Рішення

від 09.08.2020 по справі 910/5718/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020Справа № 910/5718/20Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Служби зовнішньої розвідки України (вул. Нагірна, буд. 24/1, м. Київ, 04107)

до Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.К. ГРУП (проспект Голосіївський, буд. 27, м. Київ, 03039)

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 100 999,80 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.К. ГРУП про стягнення штрафних санкцій у розмірі 100 999,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) продукції за державним замовленням від 23.07.2018 № 527/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5718/20, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/5718/20 від 30.04.2020 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та конверту з ухвалою суду, надісланого відповідачу.

Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі № 910/5718/20 від 30.04.2020 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.К. ГРУП, вказану в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: проспект Голосіївський, буд. 27, м. Київ, 03039.

Відповідно до відмітки Укрпошти, поштовий конверт указаною ухвалою повернутий до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі № 910/5718/20 від 30.04.2020 вважається врученою відповідачу.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 між Службою зовнішньої розвідки України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нетворк Юкрейн, яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю С.Т.К. ГРУП (виконавець) укладено державний контракт № 528/18 на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням (надалі також контракт), за умовами якого виконавець зобов`язався виготовити і поставити замовникові з дотриманням вимог законодавства продукцію Високопродуктивне мережеве та комутаційне устаткування (за специфікацією): Лот № 2 Високопродуктивне мережеве та комутаційне устаткування(за специфікацією) комплект № 2, 1 комплект (код Національного класифікатору Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015:32420000-3: Мережеве обладнання), а саме: апаратуру спеціального призначення, яка використовується для потреб зв`язку спеціального призначення (продукцію), зазначену в специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням, згідно з додатком 1 (специфікація), а замовник прийняти та оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 35 контракту № 528/18 контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє: щодо виконання бюджетних зобов`язань до 31.12.2018, щодо поставки продукції до 01.12.2018, а стосовно виконання інших зобов`язань, взятих сторонами за цим контрактом до їх повного виконання.

Відповідно до п. 4 контракту замовник оплачує продукцію за встановленою на підставі тендерної пропозиції переможця торгів виконавця державного оборонного замовлення (протокол засідання тендерного комітету СЗРУ від 03.07.2018 № 94/2), ціною, яка становить 897999,00 грн.

Вартість продукції без урахування податку на додану вартість визначається згідно з установленою ціною та становить 748332,50 грн. Податок на додану вартість 149666,50 грн. Загальна вартість поставленої за контрактом продукції з урахуванням податку на додану вартість становить 897999,00 грн (п. 5 контракту).

Вартість продукції визначено сторонами у додатку № 1 до контракту специфікації засобів технічного озброєння продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням до державного контракту від 23.07.2018 № 528/18; додатку № 2 до контракту протоколом погодження договірної ціни на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням; додатку № 1 до протоколу кошторисі витрат.

Також сторонами у додатку № 3 до контракту погоджено технічні вимоги до мережевого обладнання (код ДК 021:2015:32420000-3): Високопродуктивне мережеве та комутаційне устаткування (за специфікацією): Лот № 2, Високопродуктивне мережеве та комутаційне устаткування (за специфікацією) комплект № 2, 1 комплект.

Згідно із п.п. 17, 18 контракту виконавець зобов`язаний поставити продукцію замовникові до 01.12.2018. Місце поставки продукції: місто Одеса, попередньо визначене замовником. Сторони мають право коригувати строк поставки і приймання продукції не пізніше ніж за 20 календарних днів до кінцевого строку поставки продукції, визначеного в пункті 17 контракту, шляхом внесення змін до контракту.

На виконання умов контракту виконавець поставив, а замовник в свою чергу прийняв продукцію, що підтверджується актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 18.10.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в ході планової експлуатації поставленого обладнання та устаткування 08.04.2019 вийшов з ладу блок безперебійного живлення AEG Protect D.6000, у зв`язку з чим позивач направив відповідачу листи щодо виконання своїх гарантійних зобов`язань. Однак, на даний час відповіді на листи отримані не були, гарантійний ремонт не виконано, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості продукції у розмірі 100 999,80 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України, частина 1 статті 173 ГК України).

Норми статей 526 ЦК України та 193 ГК України визначають, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з приписами ст. ст. 216 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом згаданого спору є стягнення з відповідача передбаченого пунктом 28.6 контракту штрафу у зв`язку за порушення ним умов щодо якості продукції.

Як встановлено судом, на виконання умов контракту виконавець поставив, а замовник в свою чергу прийняв продукцію, що підтверджується актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 18.10.2018, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печаткам без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно зі ст. 269 Господарського кодексу України, строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

У пунктах 19, 20 контракту сторони погодили, що виконавець гарантує відповідність продукції технічній документації та нормативним документам, зазначеним у Специфікації, здійснює її гарантійне обслуговування і ремонт. Гарантійний строк продукції становить 24 календарних місяців з дати її передачі за актом приймання-передачі продукції (накладною) та акта приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю, про що виконавцем робиться запис у відповідному розділі Формуляра, який скріплюється печаткою Виконавця.

Згідно з п. 21 контракту, виконавець бере на себе зобов`язання протягом гарантійного строку усунути виявлені дефекти протягом 30 календарних днів у разі, коли вони не є наслідком порушення правил експлуатації або зберігання продукції.

Як визначено у п. 28.5 контракту, претензії щодо якості продукції, поставленої замовнику, пред`являються виконавцю в письмовій формі з наданням всіх документів, що підтверджують сутність претензії. Виклик представника виконавця з приводу виявленого недоліку обов`язковий.

Відповідно до листа позивача «Щодо гарантійних зобов`язань» від 13.05.2019, адресованого директору ТОВ Нетворк Юкрейн, при проведенні планової експлуатації вийшов з ладу блок безперебійного живлення AEG Protect D. зав. № (40)2624512177056, у зв`язку з чим позивач просив відповідача усунути цей недолік у найкоротший термін.

Відповідно до листа позивача «Щодо гарантійних зобов`язань» від 24.07.2019 № 20/1/119/ПК, адресованого директору ТОВ С.Т.К. ГРУП, останній просив відповідача здійснити відновлення блоку безперебійного живлення AEG Protect D. зав. № (40)2624512177056 відповідно до умов контракту. На підтвердження направлення цього листа позивачем подано копію конверта, повернутого з адреси місцезнаходження ТОВ С.Т.К. ГРУП у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

11.12.2019 позивач направив відповідачу претензію № 5/3/1899/ПБ від 09.12.2019 на суму 100 999,80 грн, у якій вимагав сплатити штраф у розмірі 100 999,80 грн за порушення умов контракту щодо якості продукції. (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та накладна від 11.12.2019 наявні в матеріалах справи).

Вказані документи залишилися відповідачем без відповіді та виконання.

На підтвердження недоліків поставленого товару позивачем надано до суду акт № 105 від 08.04.2019 технічного (якісного) стану необоротних активів, які підлягають списанню, з таким висновком: внаслідок огляду матеріально-технічних засобів, вимірювання їх технічних параметрів, вивчення технічної та облікової документації комісія встановила, що виріб Джерело безперебійного живлення AEG Protect D. зав. № (40)2624512177056 (із складу Високопродуктивного мережевого та комутаційного устаткування (за специфікацією) не відповідає вимогам ТУ). Цей акт підписаний членами комісії: полковником В. Сімашко, підполковниками В. Цоба, Ю. Бахмат, Ю. Хівренко, М. Бончаковський, та затверджений головою. Комісії підрозділу по визначенню технічного (якісного) стану (списанню) заступником командира в/ч К 1412-начальником 5 відділу полковником А.Луніним.

Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18.

Однак, належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 ГПК України, які б спростовували виникнення недоліків товару з вини постачальника, в матеріали справи не подано.

Відповідно до ч. 7 ст. 269 господарського кодексу України, у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

У п. 28.6 контракту сторонами встановлено, що за порушення умов зобов`язання виконавця щодо якості поставки продукції виконавець сплачує на користь замовника штраф у розмірі 20% вартості продукції.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 100 999,80 грн, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність умовам контракту.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити штраф.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.К. ГРУП (проспект Голосіївський, буд. 27, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код 41190160) на користь Служби зовнішньої розвідки України (вул. Нагірна, буд. 24/1, м. Київ, 04107, ідентифікаційний код 33240845) штраф у розмірі 100 999,80 гр та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.08.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко