Постанова

від 27.07.2020 по справі 441/1982/14-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 441/1982/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 22-ц/811/2160/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар Іванова О.О.

З участю: представника АТ Ощадбанк Романової Н.В., представника апелянта ОСОБА_1 І ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 441/1982/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

в с т а н о в и в :

05.11.2014 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного кредитного договору відновлювальної кредитної лінії № 1802 від 15.08.2008 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 95 000 грн. під 20,0 % річних з кінцевим терміном повернення 15.08.2018 р.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання відповідачем між банком та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 2203-1802/1 15.08.2008 р. згідно якого останній зобов`язався відповідати перед Банком солідарно з відповідачем ОСОБА_4 в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором.

15.08.2008 р. між банком та ОСОБА_5 укладено Договір поруки № 2203-1802/1 згідно з яким остання зобов`язувалася відповідати перед Банком солідарно з відповідачем ОСОБА_4 в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором

Відповідачі належним чином умов договору не виконують, заборгованість станом на 27 травня 2015 року становить 298 298.43 грн..

Позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 298 298.43 грн. заборгованості за кредитним договором,з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно 298 298.43 грн. заборгованості за кредитним договором, стягнути з відповідачів в дольовому порядку судовий збір.

Оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Львівського обласного управління АТ Ощадбанк 298 298.43 грн. (двісті дев`яносто вісім тисяч двісті дев`яносто вісім грн.. 43 коп.)

Із них: залишок строкового кредиту - 35 050.00 грн.; залишок прострочених платежів по кредиту - 54 450.00 грн.; залишок прострочених платежів по відсоткам - 56680.91 грн.; залишок нарахованих відсотків - 1471.23 грн.; сума нарахованої пені по кредиту та відсотках - 56805 грн. 75 коп.; сума інфляційних витрат від прострочених сум заборгованості - 85176 грн. 59 коп.; 3% річних від простроченої суми заборгованості - 8663 грн. 96 коп.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Львівського обласного управління АТ Ощадбанк 298298.43 грн. (двісті дев`яносто вісім тисяч двісті дев`яносто вісім грн.. 43 коп.)

Із них: залишок строкового кредиту - 35 050.00 грн; залишок прострочених платежів по кредиту - 54 450.00 грн.; залишок прострочених платежів по відсоткам-56680.91 грн.; залишок нарахованих відсотків-1471.23 грн.; сума нарахованої пені по кредиту та відсотках - 56805 грн. 75 коп.; сума інфляційних витрат від прострочених сум заборгованості - 85176 грн. 59 коп.; 3% річних від простроченої суми заборгованості - 8663 грн. 96 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в дольовому порядку з кожного по 789 грн. 40 коп. судового збору на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Львівського обласного управління АТ Ощадбанк .

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 20 травня 2019 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13 липня 2015 року залишено без задоволення.

Заочне рішення в частині стягнення заборгованості оскаржив відповідач ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що на час прийняття оскаржуваного рішення порушені права позивача були захищені у обраний ним спосіб шляхом вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису, який було подано до примусового виконання та по якому було відкрито виконавче провадження. Зважаючи на зазначене в силу ст.15 ЦК України, суд не мав правових пістав для задоволення позовних вимог та стягнення суми заборгованості внаслідок обрання банком іншого способу захисту свого права. Судом не враховано, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 10 червня 2013 року визнано недійсним договір поруки за №2203-1802/2 від 15 серпня 2008 року, який укладено між ПАТ Державний ощадний банк України та ОСОБА_5 як поручителем. Судом не враховано вимоги цивільного кодексу щодо застосування строку позовної давності. Вважає, що позивач мав право звернутися до суду з вимогою про сплату пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту за період з 05.11.2013 року по 05.11.2014 року, однак рішенням стягнуто пеню та інші штрафні санкції з перевищенням строку позовної давності. Зазначає, що подати заяву про застосування строку позовної давності у нього не було можливості, оскільки суд не повідомив його про дату, час та місце судового засідання.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог до нього відмовити.

Відповідно до ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) представником відповідача надано Відзив на апеляційну скаргу (далі Відзив).

У Відзиві представник позивача зазначає, що не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_7 , вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 15 серпня 2008 року між ВАТ Державний ощадний банк України правонаступником якого є АТ Ощадбанк України в особі Городоцького відділення № 6324 та ОСОБА_8 було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 1802 (далі Договір). (а.с.9-10 т.1).

Відповідно до п.1 Договору банк виконав свої зобов`язання та надав позичальнику кредит в сумі 95 000,00. Позичальник зобов`язався прийняти, використовувати кредит за цільовим призначенням та повернути кредит, відсотки в розмірі 20% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим Договором, між банком і ОСОБА_3 та ОСОБА_5 15.08.2008 року укладено Договори поруки № 2203-1802/1 і №2203-1802/2, відповідно до яких останні зобов`язалися відповідати перед банком за своєчасне і повне виконання позичальником своїх зобов`язань ( а.с.11-12 т.1).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 543 ЦК у разі солідарного обов`язку боржників ( солідарних боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з Розрахунком коредитної заборгованості позичальник ОСОБА_8 не виконує своїх зобов`язань за Договором, внаслідок чого станом на 27 травня 2015 року виникла заборгованість, яка без урахування стягнутої за виконавчим написом суми становить 298 298, 43 грн. ( а.с. 17-18, 79-82 т.1;).

26 січня 2010 року приватним нотаріусом Городоцького РНО Тимофєєвим О.В. вчинено виконавчий напис №34 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , яке складається із житлового будинку загальною площею 117,6 м кв., житловою площею 77,1 м.кв. разом із інфраструктурою та земельної ділянки площею 506 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Виконавчий напис Банком пред`явлено до примусового виконання, однак до цього часу не виконано органами ДВС через наявність зареєстрованих у житловому будинку неповнолітніх дітей.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені статтею 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

У пункті 9 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року прописано, що право вибору способу судового захисту , передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві ( частина перша статті 20 ЦК, ст.3,4 ЦПК).

Відтак, задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня. (постанова Верховного Суду України від 09.09.2014 року, справа №922/3658/13.

Відповідно до абзацу 3 та 4 п.17 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносинґ наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

Враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса № 34 від 26 січня 2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки не виконаний, заборгованість за Кредитним договором не погашена, АТ Ощадбанк вправі було звернутися до боржника та поручителів про захист порушеного права , пред`явивши позовні вимоги про стягнення боргу. (а.с. 132-176 т.1).

Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині позовних вимог, колегія суддів не вбачає.

Безпідставними також є доводи апеляційної скарги в частині стягнення пені поза межами строку позовної давності. Апелянт вважає, що суд вправі був стягнути пеню за період з 05.11.2013 року по 05.11.2014 року, тобто в межах річного строку позовної давності.

Частиною 1 ст. 259 ЦК прописано, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно п.7.8 Кредитного договору, сторони домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 3( трьох років) для всіх грошових зобов`язань позичальника ( в тому числі , але не виключено, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачено умовами цього Договору. (а.с.10 зворот).

Пунктом 5,4 Договору поруки № 2203-1802/1 від 15.08.2008 року, укладеному між Банком, позичальником ОСОБА_8 та поручителем ОСОБА_3 зазначено, що сторони домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК до 3( трьох) років для всіх грошових зобов`язань поручителя (в тому числі, але не виключно щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), що передбачені умовами Кредитного договору та Договору поруки.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що Банк вправі був заявити вимоги про стягнення пені поза межами річного строку позовної давності.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині визнання недійсним на підставі рішення суду договору поруки, укладеного із ОСОБА_5 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в цій частині підлягає до задоволення.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 10.06.2013 року у справі № 441/315/13-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ПАТ ДОБ в особі ТВБВ № 10013/039 філії Львівського обласного управління АТ Ощадбанк , третя особа ОСОБА_8 про визнання недійсними: Договору поруки № 2203-1802/2 від 15 серпня 2008 року укладеного між ОСОБА_8 , ВАТ ДОБ України та ОСОБА_5 , Договору поруки № 2203-1802/1 від 15 серпня 2008 року укладеного між ОСОБА_9 , ВАТ ДОБ та ОСОБА_3 ; Іпотечного договору від 15 серпня 2008 року укладеного між ВАТ ДОБ та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Городоцьного РНО Тимофєєвим О.В. за реєстровим № 922 та визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий нотаріуса ВММ № 637645 від 26.01.2010 року за реєстровим номером 34.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 30 вересня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 10 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсними іпотечного договору, договору поруки № 2203-1802/2 від 15 серпня 2008 року та таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Визнано недійсним Договір поруки № 2203-1802/2 від 15 серпня 2008 року, який укладено між ДОБ, ОСОБА_8 ,та ОСОБА_5 , як поручителями. Визнано недійсним Іпотечний договір від 15 серпня 2008 року, укладений між ВАТ ДОБ та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Городоцького РНО Тимофєєвим О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 922. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26.01.2010 року №34 приватного нотаріуса Городоцького РНО Тимофєєва О.В. на Іпотечному договорі від 15 серпня 2008 року укладений між ВАТ ДОБ та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Городоцького РНО Тимофєєвим О.В. та зареєстрований в реєстрі № 922. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 лютого 2015 року касаційну скаргу ПАТ ДОБ задоволено частково, рішення Апеляційного суду Львівської облаті від 30 вересня 2014 року скасовано, справу передано в суд апеляційної інстанції на новий розгляд.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 26.05.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 10 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору поруки, укладеного ОСОБА_5 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним Договір поруки № 2203-1802/2 від 15 серпня 2008 року, який укладено між ПАТ ДОБ , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 як поручителем. В решті рішення суду залишено без змін.

Враховуючи те, що Договір поруки, укладений між позичальником ОСОБА_8 та ОСОБА_5 визнано недійсним рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26.05.2015 року, яке набрало законної сили, відтак суд першої інстанції, постановляючи 13.07.2015 року повинен був врахувати зазначені обставини.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення позивача, що оскільки апелянтом є ОСОБА_3 , а не ОСОБА_5 , відтак апеляційна скарга в цій частині не може бути задоволена. Відповідно до частини 4 ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 376 ч.1 п.3,4 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3,4 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13 липня 2015 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Львівського обласного управління АТ Ощадбанк (вул..Січових Стрільців,9 м.Львів , ЄДРПОУ 09325703 р/р 3901893001, МФО 3258796) 298 298, 43 грн. (Двісті дев`яносто вісім тисяч двісті дев`яносто вісім грн.. 43 коп).

Із них: залишок строкового кредиту - 35050,00 грн. залишок прострочених платежів по кредиту - 54 450,00 грн., сума нарахованої пені по кредиту та відсотках - 56 680,91 грн., залишок нарахованих відсотків 1 471,23 грн., сума нарахованої пені по кредиту та відсотках - 56 805,грн.75 коп., сума інфляційних витрат від прострочених сум заборгованості - 85 176 грн. 59 коп., 3% річних від простроченої суми заборгованості 8 663 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 1 184, 10 грн. судового збору з кожного.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2020 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк