Ухвала

від 04.08.2020 по справі 520/7714/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 520/7714/19

адміністративне провадження № К/9901/5856/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №520/7714/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕВІМЕТАЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ХЕВІМЕТАЛ звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03 травня 2019 року №1153229/39072690, від 03 травня 2019 року №1153230/39072690, від 03 травня 2019 року №1153231/39072690, від 03 травня 2019 року №1153232/39072690, від 03 травня 2019 року №1153233/39072690, від 03 травня 2019 року №1153234/39072690, від 03 травня 2019 року №1153235/39072690;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати: податкову накладну №110 від 01 березня 2019 року на суму 39110,94грн.; податкову накладну №4 від 11 березня 2019 року на суму 47500,00грн.; податкову накладну №5 від 11 березня 2019 року на суму 49100,00грн.; податкову накладну №2 від 11 березня 2019 року на суму 39991,67грн.; податкову накладну №1 від 11 березня 2019 року на суму 38000,00грн.; податкову накладну №1 від 01 квітня 2019 року на суму 40314,75грн.; податкову накладну №2 від 01 квітня 2019 року на суму 38656,46грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Харківській області 28 лютого 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику строк в межах 10 днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого особа має право надати суду надати документ про доплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 30 березня 2020, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929305130.

30 березня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Харківській області звернулось з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задоволено та надано п`ятиденний термін з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення вказаних недоліків.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 04 травня 2020, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929559697.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху податковим органом 03 серпня 2020 року надано документ про сплату судового збору в порядку і розмірі визначеному законом.

Таким чином, недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто скаржником в повній мірі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №520/7714/19 є вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03 травня 2019 року №1153229/39072690, від 03 травня 2019 року №1153230/39072690, від 03 травня 2019 року №1153231/39072690, від 03 травня 2019 року №1153232/39072690, від 03 травня 2019 року №1153233/39072690, від 03 травня 2019 року №1153234/39072690, від 03 травня 2019 року №1153235/39072690 та зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати: податкову накладну №110 від 01 березня 2019 року на суму 39110,94грн.; податкову накладну №4 від 11 березня 2019 року на суму 47500,00грн.; податкову накладну №5 від 11 березня 2019 року на суму 49100,00грн.; податкову накладну №2 від 11 березня 2019 року на суму 39991,67грн.; податкову накладну №1 від 11 березня 2019 року на суму 38000,00грн.; податкову накладну №1 від 01 квітня 2019 року на суму 40314,75грн.; податкову накладну №2 від 01 квітня 2019 року на суму 38656,46грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Застосування з боку податкового органу загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків усвідомлювати передбачену законом необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до конкретного критерію, а не на вільний розсуд контролюючого органу.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №520/7714/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі щодо визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №520/7714/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕВІМЕТАЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна