Рішення

від 04.08.2020 по справі 905/741/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.08.2020 Справа № 905/741/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Гайдук Д.М., розглянувши матеріали справи №905/741/20

за позовом Приватного підприємства ЕНТАЛЬПІЯ ПЛЮС , м. Запоріжжя,

до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська , м. Добропілля, м. Білозерське Донецької області,

про стягнення в розмірі 72 402, 31 грн.

Представники сторін

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,-

Суть справи:

Позивач, Приватне підприємство ЕНТАЛЬПІЯ ПЛЮС , звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська про стягнення в розмірі 72 402, 31 грн., що складає суму основного боргу у розмірі 68 721, 04 грн., пеню у розмірі 2 925, 34 грн., 3% річних у розмірі 412, 33 грн., інфляційні витрати в розмірі 343, 60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору № 1902-ШБ-ДЦ від 17 жовтня 2018 року про надання послуг, внаслідок чого з`явилась грошова заборгованість за несплачену вартість послуг у розмірі 68 721, 04 грн. та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

1 червня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.

1 червня 2020 року від відповідача до суду надійшло клопотання про продовження строків розгляду справи та строку на надання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на карантинні обмеження, встановлені Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 287-р від 14 березня 2020 року, а також на внутрішнє розпорядження керівництва юридичної особи-відповідача про оголошення простою до 30 червня 2020 року (орієнтовно) у зв`язку з карантинними заходами.

30 червня 2020 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення стосовно нарахування пені, за текстом яких позивачем зазначено, що вимоги стосовно стягнення пені ґрунтуються на п. 4.1 договору та нормах дійсного законодавства. Зокрема, статтею 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , згідно якої пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, а тому вважає нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ правомірним.

3 серпня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про надання для огляду в судовому засіданні долучених до матеріалів справи доказів від 13.07.2020р.

4 серпня 2020 року від відповідача до суду повторно надійшло клопотання про подовження розгляду справи та надання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд продовжити термін для направлення відзиву на позовну заяву на 15 календарних днів з дати завершення карантину (31.08.2020р.).

У відповідності до п. 4 Прикінцевих положень ГПК України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Враховуючи викладене, звертаючись з відповідним клопотанням на сторону покладено обов`язок довести, що введення обмежень, пов`язаних з карантином унеможливлюють реалізацію стороною прав, передбачених процесуальним законодавством.

Проаналізувавши зміст клопотання відповідача про подовження процесуальних строків на подання відзиву, суд зазначає, що останнім у якості підстав неможливості надання відзиву та участі в засіданні, зазначено фізичну неможливість та бажання убезпечити від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників та працівників суду.

При цьому відповідач не надав суду доказів реальних обмежень, які перешкоджають участі останнього у судовому проваджені. Додані до клопотання від 1.06.2020 року копії наказів від 28.03.2020, 29.05.2020 року незасвідчені належним чином, що унеможливлює прийняти зазначені копії в якості доказів (п.8 ст. 42, ст. 91 ГПК УКраїни).

Одним з основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Це зобов`язує сторін бути переконливими у реалізації своїх прав без посягань на права інших учасників процесуальних відносин, які перебувають в аналогічних обставинах, що і заявник.

Враховуючі недоведеність об`єктивних обставин, які зумовлюють застосування судом п. 4 прикінцевих положень ГПК України, суд відмовляє в задоволені клопотання відповідача та розглядає справу за доказами, які в неї обліковуються.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Шахта Білозерська (далі - Замовник) та Приватним підприємством Ентальпія плюс (далі - Виконавець) укладений договір № 1902-ШБ-ДЦ про надання послуг (далі - договір), за змістом п. 1.1-1.2 якого Виконавець зобов`язується у 2018 році надати Замовнику послуги, а саме послуги інженерні з енергетичних об`єктів (далі - послуги), а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Сума цього договору складає 144 000, 00 грн. разом з ПДВ. (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику послуг поетапно на 60 календарний день після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані за договором послуги (п. 6.1.1), прийняти надані за договором послуги не пізніше трьох днів з дня отримання акта прийому-передачі від Виконавця.

П. 7.1 договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Договір складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

В матеріалах справи наявна копія акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 29.11.2019р., за змістом якого Виконавець передав, а Замовник прийняв надані за договором послуги на загальну суму у розмірі 68 721, 04 грн.

Акт складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень 29.11.2019р.

Зазначені вище обставини підтверджуються також виставленим Виконавцем рахунком № 3 від 29.11.2019р. на суму у розмірі 68 721, 04 грн., підписаним обома контрагентами без зауважень.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані із наданням послуг. За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином здійснював свої зобов`язання за договором, оплату послуг за Договором за листопад 2019 року не здійснив, у зв`язку з чим позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача заборгованість за несплачену вартість наданих ним послуг.

Відповідачем дані обставини не спростовані, а тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині основної заборгованості у розмірі 68 721, 04 грн. в повному обсязі.

Крім основної заборгованості позивач просив суд стягнути пеню у розмірі 2 925, 34 грн., 3% річних у розмірі 412, 33 грн. та 343, 60 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (зокрема пеня), не визначені законом, застосовуються у розмірі, визначеному у договорі.

Крім того, статтею 1 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проаналізувавши зміст договору, судом встановлено, що ним не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій у розмірі 2 925, 34 грн. у вигляді пені та відмовляє у їх стягненні.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 412, 33 грн. та 343, 60 грн. інфляційних втрат.

Ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що належною сумою 3% річних, що підлягає стягненню, є сума у розмірі 411, 20 грн., а тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 411, 20 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що належною сумою інфляційних втрат, що підлягає стягненню, є сума у розмірі 341, 96 грн., а тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 341, 96 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, між якими ці витрати підлягають розподілу разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.

Згідно з п. 1-2 ч. 2 ст. 126 Кодексу розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи позивачем надана копія Договору № 01/04/20 від 1 квітня 2020 року про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро Пшець Олександр , відповідно до п. 1.1. якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо у тому числі представництва та захисту інтересів позивача під час здійснення господарського судочинства.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою.

П. 3.2 Договору встановлено, що надання правової допомоги за цим Договором оформлюється двосторонніми актами прийому-передачі виконаних робіт, які складаються Виконавцем та мають бути підписані Заявником не пізніше п`яти днів з дня їх отримання.

Договір складено та підписано сторонами належним чином.

Додатковою Угодою до Договору від 21 серпня 2019 року визначено, що вартість послуг Адвоката становить 5 000, 00 грн., з яких складання позовної заяви коштує 3 000, 00 грн., а відповідь на відзив - 2 000, 00 грн.

Разом з тим, згідно даних, викладених в акті приймання-передачі наданих Бюро послуг, що кореспондується з виставленим Бюро рахунком, загальна сума витрат на правничу допомогу за даним провадженням становить 3 000, 00 грн.

Враховуючи, що позивачем було зазначено розрахунок суми витрат на правничу допомогу у позовній заяві та в подальшому підтверджено належними доказами суму у розмірі 3 000, 00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму понесених позивачем витрат на правничу допомогу та інших судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог в порядку статті 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «ЕНТАЛЬПІЯ ПЛЮС» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення в розмірі 72 402, 31 грн., з яких: 68 721, 04 грн. - сума основного боргу, 2 925, 34 грн. - сума пені, 412, 33 грн. - сума 3% річних, 343, 60 грн. - інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (85013, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білозерське, вулиця Строїтельна, будинок 17; код ЄДРПОУ 36028628) на користь Приватного підприємства ЕНТАЛЬПІЯ ПЛЮС (69114, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Радянський, будинок 19, квартира 101; код ЄДРПОУ 34868910) 69 474, 20 грн., з яких: 68 721, 04 грн. - сума основної заборгованості, 411, 20 грн. - 3% річних, 341, 96 грн. - інфляційні втрати, а також судові витрати у сумі 4 895, 66 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів п.4 Прикінцевих та п.17 Перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2020р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).