Рішення

від 10.08.2020 по справі 911/978/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2020Справа № 911/978/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн

до Товариства з обмеженою відповідальністю Тектоніка 2006

про стягнення 24 121, 21 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Тектоніка 2006 (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 24 121, 21 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 509, 530, 610, 625, 628, 629, 712 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №47 від 01.09.2016, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн до Товариства з обмеженою відповідальністю Тектоніка 2006 про стягнення 24 121, 21 грн передано за територіальної підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/978/20, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

06.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи виписки банку про рух коштів з 21.08.2019 по 30.06.2020, копії товарно - транспортних накладних та акт взаєморозрахунків від 30.06.2020.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 було направлено відповідачу на адресу, зазначену позивачем та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03148, місто Київ, вулиця Строкача Тимофія, будинок 5 (номер відправлення 0105471791845).

09.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло повернуте об`єктом поштового зв`язку поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020, з відміткою вибули .

Інших адрес позивач суду не повідомив, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження в справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

За приписами пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції від 02.04.2020, із змінами внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, 17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Пунктом 2 Перехідних положень даного Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, процесуальні строки, що були продовжені на час дії карантину, закінчилися 06.08.2020.

Враховуючи вищевикладені норми ГПК України щодо процесуальних строків, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 47 (далі - договір), на підставі якого, постачальник зобов`язується в порядку та в строки, встановлені даним договором передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (п.1.1. договору).

Згідно з п.1.3. договору сторони затверджують протокол узгодження (додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та умови торгівлі (додаток №1), що є невід`ємними частинами даного договору.

Поставка товару здійснюється тільки при наявності додатків №1 та №2, затверджених та скріплених печатками сторін та підписами уповноважених представників сторін (п.4.1. договору).

Постачальник повинен поставляти товари вчасно, згідно узгодженого графіка поставок та у відповідній кількості до замовлення покупця, яке є обов`язковим для постачальника. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та надається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік поставок має бути узгоджений сторонами (п. 4.2. договору).

При передачі товару постачальник зобов`язаний одночасно з товаром передати покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару, який постачається та інші документи, передбачені для даної групи товарів (п.4.5. договору).

Відповідно до п.4.6. договору, перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі товару відбувається в момент передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Як визначено в п.5.1. договору, постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в протоколі узгодження (додаток №2), та вказується в накладних за одну одиницю.

Пунктом 6.1. договору визначено, що розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, в строк передбачений додатком №1 до даного договору.

Відповідно до п. 6.2. договору покупець має право затримувати оплату за товар, якщо накладні або інші прибуткові документи не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, даним договором та додатками до нього або мають помилки, пропорційно кількості днів, на протязі яких документи будуть приведені у відповідність та передані покупцю.

Згідно з п.9.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2017 року.

Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить у письмовій формі іншій стороні про наміри припинити його дію, цей договір вважається пролонгованим (продовженим) на наступний календарний рік і діє до 31 грудня наступного року на таких самих умовах. Кількість вказаних періодів пролонгації (продовження строку дії договору) не обмежується і може повторюватися до моменту припинення дії договору, на умовах, визначених п. 9.4. цього договору (п.9.2. договору).

Розірвання даного договору не звільняє сторони від виконання всіх зобов`язань, передбачених даним договором, які не були виконані до дати розірвання (п.9.4. договору).

Протоколом узгодження розбіжностей від 01.09.2016 до договору, який є невід`ємною його частиною, сторони домовились включити пункт 5.1. до договору, яким передбачили, що постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в накладних на товар та/або в заявці. Ціна на товар вказується за одну одиницю та формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ.

Також, зазначеним вище протоколом узгодження розбіжностей сторони включили пункти 8.2.1. та 8.2.2. до договору, відповідно до яких, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день порушення термінів оплати. У випадку, якщо покупець прострочив виконання грошового зобов`язання, а саме - терміни оплати вартості, одержаного від постачальника товару на строк більш ніж на 30 календарних днів - покупець сплачує постачальнику відсотки річних з розрахунку 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка, від суми боргу, за кожний день прострочення оплати.

Додатком №1 до договору поставки №47 від 01.09.2016 визначено, що покупець оплачує товар за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 43 (сорок три) календарних днів, за умови що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем було поставлено товар на загальну суму 24 279, 65 грн, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №№ НКВ-142359 від 21.08.2019 на суму 7 707, 64 грн, НКВ-142361 від 21.08.2019 на суму 955, 74 грн, НКВ-146023 від 28.08.2019 на суму 1 326, 84 грн, НКВ-146024 від 28.08.2019 на суму 709, 00 грн, НКВ-153865 від 11.09.2019 на суму 5 131, 55 грн, НКВ-153866 від 11.09.2019 на суму 329, 86 грн, НКВ-154999 від 13.09.2019 на суму 400, 00 грн, НКВ-157961 від 18.09.2019 на суму 1 313, 18 грн, НКВ-157962 від 18.09.2019 на суму 334, 08 грн, НКВ-162150 від 25.09.2019 на суму 3 938, 98 грн, НКВ-162151 від 25.09.2019 на суму 231, 80 грн, НКВ-162152 від 25.09.2019 на суму 312, 88 грн, НКВ-165856 від 02.10.2019 на суму 1 271, 15 грн, НКВ-165857 від 02.10.2019 на суму 121, 00 грн, НКВ-165858 від 02.10.2019 на суму 195, 95 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками зазначених товариств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачем були складені акти невідповідності по наступним накладним: НКВ-142359 від 21.08.2019 - акт на суму 15, 12 грн, НКВ-146023 від 28.08.2019- акт на суму 297, 48, НКВ-162152 від 25.09.2019 - акт на суму 144, 40 грн. Таким чином, фактично позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 23 822, 65 грн.

Згідно з наданою позивачем випискою банку про рух коштів, 17.01.2020, 22.01.2020 та 28.01.2020 відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар в загальній сумі 2 822, 64 грн, яка була зарахована позивачем в рахунок накладної № НКВ-142359 від 21.08.2019.

У зв`язку з тим, що відповідач повністю не сплатив за поставлений товар позивачем, останнім нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму грошових коштів у розмірі 24 121, 21 грн, з яких: 21 000, 01 грн - сума основного боргу, 3 113, 19 грн - пеня та 8, 01 грн - 0, 1 % річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 47 за своєю правовою природою є договором поставки та регулюється приписами Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком №1 до договору поставки №47 від 01.09.2016 визначено, що покупець оплачує товар за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 43 (сорок три) календарних днів, за умови що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом вище та не заперечується сторонами, відповідачем згідно договору було сплачено 2 822, 64 грн.

Доказів сплати суми основної заборгованості в розмірі 21 000, 01 грн матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення суми основної заборгованості по сплаті поставленого товару позивачем у розмірі 21 000, 01 грн підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати за договором поставки, позивачем нараховано до стягнення 3 113, 19 грн пені за загальний період з 03.10.2019 по 09.04.2020.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторони передбачили пунктом 8.2.1. договору, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день порушення термінів оплати.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем у розмірі 3 113, 19 грн за загальний період з 03.10.2019 по 09.04.2020, судом встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем при розрахунку не враховано частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою встановлено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тому судом був здійснений власний розрахунок пені:

Період нарахуванняКількість днів простроченняРозмір заборгованості (грн)Розмір пені (грн) Товарно- транспортна накладна № НКВ-142359 від 21.08.2019 З З 04.10.2019 по 03.04.2020 183 4 869, 88 657, 24 Товарно- транспортна накладна № НКВ-142361 від 21.08.2019 З 04.10.2019 по 03.04.2020 183 955, 74 128, 18 Товарно- транспортна накладна № НКВ-146023 від 28.08.2019 З 11.10.2019 по 09.04.2020 182 1 029, 36 135, 03 Товарно- транспортна накладна № НКВ-146024 від 28.08.2019 З 11.10.2019 по 09.04.2020 182 709, 00 93, 01 Товарно- транспортна накладна № НКВ-153865 від 11.09.2019 З 25.10.2019 По 09.04.2020 168 5 131, 55 608, 2 Товарно- транспортна накладна № НКВ-153866 від 11.09.2019 З 25.10.2019 По 09.04.2020 168 329, 86 39, 1 Товарно- транспортна накладна № НКВ-154999 від 13.09.2019 З 27.10.2019 По 09.04.2020 166 400, 00 46, 74 Товарно- транспортна накладна № НКВ-157961 від 18.09.2019 З 01.11.2019 По 09.04.2020 161 1 313, 18 147, 83 Товарно- транспортна накладна № НКВ-157962 від 18.09.2019 З 01.11.2019 По 09.04.2020 161 334, 08 37, 62 Товарно- транспортна накладна № НКВ-162150 від 25.09.2019 З 08.11.2019 По 09.04.2020 154 3 938, 98 420, 01 Товарно- транспортна накладна № НКВ-162151 від 25.09.2019 З 08.11.2019 По 09.04.2020 154 231, 80 24, 72 Товарно- транспортна накладна № НКВ-162152 від 25.09.2019 З 08.11.2019 По 09.04.2020 154 168, 48 17, 97 Товарно- транспортна накладна № НКВ-165856 від 02.10.2019 З 15.11.2019 По 09.04.2020 147 1 271, 15 127, 98 Товарно- транспортна накладна № НКВ-165857 від 02.10.2019 З 15.11.2019 По 09.04.2020 147 121, 00 12, 19 Товарно- транспортна накладна № НКВ-165858 від 02.10.2019 З 15.11.2019 По 09.04.2020 147 195, 95 19, 73 Всього 2 515, 55 грн Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом - 2 515, 55 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8, 01 грн 0, 1 % річних за загальний період з 03.11.2019 по 09.04.2020.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Сторони передбачили пунктом 8.2.2. договору, що у випадку, якщо покупець прострочив виконання грошового зобов`язання, а саме - терміни оплати вартості, одержаного від постачальника товару на строк більш ніж на 30 календарних днів - покупець сплачує постачальнику відсотки річних з розрахунку 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка, від суми боргу, за кожний день прострочення оплати.

Перевіривши вказаний розрахунок 0, 1 % річних, судом встановлено, що він виконаний арифметично невірно, оскільки позивачем було невірно визначено період нарахування. Враховуючи, що правильним періодом нарахування є з 04.11.2019 по 09.04.2020, тому судом здійснено власний розрахунок 0, 1 % річних. За розрахунком суду, розмір 0, 1 % річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 8, 00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення за поставлений товар у розмірі 21 000, 01 грн, 2 515, 55 грн пені та 8, 00 грн 0,1 % річних.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 21 000, 01 грн суми основної заборгованості, 2 515, 55 грн пені та 8, 00 грн 0,1 % річних.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тектоніка 2006 (03148, місто Київ, вулиця Строкача Тимофія, будинок 5, ідентифікаційний код 40730468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн (79040, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 355, офіс 325, ідентифікаційний код 37171990) 21 000 (двадцять одну тисячу) грн 01 коп. основної заборгованості, 2 515 (дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн 55 коп. пені, 8 (вісім) грн 00 коп. 0, 1 % річних та 2 049 (дві тисячі сорок дев`ять) грн 92 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 10.08.2020.

Суддя Я.А.Карабань