Постанова

від 06.08.2020 по справі 132/1791/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/1791/19

Провадження № 22-ц/801/965/2020

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 рокуСправа № 132/1791/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя - доповідач),

суддів Сопруна В. В., Шемети Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лан до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Мрія та державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук Анастасії Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Трак , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права суборенди земельної ділянки за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Мрія - адвоката Картича П. С. на рішення Калинівського районного суду Вінницької області у складі судді Сєліна Є. В. від 04 лютого 2020 року (дата складання повного тексту рішення відсутня), -

в с т а н о в и в:

В травні 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Лан (далі СТОВ Лан ) звернулося до суду цим позовом, за яким, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило:

- визнати недійсним укладений 19 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Мрія (далі ТОВ СВК Мрія ) договір оренди земельної ділянки, площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0312, розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, право оренди за яким зареєстровано рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області від 04 квітня 2019 року, індексний № 46308820;

- скасувати рішення державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А. В. від 02 серпня 2019 року, індексний № 48065166, про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0312, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Агро-Капітал (далі ТОВ ВП Агро-Капітал ) відповідно до укладеного 22 липня 2019 року договору суборенди землі із ТОВ СВК Мрія .

На обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 01 березня 2007 року між СТОВ Лан та ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі ДП Центр ДЗК ) 30 липня 2007 року за № 040786300900. Всупереч діючому договору оренди ОСОБА_1 01 листопада 2016 року уклав новий договір оренди земельної ділянки з ТОВ ВП Агро-Капітал . Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року договір від 01 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ВП Агро-Капітал визнано недійсним. Договір оренди землі від 01 березня 2007 року, укладений між СТОВ Лан та ОСОБА_1 визнано поновленим з 31 липня 2017 року по 31 липня 2024 року. Державним реєстратором Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області на виконання цього рішення внесено запис про скасування права оренди спірної земельної ділянки ТОВ ВП Агро-Капітал , але через реєстрацію договору суборенди земельної ділянки не можливо внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна про поновлення права оренди цієї ділянки СТОВ Лан .

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 19 лютого 2019 року, право оренди за яким зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області Нечипуришиної Ю. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 46308820 від 04 квітня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати у справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що одна і та ж земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними з різними орендарями, а тому договір оренди земельної ділянки від 04 квітня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія під час дії поновленого рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року договору оренди землі, укладеного ОСОБА_1 з СТОВ Лан , порушує права СТОВ Лан на володіння та користування земельною ділянкою на умовах договору оренди, а тому договір підлягає визнанню недійсним, відповідно до частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

В частині відмови в задоволенні вимог про скасування рішення державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А. В. від 02 серпня 2019 року за індексним № 48065166 про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки, площею 1,7043 га за ТОВ Агро Трак згідно з укладеним 22 липня 2019 року договором суборенди землі із ТОВ СВК Мрія суд дійшов висновку, що визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, є підставою для державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав на підставі рішення суду, а тому для поновлення порушеного права оренди земельної ділянки СТОВ Лан достатньо визнати недійсним договір оренди цієї ділянки з ТОВ СВК Мрія , що є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна.

В апеляційній скарзі представник ТОВ СВК Мрія - адвокат Картич П. С., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив рішення в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія скасувати і в цій частині ухвалити нове - про відмову у позові.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статтей 125, 126 Земельного кодексу України (далі ЗК України), якими встановлено, що державна реєстрація є обов`язковою і речові права на земельну ділянку виникають з моменту такої реєстрації та не врахував, що позивач не зареєстрував право оренди земельної ділянки, яке він набув на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року, а тому і право оренди щодо спірної земельної ділянки у позивача не виникло. СТОВ Лан не довів порушення свого права користування спірною земельною ділянкою. Крім того, суд першої інстанції не дотримався принципу пропорційного розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

08 травня 2020 року представник СТОВ Лан - адвокат Мельник Ю. М. подав відзив на апеляційну скаргу, за яким просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частинами першою - третьою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 022607, виданого 01 вересня 2004 року Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження від 05 березня 2004 року № 64, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,7043 га, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521686300:06:000:0140 (Т.1, а. с. 13).

01 березня 2007 року між СТОВ Лан та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі № 261 строком на 10 років, який зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 липня 2007 року за № 040786300900 (Т.1, а. с. 8 - 9).

01 листопада 2016 року ОСОБА_1 та ТОВ ВП Агро-Капітал уклали договір оренди цієї ж земельної ділянки строком на 10 років, про що приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Курановою О. О. 06 лютого 2017 року внесено запис про державну реєстрацію, індексний номер: 33788801 (Т.1, а. с. 14).

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року у цивільній справі № 132/3554/17, яке набрало законної сили 19 січня 2018 року, договір оренди земельної ділянки від 01 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ВП Агро-Капітал визнано недійсним. Договір оренди землі, укладений між СТОВ Лан та ОСОБА_1 01 березня 2007 року визнано поновленим (Т. 1, а. с. 15 - 18).

26 червня 2018 року державним реєстратором Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області Науменко О. М. на виконання цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВП Агро-Капітал (Т. 1, а. с. 19 - 20).

19 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія , укладено новий договір оренди цієї земельної ділянки строком на 7 років, про що 28 лютого 2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області Нечипуришиною Ю. А. внесено запис про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 46308820 (Т. 1 а. с. 19).

22 липня 2019 року між ТОВ СВК Мрія та ТОВ Агро Трак укладено договір суборенди спірної земельної ділянки та внесено 29 липня 2019 року запис про державну реєстрацію договору державним реєстратором Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А. В., індексний номер рішення про державну реєстрацію права суборенди 48065166 від 02 серпня 2019 року (Т. 1 а. с. 67)

Підставою недійсності правочину є, зокрема невідповідність його змісту актам цивільного законодавства в момент вчинення правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (стаття 93 ЗК України).

Згідно з статтею 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Оскільки між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія був укладений договір оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року під час дії поновленого рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Лан від 01 березня 2007 року, то новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з орендарем ТОВ СВК Мрія порушує права позивача СТОВ Лан на володіння та користування землею на умовах договору оренди, та є таким, що суперечить чинному законодавству (до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 734/336/17).

Крім того, статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація це не підстава набуття права оренди земельної ділянки, а засвідчення державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2018 року по справі № 823/378/16 висловила правову позицію, відповідно до якої із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Отже, оскільки договір оренди землі від 01 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Лан , дію якого було поновлено рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року, був зареєстрований у встановленому на час його укладення порядку (у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр ДЗК 30 липня 2007 року за № 040786300900), його реєстрація у встановленому законом порядку не скасовується, то апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія не мали перешкод для укладення нового договору оренди.

Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправильного розподілу судових витрат з огляду на таке.

За змістом частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, відмовив у задоволенні вимоги СТОВ Лан про скасування рішення державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А. В. від 02 серпня 2019 року за індексним номером 48063581 щодо державної реєстрації права суборенди земельної ділянки площею 1, 7043 га, за ТОВ Агро Трак згідно з укладеним 22 липня 2019 року договором суборенди землі із ТОВ СВК Мрія .

У зв`язку з цим суд залишив за СТОВ Лан витрати по оплаті судового збору у сумі 1921 грн 00 к., сплаченого за подання заяви про збільшення позовних вимог.

При цьому витрати на надання правової допомоги, пов`язані із збільшенням позовних вимог, СТОВ Лан не заявлялися.

Відповідно до угоди про правовий супровід від 20 лютого 2019 року СТОВ Лан додано: детальний опис виконаних робіт згідно умов угоди про правовий супровід; копію квитанції про сплату гонорару в сумі 6000 грн 00 к. (Т.1, а. с. 34 - 35).

Понесені витрати на надання правової допомоги у сумі 6000 грн 00 к., пов`язані із зверненням до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі від 19 лютого 2019 року та супутніми з цим юридичними послугами.

У зв`язку з тим, що ця вимога була задоволена судом, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу в повному обсязі.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Мрія залишити без задоволення, а рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Повний текст постанови складено 07 серпня 2020 року)

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: В. В. Сопрун

Т. М. Шемета