Ухвала

від 06.08.2020 по справі 300/1765/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 300/1765/19

адміністративне провадження № К/9901/18997/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Блажівської Н.Є., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західтехногаз на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі №300/1765/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західтехногаз до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

17 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Західтехногаз до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі №300/1765/19.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 липня 2019 року № 0006081411 (в частині збільшення (визначення) ТзОВ Західтехногаз суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 83333 грн та застосування штрафних санкції в розмірі 41667 грн) та податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 липня 2019 року № 0006101411 в цілому. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2019 року № 0006071411 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12150 грн скасовано та в цій частині позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2019 року № 0006071411 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12150 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят) грн. В решті рішення суду першої інстанції у справі залишено без змін.

Позивач із зазначеними судовими рішеннями не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень КАС України дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, однак лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Поняття справи незначної складності (малозначної справи) міститься у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України, а частиною шостою статті 12 цього Кодексу передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ цієї категорії, який, втім, не є вичерпним.

Так, за змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також такі, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині шостій статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Резюмуючи викладене, колегія суддів дійшла таких висновків.

КАС України визначає дві форми адміністративного судочинства: загальну і спрощену . Усі справи умовно поділені на три групи : до першої віднесені ті, що обов`язково мають розглядатися у загальному позовному провадженні (частина четверта статті 12 КАС України); другу групу справ складають ті, що в силу закону визнані справами незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України). Розгляд решти справ, що не віднесені до жодної з означених груп, у тому чи іншому провадженні, залишено на розсуд суду. При цьому умови віднесення справ до тієї чи іншої категорії, визначаються Кодексом (частина п`ята статті 12 КАС України).

Згідно з приписами частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що визначені частиною четвертою статті 257 КАС України.

Так, за змістом пункту 4 частини четвертої статті 12, пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень наведених норм КАС України, відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження , а відтак ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Судом встановлено, що сума оспорюваних у даній справі рішень суб`єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В решті, позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування у даному випадку підпунктів а - г пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження за скаргою відповідача належить відмовити.

Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Західтехногаз на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі №300/1765/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді Н.Є. Блажівська

Є.А. Усенко