Постанова

від 05.08.2020 по справі 260/1492/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Гебеш С.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1492/19 пров. № А/857/4631/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 260/1492/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія Гір плюс до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

18.10.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія Гір плюс (надалі ТОВ Енергія Гір плюс ) звернувся в суд з позовом (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог) до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування пп.1 п.1 рішення від 27.09.2019р. № 1245 Про розгляд колективного звернення громадян селища в частині припинення дії рішення Великобичківської селищної ради № 833 від 22.12.2017р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТзОВ ЕНЕРГІЯ ГІР ПЛЮС .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.02.2020р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував пп.1 п.1 рішення Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області № 1245 від 27.09.2019р. Про розгляд колективного звернення громадян селища в частині припинення дії Рішення Великобичківської селищної ради №833 від 22.12.2017р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТзОВ ЕНЕРГІЯ ГІР ПЛЮС .

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.02.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Рішенням Великобичківської селищної ради Рахівського району №607 від 28.04.2017р. Про надання дозволу на розроблення детального плану території ТзОВ Енергія Гір Плюс вирішено: надати позивачу ТзОВ Енергія Гір Плюс дозвіл на розроблення детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції дериваційного типу на річці Шопурка в межах населеного пункту Великий Бичків, Рахівського району, вище автомобільного мосту автодороги Т0738 потужністю МГЕС - 999 кВт; Запропоновано товариству замовити розроблення детального плану території та подати до виконавчого комітету Великобичківської селищної ради розроблений детальний план на затвердження та провести фінансування робіт з його розроблення. ( а.с. 15 )

Згідно протоколу № 11 засідання архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури Рахівської Райдержадмінастрації від 21.07.2017р. рекомендовано Великобичківській селищній раді провести громадські слухання та затвердити детальний план території для будівництва МГЕС - 999 кВт - в межах населеного пункту, площею 1,8100 га. ( а.с. 14-16)

Так, протоколом громадських слухань щодо містобудівної документації від 27.11.2017р., вирішено погодити проекти детальних планів для будівництва двох гідроелектростанцій ТзОВ Енергія Гір Плюс на річці Шопурка, а саме: МГЕС - 1 МВт - за межами населеного пункту, площею 4,4200га; МГЕС - 999 кВт - в межах населеного пункту, площею 1,8100 га. Запропоновано Великобичківській селищній раді та голові Рахівської РДА затвердити розглянуті на громадських слуханнях детальні плани території.(а.с. 17-20)

Рішенням Великобичківської селищної ради Рахівського району № 833 від 22.12.2017р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТзОВ Енергія Гір Плюс вирішено:

- затвердити ТзОВ Енергія Гір Плюс детальний план території для будівництва та обслуговування малої гідроелектростанції на річці Шопурка в межах населеного пункту Великий Бичків.

- оприлюднити це рішення на офіційному веб-сайті селищної ради, а також на інформаційному стенді перед адмінбудинком, крім частини, що належить до інформації з обмеженим доступом, відповідно до законодавства.

- надати ТзОВ Енергія Гір Плюс дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,8 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів електрогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництва та обслуговування малої гідроелектростанції) на річці Шопурка в межах населеного пункту Великий Бичків.

- пропонувати ТзОВ Енергія Гір Плюс укласти договір з ліцензованою землевпорядною організацією про виготовлення проекту землеустрою та в термін не більше 6 місяців даний проект подати на затвердження сесії селищної ради. (а.. 12

Так, на реалізацію вищевказаних рішень Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, позивач звернувся до спеціалізованого інженера-землевпорядника, ФОП ОСОБА_1 із листом-офертою № 13/1/18 від 01.10.2018р. щодо укладення договору проведення робіт з розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 1,81 га, яка розташована на території смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області.

На виконання проектно-вишукувальних робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,42 га, яка розташована на території смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області укладено договір № 83 з ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ Енергія Гір Плюс . Вартість робіт згідно договору становить 45 000 грн. Строк виконання робіт (п.4.1. договору) складав 6 місяців з дня отримання від замовника Технічного завдання та проведення попередньої оплати.

Отже, на виконання умов договору для розроблення проекту землеустрою, виконавець розробив проект землеустрою та передав його на відповідні погодження, а позивач, у свою чергу, оплатив проектно-вишувальні роботи в сумі 45 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 61 від 05.10.2018р.

Проте, пп.1 п.1 Рішенням Великобичківської селищної ради № 1245 від 27.09.2019р. Про розгляд колективного звернення громадян селища припинено дію Рішення Великобичківської селищної ради № 833 від 22.12.2017р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТзОВ Енергія Гір Плюс . (а.с11)

Підставою для прийняття оспорюваного рішення є норми Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та колективне звернення мешканців селища вх. №Ко-455/02-14 від 05.09.2019р.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із змісту ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні видно, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Таким чином, аналіз вказаних положень Конституції і законів України дає підстави дійти висновку, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Разом з тим, ст.3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Зокрема, цей принцип знайшов своє відображення у ст.74 Законі України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Так, в Рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 р. Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз.2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997р. №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У п.5 мотивувальної частини цього Рішення йдеться про акти органів місцевого самоврядування, а не органів виконавчої влади. Проте, принцип неможливості скасування ненормативних правових актів після їх виконання, який сформульований у цьому Рішенні, не вичерпується застосуванням лише до суб`єктів певного виду, і спрямований на забезпечення гарантій стабільності суспільно-управлінських відносин загалом.

В п. 19 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт ( рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий ( прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Рішення Великобичківської селищної ради № 833 від 22.12.2017р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТзОВ ЕНЕРГІЯ ГІР ПЛЮС (п.п. 1 п. 1) та № 607 від 28.04.2017 р. Про надання дозволу на розроблення детального плану території ТзОВ ЕНЕРГІЯ ГІР ПЛЮС є ненормативними актами одноразового застосування індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом їх виконання - шляхом наданням дозволу на розроблення детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції річці Шопурка в межах населеного пункту Великий Бичків, затвердженням детального плану території для будівництва та обслуговування гідроелектростанції та наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Із змісту Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про основи містобудування , Закону України Про планування і забудову територій видно, що колективне звернення мешканців села про заборону будівництва саме по собі не може бути достатньою правовою підставою для припинення дії дозвільних документів виданих у формі рішення органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів вважає зазначити, що рішення Великобичківської селищної ради №833 від 22.12.2017р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТзОВ ЕНЕРГІЯ ГІР ПЛЮС (п.п. 1 п. 1) є актом індивідуальної дії, стосується лише прав та інтересів позивача. Скасування такого зачіпає правомірні інтереси та законні очікування останнього, оскільки на час видачі дозволу на розробку проекту землеустрою він діяв правомірно.

Висновки апеляційного суду узгоджується із позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові Верховного Суду від 6.032019р. у справі №2340/2921/18, а тому безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо помилковості застосування судом першої інстанції Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп/2009.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпали свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. В разі невідповідності рішення вимогам законів чи необхідності зупинення ( припинення його дії) такі питання можуть вирішуватись лише в судовому порядку.

Щодо доводів апелянта, що рішення Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області № 833 від 22.12.2017р. припинило свою дію (втратило чинність) внаслідок його невиконання позивачем у встановлений відповідачем 6-місячний строк на подання документації, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Так, строк для виготовлення проекту землеустрою та подання його на затвердженням не є строком дії всього рішення, а окремим положенням, що стосується відносин по реалізації позивачем вже отриманого дозволу.

При цьому, встановлення відповідачем строків на розробку і подання на затвердження проекту землеустрою суперечить нормам ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України та ст. ст. 19, 144 Конституції України.

ч.3 ст.123 Земельного кодексу України передбачено, шо орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних' обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Тобто, законом не встановлено строку та повноважень органу місцевого самоврядування на самостійне встановлення такого строку для суб`єкта звернення на виготовлення проекту землеустрою та (чи) подання його на затвердження. Встановивши строк для виготовлення та подання затвердження відповідач обмежив права позивача, надані законом та вийшов за межі наданих повноважень.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що питання встановлення чи недотримання строків ТзОВ ЕНЕРГІЯ ГІР ПЛЮС не було підставою для прийняття оспорюваного рішення, та не входить до предмету доказування.

Інші доводи які викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновки колегії суддів.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 260/1492/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя С.М. Кузьмич

Суддя Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 07.08.2020р.