Рішення

від 04.08.2020 по справі 911/1144/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1144/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В; код ЄДРПОУ 42094646)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АГЦТ Київ (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4-Д; код ЄДРПОУ 03193659)

про стягнення 260658,17 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Абрамової В.Д.

За участю представників сторін:

від ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія : адвокат Андрієвська О.В.

ВСТАНОВИВ:

до Господарського суду Київської області в порядку ч. 5 ст. 29 ГПК України звернулось ТОВ Київська обласна ЕК з позовною заявою від 30.04.2020 б/№ до ТОВ АГЦТ Київ про стягнення 260658,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає про неналежне виконання Відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії від 01.01.2019 № 420076605 щодо оплати спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 260658,17 грн заборгованості, з яких: 229138,14 грн основного боргу, 22973,84 грн пені, 3520,77 грн 3% річних та 5025,42 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2020 відкрито провадження у справі № 911/1144/20, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 23.06.2020 з повідомленням сторін; встановлено сторонам процесуальні строки для надання суду відзиву на позов, відповіді на відзив і заперечень.

В судовому засіданні 23.06.2020 постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 04.08.2020, про що Відповідача повідомлено ухвалою від 23.06.2020.

04.08.2020 в судове засідання з`явилась представник Позивача. Відповідач в судове засідання представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що копія ухвали суду від 06.05.2020, адресована Відповідачу, повернулась до суду без вручення з відміткою АТ Укрпошта за закінченням встановленого строку зберігання .

Поштове відправлення суду № 0103273993170 (копія ухвали від 23.06.2020), адресоване Відповідачу, станом на дату судового засідання до суду не повернулось; згідно відомостей на веб-сайті АТ Укрпошта , відправлення не вручене під час доставки інші причини .

Вказані вище ухвали суду від 06.05.2020 та від 23.06.2020 опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07.05.2020 та 24.06.2020 відповідно, отже судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення Відповідача про дане судове провадження.

Враховуючи, що Відповідач є юридичною особою та вказані поштові відправлення направлялись судом за юридичною адресою місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про те, що Відповідач вважається належним чином повідомленим про дане судове провадження.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений ухвалою суду від 06.05.2020 строк не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище розгляд справи здійснюється судом згідно матеріалів позовної заяви.

В судовому засіданні представник Позивача позов підтримала і просила задовольнити його повністю.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 04.08.2020, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представника Позивача, судом встановлено наступне.

Відносини, пов`язані з розподілом, купівлею-продажем та постачанням електричної енергії споживачам регулюються Законом України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 №2019-VIII. Закон також визначає організаційні засади функціонування ринку електричної енергії в Україні.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, № 312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ) та Договором про постачання електричної енергії.

Згідно п. 1.2.7. ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ визначено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

В силу п. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії та п. 1.2.15. ПРРЕЕ, враховуючи підписання Заяви-приєднання, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 420076605 від 01.01.2019.

Згідно п. 3.1.7. ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Позивач зазначив, що заяв від споживача щодо надання письмового примірника договору не надходило.

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4. Договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору, споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Отже, приєднавшись до Договору, споживачем взято на себе договірні зобов`язання, зокрема здійснювати оплату вартості електричної енергії.

Позивачем зобов`язання за Договором щодо постачання Відповідачу електричної енергії виконуються в повному обсязі.

Натомість Відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії , п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між сторонами Договору, не здійснює повну оплату за електричну енергію (оплата здійснена Відповідачем частково у сумі 70000,00 грн згідно платіжного доручення № 253 від 31.01.2019).

При цьому, обсяг спожитої Відповідачем електричної енергії відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ надано Позивачу ПрАТ Київобленерго згідно листа № 03/100/250/3194 від 23.04.2020.

Позивачем виставлялись Відповідачу рахунки-фактури за період з січня по серпень 2019 року (№ 8742999686 від 30.01.2019, № 8597541807 від 25.02.2019, № 8598868852 від 22.03.2019, № 8649030023 від 26.04.2019, № 8796988023 від 22.05.2019, № 8749362060 від 25.06.2019, № 6112684771 від 25.07.2019 та № 6014852906 від 23.08.2019), а також за лютий 2020 № 6217034203 від 18.02.2020.

Копії вказаних рахунків-фактур також були надіслані Позивачем на адресу Відповідача з супровідним листом № 881 від 27.03.2020.

З наданих доказів вбачається, що за Відповідачем рахується заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з 01.01.2019 по 31.08.2019 у сумі 229138,14 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За наслідком дослідження поданих доказів господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем за спожиту активну електричну енергію за період з 01.01.2019 по 31.08.2019 у сумі 229138,14 грн, а відтак заявлена позовна вимога підлягає задоволенню повністю.

Крім цього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 22973,84 пені за період з 30.03.2019 по 29.02.2020.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.8. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до комерційної пропозиції Стандарт-1 , розмір пені визначено на рівні подвійної облікової ставки НБУ. Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки судом встановлено, що розрахунок пені є обґрунтованим і арифметично правильним, отже відповідна позовна вимога підлягає задоволенню повністю шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача 22973,84 пені за загальний період з 30.03.2019 по 29.02.2020.

Крім цього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 3520,77 грн 3% річних і 5025,42 грн інфляційних втрат за період з 30.03.2019 по 29.02.2020.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий розрахунок 3% річних судом встановлено, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним, отже позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних підлягає задоволенню повністю в сумі 3520,77 грн.

В той же час, перевіривши наданий розрахунок інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що Позивачем в розрахунку інфляційних втрат не враховано періоди, в яких мала місце дефляція: червень, липень, серпень і грудень 2019 (Позивачем визначено нульове значення інфляційних втрат), отже у вказаній частині розрахунок інфляційних втрат є помилковим.

У зв`язку з викладеним суд, здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат (з урахуванням дефляції у червні, липні, серпні і грудні 2019) дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, у сумі 2959,51 грн. В частині 2065,91 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог (258592,26 (розмір задоволених вимог) / 260658,17 (розмір заявлених вимог) х 3909,88 (сплачена сума судового збору) = 3878,89) та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача у розмірі 3878,89 грн.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГЦТ Київ (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4-Д; код ЄДРПОУ 03193659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В; код ЄДРПОУ 42094646) 229138 (двісті двадцять дев`ять тисяч сто тридцять вісім) грн 14 коп. основного боргу, 22973 (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) грн 84 коп. пені, 3520 (три тисячі п`ятсот двадцять) грн 77 коп. 3% річних, 2959 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 51 коп. інфляційних втрат та 3878 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн 89 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 2065,91 грн інфляційних втрат відмовити.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 07.08.2020.

Суддя С.Ю. Наріжний