Рішення

від 10.08.2020 по справі 909/376/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/376/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ"

до відповідача: Державного навчального закладу "Кутський професійний ліцей"

про стягнення заборгованості в сумі 193897,83 грн, з яких: 184835,87грн - заборгованість за договором постачання природного газу №7 від 03.04.2019, 9061,96 грн - пеня,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного навчального закладу "Кутський професійний ліцей" про стягнення заборгованості в сумі 193897,83 грн, з яких: 184835,87 грн - заборгованість за договором постачання природного газу №7 від 03.04.2019, 9061,96 грн - пеня.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" (вх.№6725/20) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 14.05.2020).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем - 22.05.2020; даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 7 від 03.04.2019 в частині проведення розрахунку за природній газ, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за отриманий природній газ в сумі 184835,87 грн.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 9061,96 грн.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.05.2020 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке. 03.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" (постачальник) та Державним навчальним закладом "Кутський професійний ліцей" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 7 та додаткові угоди до нього, а саме: № 1 від 01.11.2019, № 2 від 04.11.2019, № 3 від 08.11.2019, № 4 від 20.01.2020, якими частково вносилися певні зміни та доповнення.

Сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Додатковою угодою № 4 від 20.01.2020 сторони домовились продовжити строк дії договору на період достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2020 року.

Зазначений вище Договір (а.с. 12-20), додаток №1 до договору (а.с. 21) та додаткові угоди до нього (а.с.22-25) укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов`язковим.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ Код ДК 021-2015 (СРV) (09120000-6) Газове паливо (Природний газ) (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг газу - до 50,0 тис. куб. м. (п.1.2. договору).

У пункті 1.3. Договору сторони узгодили планові обсяги постачання газу по місяцях.

Якість, обсяг природного газу та умови його постачання визначені в розділі 2 договору.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що місячний обсяг відбору (споживання) газу Споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на + - 5% . Відповідно до п. 2.9.1. договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператором ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріпити печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (пункти 2.9.2, 2.9.3. договору ).

На виконання умов Договору та додаткових угод Постачальник належним чином передав у власність Споживача природний газ у обсягах, що передбачені вищезазначеним Договором та додатковими угодами.

Так, за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито природній газ в обсязі 31,338 тис. куб. м. на загальну суму 224902,60 грн, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, підписаними сторонами та скріпленими печатками юридичних осіб, актами приймання-передачі природного газу, а саме:

актом приймання-передачі №РН-0001101 за грудень 2019 року на суму 93576,59 грн (а.с.29);

актом приймання-передачі №РН-0000007 за січень 2020 року на суму 79759,38 грн (а.с.31);

актом приймання-передачі №РН-0000007 за лютий 2020 року на суму 51566,63 грн (а.с.32).

Порядок та строки проведення розрахунків визначені у розділі 4 договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору, розрахунковий період із Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. У відповідності з п. 4.2 договору, оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником;

у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсяг.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

В пункті 5.4.2 договору Споживач зобов`язався оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Пунктом 5.4.5 договору встановлено зобов`язання споживача самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків розрахунків за Договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу виділеного

Споживачу.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, вартість отриманого газу оплатив частково, в розмірі 40066,73 грн.

Факт часткової оплати підтверджується, наявним в матеріалах справи, платіжним дорученням № 134 від 11 грудня 2019 року (а.с. 30); в решті - 184835,87 грн. у споживача перед постачальником утворилася заборгованість.

Зазначене вище, також підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним сторонами та скріпленим печатками, актом звірки взаєморозрахунків станом 01.03.2020 (а.с. 33).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію про сплату заборгованості за договором постачання природного газу № 7 від 03.04.2019 (вих. № 04/05/01 від 04.05.2020, а.с. 42); доказ направлення претензії з додатками наявний в матеріалах справи (а.с. 43-45).

Відповідачем надано відповідь на претензію про сплату заборгованості від 05.05.2020 (вих.№ 90; а.с. 46) в якій зазначено, що ДНЗ "Кутський професійний ліцей" не має фінансової можливості розрахуватися за спожитий природний газ та просить вирішити питання стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідальність сторін визначена у розділі 6 договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України (п. 6.1 договору).

Пунктом 6.2.1 договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем договірного зобов`язання щодо оплати поставленого газу; вартість поставленого постачальником природного газу сплачена не в повному обсязі та з порушенням встановленого строку оплати. Сума несплаченого основного боргу становить 184835,87 грн. У зв`язку з прострочкою відповідачем грошового зобов`язання, позивач згідно з п. 6.2.1 договору нарахував останньому пеню в сумі 9061,96 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" звернулося до господарського суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Відповідно до наведеного договір постачання природного газу від 03.04.2019 № 7 є договором поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Сторони в договорі встановили порядок та строки проведення розрахунків за поставлений природний газ, відповідно до якого оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником (п. 4.2.1 договору).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо поставки природного газу відповідачу.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого природного газу, при цьому з порушенням визначених у договорі строків. Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 184835,87 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається відповідачем, отже вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 184835,87 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2.1 договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено по кожному акту приймання-передачі окремо, у відповідності до вимог статті 232 ГК України, з наступного дня від дня прострочення основного зобов`язання.

Судом з`ясовано обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем нарахування пені та здійснено оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

При цьому судом встановлено, що позивачем, на підставі п. 6.2.1 договору правомірно нараховано пеню за прострочення оплати за поставлений газ. Розрахунок пені здійснено арифметично та методологічно правильно. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 9061,96 грн, за період з 11.01.2020 по 07.05.2020, обгрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Позивачем доведено обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідач будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

В контексті наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову позивачем було сплачено до Державного бюджету судовий збір в розмірі 2928,83 грн.

Натомість, при ціні позову 193897,83 грн. належний до сплати судовий збір становить 2908,47 грн (1,5 відсотка ціни позову).

З огляду на вищевикладене, позивачем при поданні позову до суду внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої зазначеної вище статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір"). Отже, судовий збір у розмірі переплаченої суми, у даному випадку 20,36 грн, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, а тому враховуючи відсутність відповідного клопотання позивача на час ухвалення даного рішення, у суду відсутні підстави для його повернення.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в розмірі 2908,47 грн. належить покласти на відповідача.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесло Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 18150,00 грн (а.с. 8).

На підтвердження здійснених витрат до позовної заяви додано: трудовий контракт №1/02 від 02.05.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" (роботодавець) та ОСОБА_1 (працівник), договір №1 про надання правової допомоги та представництва в суді від 31.03.2020, виписку з рахунка приватного клієнта щодо заробітної плати і авансів ОСОБА_1 , акт № 201виконаних робіт від 07.05.2020, наказ № 2 по особовому складу від 27 квітня 2018 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду юрисконсульта на постійне місце праці з 02.05.2018, посадову інструкцію юрисконсульта Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум", довіреність № 02-01-01 від 02.01.2020 видана на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" ОСОБА_1 (а.с. 51-71).

Частиною 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога) , крім випадків, встановлених законом.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом вищенаведеної статті можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні положень статей 1,6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові КГС ВС від 13.02.2020 у справі № 910/2170/18.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не є адвокатом, натомість, з 02.05.2020, перебуває з позивачем в трудових відносинах - займає посаду юрисконсульта Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ".

Згідно посадової інструкції юрисконсульта, всі надані ОСОБА_2 послуги (акт № 201виконаних робіт від 07.05.2020) належать до посадових обов`язків останнього.

Крім того, в трудовому контракті №1/02 від 02.05.2018 року зазначено, що за виконання обов`язків, передбачених цим договором, працівнику встановлюється винагорода за представництво інтересів ТОВ "КАСТУМ" у господарських судах України у розмірі 18150,00 грн.

За наведених обставин та правових норм, суд прийшов до висновку про відмову в стягненні з відповідача заявлених позивачем 18150,00 грн. судових витрат, оскільки зазначені кошти є заробітною платою ОСОБА_2 , яку за трудовим договором позивач виплачує своєму працівнику (юрисконсульту) за виконану ним роботу і не підлягають відшкодуванню, як судові витрати сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 126, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241,252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" до Державного навчального закладу "Кутський професійний ліцей" про стягнення заборгованості в сумі 193897,83 грн, з яких: 184835,87 грн - заборгованість за договором постачання природного газу №7 від 03.04.2019, 9061,96 грн - пеня задоволити.

Стягнути з Державного навчального закладу "Кутський професійний ліцей", вул. Кобилянської, буд. 40, смт. Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78665 (код ЄДРПОУ 02544218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ", просп. Чорновола, буд. 63, м. Львів, 79019 (код ЄДРПОУ 41087491) - основну заборгованість в сумі 184835,87 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять гривень вісімдесят сім копійок), пеню в сумі 9061,96 (дев`ять тисяч шістдесят одна гривня дев`яносто шість копійок) та 2908,47 (дві тисячі дев`ятсот вісім гривень сорок сім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 10.08.2020.

Суддя Л.М. Неверовська