інстанції, що подані ПП Марвус документи, поза розумним сумнівом, свідчать про реальність здійснення господарської операції з поставки товарно-матеріальних цінностей і були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 14 від 01.08.2019 року; вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну №14 від 01.08.2019 року.

Підставою відмови у спірному рішенні зазначено: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків., а зазначено лише загальну фразу про ненадання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

З даного приводу, колегія суддів зазначає, що зазначена підстава є лише цитатою з п. 21 Порядку № 117, при цьому в самому рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, щодо яких операцій такі розрахункові документи мали бути надані,тощо, з урахуванням вже зазначених апеляційним судом фактів стосовно положень п. 3.1 договору № 307 від 01.08.2019 року щодо оплати за поставлений товар.

Не надано такої конкретизації претензій до первинних документів і під час судового розгляду справи.

Ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальним та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі № 2540//3009/18 зазначив: …Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу .

Тобто, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, судом першої інстанції правильно встановлено, що ПП Марвус надав відповідачу всі наявні у нього документи щодо постачання на адресу ТОВ Морініс товарів, беручи до уваги наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення позивачем господарських операцій, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав в уповноваженого контролюючого органу для відмови у реєстрації податкової накладної № 14 від 01.08.2019 року, у зв`язку із чим оскаржуване рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.11.2019 року № 1333927/42854477 є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Марвус" (код ЄДРПОУ 42854477)до Головного управління ДПС у Миколаївській області, треті особи: Державна податкова служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морініс", про скасування рішення № 1333927/42854477 від 20.11.2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.