Постанова

від 30.07.2020 по справі 761/22448/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22448/20

Провадження № 3/761/5881/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ номер 336924 від 17 липня 2020 року.

Як вбачається із вказаного протоколу, 17 липня 2020 року, о 22 год. 40 хв., за адресою: м. Київ, вул. М. Рибалка, 10, ОСОБА_1 адміністратор кафе (бар) Портер Паб ТОВ Роздрібні продовольчі мережі , порушено правила карантину, а саме: працівники бару працювали без ЗІЗ (засобів індивідуального захисту), порушивши п. 7 розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації №58 від 22.06.2020.

Відповідно до с. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до п.2 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, в тому числі, питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб , іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

До суду направлений адміністративний протокол, про притягнення адміністратора закладу - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за роботу працівників закладу без засобів індивідуального захисту.

Як вбачається доданої до протоколу про адміністративної відповідальності виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Роздрібні продовольчі мережі (код ЄДРПОУ: 43582101, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 41, офіс 307). Із вказаної виписки також вбачається, що керівником вказаного товариства є ОСОБА_2 .

Однак до даного протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не було надано підтверджуючі документи на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою та несе адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суддя не в праві самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Роздрібні продовольчі мережі є юридичною особою (код ЄДРПОУ: 43582101, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 41, офіс 307). Із вказаної виписки також вбачається, що керівником вказаного товариства є ОСОБА_2 . Із копії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що місцем здійснення торговельної діяльності є м. Київ, вул. Рибалка, 10 (кафе)

Тобто надання послуг здійснюється безпосередньо юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю Роздрібні продовольчі мережі , а її єдиною посадовою особою є керівник ОСОБА_2 , у той же час, адміністратор бару та інші працівники виконують свої трудові функції в межах своїх службових обов`язків.

Отже ОСОБА_1 як адміністратор бару виконує обов`язки, як найманий працівник, відповідно до довіреності керівника товариства, посадової інструкції тощо.

Отже особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не є фізичною особою підприємцем, ні посадовою особою товариства, адміністративний матеріал не містить доказів того, що до його службових обов`язків входить питання забезпечення роботи працівників закладу засобами індивідуального захисту, адміністративний матеріал також не містить доказів того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності наділений будь-якими адміністративно-розпорядчими функціями й повноваженнями в межах вказаного товариства.

Виходячи з вищезазначеного, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки останній є лише працівником, а не безпосереднім суб`єктом, що здійснював згадану в протоколі діяльність, тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП не є суб`єктом вказаного правопорушення.

Оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247, п. 1, ст. 284, ч. 1 п. 3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44-3, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,

постановив:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: