Рішення

від 07.08.2020 по справі 910/4353/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2020Справа № 910/4353/20

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-В; ідентифікаційний код 31779817)

про стягнення 4 543, 53 грн,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Київський метрополітен" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № АС-КМ-ПП від 07.02.2018 в розмірі 4 543, 53 грн, яка складається із суми основного боргу - 3 876, 41 грн, пені - 190, 05 грн, 3 % річних - 21, 60 грн, інфляційних втрат - 5, 25 грн та штрафу - 450, 22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи поштового повідомлення № 0105471352990 ухвала суду від 02.04.2020 була отримана представником відповідача 15.04.2020, однак станом на дату ухвалення рішення суду відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано, враховуючи те, що строки розгляду справи продовжувалися у відповідності до вимог п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.07.2020 та у зв`язку із запровадженням на території України карантину Кабінетом Міністрів України з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19.

Крім того, суд зазначає, що станом на 07.08.2020 відповідачем не подано до суду заяви про продовження процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії (подання відзиву на позовну заяву), встановленого судом як це передбачено п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції від 17.07.2020.

Так, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі № 910/4353/20 та те, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (замовник) укладено договір № АС-КМ-ПП, відповідно до умов якого замовник доручає та оплачує, а виконавець відповідно до спільного наказу від 05.02.2018 № 6-П/ПП-2018 забезпечує технічний нагляд за безпечним станом обладнання та споруд метрополітену під час виконання робіт з реконструкції частини існуючого підземного переходу станції "Поштова площа".

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг становить 510, 11 грн у тому числі ПДВ (20%) - 85, 02 грн зі 1 (одну) годину технічного нагляду в нічну зміну. Відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1 до договору).

Загальна щомісячна вартість послуг, яка вказується в акті наданих послуг визначається на підставі табелю обліку робочого часу з урахуванням п. 2.1. договору (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору розрахунку за фактично надані послуги здійснюються щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, у безготівковій формі на підставі підписаних актів наданих послуг, шляхом перерахуванням замовником коштів на рахунок виконавця.

Вартість послуг по цьому договору може бути змінено протягом дії Договору і підлягає зміні в односторонньому порядку на підставі нормативно-розпорядчих документів виконавця. (п. 2.5. договору).

За несвоєчасний розрахунок за фактично надані виконавцем послуги згідно акту наданих послуг та виставлених рахунків замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів із замовник додатково стягується штраф в розмірі 20 % від зазначеної суми. (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору здавання і приймання наданих послуг за цим договором проводиться згідно з актом наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Замовник, після отримання акта наданих послуг, зобов`язується у 2-х денний термін підписати акт наданих послуг уповноваженими особами та надати його виконавцю. (п. 6.2. договору).

Якщо у передбачені п. 6.2. даного договору строки замовник не повертає виконавцю акт наданих послуг або не надає свої письмові зауваження, послуги, вважаються прийнятими замовником без зауважень, наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті замовником згідно з актом наданих послуг, підписаним виконавцем. (п. 6.3. договору).

Згідно п. 3.1. договір набирає чинності з моменту двостороннього підписання та скріплення печатками сторін. Термін дії договору - до 31.01.2019, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Крім того, суд вказує, що 31.01.2019 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № АС-КМ-ПП від 07.02.2018, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти п.1.1. та 3.1. в такій редакції: "1.1. Замовник доручає та оплачує, а виконавець відповідно до спільних наказів № 6-П/ПП-2018 від 05.02.2018 та № 9-П/6-П/ПП-2019 від 23.01.2019 забезпечує технічний нагляд за безпечним станом обладнання та споруд метрополітену під час виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції частин існуючого підземного переходу на станції "Поштова площа" на об`єкті: "Будівництво об`єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі окремою чергою будівництва у складі проекту "Реконструкція транспортної розв`язки на Поштовій площі у Подільському районі", далі за текстом - "будівельні роботи"".

3.1. договір набирає чинності з моменту двостороннього підписання та скріплення печатками сторін. Термін дії договору - до 31.01.2020, але у будь якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків та розрахунку за цим договором".

Позивач у своєму позові зазначає, що ним відповідно до умов договору в повній мірі надано послуги з технічного нагляду, однак, відповідач свого обов`язку щодо оплати таких послуг не виконав, у зв`язку з чим в останнього станом на 28.02.2020 виникла заборгованість з основного боргу в розмірі 3 876, 41 грн.

Також позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору останній звертався до відповідача із листами від 16.12.2019 № 27/08-4061, від 17.01.2020 № 27/08-181 та претензією № 12/04-766 від 27.12.2019, однак, вони були залишено відповідачем без уваги, а існуюча заборгованість залишилася несплаченою.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № АС-КМ-ПП від 07.0.2018 та додаткової угоди до даного договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу послуги із забезпечення технічного нагляду за безпечним станом обладнання та споруд метрополітену під час виконання будівельно-монтажних робіт, що відповідно підтверджується наступними актами наданих послуг: № 7389 від 30.09.2019 на суму 750, 36 грн., № 8201 від 31.10.2019 на суму 750, 36 грн., № 9026 від 30.11.2019 на суму 750, 36 грн., № 9794 від 31.12.2019 на суму 787, 85 грн., № 557 від 31.01.2020 на суму 837,48 грн.

Суд вказує, що акти № 7389 від 30.09.2019 на суму 750, 36 грн., № 8201 від 31.10.2019 на суму 750, 36 грн., № 9026 від 30.11.2019 на суму 750, 36 грн., № 9794 від 31.12.2019 на суму 787, 85 грн. підписані представниками сторін та скріплені печатками, що відповідно підтверджує факт надання позивачем послуг належної якості та виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату за отримані послуги.

Що стосується останнього акту наданих послуг № 557 від 31.01.2020 на суму 837,48 грн., то суд зазначає, що вказаний акт не підписаний уповноваженим представником відповідача.

Крім того, матеріали справи не містять доказів (направлення, вручення) того, що вказаний акт відповідно до п. 4.1.7 договору взагалі надавався виконавцем на підпис замовнику для здійснення останнім оплати.

Також матеріали справ не містять доказів отримання відповідачем вказаного акту та/ або ж мотивованої відмови у його підписанні,

Дослідивши листи позивача від 16.12.2019 № 27/08-4061, від 17.01.2020 № 27/08-181 та претензію № 12/04-766 від 27.12.2019 судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази направлення таких листів на адресу відповідача з доданим актом наданих послуг № 557 від 31.01.2020 у зв`язку з його не підписанням відповідачем.

Таким чином враховуючи, що позивачем вартість послуг змінювалася в односторонньому порядку та те, що позивачем не доведено факту належного надання відповідачу акту наданих послуг № 557 від 31.01.2020 на суму 837,48 грн. для забезпечення останнього можливістю здійснення належної оплати, суд дійшов висновку, що у відповідача строк оплати за послуги отримані від позивача у січні 2020 за договором № АС-КМ-ПП від 07.02.2018 не настав, а тому, зобов`язання в цій частині відповідачем не порушено.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені обставини, порядок розрахунку закріплений п. 2.3. договору, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано умови договору № АС-КМ-ПП від 07.02.2018 в частині здійснення оплати за актами: № 7389 від 30.09.2019 на суму 750, 36 грн., № 8201 від 31.10.2019 на суму 750, 36 грн., № 9026 від 30.11.2019 на суму 750, 36 грн., № 9794 від 31.12.2019 на суму 787, 85 грн., № 557 від 31.01.2020 на суму 837,48 грн., а відтак, стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 3 038, 93 грн.

Крім того, позивачем у зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов договору № АС-КМ-ПП від 07.02.2018 на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування пені - 190, 05 грн, 3 % річних - 21, 60 грн, інфляційні втрати - 5, 25 грн та штраф - 450, 22 грн.

Згідно з п. 2.3. договору розрахунку за фактично надані послуги здійснюються щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, у безготівковій формі на підставі підписаних актів наданих послуг, шляхом перерахуванням замовником коштів на рахунок виконавця.

За несвоєчасний розрахунок за фактично надані виконавцем послуги згідно акту наданих послуг та виставлених рахунків замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів замовник додатково стягується штраф в розмірі 20 % від зазначеної суми (п. 5.2. договору).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, враховуючи встановлені судом обставини щодо існування у відповідача заборгованості за актами № 7389 від 30.09.2019 на суму 750, 36 грн., № 8201 від 31.10.2019 на суму 750, 36 грн., № 9026 від 30.11.2019 на суму 750, 36 грн., № 9794 від 31.12.2019 на суму 787, 85 грн. та порядок здійснення оплати послуг згідно п. 2.3. договору, суд вважає обґрунтованим до стягнення з відповідача є пеня в розмірі 183, 76 грн, 3 % річних в розмірі 19, 01 грн. та штраф в розмірі 450, 22 грн, з врахуванням того, що суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог.

Щодо нарахувань позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат за повні місяці окремо по кожному акту, за яким у відповідача існує заборгованість, дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних витрат в розмірі 2, 25 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-В; ідентифікаційний код 31779817) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) суму основного боргу в розмірі 3 038 (три тисячі тридцять вісім) грн 93 коп., пеню в розмірі 183 (сто вісімдесят три) грн 76 коп., 3 % річних в розмірі 19 (дев`ятнадцять гривень) грн 01 коп., штраф в розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) грн 22 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 709 (одна тисяча сімсот дев`ять) грн 05 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 07.08.2020

Суддя Д.О. Баранов