Рішення

від 10.08.2020 по справі 904/1494/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1494/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Недайводського житлово-комунального підприємства, с. Недайвода Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення пені в розмірі 3056грн.34коп., 3% річних в розмірі 596грн.13коп.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Недайводського житлово-комунального підприємства з позовом про стягнення пені в розмірі 3056грн.34коп., 3% річних в розмірі 596грн.13коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати природного газу поставленого протягом жовтня 2017 - березня 2018 на підставі договору №3233/1718-БО-3 від 25.09.2017.

На підставі пункту 8.2 договору №3233/1718-БО-3 від 25.09.2017 за порушення строків оплати поставленого природного газу в листопаді - грудні 2017 року та березні 2018 року позивач нарахував та заявив пеню за загальний період з 26.12.2017 по 04.06.2018 в розмірі 3056грн.34коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати поставленого природного газу в листопаді - грудні 2017 року та березні 2018 року позивач нарахував та заявив 3% річних за загальний період з 26.12.2017 по 04.06.2018 в розмірі 596грн.13коп.

Також позивач заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 23.03.2020 Господарський суд Дніпропетровської області прийняв позовну заяву до розгляду та, задовольнивши клопотання позивача, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи. Ухвала суду від 23.03.2020 надіслана відповідачу згідно з нормами, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із ухвалою суду від 10.02.2020, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням строку зберігання".

Відтак є всі підстави вважати, що відповідач свідомо не забирав рекомендовану поштову кореспонденцію суду з поштового відділення, тобто фактично відмовився від її отримання. Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Предмет доказування у даній справі становлять наступні обставини:

- обставини укладання договору постачання природного газу №3233/1718-БО-5 від 25.09.2017, строк дії даного договору;

- факт поставки позивачем природного газу відповідачу в жовтні 2017 року - березні 2018 року;

- порядок та строки оплати поставленого природного газу;

- здійснені розрахунки за договором;

- визначені договором заходи відповідальності за порушення строків оплати поставленого природного газу, наявність підстав для застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення строків розрахунків.

Позивач у підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені позовні вимоги та які входять до предмета доказування в даній справі, надав наступні докази (в копіях): договір постачання природного газу №3233/1718-БО-5 від 25.09.2017 з додатковою угодою до нього №1 від 11.01.2018; акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 на суму 22127грн.51коп., від 31.12.2017 на суму 97163грн.68коп., від 31.01.2018 на суму 129206грн.81коп., від 28.02.2018 на суму 121359грн.71коп., від 31.03.2018 на суму 120733грн.45коп.; банківські виписки НАК "Нафтогаз України" в АБ "Укргазбанк" за 21.11.2017, 09.01.2018, 16.02.2018, 14.03.2018, 05.06.2018, а також розрахунки заявлених до стягнення сум, довідку операцій та довідку про сальдо за договором.

Відповідач не висловив своєї правової позиції щодо заявлених позовних вимог шляхом подання до суду відзиву, у зв`язку з чим не надав і доказів на її підтвердження.

Дослідивши матеріали справи, суд установив таке.

25.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник) та Недайводським житлово-комунальним підприємством (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №3233/1718-БО-5 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 68,0 тис. куб.м, в тому числі по місяцях: у жовтні 2017 року - 5,0 тис. куб.м, у листопаді 2017 року - 9,0 тис. куб.м, у грудні 2017 року - 12,0 тис. куб.м, у січні 2018 року - 16 куб.м, у лютому 2018 року - 13 куб.м, у березні 2018 року - 13 куб.м.

Згідно з пунктом 3.7 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

За умовами пункту 3.8 договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією такого акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що постачальник не пізніше 10-го числа, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Спожива підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

Пунктом 5.2 договору визначено ціну 1000 куб.м газу на дату укладення договору, яка становить 7907грн.20коп, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%; усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9488грн.64коп.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.4 договору).

Відповідно до пункту 12 договору цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Сторонами шляхом підписання додаткової угоди №1 від 11.01.2018 було змінено редакцію пункту 8.2 розділу 8 договору.

На виконання умов договору у період з жовтня 2017 року по березень 2018 року позивачем було здійснено поставку відповідачу газу на загальну суму 579537грн.67коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами та скріпленими печатками їх підприємств, у тому числі:

- від 31.10.2017 на суму 22127грн.51коп.;

- від 31.12.2017 на суму 97163грн.68коп.;

- від 31.01.2018 на суму 129206грн.81коп.;

- від 28.02.2018 на суму 121359грн.71коп.;

- від 31.03.2018 на суму 120733грн.45коп.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 6.1 договору сторони узгодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, відповідач повинен був остаточно розрахуватися за природний газ, отриманий: у жовтні 2017 року - до 25.11.2017; у листопаді 2017 року - до 25.12.2018, у грудні 2017 року - до 25.01.2018, у січні 2018 року - до 25.02.2018, у лютому 2018 року - до 25.03.2018 та у березні 2018 року - до 25.04.2018 (включно).

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами .

З наданих позивачем розрахунку та переліку операцій по підприємству "Недайводське ЖКП" вбачається, що відповідач оплатив вартість отриманого ним природного газу:

- в жовтні 2017 року - 21.11.2017 у сумі 22127грн.51коп.;

- в листопаді 2017 року - 09.01.2018 року в сумі 88946грн.51коп. (платіжним дорученням на суму 130000грн., яким здійснено оплату за спожитий газ за листопад-грудень 2017 року);

- в грудні 2017 року - 09.01.2018 року в сумі 41053грн.49коп. (залишок за платіжним дорученням на суму 130000грн., яким здійснено оплату за спожитий газ за листопад-грудень 2017 року) та 16.02.2018 в сумі 56110грн.19коп. (платіжним дорученням на суму 185317грн., яким здійснено оплату за спожитий газ за січень 2018 року);

- в січні 2018 року - 16.02.2018 у сумі 129206грн.80коп. (платіжним дорученням на суму 185317грн., яким здійснено оплату за спожитий газ за січень 2018 року);

- в лютому 2018 року - 14.03.2018 у сумі 121359грн.71коп.;

- в березні 2018 року - 05.06.2018 у сумі 120733грн.45коп.

Таким чином, відповідач за поставлений природний газ розрахувався повністю, але із недотриманням строків, установлених договором.

Вказані обставини і стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, в якому останній заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 3056грн.4коп. та 3% річних у розмірі 596грн.13коп. за прострочення виконання ним грошового зобов`язання за договором.

Відповідач позову не оспорив та не спростував, доказів погашення заявлених до стягнення сум пені та 3% річних до суду не надав.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт неналежного виконання умов договору в частині оплати вартості отриманого природного газу підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Позивач на підставі пункту 8.2. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3056грн.34коп. за загальний період прострочення виконання зобов`язань з оплати з 26.12.2017 по 04.06.2018.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

У пункті 8.2 договору сторонами узгоджено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою №1 від 11.01.2018 змінено редакцію вищенаведеного пункту 8.2 договору в частині зменшення розміру пені до 15,3% річних.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №1 від 11.01.2018 ця додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.01.2018.

Визначений сторонами у договорі розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за відповідні періоди, отже є таким, що відповідає вимогам закону.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних за загальний період з 26.12.2017 по 04.06.2018 в розмірі 596грн.13коп.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою наданих позивачем розрахунків пені та 3% річних судом встановлено їх обгрунтованість та арифметичну правильність.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив зобов`язання, обумовлені договором, щодо своєчасної оплати вартості спожитого ним природного газу.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 3056грн.34коп. та 3% річних у розмірі 596грн.13коп. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102грн. покладаються на відповідача.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 178, 237, 238, 240, 241, 247-252, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Недайводського житлово-комунального підприємства про стягнення пені в розмірі 3056грн.34коп., 3% річних у розмірі 596грн.13коп. - задовольнити.

Стягнути з Недайводського житлово-комунального підприємства (ідентифікаційний код 38835139; місцезнаходження: 53012, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Недайвода, вул. Рората, буд. 103) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6) пеню в розмірі 3056грн.34коп., 3% річних у розмірі 596грн.13коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.08.2020.

Суддя Р.Г. Новікова