Постанова
від 03.08.2020 по справі 348/1743/18
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 348/1743/18

Провадження № 22-ц/4808/557/20

Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

Головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Горейко М.Д., Матківського Р.Й.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представників апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника відповідача ТОВ АРХ КЕПІТАЛС Боднара Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТО" до Приватного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Кредитпромбанк", Приватного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк , ОСОБА_3 , ТОВ АРХ КЕПІТАЛС та реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельника Р.П. про визнання недійсним іпотечного договору, договору купівлі-продажу прав вимоги, договору купівлі-продажу майнових прав, договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, договору купівлі-продажу від 08.08.2018р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.; про визнання незаконними дії реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Фріса І.П. та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право власності 27381459 зареєстрований приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрісом І.П., визнання незаконними дій приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Мельника Р.П. та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності 27400695 зареєстрований державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Романом Петровичем на підставі договору купівлі-продажу, серії та номер: 337, виданий 08.08.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю АРХ КЕПІТАЛС , за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДАТО на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Міськевич О.Я. 07 лютого 2020 року у м. Надвірна Івано-Франківської області, повний текст якого складено 17 лютого 2020 року,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ТзОВ ДАТО поданий позов до ПАТ Кредитпромбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Кредитпромбанк , ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк , ОСОБА_3 про визнання недійсним укладеного між ПАТ Кредитпромбанк і ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12 іпотечного договору від 29.02.2008 року, посвідченого Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 988 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів про обтяження вказаного вище нерухомого майна запис про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, зареєстрованого в реєстрі за № 989, визнання недійсним укладеного між ПАТ Кредитпромбанк і ПАТ Дельта Банк договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами ВАТ Кредитпромбанк від 27.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 2466, визнання недійсним укладеного між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_3 договору №595/К купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2018 року за кредитним договором №64.1/81-КМК-08 від 03.03.2008 р., визнання недійсним укладеного між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_3 договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29.02.2008 року, посвідченого 06.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 261.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив також визнати недійсним укладений між ОСОБА_3 і ТОВ АРХ КЕПІТАЛС Договір купівлі-продажу від 08.08.2018 р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П.; визнати незаконними дії реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності 27381459, зареєстрований приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрісом І.П. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42425118 від 07.08.2018р. за ОСОБА_3 , а також визнати незаконними дії приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Мельника Р.П. та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності 27400695, зареєстрований державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. на підставі договору купівлі-продажу, серії та номер: 337, виданий 08.08.2018 року за Товариством з обмеженою відповідальністю АРХ КЕПІТАЛС ; стягнути судові витрати (а.с.3-13, 136-140 том 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 лютого 2008 року між ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 , яке в подальшому перейменовано в ТОВ ДАТО та АТ Кредитпромбанк , яке в подальшому перейменовано в ПАТ Кредитпромбанк укладено Іпотечний договір в порядку забезпечення виконання умов Кредитного договору №64.1/81-КМК-08 від 29.02.2008 р. Зазначає, що кредитний договір №64.1/81-КМК-08 укладено між ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 і АТ Кредитпромбанк не 29.02.2008 року, як це зазначено в Іпотечному договорі, а 03 березня 2008 року. На підставі основного Кредитного договору між сторонами укладено дві додаткові угоди (№64.1/81-КМК-08 ДУ 1 і №64.1/81-КМК-08 ДУ 2), якими були визначені процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов`язання сторін, що виникнуть при наданні Банком кредитів.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за додатковими угодами до кредитного договору №64.1/81-КМК-08 від 03.08.2008 року за зверненням ПАТ Кредитпромбанк 28 березня 2012 року Господарським судом Івано-Франківської області по справі № 5010/570/2011-14/28 видано Наказ № 329 про стягнення з ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 на користь ПАТ Кредитпромбанк заборгованості за непогашеним кредитом на загальну суму 1 063 596 грн., в тому числі 506 099 грн. заборгованості за непогашеним кредитом, 301 588 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 18 480,95 грн. заборгованості по нарахованих відсотках, 203 248,15 грн. заборгованості по прострочених відсотках, 23 393,36 грн. пені, 10 762,02 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита і 25,37 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18 травня 2012 року на підставі наказу № 329 від 28.03.2012 р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в

Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №32656398. Впродовж усього періоду з часу відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 на користь ПАТ Кредитпромбанк і по даний час питання щодо стягнення будь-якої іншої суми заборгованості, ніж та, що зазначена в наказі № 329 від 28.03.2012р. господарського суду Івано-Франківської області по справі № 5010/570/2011-14/28, кредитором (стягувачем) ПАТ Кредитпромбанк не порушувалося.

23 червня 2018 року на адресу позивача надійшла письмова заява ОСОБА_3 , датована 12 червня 2018 року, в якій зазначалось про набуття ним статусу нового кредитора/стягувача за договором № 64.1/81-КМК-08 на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав та Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29.02.2008 року, які були укладені 06.06.2018 року ОСОБА_3 з ПАТ Дельта Банк . У своїй заяві ОСОБА_3 вимагав від позивача погасити заборгованість за Договором кредиту, що складає 1 548 453,11 грн. Також в заяві ОСОБА_3 повідомив про те, що ПАТ Дельта Банк набуло право вимоги згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року, що був укладений з ВАТ Кредитпромбанк , а також додав до заяви підписаний ним та представником ПАТ Дельта Банк лист, в якому повідомлялось, що до АТ Дельта Банк перейшли права вимоги на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами ВАТ Кредитпромбанк від 27.09.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 2466.

Позивач вважає заявлені вимоги ОСОБА_3 такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства. Звертаючись із заявою від 12.06.2018 р. про заміну первісного кредитора, ОСОБА_3 не надав позивачу доказів того, що первісним кредитором чи ПАТ Дельта Банк було належним чином письмово повідомлено ТОВ Надвірнянська ремонтно-

будівельна дільниця № 12 про те, що 27.09.2013 р. відбулась заміна первісного кредитора (з

АТ Кредитпромбанк на ПАТ Дельта-Банк ), а також не надано доказів прав нового кредитора у зобов`язанні. Жодним чином не було повідомлено про заміну первісного кредитора й відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, якому передано

на виконання Наказ господарського суду Івано-Франківської області № 329 від 28.03.2012р. про стягнення з ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 на користь ПАТ Кредитпромбанк заборгованості за непогашеним кредитом.

Крім того, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2012р. (ВП № 32656398), сума заборгованості, яка підлягає стягненню з ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12 на користь ПАТ Кредитпромбанк згідно Наказу №329 від 28.03.2012 р. становить 1 063 596 грн., в той час, як згідно Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., укладеного між ПАТ Кредитпромбанк і ПАТ Дельта-Банк , останнім було придбано право вимоги на суму 1 339 339,65 грн., а згідно Договору № 595/К купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2018 р. і Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладених між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_3 , останнім було придбано право вимоги на суму 1 548 453,11 грн.

Також вказує, що при посвідченні Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., ПАТ Дельта-Банк не був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як іпотекодержатель за Іпотечним договором від 29.02.2008 року, тому не міг бути стороною-іпотекодержателем при укладенні 06.06.2018 року Договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором, що укладався між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_3 .

Звертає увагу також на порушення чинного законодавства шляхом продажу права вимоги за Договором поруки № 64.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.2008 року, оскільки на дату укладення оспорюваних договорів порука ТОВ Карпатрембудсервіс була припинена згідно із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 року по справі № 5010/570/2011-14/28, про що достовірно було відомо ПАТ Кредитпромбанк , який виступав на стороні позивача по справі.

Крім того предметом іпотеки було визначено нерухоме майно: адміністративний будинок А площею 323,9 кв.м.; склад-бокс Б площею 488,6 кв.м.; склад В площею 34,4 кв.м.; склад Г площею 184,3 кв.м.; склад Д площею 764,6 кв.м.; вбиральня 3 площею 3,7 кв.м.; ворота 1 площею 13,0 кв.м.; огорожа 2 площею 135Д кв.м.; огорожа 3 площею 183,3 кв.м.; огорожа 4 площею 22,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності позивачу на підставі Рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 28.01.2005 р. № 30, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.02.2005 р., яке було зареєстроване 18.02.2005 р. Івано-Франківським ОБТІ за номером 99441780 (номер запису: 334 в книзі: 3). Іпотечний договір було посвідчено 29.02.2008 р. приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Трух Н.М., зареєстровано в реєстрі за №988, а також накладено заборону на відчуження нерухомого майна, яку зареєстровано в реєстрі за № 989. Проте 29 лютого 2008 року Кредитний договір №64.1/81-КМК-08 між обома сторонами не укладався, із чого слідує, що Іпотечний договір від 29.02.2008 р. не має і не може мати похідного характеру від основного зобов`язання.

03 березня 2008 року між ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 і

АТ Кредитпромбанк укладено Кредитний договір №64.1/81-КМК-08. Цього ж дня між ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 і АТ Кредитпромбанк також укладено Додаткову угоду №64.1/81-КМК-08 ДУ 1 до кредитного договору №64.1/81-КМК-08 від 03.08.2008 р. (далі - Додаткова угода ДУ 1), згідно із якою Банк надав Позичальнику кредит в сумі 300 000 грн. (п.1.) з процентною ставкою 16,5 % річних (п.3.) і строком повернення суми кредиту до 20.03.2015 р. (п.5.) та Додаткову угоду №64Л/8І-КМК-08 ДУ (далі - Додаткова угода ДУ 2), згідно із якою Банк надав Позичальнику кредит в сумі 540 000

грн. (п.1.) з процентною ставкою 16,5 % річних (п.3.) і строком повернення суми кредиту до 20.03.2015 р. (п.5.).

15 жовтня 2008 року між ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12 і АТ Кредитпромбанк було укладено два Додаткові договори № 1 до Додаткових угод ДУ 1 і ДУ 2, умовами яких процентну ставку за кредитами обох Додаткових угод було встановлено в розмірі 17,5 % річних (п.1.).

Зазначає, що спірний Іпотечний договір від 29.02.2008 року посвідчувався до того, як 03.03.2008 року були укладені вище вказані додаткові угоди до основного Кредитного договору, яким уже були передбачені істотні умови: сума кредиту, цілі кредитування, процентна ставка за кредитом, розмір комісії за видачу кредиту, терміни погашення кредиту та сплати процентів. Таким чином, укладення основного Кредитного договору не створило конкретних зобов`язань та ним не передбачалось основних істотних умов щодо кредитних відносин між ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 і АТ Кредитпромбанк , адже основний Кредитний договір лише передбачав можливість укладення в майбутньому кредитних договорів (додаткових угод).

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 23.08.2018 р. вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною вчиняти будь-які дії, пов`язані з вступом у володіння, користування та розпорядження на користь третіх осіб нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме: адміністративний будинок А площею 323,9 кв.м.; склад-бокс Б площею 488,6 кв.м.; склад В площею 34,4 кв.м.; склад Г площею 184,3 кв.м.; склад Д площею 764,6 кв.м.; вбиральня З площею 3,7 кв.м.; ворота № 1 площею 13,0 кв.м.; огорожа № 2 площею 135,2 кв.м.; огорожа № 3 площею 183,3 кв.м.; огорожа № 4 площею 22,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити укладати угоди стосовно даного майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його обтяження чи відчуження.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 06 листопада 2018 року до участі у розгляді справи залучено в якості співвідповідачів ТОВ АРХ КЕПІТАЛС та реєстратора -приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельника Р.П. (а.с.151-152, том 1).

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого

2020 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДАТО відмовлено (а.с.52-69, том 3).

Не погодившись з даним судовим рішенням, представник ТзОВ ДАТО подав апеляційну скаргу, в якій вважає його помилковим, оскільки суд першої інстанції дійшов хибних висновків при оцінці доказів та доводів сторін у справі, викладені у рішенні суду висновки не відповідають дійсним обставинам справи, наслідком чого стало неправильне застосування норм матеріального права та ухвалення невірного по своїй суті рішення, що полягає в застосуванні судом до спірних правовідносин тих норм матеріального права, які не підлягали застосуванню та незастосуванні численних норм матеріального права, які мали би бути застосовані.

Звертає увагу суду на те, що оскільки 29 лютого 2008 року Кредитний договір між обома сторонами не укладався, із чого слідує, що Іпотечний договір від 29.02.2008 р. не має і не може мати похідного характеру від основного зобов`язання, оскільки таке зобов`язання витікало з умов кредитного договору.

Зазначає, що Кредитний договір № 64.1/81-КМК-08 між Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 і АТ Кредитпромбанк укладено 03 березня 2008 року. На час укладення даного договору у ньому не було зазначено чітко встановленого розміру зобов`язання, яке має обумовлюватись виходячи з чіткої суми наданого кредиту і процентів, які необхідно було сплачувати протягом строку дії зобов`язання.

Також вказує, що неправильними є висновки суду першої інстанції про те, що на фізичну особу ОСОБА_3 поширюються положення чинного законодавства, якими регулюється діяльність надавачів фінансових послуг. Зазначає, що фізична особа ОСОБА_3 , не маючи статусу банку або іншої фінансової установи, не міг бути іпотекодержателем за Іпотечним договором від 29.02.2008 року, яким забезпечено виконання зобов`язання за кредитним договором № 64.1/81-КМК-08 від 03.08.2008 року.

Крім того, вважає, що суд першої інстанції припустився помилки, погоджуючись з позицією відповідачів стосовно того, що торги з продажу прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами проводились законно на підставі Регламенту ЕТС щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку та банків, що ліквідуються. Так, твердження про право фізичної особи на купівлю прав

вимоги за кредитними договорами є хибним і спотворює суть п.5.11 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим Рішенням ФГВФО від 05.07.2012 року № 2, яким передбачена реалізація майна банку способом проведення відкритого конкурсу, а не право фізичних осіб брати участь у відкритому конкурсі чи торгах (аукціонів) з реалізації майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами. При цьому, судом проігноровано доводи позивача про необхідність застосування в даному випадку п.5.12 Положення щодо продажу на відкритих торгах без обмеження мінімальної ціни продажу або безпосередньо юридичній чи фізичній особі основних засобів, оціночна вартість яких не перевищує 10 мінімальних заробітних плат на день продажу і малоцінних та швидкозношуваних предметів, необоротних активів банку тощо, балансова вартість яких за відповідною групою становить менше 10 мінімальних заробітних плат на день продажу, без проведення незалежної оцінки.

При винесенні оскаржуваного рішення судом також не враховано положення ст. 35 Закону України Про іпотеку , якою встановлені вимоги до повідомлення про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору. Так, при зверненні стягнення на предмет

іпотеки, у іпотечному повідомленні слід зазначати конкретний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який бажав реалізувати іпотекодержатель. При цьому, ОСОБА_4 у заяві від 12.06.2018 року умисно не зазначив конкретного способу стягнення, обмежившись загальною фразою про те, що В разі невиконання моїх вимог у визначені терміни, мною буде проведена процедура звернення стягнення на нерухоме майно одним із способів, на мій вибір, у відповідності до ЗУ Про іпотеку .

Судом першої при вирішенні спору проігноровано положення ст. 36 Закону України Про іпотеку і п.4.3 Іпотечного договору, якими визначена необхідність встановлення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Зазначає, що у зв`язку з тим, що при укладені Іпотечного договору від 29.02.2008

року не дотримано вимоги закону щодо внесення до договору обов`язкової істотної умови є всі підстави вважати вказаний договір неукладеним.

Крім того, ОСОБА_3 всупереч положенням Іпотечного договору ухилився від узгодження з іпотекодавцем ціни предмету іпотеки, не повідомив ТзОВ ДАТО про замовлену ним оцінку предмета іпотеки та умисно приховав від товариства інформацію про ціну набуття права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, стверджує, що при складанні звіту про оцінку та підготовці висновку про вартість майна суб`єкт оціночної діяльності не ознайомився з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього, що підтверджується тим, що ключі від всіх приміщень знаходяться у власника ТзОВ ДАТО . Це в свою чергу є порушенням норм Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , постанови КМУ від 10.09.2003 року № 1440, якою затверджено Національні стандарти № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав та постанови КМУ від 28.10.2004 року № 1442, якою затверджено Національні стандарти № 2 Оцінки нерухомого майна . Разом з тим, визначена

експертна вартість нерухомого майна в сумі 1 091 144 грн. не може вважатись такою, що відповідає умовам п.4.3. Іпотечного договору, яким передбачено, що ціна договору купівлі-

продажу майна визначається за згодою Сторін, але в будь-якому разі не менше суми, зазначеної в п.1.4 даного Договору. У разі недосягнення згоди щодо ціни договору купівлі-продажу майна, така ціна визначається на підставі проведення незалежної експертної оцінки

суб`єктом оціночної діяльності, визначеного Іпотекодержателем самостійно та зазначеної в звіті про оцінку майна, що складається у відповідності з Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні на рівні не нижче звичайної .

Зазначає також, що звернувшись до суду про дострокове повернення кредиту у ПАТ Кредитпромбанк припинилось право нараховувати передбачені кредитним договором проценти. Таким чином, ПАТ Кредитпромбанк мало право продавати ПАТ Дельта Банк право вимоги за кредитним договором на загальну суму 1 063 596 грн., а не на суму 1 339 339,65 грн. Це стосується і Договору купівлі-продажу майнових прав № 595/К від 06.06.2018 року, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_3 , згідно якого майно продане уже за 1 548 453,11 грн.

Судом першої інстанції неправомірно не застосовано до спірних правовідносин положення ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч.5 ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження , які передбачають, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється

правонаступником. Вказує, що ані ПАТ Дельта Банк , ані ОСОБА_3 не вчинили жодних дій по заміні сторони виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 заборгованості за непогашеним кредитом, а тому ПАТ Кредитпромбанк досі залишається стороною у вказаному виконавчому провадженні.

Звертає увагу суду також на те, що згідно роз`яснення Міністерства юстиції України щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації від 04.06.2009 року, серед переліку осіб, на підставі заяв яких нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації зазначаються установи банку, підприємства чи організації, проте - немає фізичних

осіб-іпотекодержателів. Відповідно до ст. 74 Закону України Про нотаріат нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна на підставі отриманого повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, припинення чи розірвання договору

довічного утримання, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Тобто серед перелічених осіб, за заявою яких нотаріус може знімати заборону щодо

відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), немає фізичних осіб чифізичної особи-заставодержателя (іпотекодержателя), а є заява заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) (установи банку, підприємства чи організації) про припинення договору застави (іпотеки), тобто спільної заяви обох сторін договору іпотеки, а не окремо самого іпотекодержателя.

Вказаними вище рекомендаціями Мінюсту передбачено, що якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. Виходячи з цього, ОСОБА_5 міг вчиняти нотаріальну дію зняття заборони у тому випадку, якщо б ОСОБА_3 надав йому докази того, що приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Трух Н.М. була позбавлена можливості вчинити таку нотаріальну дію, або ж ОСОБА_5 сам повинен був отримати таке підтвердження від нотаріуса ОСОБА_6 .

Вказує також на те, що цими ж рекомендаціями Мінюсту передбачено, що у разі зняття заборони щодо відчуження за заявою однієї із сторін договору застави (іпотеки), нотаріус надсилає повідомлення про зняття заборони щодо відчуження іншій стороні правочину. При цьому на адресу ТзОВ ДАТО не надходила інформація про зняття заборони щодо відчуження предмету іпотеки. Крім того, приватним нотаріусом Фрісом І.П. на примірнику Іпотечного договору, який надіслано ним до Управління надання адміністративних послуг Надвірнянської РДА не проставлено відмітку про зняття заборони, що є порушенням абз. 2 п.5.3. Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року № 296/5.

Зазначає також, що судом неправомірно не застосовано вимоги п. 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141 (в редакції Постанови КМУ від 06.06.2018 року № 484) та п.6 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо обов`язку нотаріуса при реєстрації права власності перевіряти наявність заборон в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою, тобто за об`єктом правочину та за суб`єктом. Вказує, що нотаріус- реєстратор Фріс І.П. умисно проігнорував свій обов`язок здійснити пошук відомостей за ідентифікатором юридична особа ТОВ ДАТО / ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 (власником майна на той час), якби нотаріус здійснив необхідний пошук, то побачив би два діючі арешти на все майно даної юридичної особи - Іпотекодавця, накладені ДВС, а це свою чергу слугувало би підставою для відмови ОСОБА_3 в реєстрації права власності на нерухоме майно.

Також зазначає, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрісом І.П. відкрито новий розділ на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а обтяження в новий розділ не перенесено, незважаючи на те, що у зв`язку з цими діями в реєстрі відсутня інформація про наявність обтяжень на нерухоме майно ТОВ ДАТО , ці обтяження ніким не скасовані. Тому продаж ОСОБА_3 належного ТОВ ДАТО нерухомого майна, що є предметом іпотеки і розташоване за адресою: АДРЕСА_1 під час дії арештів державних виконавців є незаконним.

З вказаних підстав просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити (а.с.80-89, том 3).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ АРХ Кепіталс зазначив, що апеляційну скаргу вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Позивачем уже подавався позов до ПАТ Кредитпромбанк про визнання іпотечного договору недійсним (рішення Господарського суду м.Києва у справі № 37/391 від 26.12.2011 року), позовні вимоги були обґрунтовані тим, що іпотечний договір укладено 29.02.2008 року, тоді як в Кредитному договорі №64.1/81-КМК-08 зазначена дата 03.03.2008 року, що на думку позивача свідчить про відсутність основного зобов`язання на момент посвідчення іпотеки. При цьому, в ході розгляду справи з`ясувалось, що в кредитному договорі помилково проставлено дату 03.03.2008 замість 29.02.2008 і це не є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Щодо придбання ОСОБА_3 прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, звертає увагу суду, на ч.6 ст. 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , яка передбачає, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2)шляхом продажу безпосередньо юридичній чи фізичній особі. Продаж активів банків здійснюється на підставі Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку від 05.07.2012 року, згідно Рішення Фонду гарантування вкладів №2526 п.5.11. якого викладено в наступній редакції: Реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу . Таким чином, знято обмеження щодо купівлі прав вимоги за кредитними договорами лише фінансовими установами. Відповідно договір купівлі-продажу майнових прав був укладений в результаті перемоги ОСОБА_7 на відкритих електронних торгах, які відбулись 25.05.2018 року та проводились Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Після завершення аукціону, між ОСОБА_3 і банком (фондом гарантування вкладів) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 595/К від 06.06.2018 року. Звертає увагу суду на те, що в даному випадку мова не йде про факторинг чи договори факторингу. Представник позивача помилково вважає, що зміст повідомлення (вимоги) про усунення порушень, надісланого ОСОБА_3 , не відповідає вимогам законодавства, так як у ньому не зазначається конкретний спосіб звернення стягнення, ст. 35 Закону України Про іпотеку передбачено вимоги до повідомлення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, відповідно вимоги про зазначення конкретного способу звернення стягнення даною статтею не передбачено. При цьому, у відповіді на вимогу ОСОБА_3 (вих..№1 від 12.07.2018 р.) позивач жодним чином не спростував факт наявності заборгованості та навіть зазначив про те, що наше підприємство не має наміру перешкоджати законним кредиторам у здійсненні їх прав…. . Щодо змісту іпотечного застереження в іпотечному договорі та застосування ст. 36-38 ЗУ Про іпотеку , то в даному випадку відбулась саме передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки згідно ст. 37 ЗУ Про іпотеку . А вже після цього ОСОБА_3 уклав з ТОВ АРХ Кепіталс окремий договір купівлі-продажу нерухомого майна, цей правочин жодного відношення до ст. 38 ЗУ Про іпотеку немає.

Відповідно узгодження ціни продажу предмету іпотеки між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем може відбуватись лише у разі звернення стягнення за ст. 38 ЗУ Про іпотеку , у разі ж застосування ст. 37 ЗУ Про іпотеку : Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності . Така експертна оцінка проведена і було надано Висновок експерта про вартість від 07.08.2018 року, здійснений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Юридична фірма Юрісперітус .

Позивач також посилається на ст. 36 ЗУ Про іпотеку в нині чинній редакції від 03.07.2008 року, яка передбачає, що у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються зокрема порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки.

При цьому, іпотечний договір із застереженням укладено ще 29.08.2008 року, на той час ст. 36 ЗУ Про іпотеку діяла в такій редакції: Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосовувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-

які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є

недійсними . Таким чином, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в оскаржуваному іпотечному договорі від 29.08.2008 року, повністю відповідає вимогам законодавства, які діяли на той час.

Щодо оцінки майна (предмету іпотеки), яка проводилась перед звернення стягнення, представник ТОВ АРХ Кепіталс зазначає, що судом першої інстанції жодним чином не встановлювались обставини проведення оцінки, не досліджувалось чи мав експерт доступ до об`єкту оцінки, тому твердження представника позивача про порушення здійснення ним оцінки є голослівними. Дана експертна оцінка позивачем окремо не оскаржувалась. При цьому, сама ж ціна набуття (вартість) предмету іпотеки не впливає на можливість реалізації Іпотекодержателем своїх прав згідно із ст. 37 ЗУ Про іпотеку . Крім того, зазначає, що представник позивача помилково вважає, що сума боргу позивача складає 1 063 596 грн., оскільки саме ця сума була стягнена згідно рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2011 року у справі №5010/570/2011-14/28, тому що після винесення рішення судом зобов`язання не припинялось і банк продовжував нараховувати проценти. Відповідно ОСОБА_3 06.06.2018 року придбав право вимоги в розмірі 807 687,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 740 760,11 грн. процентів, всього 1 548 453,11 грн. В той же час, при реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі ст. 37 ЗУ Про іпотеку нотаріус - державний реєстратор не повинен встановлювати або з`ясовувати остаточний розмір заборгованості, для цього достатнього лише повідомлення Іпотекодержателя про наявність боргу.

Щодо твердження представника позивача про необхідність вжиття заходів, передбачених ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження , представник відповідача зазначає, що виходячи з вказаної норми ОСОБА_3 мав право, а не обов`язок вимагати заміни сторони, а також і право вирішувати чи стягувати йому борг через виконавчу службу чи в інший, передбачений законом спосіб. При цьому, спочатку укладається сам договір купівлі-продажу майнових вимог, а вже потім на підставі цього договору виникає право звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Заміна чи не заміна сторони у виконавчому провадженні не впливає і не може впливати на дійсність самого договору переуступки, як про це помилково стверджує представник позивача. ОСОБА_3 просто обрав інший спосіб задоволення своїх вимог через іпотечне застереження, яке містилось в іпотечному договорі. В той же час, виконавче провадження після того як відбулось звернення стягнення на предмет іпотеки, було закрито.

З приводу доводів представника позивача щодо незаконності дій реєстратора -приватного нотаріуса Фріса І.П. представник ТОВ АРХ Кепіталс, арешти, які накладені державною виконавчою службою на позивача ТОВ ДАТО з метою стягнення боргу по кредитному договору №64.1/81-КМК-08, не могли перешкоджати зверненню стягнення на предмет іпотеки, так як відповідно до п.6 ч.1 ст.24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень є наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Арешти, на існування яких на час здійснення процедури задоволення вимоги ОСОБА_3 посилається позивач, стосуються суб`єкта, попереднього власника нерухомого майна - ТОВ ДАТО , тому цей пункт не може підлягати застосуванню в даному випадку. Крім того, наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем. Відповідно до п.61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем. Таким чином, після реєстрації права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем - ОСОБА_3 , в реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. були всі законні підстави для зняття з майна заборони та припинення іпотеки, а арешти, які залишились за ТОВ ДАТО взагалі не мали ніякого значення.

Крім того, звертає увагу суду на те, що частина позовних вимог були подані із пропуском трирічного строку позовної давності, а саме: вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 29.08.2008 року та Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27 вересня 2013 року. Відповідно сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (а.с.121-130, том 3).

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник відповідача, ОСОБА_3 ОСОБА_8 у відзиві зазначає, що рішення суду вважає таким, що прийняте при повному та всебічному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для вирішення справи на основі дослідження зібраних доказів у їх сукупності, при вірному застосуванні норм матеріального права та при повному дотриманні норм процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви заперечення щодо вимог апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у відзиві ТзОВ АРХ Кепіталс . Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с. 105-111, том 3).

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Вислухавши пояснення представників апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника відповідача ТОВ АРХ КЕПІТАЛС Боднара Н.Я., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Надвірнянською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету від 28.01.2005 року № 30, ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 належали адміністративний будинок, склади, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 52, том 1).

Вказана інформація підтверджується також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 18.02.2005 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, номер витягу 6543397, згідно якого право власності зареєстроване за номером запису 334 в книзі 3, реєстраційний номер 9941780 (а.с. 53, том 1).

03.03.2008 року між ВАТ Кредитпромбанк та ТзОВ Надвірнянська ремонтно- будівельна дільниця № 12 укладено кредитний договір №64.1/81-КМК-08, п. 1.2. якого передбачено, що кредитні зобов`язання Банку та зобов`язання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов`язання Сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення Сторонами Додаткових угод до цього Договору про надання кредитів, що є його невід`ємними частинами в межах суми кредитів, передбачених такими Додатковими угодами. Пунктом 2.3. Кредитного договору передбачено, що підставою для надання кредитів за цим Договором є Додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою Сторін після надання Банку письмової заяви Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування (а.с.28, том 1). 03.03.2008 року між Сторонами укладено дві додаткові угоди: №64.1/81-КМК-08 ДУ 1 та №64.1/81-КМК-08 ДУ 2, якими були визначені процедура та умови повернення Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов`язання сторін (а.с.28-34, том 1).

У відповідності до п. 2.9. зазначеного кредитного договору, основним забезпеченням повернення заборгованості за кредитами, що надаватимуться за цим договором, сплати пені та процентів є іпотека на адміністративний будинок та склади, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з іпотечним договором № 64.1/81-ЗМК-08 від 29.02.08 р., порука ОСОБА_9 згідно з договором поруки № 64.1/81-ПМК/1-08 від 03.03.08 р., порука ТОВ Карпатрембудсервіс згідно з договором поруки № 64.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.08 р. (а.с.28 - зворот, том 1).

В якості забезпечення кредитного договору 29.02.2008 року між ВАТ Кредитпромбанк та ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Трух Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 988. 29 лютого 2008 року приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Трух Н.М. накладено заборону відчуження адміністративних будинків, складів, які належать ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12 до припинення договору іпотеки, що зареєстрована в реєстрі за № 989 (а.с. 14-16, том 1).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного іпотечного договору, у забезпечення зобов`язань боржника перед іпотекодержателем за кредитним договором іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку майно, а саме: адміністративний будинок та склади, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з: адміністративний будинок загальною площею 323,9 кв.м..; склад-бокс загальною площею 488,6 кв.м.; склад загальною площею 34,4 кв.м., склад загальною площею 184,3 кв.м., склад загальною площею 764,6 кв.м., вбиральня загальною площею 3,7 кв.м., ворота загальною площею 13, кв.м., огорожа загальною площею 135,2 кв.м., огорожа загальною площею 183,3 кв.м., огорожа загальною площею 22,1 кв.м., вбиральня загальною площею 1,0 кв.м. (а.с.15, 14 - зворот, том 1).

У вступній частині іпотечного договору зазначено, що для цілей цього договору вживаються наступні терміни та визначення, так визначення кредитного договору зазначено наступним чином: Кредитний договір № 64.1/81-КМК-08 від 29.02.08 р., укладений між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем та додаткові договори, які укладені або будуть укладені в майбутньому (а.с.14, том 1).

В п.1.3 Іпотечного договору зазначені істотні умови Кредитного договору: розмір основного зобов`язання - 840 000,00 грн.; (траншова кредитна лінія) відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 16,5 відсотка річних, строк повернення кредитних коштів - до 20 березня 2015 року; порядок виконання основного зобов`язання - 20 числа кожногомісяця за стандартною схемою погашення; відповідальність за порушення зобов`язань за кредитним договором (а.с. 15, том 1).

Як вбачається з п.4.3 договору іпотеки, іпотекодержатель за 30 календарних днів повідомляє Іпотекодавця про задоволення свої вимог за рахунок предмету іпотеки і якщо протягом цього строку зобов`язання не буде виконане, Іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимог одним із таких способів: зокрема, серед іншого, набуває право власності на майно (а.с. 15, том 1).

Рішенням Господарського суду м.Києва від 26 грудня 2011 року у справі № 37/391, повний текст якого складено 30.12.2011 року, у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12 до ПАТ Кредитпромбанк в особі Львівської філії ПАТ Кредитпромбанк , третя особа приватний нотаріус Надвірнянського нотаріального округу Трух Н.М., про визнання договору недійсним та усунення перешкод у користуванні майном - відмовлено. Позовні вимоги аргументувались тим, що іпотечний договір від 29.02.2008 року суперечить вимогам ЦКУ, ЗУ Про іпотеку та ЗУ Про заставу , так як зі змісту договору вбачається, що він укладений з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 64.1/81- КМК-08 від 29.02.2008 року, який не існує, оскільки позивачем укладено кредитний договір № 64.1/81-КМК-08 03 березня 2008 року, тобто за зобов`язаннями, яких ще не існувало (а.с. 87-90, том 1).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду в справі №5010/570/2011-

14/28 від 29 лютого 2012 року скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2011 року у справі за позовом ПАТ Кредитпромбанк в особі філії ПАТ Кредитпромбанк до ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 , ТзОВ Карпатрембудсервіс про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та постановлено нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 на користь ПАТ Кредитпромбанк 506 099 грн. заборгованості за непогашеним кредитом, 301 588 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 18 480,95 грн. заборгованості по нарахованих відсотках, 203 248,15 грн. заборгованості по прострочених відсотках, 23 393,36 грн. пені, 10 762,02 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита і 25,37 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.24-27, том 1).

18.05.2012 року постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано- Франківській області Цурканом В.М. відкрито виконавче провадження (ВП № 32656398) на підставі наказу № 329, виданого 28.03.2012 р. Господарським судом Івано-Франківської області, накладено арешт на все майно, що належить ТзОВ Надвірнянська ремонтно- будівельна дільниця №12 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12 (а.с. 22, том 1).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на власності нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 29.01.2018 року (номер інформаційної довідки 112088199) вбачається наявність запису про обтяження, тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 12538114, зареєстровано - 24.05.2012 року реєстратором Івано-Франківської філії державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, підстава обтяження - постанова про відкриття виконавчого провадження № 32656398 заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області Цуркана В.М. від 18.05.2012 року, об`єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно, власник - ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 (а.с.143-146, том 1).

27 вересня 2013 року між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2466. (а.с.18-21, том 1), а 04 листопада 2013 року - додатковий договір до Договору купівлі-продажу прав вимоги. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1627. Згідно п.1 цього Договору Сторони погодились викласти Додаток 1 (Перелік договорів та визначена купівельна ціна за Права вимоги) до Договору у новій редакції (а.с.78, том 1).

04 листопада 2013 року ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк складено та підписано Акт приймання-передачі прав вимоги до Додаткового договору від 04.11.2013року до Договору купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого 27 вересня 2013 року (а.с.79, том 1).

В подальшому ПАТ Дельта Банк перейшов у розпорядження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який у порядку продажу активів банків що ліквідується, передав права вимоги за Кредитним договором №64.1/81-КМК-08 на відкриті електронні торги (аукціон) (т.1 а.с. 17-19).

Відповідно протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-04-27-000178-a від 25.05.2018 року переможцем аукціону став ОСОБА_7 , який згідно лоту купив право вимоги за кредитним договором №64.1/81-КМК-08 від 03.03.2008 року, укладений з юридичною особою. Забезпечення: 1.Адміністративний будинок та склади, загальною площею 2154,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Договір поруки з фізичною особою. 3. Договір поруки з юридичною особою. Початкова ціна лоту 1 548 453,11 грн. без ПДВ, мінімальна ціна лоту 309 690,62 грн., ціна продажу лоту 325 175,15 грн. (а.с. 42, том 1).

За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2018-04-27-000178-a від 25.05.2018 року 06 червня 2018 року ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_3 уклали Договір № 595/К купівлі-продажу майнових прав (а.с.39-41, том 1; а.с.111-114, том 2).

06.06.2018 року укладено договір відступлення прав вимоги за іпотечним договором між ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрований в реєстрі за №261 (т.1 а.с 82-83, т. 2 а.с. 107-109).

12.06.2018 року за № 68/02-24 на адресу ТзОВ ДАТО приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції Мельник Р.П. надіслано лист про передачу заяви, зареєстрованого в реєстрі за № 269. Із змісту листа вбачається, що нотаріус передав заяву ОСОБА_3 від 12.06.2018 року з вимогою про усунення порушень Кредитного договору та про сплату заборгованості. (т.1 а.с.43-44)

Цим листом ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_7 повідомили ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 та за новою назвою ТзОВ ДАТО про те, що 06.06.2018 року між первісним кредитором АТ Дельта Банк та новим кредитором ОСОБА_7 було укладено договір про купівлю-продажу№595/К майнових прав, за яким АТ Дельта Банк 06.06.2018 року відступив шляхом продажу ОСОБА_3 право вимоги до ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 за кредитним договором №64.1/81-КМК-08 від 03.03.2008 року (т.1 а.с. 44,84).

12.06.2018 року ОСОБА_7 було написано заяву, про те, що він починаючи з 06.06.2018 року набув статусу нового кредитора за кредитним договором №64.1/81-КМК-08

від 03.03.2008 року на суму 1548453,11 грн., яку протягом 30 днів з дня отримання заяви можна погасити. У разі невиконання зобов`язань, ним в визначені терміни буде проведена процедура звернення стягнення на нерухоме майно. (т.1 а.с.44, 85-86).

07 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора приватного

нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т.2 а.с. 91).

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 серпня 2018 за №29526369 ОСОБА_3 подавши документи, які містяться у матеріалах реєстраційної справи (т.2 а.с.90-132 ).

07.08.2018 року за № 42425118 державним реєстратором приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фрісом І.П. розглянуто заяву ОСОБА_3 та документи подані для проведення державної реєстрації і проведено державну реєстрацію права приватної власності на адміністративний будинок, склади, які знаходяться АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (т.2 а.с. 99).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на власності нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором приватним нотаріусом Фріс І.П., Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області відкрито розділ зазначеного Реєстру прав, якому присвоєно номер 1616449226240 по об`єкт нерухомого майна зва адресою АДРЕСА_1 .(т.2 а.с. 102).

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта індексний №133493123 від 07.08.2018 року, за критерієм пошуку адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , на момент прийняття рішення щодо державної реєстрації права власності та відкриття розділу в Державному реєстрі прав, відсутня інформація про державну реєстрацію будь яких інших обтяжень нерухомого майна в Державному реєстрі прав окрім інформації в спеціальному розділі Державного реєстру прав, зокрема: державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку в спеціальному розділі 13803990, дата реєстрація 29.02.2008 року) де іпотеко держателем вказаного нерухомого майна зазначено ОСОБА_3 . Запис перенесено з Державного реєстру іпотек, дата реєстрації: 29.02.2008 Реєстраційний номер: НОМЕР_1 , Реєстратор: Приватний нотаріус Кузнєцова Н.М.; державну реєстрацію обтяження (номер запису про обтяження в спеціальному розділі 13804115, дата реєстрація 29.02.2008 року) де обтяжувачем вказаного нерухомого майна зазначено ОСОБА_3 . Запис перенесено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Дата реєстрації: 29.02.2008 Реєстраційний номер: 6703433 Реєстратор: Приватний нотаріус Кузнєцова Н.М.(т.2 а.с. 94-99, 125).

08.08.2018 року було укладено договір купівлі - продажу між ОСОБА_7 та ТзОВ АРХ КЕПІТАЛС , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрований в реєстрі за №337 (т.1 а.с 190-192).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на власності нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.09.2018 року вбачається, що адміністративні будинки, склади, які знаходяться в АДРЕСА_1 за номером запису про право власності НОМЕР_2 належать ТОВ АРХ КЕПІТАЛС на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.2018 року (т.1 а.с.141-142 , 209-210).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з положень ст.ст. 3,16,203,204,214,215,235,328,335,376,392,512-514,573,575 ЦК України, ЗУ Про іпотеку , Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановивши, що рішенням Господарського суду м. Києва від 26.12.2011 року не встановлено підстав для визнання недійсності іпотечного договору від 29.08.2008р., укладеного між ТзОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12 та ПАТ Кредитпромбанк та відсутність підстав щодо вилучення з Державного реєстру іпотек внесеного 29.02.2008р. приватним нотаріусом запису за №6703496 про державну реєстрацію договору іпотеки, зареєстрованого за №988, дійшов висновку про безпідставність даних позовних вимог. Щодо позовних вимог про визнання недійсним укладеного між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27.09.2013р., визнання недійсним укладеного між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2018р. за кредитним договором від 03.03.2008р. та договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 29.02.2008р., встановивши, що договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.36 ЗУ Про іпотеку , дійшов висновку, що оскільки позивачем не виконано умови кредитного договору, тому у ОСОБА_3 виникло право на задоволення своїх вимог як іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки шляхом його прийняття у свою власність. Правочин щодо відступлення права вимоги передбачений прямими нормами чинного цивільного законодавства та обмежень щодо укладення відповідного правочину з фізичною особою немає. Електронний аукціон відбувся в межах процедури ліквідації АТ Дельта Банк , результати аукціону відображені в протоколі, переможцем став ОСОБА_3 , іншого порядку реалізації активів банку на стадії ліквідації, ніж продаж активів фізичним або юридичним особам законодавчими нормами не передбачено. Враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено обставин для визнання недійсності іпотечного договору та договорів купівлі-продажу майнових прав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.08.2018р., укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ АРХКЕПІТАЛС , договір посвідчений з дотриманням норм закону. Рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на предмет іпотеки також відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства.

З такими висновками погоджується апеляційний суд з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України ).

Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 638 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо

сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для

договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до статті 573 Цивільного кодексу України, заставою може бути забезпечено вимогу, яка може виникнути в майбутньому.

Згідно із статтею 575 ЦК України , іпотека є одним із видів застави. Іпотечні правовідносини регулюються спеціальним Законом України Про іпотеку .

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України Про іпотеку , іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Частиною другою статті 7 Закону України Про іпотеку встановлено, що в разі, якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Отже, чинним законодавством встановлено, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов`язання та вимоги, які існують або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4. ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України ).

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Сам договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.

У частині першій статті 36 Закону України Про іпотеку зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону .

Разом з тим порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону .

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України . У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України ).

Стаття 392 ЦК України , у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, аналізуючи положення статей 33 , 36 , 37 , 39 Закону України Про іпотеку та статей 328, 335 , 376 , 392 ЦК України можна зробити висновок про те, що законодавець визначає три способи захисту для задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь- якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно ст. 35 ЗУ Про іпотеку : У разі порушення основного зобов`язанн та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Приписами ст.ст. 512 , 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може

бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, правочин щодо відступлення права вимоги передбачений прямими нормами чинного цивільного законодавства та обмежень щодо укладення відповідного правочину з фізичною особою не має.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться на

підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року із змінами та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 з подальшими змінами.

Частиною першою статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 вказаного Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам

законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першої статті 10 Закону визначено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус.

Згідно з частиною першої статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Частиною четвертою статті 18 Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 27 Закону визначено підстави для державної реєстрації прав. Зокрема, зазначено, що державна реєстрація прав власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу.

Аналіз вищевказаних положень законодавства свідчить про те, що іпотеко держатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Крім того, наведеними правовими нормами визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону ;2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону , не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов`язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдином реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно зі статтею 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотеко держателя.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав на нерухоме майно, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Тобто у випадку порушення основного зобов`язання для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля іпотекодержателя та вчинення ним дій, передбачених законом.

Визнання правочину недійсним як спосіб захисту цивільних прав і цивільних інтересів застосовується у випадках, коли необхідно відновити становище, що існувало до укладення правочину з порушенням умов необхідних для чинності правочину. Метою звернення до суду з таким позовом є застосування наслідків його недійсності (реституції), відшкодування збитків або моральної шкоди у випадках, коли її відшкодування передбачено законом.

Тобто, перше, що повинна довести особа, яка звертається до суду, це те, що її право порушене.

Відповідно до п. 2.2 договору відступлення права вимоги, до нового іпотекодержателя переходять всі без винятку права та обов`язки первісного іпотекодержателя, передбачені чинним законодавством України та договором іпотеки .

Між ПАТ Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_3 мало місце укладення договору купівлі-продажу майнових прав за результатами відкритих торгів (аукціону) за визначеною ціною лоту. Згідно цього договору передані майнові права у власність, які виникли або можуть виникнути у майбутньому, зокрема із кредитного та іпотечного договорів з позивачем.

У автоматизованій системі виконавчих проваджень інформація про відкрите виконавче провадження ВП № 32656398 одо примусового виконання Наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2012 року № 329 відсутня.

Продаж майнових прав на відкритих торгах був здійснений АТ Дельта Банк на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу активів АТ Дельта Банк . Укладання договору купівлі-продажу майнових прав за №595/К від 06.06.2018року та договору відступлення права вимоги від 06.06.2018 року на підставі результатів проведення електронних торгів від 25.05.2018 року щодо реалізації майнових активів Банку в процесі його ліквідації відбулося у відповідності до приписів п. 4 р. VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, ст.ст. 48 , 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Електронний аукціон відбувся в межах процедури ліквідації АТ Дельта Банк . Результати електронного аукціону були відображені в протоколі №UA-EA-2018-04-27-0000178-a від 25.05.2018 року, переможцем аукціону став ОСОБА_3 , який згідно лоту купив право вимоги за кредитним договором №64.1/81-КМК-08 від 03.03.2008 року, укладений з юридичною особою.

При цьому необхідно зазначити, що іншого порядку реалізації активів банку в стадії ліквідації, ніж продаж його активів фізичним або юридичним особам, законодавчими нормами не передбачено.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Якщо з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, який не є юридичною особою та фінансовою установою, а тому не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права, отже не може бути суб`єктом цих правовідносин.

Такої позиції також дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2018р. у справі № 909/968/16.

Однак, у даній справі має місце укладення договору цесії (за договором купівлі продажу майнових прав відступлено право, в тому числі, не грошової вимоги) і право на задоволення грошової вимоги за кредитним договором вже втрачено, з огляду, на відсутність відкритого виконавчого провадження, відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні у господарській справі, про що надали пояснення представники позивача, тому суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання цього правочину недійсним.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б стали підставою для визнання недійсності іпотечного договору від 29.02.2008 року та договорів, укладених між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_3 договору за №595/К купівлі - продажу майнових прав від 06.06.2018 року за кредитним договором №64.1/81-КМК від 03.03.2008 р. та укладеного між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_3 договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29.02.2008 року, що посвідчений 06.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельника Р.П., зареєстрований в реєстрі за №261.

Суд також дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.08.2018р., укладеного між ОСОБА_3 і ТОВ АРХКЕПІТАЛС , оскільки позивач стороною цього договору не є і його право не порушено.

Договір купівлі-продажу від 08.08.2018 року за реєстровим № 337 було посвідчено з дотриманням вимог ст.ст. 43-44, ст. 46,55 Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій, а твердження апелянта, щодо порушення норм закону при посвідченні даного договору приватним нотаріусом Мельником Р.П. та проведенням незаконних реєстраційних дій є необгрунтованими.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дії реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Фріса І.П. та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно запис про право власності 27381459, зареєстрованого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрісом І.П. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42425118 від 07.08.2018р. за ОСОБА_3 , про визнання незаконними дій приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Мельника Р.П. та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно запису про право власності 27400695, зареєстрованого державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. на підставі договору купівлі-продажу, серії та номер 337, виданого 08.08.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю АРХ КЕПІТАЛС , суд виходить з наступного.

Рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на предмет іпотеки відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Крім того, правовими нормами визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2018р. ОСОБА_3 для здійсненнядержавної реєстрації права власності надав приватному нотаріусу Фрісу І.П. необхідні документи (іпотечний договір від 29.02.2008 року; договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 06.06.2018 року; договір купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2018 року; звіт про оцінку майна від 06.02.2018 року, складений ТОВ ЮФ ЮРІСПЕРІТУС , заяву на ім`я ТОВ ДАТО від 12.06.2018 року про порушення ТОВ ДАТО умов іпотечного договору та встановлення 30-ти денного строку на усунення порушеного зобов`язання (іпотечне повідомлення), номер 268 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0101907841570, від 12.06.2018 року; розрахунок заборгованості ТОВ ДАТО від 07.08.2018 року, видавник: ОСОБА_3 ). Додатково заявником надані документи, зокрема лист відповідь ТОВ ДАТО на ім`я ОСОБА_3 про отримання заяви (іпотечного повідомлення) від 12.06.2018 року вихідний №1, видавник: ТОВ ДАТО кредитний договір №64.1/81-КМК-08 від 03.03.2008 року, видавник: ВАТ Кредитпромбанк та ТОВ Надвірнянська РБД №12 ; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.02.2005 року, серія НОМЕР_3 288597, видане на ім`я ТОВ Надвірнянська РБД №12 витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.02.2005 року за №6543397.

Зі змісту вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, зокрема заяви ОСОБА_3 на ім`я ТОВ ДАТО від 12.06.2018 року, ОСОБА_4 повідомляв останнє про наявність станом на 06.05.2018р. суми заборгованості за договором кредиту в розмірі 1548453,11 грн.

Також ОСОБА_4 просив позичальника усунути порушення умов кредитного договору шляхом погашення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги із зазначенням, що у разі невиконання вимоги стосовно повного погашення зобов`язань за кредитним договором банк, як іпотеко держатель відповідно до вимог ст.ст. 33 , 35 Закону України Про іпотеку та з урахуванням тридцятиденного строку почне звернення стягнення на предмет іпотеки в один зі способів звернення стягнення, передбачених договором іпотеки та/або чинним на момент такого звернення стягнення законодавством України (а.с.38).

Вказану вимогу ТзОВ ДАТО отримало 23.06.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.46).

Оскільки грошова вимога задоволена не була, Дем`янчук отримав її задоволення за рахунок предмета іпотеки, тому жодного значення не має її розмір, заявлений ним у грошовому виразі, оскільки у зв`язку з відмовою у заміні ним сторони виконавчого провадження, він уже втратив право на задоволення такої вимоги.

В іпотечному договорі від 29.02.2008року, укладеному між ТОВ Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12 і АТ Кредитпромбанк , передбачено відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, на виконання якого в подальшому ОСОБА_3 і було зареєстровано за собою право власності предмет іпотеки, оскільки останні не виконували взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, який забезпечено цієї іпотекою.

Крім того, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки від 29.02.2008р., що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, ОСОБА_3 надало приватному нотаріусу Фрісу І.П. передбачені Порядком документи та у останнього були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації, передбачені частиною першою статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, приватним нотаріусом Фріс І.П.. було повністю дотримано процедуру реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_3 ,, яка передбачена Порядком та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

А відтак, суд дійшов правильного висновку, що державна реєстрація права власності предмета іпотеки за ОСОБА_3 проведена приватним нотаріусом Фріс І.П. з додержанням норм чинного законодавства.

Оскільки ТзОВ ДАТО отримало повідомлення іпотекодержателя про намір останнього звернути стягнення на предмет іпотеки та не вчинила дій щодо погашення заборгованості, а ОСОБА_3 надав приватному нотаріусу для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, ОСОБА_3 дотримався вимог частини першої статті 35 Закону України Про іпотеку та пункту 61 Порядку.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі 3753/12729/15-ц (провадження №14-317 цс 18).

З урахуванням того, що сторони договору іпотеки встановили іпотечне застереження, суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц (провадження № 14-317цс18)та від 07 листопада 2018 року у справі № 520/6819/14-ц (провадження № 14- 343цс18).

Аргументи сторони позивача про те, що наявність судового рішення, яке набрало законної сили та на підставі якого відкрито виконавче провадження, і одночасне задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку є подвійним стягненням, суд відхиляє, оскільки сама по собі наявність відкритого виконавчого провадження і невиконаного рішення суду не позбавляє права іпотекодержателя задовольнити свої вимоги в інший спосіб, передбачений договором про іпотеку.

Наведені доводи позивача про те,що кредитор вже реалізував своє право вимоги про дострокове повернення заборгованості за кредитними договорами, укладеними із позивачем, шляхом звернення з позовом до суду, а тому після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили банк мав право передати іншій особі лише ті права, які має стягувач у виконавчому провадженні, не спростовують правильність висновку суду про недоведеність порушення прав позивача, крім того, такі доводи зводяться до власного тлумачення позивачем законодавства, яке регулює відносини правонаступництва, проте предмет спору у цій справі - дійсність договорів.

Враховуючи встановлені обставини, суд оцінивши докази у їх сукупності, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено факт порушення його прав у зв`язку із укладенням оспорюваних договорів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДАТО залишити без задоволення, а рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2020 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

М.Д. Горейко

Р.Й. Матківський

Повний текст постанови складено 04 серпня 2020 року.


Суд	Івано-Франківський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	03.08.2020
Оприлюднено	10.08.2020
Номер документу	90851018
Судочинство	Цивільне

Міськевич О. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 03.08.2020 по справі 348/1743/18ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —348/1743/18

Постанова від 03.08.2020

Постанова
від 03.08.2020 по справі 348/1743/18
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД