Рішення

від 30.07.2020 по справі 902/167/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2020 р. Cправа № 902/167/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон - П.М.", м.Вінниця

до товариства з обмежено відповідальністю "Джерело", м.Вінниця

про стягнення 161644,67 грн заборгованості згідно договору оренди

учасники процесу:

представник позивача: Борусевич С.Й., діє на підставі ордера № 1003922 від 08.04.2020.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 21.02.2020 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон - П.М." про стягнення на його користь з товариства з обмежено відповідальністю "Джерело" 155000,00 грн боргу за договором оренди комплексу автозаправної станції від 03.09.2019 та 6644,67 грн пені, нарахованої за період з 21.12.2019 по 20.02.2020.

Ухвалою суду від 26.02.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/167/20, призначено судове засідання.

25.06.2020 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 155000,00 грн боргу за договором оренди комплексу автозаправної станції від 03.09.2019 та 15987,02 грн пені, нарахованої за період з 21.12.2019 по 21.06.2020. Окрім того, позивач просить суд нараховувати на суму основної заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, за кожен день прострочення платежу впродовж періоду, з дня прийняття рішення до моменту виконання судового рішення в частині погашення/сплати суми основного боргу за договором оренди комплексу автозаправної станції від 03.09.2019 в розмірі 155 000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2020 вказану заяву прийнято судом до розгляду, а також оголошено перерву в судовому засіданні до 30.07.2020.

На визначену судом дату (30.07.2020) з`явився представник позивача. Натомість відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому суд враховує, що 06.04.2020 на адресу суду надійшов лист № 8 від 26.03.2020 в якому відповідач зазначає, що ТОВ "Джерело" не визнає позовні вимоги, адже має місце невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо орендованого майно. Окрім того, останній вказує про неможливість подання до суду документів, які підтверджують його заперечення, в зв`язку з поширенням епідемії коронавірусу, запровадженням в державі надзвичайної ситуації та введенням режиму карантину. Проте, за твердженням відповідача, вимоги ухвали будуть виконані, а також відзив на позовну заяву з відповідними доказами буде в обов`язковому порядку надано до суду відразу після припинення надзвичайної ситуації, режиму карантину та відновлення роботи підприємства.

З метою забезпечення відповідачу можливості реалізувати надані йому Господарським процесуальним кодексом України права, зокрема на участь в судовому засіданні та подання доказів, розгляд справи неодноразово відкладався. Проте, станом на 30.07.2020 відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження своєї процесуальної позиції. Окрім того, суд зазначає, що письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду також не надійшло.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Під час судового засідання, 30.07.2020, представник позивача зазначив, що оскільки сторонами умовами Договору, зокрема п.8.1. передбачено можливість нарахування пені лише протягом строку встановленого частиною 6 статті 232 ГК України (6 місяців) у зв`язку із чим, просить суд вважати предметом судового розгляду наступні позовні вимоги: "стягнути з ТОВ "Джерело" на користь ТОВ"Юніон П.М." 155000,00 грн - боргу за договором оренди комплексу автозаправної станції від 03.09.2019, 15987,02 грн пені, нарахованої за період з 21.12.2019 по 21.06.2020 та 2564,82 грн судового збору.

З метою прийняття рішення за результатами судового розгляду даної справи, судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення (30.07.2020) представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.09.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон - П.М." (далі по тексту також - Орендодавець, позивач) та товариством з обмежено відповідальністю "Джерело" (далі по тексту також - Орендар, відповідач) укладено Договір оренди комплексу автозаправної станції (далі по тексту також - Договір).

Відповідно до цього Договору Орендодавець передає Орендарю в строкове платне користування наступний об`єкт нерухомого майна, а саме: Автозаправний комплекс (АЗС), який знаходиться за адресою: с. Кинашів, Вінницька область, Тульчинський район, вул. Першотравнева, 2, та складається: Об`єкт нерухомого майна: комплекс, будівель та споруд автозаправочної станції. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744199805243. Загальна площа (кв.м): 70.7, Опис: Комплекс будівель та споруд автозаправочної станції складається з: операторська "А" - 70,7 кв.м.; заправні колонки, 1,2; пилевсмоктувач, 1шт., 3; ємкості, 2 шт. V-15 куб.м., 1 шт. V-10 куб.м., 4,5,6; ємкості, 2 шт. V-16 куб.м., 7,8; очисні споруди 3 шт. V-5 куб.м., 9,10,11; вигріб V-3 куб.м., 12. Адреса: Вінницька обл., Тульчинський р., с. Кинашів, вулиця Першотравнева, будинок 2. Номер об`єкта в РПВН: 611459; АЗС-комплекс знаходиться на земельній ділянці: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1736359005243, Кадастровий номер: 0524382900:05:001:0039 Площа (га): 0.1039, Цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (надалі по тексту "Об`єкт оренди") (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору передача в оренду Об`єкта оренди оформлюється відповідним актом прийому- передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору. Об`єкт оренди залишається на балансі Орендодавця та не переходить на баланс Орендаря.

На момент огляду Об`єкта оренди встановлено його відповідність санітарним, технічним та протипожежним вимогам (п.1.4Договору).

Пунктом 1.6 Договору сторони узгодили, що мета оренди - використання Об`єкта оренди як автозаправного комплексу та з метою організації Орендарем магазинів роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, виробництва напівфабрикатів продовольчих товарів, продукції кулінарії та готової продовольчої продукції, упаковки товарів, організації підприємств громадського харчування, а також під розміщення підсобних, офісних і складських приміщень.

Згідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору право користування Об`єктом оренди виникає в Орендаря з моменту підписання та скріплення печатками Сторін Акту приймання-передачі. Об`єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом 1 робочого дня з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Договір набирає юридичної сили з 03 вересня 2019 року та діє до 31 грудня 2019 року. Сторони не мають права достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку з власної ініціативи, при умові належного виконання Сторонами своїх обов`язків за ним (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

В розділі 4 Договору сторони узгодили орендну плату та розрахунки за договором.

За користування Об`єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю щомісяця орендну плату. Розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди становить 155000,00 грн. на повний календарний місяць (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п.п. 4.5, 4.6 Договору орендна плата сплачується щомісячно до 20 числа поточного місяця. Орендну плату Орендар сплачує на підставі виставлених Орендодавцем рахунків.

Об`єкт оренди передається Орендареві в стані, придатному для використання за цільовим призначенням в строк, визначений в п. 2.2 цього Договору (п.5.1 Договору).

Сторонами у п.8.1 Договору також узгоджено, що за несвоєчасну сплату орендної плати та інших платежів за цим Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що існувала на день порушення, за кожен день прострочення.

03.09.2019 між сторонами обопільно підписано та скріплено печатками сторін Акт приймання-передачі до Договору оренди комплексу автозаправної станції від 05.09.2019 із змісту якого слідує, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) Об`єкт оренди визначений в п.1.1 Договору.

В подальшому між сторонами були підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг по оренді комплексу автозаправної станції): № ОУ-0000018 від 30.09.2019 на суму 139500,00 грн, № ОУ-0000021 від 31.10.2019 на суму 155000,00 грн, №ОУ-0000024 від 30.11.2019 на суму 155000,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем було здійснено оплату вартості оренди, за період з вересня 2019 по листопад 2019, на суму 449 500,00 що підтверджується виписками по рахунку ТОВ "Юніон-П.М."

27.12.2019 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 26-12/19 від 26.12.2019 з нагадуванням щодо терміну оплати по Договору оренди за грудень місяць 2019. При цьому адресантом разом із вказаним листом направлено два примірника акта виконаних робіт по оренді за грудень місяць та рахунок на оплату № СФ-0000026 від 03.12.2019 на суму 155000,00 грн.

Відповідач на вказаний лист не відреагував, підписаний зі своєї сторони Акт виконаних робіт на адресу позивача не повернув, заборгованість не сплатив у зв`язку із чим, останній направив претензію від 29.01.2020 №1. У вказаній претензії позивач запропонував відповідачу сплатити наявну заборгованість в розмірі 155000,00 грн та пеню в розмірі 4573,77 за прострочення виконання зобов`язання по сплаті оренди за користування об`єктом оренди по договору.

Зазначена претензія також залишена відповідачем без реагування, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини суд зважає на наступні законодавчі положення.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами договору оренди комплексу автозаправної станції між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору оренди майна а, відтак, правовідносини, які виникли у зв`язку з його виконанням регулюються положеннями глави 58 ЦК України, глави 30 ГК України.

У відповідності до ч. ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено обставина користування відповідачем майном та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за орендоване майно - комплекс автозаправної станції.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені, нарахованої за період з 21.12.2019 по 21.06.2020 у сумі 15987,02 грн за порушення строку оплати орендної плати суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Так, у відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

В пункті 8.1 Договору сторони узгодили міру відповідальності орендаря за несвоєчасну сплату орендної плати, а саме: сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що існувала на день порушення, за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язань визначених умовами Договору в частині сплати орендної плати, вимога позивача щодо стягнення пені є правомірною та обґрунтованою.

При цьому вирішуючи питання щодо визначеного позивачем періоду нарахування пені слід зазначити, що встановлений умовами Договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строк протягом якого здійснюється нарахування штрафної санкції (6 місяців) закінчується 20.06.2020, тоді як позивачем зазначено 21.06.2020.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування пені, за період з 21.12.2019 по 20.06.2020, за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що її розмір становить 15949,05 грн.

З викладеного слідує, що вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, в розмірі визначеному судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю "Джерело" (вул.Тимощука, буд.60А, м.Вінниця, 21019, код ЄДРПОУ 24894427) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон - П.М." (вул.Келецька, буд.105, м.Вінниця, 21030, код ЄДРПОУ 39497969) 155000,00 грн - заборгованості, 15949,05 грн - пені, 2564,23 грн - відшкодування судового збору.

3. В позові в частині стягнення 37,97 грн - пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 31 липня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Келецька, буд.105, м.Вінниця, 21030);

3- відповідачу (вул.Тимощука, буд.60А, м.Вінниця, 21019) .